04 жовтня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/3519/22
Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: Кіровоградська обласна прокуратура (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Пермська, 4, код ЄДРПОУ 02910025)
про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Кіровоградської обласної прокуратури про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді.
Позов мотивувала тим, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.02.2021 року у справі №340/3604/20 її поновлено на посаді начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Кіровоградської області з 01.09.2020 року та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу. Проте вказане рішення суду не було виконано негайно, а наказ про поновлення на роботі відповідач видав лише 20.04.2022 року. Тому, посилаючись на статтю 236 КЗпП України, позивачка просить суд стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення її на роботі, який вона розрахувала за період з 01.02.2022 року по 31.05.2022 року у розмірі 222 076, 08 грн.
Ухвалою судді від 08.08.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими відсутністю його вини у затримці виконання рішення суду про поновлення позивачки на роботі. Стверджує, що позивачка не подавала заяву про бажання поновитися на посаді або працювати, а також не ініціювала відкриття виконавчого провадження про примусове виконання рішення суду про поновлення її на роботі. Після видання наказу №82к від 20.04.2022 року про поновлення позивачки на роботі їй були направлені відповідні листи про необхідність прибуття до Кіровоградської обласної прокуратури. Посилаючись на ці обставини, заперечуючи проти розміру середньоденної заробітної плати, використаної позивачкою для розрахунку суми стягнення середнього заробітку, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.
Позивачка подала відповідь на відзив, у якій наполягала на задоволенні позову.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини.
ОСОБА_1 проходила службу в органах прокуратури з 1994 року на різних посадах, перед звільненням у 2020 році обіймала посаду начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Кіровоградської області.
Четвертою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур прийнято рішення №23 від 16.07.2020 року про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації за результатами співбесіди.
На підставі цього рішення наказом прокурора Кіровоградської області №233к від 20.08.2020 року позивачку звільнено з посади начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Кіровоградської області відповідно до пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 31.08.2020 року.
Не погодившись зі своїм звільненням, позивачка у вересні 2020 року звернулася до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, Четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Кіровоградської обласної прокуратури про скасування рішення про неуспішне проходження атестації, скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.02.2021 року у справі №340/3604/20, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.12.2021 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур №23 від 16.07.2020 року про підсумки проведення співбесід прокурорів регіональних прокуратур про неуспішне проходження атестації прокурором ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ прокуратури Кіровоградської області №233к від 20.08.2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Кіровоградської області та органів прокуратури з 31.08.2020 року. Поновлено ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури області та органів прокуратури Кіровоградської обласної прокуратури з 01.09.2020 року. Стягнуто з Кіровоградської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 309 873, 60 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу (з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів). Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 54 227, 88 грн. (з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів) допущено до негайного виконання.
Ухвалами Верховного Суду від 21.04.2022 року та від 19.05.2022 року відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами Офісу Генерального прокурора, Кіровоградської обласної прокуратури на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.02.2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.12.2021 року у справі №340/3604/20.
Наразі судом касаційної інстанції рішення у цій справі не прийнято.
Між тим, керівник Кіровоградської обласної прокуратури видав наказ №82к від 20.04.2022 року, яким на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.02.2021 року у справі №340/3604/20 скасовано наказ прокурора Кіровоградської області №233к від 20.08.2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Кіровоградської області. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Кіровоградської області з 01.09.2020 року.
Відповідач вказує, що повідомляв позивачку про її поновлення на роботі та необхідність внесення записів до її трудової книжки листами від 20.04.2022 року та від 30.05.2022 року. Проте доказів вручення позивачці цих листів відповідач суду не надав.
Позивачка стверджує, що ознайомилася з наказом №82к від 20.04.2022 року лише 01.07.2022 року і вже 29.07.2022 року звернулася до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд прийшов до таких висновків.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно зі статтею 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Такі ж норми передбачені статтею 370 КАС України.
Пунктом 3 частини 1 статті 371 КАС України встановлено, що негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Частиною 2 статті 372 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Згідно з частинами 1, 2, 7 статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Відповідно до статті 236 КЗпП України ("Оплата вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника") у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Верховний Суд у постанові від 21.10.2021 року у справі №640/19103/19 вказав, що за чинним законодавством рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконується негайно.
Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов'язковості та підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно із часу його проголошення у судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави.
Належним виконанням рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання роботодавцем (власником або уповноваженим ним органом) про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов'язків.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Водночас така відповідальність не поставлена в залежність від дій чи ініціативи працівника.
Відповідальність за затримку власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, встановлена статтею 236 КЗпП України, згідно із якою виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі проводиться незалежно від вини роботодавця в цій затримці.
Середній заробіток за своїм змістом є державною гарантією, право на отримання якого виникла у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин. Закон пов'язує цю виплату виключно із фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.
Наведені приписи КЗпП України не містять застережень, що власник або уповноважений ним орган не відповідає за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, якщо працівник не вчинив додаткових дій, які б вказували на його бажання поновитися на роботі.
Для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 КЗпП України суду потрібно встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення; у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного дня після ухвалення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.
Суд установив, що до свого звільнення у серпні 2020 року позивачка перебувала у штаті прокуратури Кіровоградської області та займала посаду начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Кіровоградської області.
Генеральним прокурором видано наказ №410 від 03.09.2020 року "Про окремі питання забезпечення початку роботи обласних прокуратур", пунктом 1 якого наказано перейменувати без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у тому числі, юридичну особу "Прокуратуру Кіровоградської області" у "Кіровоградську обласну прокуратуру".
Відповідно до наказу Генерального прокурора №414 від 08.09.2020 року "Про день початку роботи обласних прокуратур" днем початку роботи обласних прокуратур визначено 11 вересня 2020 року.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань прокуратура Кіровоградської області на виконання наказу Генерального прокурора №410 від 03.09.2020 року з 14.09.2020 року змінила найменування на Кіровоградську обласну прокуратуру.
Тож як юридична особа та установа прокуратура Кіровоградської області не була ліквідована чи реорганізована, а лише змінила найменування та структуру.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.02.2021 року у справі №340/3604/20 ОСОБА_1 на підставі частини 1 статті 235 КЗпП України поновлено на посаді, яку вона займала до звільнення - начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Кіровоградської області.
Попри те, що на відповідача - Кіровоградську обласну прокуратуру - цим рішенням суду було покладено обов'язок негайно поновити позивачку на роботі, відповідач безпідставно зволікав з виконанням рішення суду аж до 20.04.2022 року, коли керівником Кіровоградської обласної прокуратури було видано наказ №82к від 20.04.2022 року.
Отже період невиконання рішення суду тривав з 20.02.2021 року по 19.04.2022 року, а позивачка відповідно до статті 236 КЗпП України має право на виплату середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі за цей період.
З 20.04.2022 року відносини публічної служби між позивачкою та відповідачем були фактично відновлені, тож підстави вважати період після 20.04.2022 року вимушеним прогулом відсутні, оскільки з цього часу позивачка проходить службу в органах прокуратури та має право на отримання заробітної плати.
Суд зазначає, що обставини затримки виконання рішення суду про поновлення позивачки на роботі були предметом дослідження у справі №340/1334/22 за її аналогічним позовом про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. За цим позовом, поданим ОСОБА_1 у січні 2022 року, Кіровоградський окружний адміністративний суд 21.02.2022 року відкрив провадження, а 09.06.2022 року ухвалив рішення про задоволення позову та стягнув з Кіровоградської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 20.02.2021 року по 31.01.2022 року у розмірі 606 835,80 грн.
Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати, який застосовується зокрема у випадках вимушеного прогулу.
Відповідно до пунктів 2, 5, 8 цього Порядку середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата.
Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
У цьому спорі виплата позивачці середнього заробітку пов'язана з затримкою виконання рішення суду про поновлення її на роботі у зв'язку з незаконним звільненням, тому середньомісячна заробітна плата повинна обчислюватися, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передували цій події.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.02.2021 року у справі №340/3604/20, яке набрала законної сили, встановлено, що середньоденна заробітна плата позивачки, розрахована за останні 2 календарні місяці роботи перед звільненням (червень та липень 2020 року) становить 2582, 28 грн. Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України ці обставини доказуванню не підлягають.
На період затримки виконання рішення суду про поновлення позивачки на роботі з 01.02.2022 року по 19.04.2022 року припало 55 робочих днів, тому розмір середнього заробітку ОСОБА_1 , який має бути їй компенсований за цей період, становить 142 025,40 грн. (2582, 28 грн. х 55 днів).
Кошти середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивачки слід стягнути на її користь з Кіровоградської обласної прокуратури. Сума середнього заробітку визначена судом без утримання податків, зборів та інших обов'язкових платежів, а їх нарахування та утримання має бути здійснено роботодавцем як податковим агентом при виплаті цієї суми позивачці.
Суд вважає, що вимоги позивачки про стягнення на її користь середнього заробітку за період з 20.04.2022 року по 31.05.2022 року, який вона також включила до періоду вимушеного прогулу, зумовленого невиконанням рішення суду про поновлення на роботі, є безпідставними. Тому суд відмовляє у задоволенні позову у цій частині вимог.
Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачка при зверненні до суду з позовними вимогами майнового характеру на суму 222 076, 08 грн. сплатила судовий збір у розмірі 2220,76 грн. З огляду на часткове задоволення позову на суму 142 025,40 грн., на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути понесені нею судові витрати на сплату судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 1420, 25 грн.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Кіровоградської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 01.02.2022 року по 19.04.2022 року у сумі 142 025,40 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 1420, 25 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Кіровоградської обласної прокуратури.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш