ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про залишення апеляційної скарги без руху
03 жовтня 2022 року м. ОдесаСправа № 916/4009/21
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Савицького Я.Ф.,
суддів Колоколова С.І.,
Разюк Г.П.,
розглянувши апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба народів"
на рішення Господарського суду Одеської області
від 13 липня 2022 року (повний текст складено 20.07.2022)
по справі №916/4009/21
за позовом: Приватного підприємства "Екозернотранс"
до відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба народів" про: стягнення 928 023,58 грн
та
за зустрічним позовом: Приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба народів"
до відповідача за зустрічним позовом: Приватного підприємства "Екозернотранс"
про: стягнення боргу у розмірі 1 363 010,20 грн, -
Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.07.2022 у справі №916/4009/21 (суддя Петренко Н.Д.) позовні вимоги Приватного підприємства “Екозернотранс” до Приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба народів" задоволено у повному обсязі; у задоволенні зустрічного позову Приватного сільськогосподарського підприємства “Дружба народів” до Приватного підприємства “Екозернотранс” про стягнення 1 363 010,20 грн. відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Приватне сільськогосподарське підприємство "Дружба народів" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 13.07.2022 у справі №916/4009/21 та ухвалити нове рішення, яким у задоволені первісних позовних вимог відмовити та задовольнити зустрічні позовні вимоги у повному обсязі.
Разом з апеляційною скаргою заявлено Приватним сільськогосподарським підприємством "Дружба народів" заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 13.07.2022 у справі №916/4009/21.
Ознайомившись з матеріалами справи та апеляційною скаргою, колегія суддів зазначає, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до п.2 ч.3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Положенням ч.2 п.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що документи, які підтверджують сплату судового збору надаються до суду у встановленому порядку та розмірі.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом первісного позову у даній справі є майнова вимога про стягнення 928 023,58 грн., предметом зустрічних позовних вимог є майнова вимога про стягнення 1 363 010,20 грн.
За положеннями п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної вимоги майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону, за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, розмір судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Враховуючи вищевикладене, оскаржуючи рішення місцевого господарського суду у даній справі, апелянт повинен був сплатити судовий збір у розмірі 51 548,26 грн. ((928 023,58*1,5%)*150%)+((1 363 010,20*1,5%)*150%)
Дослідивши апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба народів", колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що жодного доказу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги апелянтом до останньої не надано.
Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає наступне.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку апелянт зазначає, що дана апеляційна скарга подається повторно, а первину апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Одеської області від 13.07.2022 було подано до суду апеляційної інстанції 08.08.2022, однак ухвалою від 21.09.2022 Південно-західний апеляційний Господарський суд Одеської області повернув первину апеляційну скаргу, про факт повернення апеляційної скарги відповідач довідався з Єдиного державного реєстру судових рішень лише 27.09.2022.
Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи повний текст оскаржуваного рішення був складений 20.07.2022.
Останнім днем строку оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 13.07.2022 у справі №916/4009/21, з урахуванням положень ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, є 09.08.2022.
Колегія суддів зазначає про те, що з матеріалів справи вбачається, що дана апеляційна скарга подана до суду апеляційної інстанції повторно. При подачі вказаної апеляційної скарги в перший раз (08.08.2022), остання, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.08.2022, була залишена без руху у зв'язку з несплатою судового збору; апелянту було встановлено строк на усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги: 10 днів з дня вручення зазначеної ухвали. Апелянту роз'яснено, що у разі невиконання вимог даної ухвали у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
Вказана ухвала суду була отримана апелянтом 03.09.2022, що вбачається із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за штрих-кодовим ідентифікатором №6511913863956 (а.с. 184).
Отже, граничний строк на усунення недоліків встановлений ухвалою суду апеляційної інстанції сплив 13.09.2022.
При цьому, як свідчать матеріали справи, лише 16.09.2022 Приватним сільськогосподарським підприємством "Дружба народів" до Південно-західного апеляційного господарського суду на виконання ухвали від 23.08.2022 було подано клопотання про залучення документів, а саме: платіжних доручень № 470 у розмірі 20 880,54 грн. та №471 у розмірі 30 667,72 від 15.09.2022.
Однак, відповідно до довідки Керівника апарату Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2022, платіжні доручення №470 та №471 від 15.09.2022 не відповідають реквізитам для сплати судового збору за подання апеляційних скарг та заяв до Південно-західного апеляційного господарського суду, що унеможливлює врахування вказаних платіжних доручень в якості належних доказів сплати судового збору.
Відтак, враховуючи, що апелянтом не були усунути недоліки апеляційної скарги у встановлений судом апеляційної інстанції строк, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.09.2022 апеляційна скарга Приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба народів" була повернута без розгляду відповідачу.
З огляду на вищевикладене, відповідач просить поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження, при поданні апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду цього разу.
В контексті вищевикладеного, колегія суддів звертає увагу на те, що якість судового процесу залежить не лише від роботи судової системи, але й від поведінки учасників процесу та їх представників.
У зв'язку з чим, колегія суддів наголошує на тому, що особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989р. у справі “Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain” Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Судова колегія зауважує, що виходячи з приписів ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", порядок застосування та користування встановленими правами на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження рішення суду регламентується відповідними процесуальними нормами, в даному випадку - нормами Господарського процесуального кодексу України.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень процесуального закону.
За положеннями ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Сам лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на положення статті 256 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.
Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенцї про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими.
Відповідно до практики Суду держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями ст. 6 Конвенції в провадженнях у цих судах (див. рішення у справах "Делкурт проти Бельгії", "Пелевін проти України"). Однак, при цьому, Суд зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. рішення у справах "Мельник проти України", "Мушта проти України").
Наведене спростовує доводи апеляційної скарги, щодо наявності поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження у зв'язку із перебуванням апеляційної скарги відповідача у суді апеляційної інстанції за попередньому поданні апеляційної скарги.
Судова колегія звертає також увагу на те, що процесуальний строк з 23.08.2022 (перша ухвала апеляційного суду про залишення апеляційної скарги Приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба народів" без руху) по 21.09.2022 (ухвала про повернення відповідної апеляційної скарги)був пропущений відповідачем виключно через несплату апелянтом суми судового збору, що в свою чергу залежало не від об'єктивних причин, а від суб'єктивних чинників, які особа, яка подала апеляційну скаргу, могла і повинна була уникнути при поданні апеляційної скарги.
Крім того колегія суддів вважає за доцільне зазначити, що при повторному поданні апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 13.07.2022 у справі №916/4009/21 скаржником також не додано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції зазначає про неповажність підстав, наведених скаржником для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки повернення поданої раніше апеляційної скарги із підстав неподання доказів сплати судового збору, тобто - належного оформлення документів, які вимагаються процесуальним законодавством при зверненні до суду, не може бути визнано об'єктивними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки такі причини є суто суб'єктивними і свідчать виключно про неналежні дії/бездіяльність скаржника щодо оформлення та направлення документів до суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.08.2020р. у справі № 189/1180/19 (2-а/189/150/19, в якій Верховний Суд погодився із судом апеляційної інстанції у тому, що факт попереднього звернення до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк не є підставою для поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки надання особі, яка бере участь в справі права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, не звільняє таку особу від дотримання установленого законом строку на подання апеляційної скарги. Подання первинної апеляційної скарги в установлений законом строк не передбачає зупинення строку на апеляційне оскарження для скаржника і можливості у зв'язку з цим у подальшому свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.
Отже, невиконання вимог Господарського процесуального кодексу України щодо належного подання апеляційної скарги, не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
Таким чином, враховуючи вищевикладені положення законодавства, колегія суддів зазначає, що лише прохання апелянта поновити відповідний строк, з посиланням на первісну подачу апеляційної скарги та подальше повернення останньої судом, не є належним обґрунтуванням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Згідно з ч. 2 ст. 260 ГПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог встановлених ст. 258 Господарського процесуального кодексу, застосовуються положення ст. 174 Господарського процесуального кодексу.
Відповідно до положень ч.3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
За змістом ч.1, 2 ст. 174 Господарського процесуального України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідно до положень статті 260 Господарського процесуального кодексу України наявні підстави для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Також суд звертає увагу скаржника на те, що у відповідності до приписів ч.6 ст. 260 ГПК України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба народів" на рішення Господарського суду Одеської області від 13.07.2022 у справі №916/4009/21 - залишити без руху.
2. Встановити Приватному сільськогосподарському підприємству "Дружба народів" строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, а саме: надати до суду докази сплати судового збору у встановленому законодавстві порядку та розмірі, а також, - вмотивоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 13.07.2022 у справі №916/4009/21, із зазначенням обставин та наданням доказів пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3. Роз'яснити Приватному сільськогосподарському підприємству "Дружба народів", що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Я.Ф. Савицький
Суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк