Справа № 758/5550/22
04 жовтня 2022 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі судді Петрова Д.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в особі законного представника ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Подільської районної у м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у користуванні власністю, вселення та визначення порядку користування квартирою,
ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду із вищезазначеним позовом.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 25.07.2022 позовну заяву залишено без руху з наданням десятиденного строку для усунення її недоліків.
Ухвала суду була надіслана позивачці двічі 28.07.2022 та 25.08.2022 як на адресу реєстрації місця проживання зазначену позивачкою у позові, так і на адресу, зазначену останньою як адреса для листування.
Як вбачається з довідок «Про причини повернення/досилання» Укрпошти, позивачкою зазначена ухвала суду про залишення її позову без руху отримана не була двічі з причини закінчення встановленого строку зберігання.
Позивачкапро зміну свого місцезнаходження суд не повідомляла, рухом у провадженні за її позовом не цікавилася.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Станом на 04.10.2022 недоліки, зазначені в ухвалі суду від 25.07.2022, позивачкою не усунуті.
Так, згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2 слід вважати неподаною та повернути позивачці.
Керуючись ст. 185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в особі законного представника ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Подільської районної у м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у користуванні власністю, вселення та визначення порядку користування квартирою вважати неподаною та повернути позивачці разом з доданими до неї документами.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до вимог ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Д.В. Петров