Справа № 199/7322/22
(2-з/199/134/22)
30.09.2022 року м. Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Якименко Л.Г., розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Петренко Марії Геннадіївни про забезпечення позову до пред'явлення позову, -
Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Петренко Марія Геннадіївна звернулася до суду із заявою про забезпечення позову до пред'явлення позову.
Вказана заява обґрунтована тим, що 29.07. 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Сусловим М.С. за реєстровим №2598.
Позикодавець передав на умовах вказаного договору у власність Позичальникові грошові кошти в сумі 752 080 гривень 00 копійок, що на момент укладання цього договору є еквівалентом суми 28 000,00 доларів США.
Відповідно до п.2 вказаного Договору, позика надається строком до 29.07.2022 року.
Втім, станом на день подачі заяви борг Позичальником не сплачений. З урахуванням курсу НБУ на день звернення, заборгованість складає 1239210,00 гривень.
Заявник вважає, що така поведінка Позивальника у сукупності з невиконанням свого обов'язку з повернення суми позики та неповідомленням конкретних причин такого невиконання, дають підстави вважати, що вони він намір і в подальшому ухилятися від оплати боргу позивачу, зокрема, шляхом відчуження наявного у нього майна, на яке можливо було звернути стягнення у процесі виконання можливого рішення суду.
Тому, посилаючись на вказані обставини заявник просив суд заборонити вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об'єкта нерухомого майна 1/2 частини квартири, об'єкт житлової нерухомості, загальною площею 158.8 кв.м та житловою площею 90.4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_2 .
Згідно з ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.
В силу вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Частиною 1 статті 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову повинна містити, з поміж іншого, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вимоги заяви обґрунтовані тим, що існують підстави вважати, що відповідач може здійснити дії щодо відчуження належного йому майна, що у подальшому може ускладнити виконання ймовірного рішення суду.
Слід наголосити на тому, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Тому, при поданні заяви про забезпечення позову не достатньо посилатись на диспозицію відповідної норми процесуального права. Заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи - підтверджені. Не може бути задоволено клопотання про забезпечення позову, якщо позивач не надав докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду.
При цьому, при зверненні до суду із заявою, заявником не надано доказів того, що вказане майно належить на праві власності відповідачу та не зазначена вартість майна, а відтак суд на даний час позбавлений можливості вирішити питання про накладення вказаних заходів забезпечення позову до його подачі, з підстав недоведеності вимог заяви про забезпечення позову.
Слід зазначити, що законодавчо визначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову до пред'явлення позову, шляхом накладення заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об'єкта нерухомого майна, лише на майно, що належать відповідачу, тобто суд має переконатись в тому, що забезпечуючи позов на конкретно визначене майно належне стороні у справі, а заявником вказаних доказів до заяви не надано.
Керуючись ст. ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суддя, -
У задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Петренко Марії Геннадіївни про забезпечення позову до пред'явлення позову, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя