Справа № 629/2156/13-к
(1/199/1/22)
іменем України
04.10.2022 місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні злочину, відповідальність за який передбачена ч. 3 ст. 153 КК України (в редакції 1960 року)
за участі прокурора - ОСОБА_4
Розпорядженням голови Верховного Суду від 06 квітня 2022 року № 16/0/9-22 територіальну підсудність Лозівського міськрайонного суду Харківської області передано Амур-Нижньодніпровському районному суду міста Дніпропетровська.
16.06.2022 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська надійшла кримінальна справа відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні злочину, відповідальність за який передбачена ч. 3 ст. 153 КК України (в редакції 1960 року)
Так, як слідує з матеріалів даної кримінальної справи органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується у тім, що він 13.06.2011 близько 12.00 години, маючи умисел на задоволення статевої пристрасті неприродним способом з використанням безпорадного стану потерпілого, у зв'язку із малолітнім віком, перебуваючи за місцем проживання, а саме : АДРЕСА_1 , використовуючи безпорадний стан малолітнього ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого запросив до себе додому під приводом погратися у ігри на належному йому комп'ютері, задовольним свою статеву пристрасть неприродним способом шляхом орогенитального контакту відносно малолітнього ОСОБА_5 , чим спричинив потерпілому моральні страждання.
За даним фактом СВ Лозівського МВ 17.06.2011 було порушено кримінальну № 86110531 за ознаками ч. 3 ст. 153 КК України .
17.06.2011 ОСОБА_3 , в порядку ст. 115 КПК України (в ред..1960) був затриманий.
20.06.2011 ОСОБА_3 , висунуто обвинувачення за ч.3 ст. 153 КК України, та того ж дня, а саме 20.06.2011 обвинуваченому ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
03.08.2012 підсудному ОСОБА_3 змінено запобіжний захід із тримання під вартою на підписку про невиїзд.
17.12.2012, тобто майже через рік, відповідно до постанови суду, дану кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3 , для проведення додаткового розслідування направлено Лозівському міжрайонному прокурору.
16.04.2013, колегія суддів судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Харківської області скасувала постанову від 17.12.2012.
Проте, 05.11.2013, відповідно до постанови суду, вдруге, дану кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3 , для проведення додаткового розслідування направлено Лозівському міжрайонному прокурору.
11.02.2014 судом апеляційної інстанція вищезазначена постанова скасована із направленням справи для судового розгляду.
26.06.2014, відповідно до постанови Лозівського міськрайонного суду Харківської області, ОСОБА_3 - оголошено у розшук. Провадження у справі - зупинено.
21 травня 2021 року на адресу суду надійшов лист Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, з якого вбачається, що станом на 28.12.2020 року з отриманого повідомлення НЦБ Інтерполу в Російській Федерації ОСОБА_3 документований паспортом громадянина Російської Федерації та зареєстрований в м.Калуга.
Відповідно до постанови суду від 25.05.2021 відновлено кримінальне провадження та призначено до розгляду на 26.05.2021.
23.06.2021, відповідно до постанови, призначено до розгляду на 04.08.2021.
Як свідчить повідомлення Харківської обласної прокуратури віл 30.06.2021, обласною прокуратурою підтримано клопотання Лозівського міськрайонного суду про видачу ОСОБА_3 в Україну, та 30.06.2021 клопотання з додатками направлені до Міністерства Юстиції України.
Запити Міністерства юстиції України адресовані Генеральній прокуратурі Російської Федерації від 09.12.2021 та 02.02.2022 щодо результатів розгляду звернень відносно видачі ОСОБА_3 - залишились без відповіді.
Так, судові засідання 19.07.2022, 28.07.2022, 16.08.2022 були відкладені через неявку в судові засідання як підсудного, так і потерпілого та його законного представника, 04.10.2022 вказані особи, знов не з'явилися у судове засідання.
Прокурор ОСОБА_4 , заявив клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки він у вересні 2022 року звернувся із запитом до Міністерства юстиції України.
Вирішуючи заявлене прокурором клопотання про відкладення розгляду справи, суд не вбачає підстав для його задоволення, враховуючи «розумні строки» та відсутність документального підтвердження заявленого клопотання.
Суд, вислухавши клопотання прокурора, вивчивши матеріали кримінальної справи, приходить до висновку про доцільність направлення матеріалів справи прокурору для провадження додаткового розслідування з мотивів не повноти досудового слідства, і ця неповнота не може бути усунута в судовому засіданні.
Так, підсудний ОСОБА_3 неодноразово викликався в судові засідання як до Лозівського міськрайонного суду Харківської області так і до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська, проте жодного разу із 2014 року не з'явився до суду, оскільки, як свідчать матеріали даної справи, ОСОБА_3 документований паспортом громадянина Російської Федерації та зареєстрований в м.Калуга.
Судом скеровувався до Керівника Харківської обласної прокуратури пакет документів про екстрадицію ОСОБА_3 , проте, запити Міністерства юстиції України адресовані Генеральній прокуратурі Російської Федерації від 09.12.2021 та 02.02.2022 щодо результатів розгляду запитів відносно видачі ОСОБА_3 - залишились без відповіді.
Таким чином, на переконання суду, судом вичерпані всі можливості забезпечення явки підсудного до суду.
Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам ст.ст. 22, 64 КПК України (в редакції закону 1960 року) не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне для правильного вирішення справи. Неправильним слідство визнається тоді, коли органами попереднього розслідування при вчиненні процесуальних дій або прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону, і без усунення цих порушень справу не може бути розглянуто в суді.
Відповідно до ст. 281 КПК України повернення справи для додаткового розслідування за мотивами неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 368 КПК України, однобічним або неповним визнається досудове і судове слідство в суді першої інстанції, коли залишилися недослідженими такі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи. Досудове і судове слідство у всякому разі визнається однобічним і неповним коли не були досліджені документи та інші докази для підтвердження чи спростування обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України (в редакції закону 1960 року) істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обгрунтований і справедливий вирок чи постанову.
Відповідно до п.8 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» від 11.02.2005 року N 2 досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК України, не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого.
При перевірці матеріалів справи, судом встановлено достатньо підстав для визнання досудового слідства однобічним і неповним, відповідно до ч.2 ст. 368 КПК України в редакції 1960 року.
Враховуючи, що під час досудового слідства неправильно застосовані норми кримінально-процесуального закону і ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що при провадженні досудового слідства були допущені такі порушення вимог цього Кодексу, і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді, з огляду на що суд вважає, що кримінальну справу за вказаними вище мотивами слід направити на додаткове розслідування, в ході якого необхідно всебічно, повно і об'єктивно дослідити дані про особу підсудного ОСОБА_3 , встановивши його дійсне місце проживання.
При цьому суд зауважує, що введення у дію нового КПК України (в редакції закону 2012 року), запровадило інститут розумних строків, за яким розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень (ч. 1 ст. 28 КПК України).
При цьому, п. 11 Перехідних положень визначено, що кримінальні справи, які до дня набрання чинності цим Кодексом надійшли до суду від прокурорів з обвинувальним висновком, постановою про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, постановою про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, розглядаються судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
Згідно з п. 12 Перехідних положень розслідування кримінальних справ, передбачених пунктом 11 цього розділу, у разі повернення таких кримінальних справ судом прокурору для проведення додаткового розслідування проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом.
За даних обставин, оскільки органами досудового розслідування фактично не було встановлено місце проживання підсудного ОСОБА_3 , тим самим не встановлено його особу, дана кримінальна справа підлягає направленню на додаткове розслідування, в процесі якого органу досудового розслідування необхідно достовірно встановити місце проживання підсудного.
Як свідчить практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Вандітеллі проти Італії», де не розглядається як порушення розумного строку судового розгляду з боку держави випадки, якщо особа втекла від органів, що ведуть процес. Негативна поведінка учасників кримінального провадження є об'єктивною обставиною, що не може ставитися у провину стороні обвинувачення або суду, і враховується при визначенні факту перевищення розумного строку кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 244, 246, 368 КПК України / в редакціі 1960 року /, суд
Кримінальну справу відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні злочину, відповідальність за який передбачена ч. 3 ст. 153 КК України (в редакції 1960 року), направити прокурору Лозівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 - для провадження додаткового розслідування.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська в строк 7 діб.
Суддя ОСОБА_6