Справа № 420/10285/22
03 жовтня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Одеса справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 2020» (вул. Приморська,49, м. Одеса, 65026) до Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044), Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044), третя особа Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
В провадженні суду знаходиться справа за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 2020» (далі ТОВ «АТП 2020») до Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Комісія ГУ ДПС), Головного управління ДПС в Одеській області (далі ГУ ДПС), третя особа Державна податкова служба України (далі ДПСУ), в якому позивач просить: - визнати протиправними та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №151669 від 10.06.2022, №154807 від 23.06.2022; - зобов'язати Комісію ГУ ДПС виключити ТОВ «АТП 2020» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.
Позивач зазначив, що ТОВ «АТП 2020» є юридичною особою, є платником податків, у тому числі ПДВ.
Позивач вказує, що рішенням Комісії ГУ ДПС №151669 від 10.06.2022 року встановлено відповідність ТОВ «АТП 2020» критеріям ризиковості платника податку згідно п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв'язку тим, що наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.
14.06.2022 року ТОВ «АТП 2020» направив відповідачу Повідомлення про подання інформації та копій документів копії договорів, платіжних доручень, акти, оборотно-сальдові відомості та інші) щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку №1 від 14.06.2022 року.
Позивач зазначив, що також через електронний кабінет платника податку направив запит на отримання публічної інформації від 14.06.2022, в якому просив надати конкретну податкову інформацію про відповідність визначення критеріям ризиковості, якої саме податкової накладної/розрахунку коригувань та хто саме із контрагентів визначений ризиковим чим підтверджується ризиковість операції та в якому періоді сформовано сумнівний податковий кредит. Відповідь не була отримана и станом на час звернення до суду.
Між тим, Комісією, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій документів №1 від 14.06.2022, прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку №154807 від 23.06.2022 та зазначено у якості підстави також п.8 Критерії ризиковості платника податку, та те, що "подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості''.
Проте у першому рішенні Комісії від 10.06.2022, так і у рішенні Комісії від 23.06.2022 року немає чіткого переліку документів, копії яких необхідно надати контролюючому органу, та яких, на думку комісії, не вистачає для прийняття рішення про невідповідність платника податків критеріям ризиковості платника податків.
Позивач вказує, що у рішеннях контролюючого органу відсутня конкретизація, тому позивач не мав можливості чітко встановити, яких саме документів не вистачає контролюючому органу для прийняття рішення про невідповідність платника податків критеріям ризиковості платника податків, та, при поданні повідомлення про надання інформації та копій документів про невідповідність критеріям ризиковості платника податків №1 від 14.06.2022, надав копії документів на власний розсуд, однак, у відповідності до вимог абз.10 п.6 Порядку №1165.
Позивач вважає оскаржувані рішення Комісії необ'єктивними, безпідставними, прийнятими з порушенням законних прав позивача, як платника податків.
Всупереч Порядку №1165 в оскаржуваних рішеннях, в якості підстави зазначено лише посилання на п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, а у графі «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.
Встановлення контролюючим органом факту наявності податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, є можливим виключно внаслідок оцінки господарської операції, щодо якої подані податкові накладні/ розрахунку коригування.
При цьому позивач просив врахувати правові висновки Верховного Суду за подібними спірними правовідносинами у справах №824/245/19 (постанова від 18.06.2020 року), №640/11321/20 (постанова від 05.01.2021 року).
Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої саме інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
Оскаржувані рішення Комісії не містять будь-якої вмотивованості та конкретизації, у зв'язку із чим, порушує законні права та інтереси позивача, як платника податків, унеможливлює подальше ведення нормальної господарської діяльності позивачем та призвело до псування партнерських відносин з контрагентами позивача, тому є протиправними, не об'єктивними та безпідставними, отже, підлягають скасуванню.
Позивач вказує, що безпідставне віднесення позивача до критеріїв ризиковості платника податку зумовлює автоматичне зупинення реєстрації податкових накладних, що, у свою чергу, є передумовою для неотримання контрагентами позивача податкового кредиту, та суттєво може погіршити господарські взаємовідносини між позивачем та його контрагентами.
Позивач просив застосувати ефективний захист його прав та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою від 01.08.2022 року позов залишений без руху, наданий строк на усунення недоліків позову.
Ухвалою суду від 12.08.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувані докази у відповідача.
Ухвалами суду від 03.10.2022 року відмовлено представнику ГУ ДПС у розгляді справи за правилами загального позовного провадження та повернуто клопотання про зменшення судових витрат.
Представником ГУ ДПС подав до суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування відзиву щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог представник навів зміст нормативних актів щодо спірних правовідносин, обставини справи та зазначив, що згідно зі ст.16 Закону України "Про інформацію" податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому ПКУ.
Відповідно до ст.71 ПКУ інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Представник ГУ ДПС вказує, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, и то за результатами засідання Комісії ГУ ДПС), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу та виконання своїх професійних обов'язків в порядку передбаченому ПКУ.
Для упередження формування ризикового ПДВ, на центральному рівні (ДПС України) створена та функціонує Система Автоматизованого Моніторингу Критеріїв Оцінки Ризиків (САМКОР).
Представник відповідача вказує, що на адресу ГУ ДПС надійшов лист ДПСУ №4896/7/99-00-14-07 від 09.06.2022 року, відповідно до якого ДПСУ здійснюється відпрацювання підприємств з ознаками «ризиковості». За інформацією ДПСУ під час аналізу було встановлено придбання та реалізація послуг ризиковому платнику податків - ТОВ «АФ-ГРУПП», яке 08.12.2021 року регіонального рівня включено до переліку ризикових платників податку та на день подання відзиву перебуває у вказаному переліку.
Під час аналізу податкової звітності було встановлено придбання товарів (паливо дизельне) у ТОВ «ЄВРОСМАРТ ПАУЕР» (код ЄДРПОУ 42477005), яке фігурує у кримінальному провадженні від 10.02.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27,ч.3 ст.212, ч.2 ст.204 КК України).
Крім того, згідно податкової звітності обсяг реалізації податкової звітності складає 36млн грн, при цьому сплата ПДВ 0грн
З метою забезпечення заходів, направлених на упередження формування та розповсюдження сум ризикового ПДВ, недопущення функціонування транзитно-конвертаційних груп, уникнення виконання податкового обов'язку підприємствами реального сектору економіки, враховуючи вимоги Постанови №1165 та вищезазначену податкову інформацію, рішенням Комісії ГУ ДПС про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №151669 від 10.06.2022 року ТОВ «АТП 2020» віднесено до переліку ризикових.
ТОВ «АТП 2020» надані повідомлення та документи на пропозицію Комісії, за результатами розгляду яких рішенням Комісії ГУ ДПС №154807 від 23.06.2022 року ТОВ «АТП 2020» віднесено до переліку ризикових платників податків.
Також представник відповідача зауважує, що адміністративні суди наділені правом надавати оцінку актам суб'єктів владних повноважень. У той же час позовна вимога щодо виключення платника податків із переліку ризикових, на думку ГУ ДПС в Одеській області, є неправомірною, так як суд в даному випадку перебирає функцію органу ДПС щодо зібрання, опрацювання та контролю за своєчасністю та достовірністю сплатою коштів до бюджету.
Фактично у разі ухвалення вказаних рішень суд підміняє собою контролюючий орган - ДПС, приймає позицію платника податків при наявній у ДПС податковій інформації про протилежне.
На думку представника відповідача належним відповідачем є ГУ ДПС.
Представник просить відмовити у задоволенні позову повністю, оскільки позовні вимоги є необґрунтованими.
Представник позивача надав відповідь на відзив, в якій просить звернути увагу на те, що у відзиві як на підставу включення ТОВ «АТП 2020» до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, відповідач посилається на лист ДПСУ, копію якого не надає, а також таблицю під назвою протокол засідання комісії, де зазначено, що ТОВ «АТП 2020» включено до переліку ризикових на підставі вказаного листа. Також посилається на те, що згідно податкової звітності обсяг реалізації податкової звітності складає 36млн грн, при цьому сплата ПДВ 0грн.
Представник позивача звертає увагу на те, що при цьому відповідач не вказує, що з 2020 по 2021 рік ТОВ «АТП 2020» накопичено податковий кредит у розмірі 10675899,88грн, з якого поступово списуються податкові зобов'язання. Представник також вказує, що ТОВ «АТП 2020» має статус міжнародного перевізника, а послуги з міжнародного перевезення обліковуються за ставкою ПДВ 0%.
Крім того, представник відповідача у лише відзиві назвав два суб'єкта господарювання ТОВ «ЄВРОСМАРТ ПАУЕР» (код ЄДРПОУ 42477005) та ТОВ «АФ-ГРУПП», господарські операції з якими, на думку відповідача, стали підставою для прийняття рішення, але суб'єкта господарювання за назвою ТОВ «ЄВРОСМАРТ ПАУЕР» та кодом ЄДРПОУ 42477005 не зареєстровано в ЄДРЮО, ФОП та ГФ.
Щодо віднесення ТОВ «АФ-ГРУПП» до ризикових платників податку, то надана копія рішення за своїм змістом ніяким чином не підтверджує здійснення господарських операцій ТОВ «АТП 2020» з ТОВ «АФ-ГРУПП», та відповідно обґрунтованість віднесення ТОВ «АТП 2020» до переліку ризикових платників податку.
Позивач також наполягає на тому, що ефективним захистом його прав буде зобов'язання відповідача виключити його з переліку ризикових, та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Справа розглянута у письмовому провадженні.
Дослідивши надані учасниками справи докази у їх сукупності, суд встановив, що ТОВ «АТП 2020» є юридичною особою, зареєстровано 16.08.2018 року, номер запису 15561020000067196. Видами господарської діяльності за кодами КВЕД є: 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 52.10 Складське господарство; 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 52.22 Допоміжне обслуговування водного транспорту; 52.23 Допоміжне обслуговування авіаційного транспорту; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; 45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами.
10.06.2022 року Комісією ГУ ДПС прийнято рішення відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №151669, згідно з яким Комісією прийнято рішення про відповідність платника податків ТОВ «АТП 2020» критеріям ризиковості платника податку.
У якості підстави зазначений п.8 "Критеріїв ризиковості платника податків" та вказано, що «наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування» (а.с.15).
14.06.2022 року позивачем направлено до контролюючого органу повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критерія ризиковості платника податку ( а.с.19-207).
Також 14.06.2022 року позивачем направлений на адресу ГУ ДПС запит щодо надання конкретної податкової інформації про відповідність критеріям ризиковості платника податку, про яку вказано в рішенні №151669 від 10.06.2022 року, щодо якої саме податкової накладної/розрахунку коригувань та хто саме із контрагентів визначений ризиковим чим підтверджується ризиковість операції та в якому періоді сформовано сумнівний податковий кредит (а.с.17). Позивач вказує, що не отримав відповіді на запит щодо оскаржуваного рішення. Відповідач у відзиві вказаних обставин не спростував.
23.06.2022 року за результатами розгляду поданих документів Комісією ГУ ДПС прийнято рішення №154807 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, з посиланням на те, що "подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості'' (а.с.16).
Позивач вважаючи, що оскаржуваними рішеннями порушені його права, звернувся до суду з даним позовом.
Спірні правовідносини виникли між суб'єктом господарювання ТОВ «АТП 2020», якій є платником ПДВ, та Комісією ГУ ДПС, якою прийняті оскаржувані рішення, та яка є суб'єктом владних повноважень, оскільки відповідно до п.7 ст.4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11.12.2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», яка набрала чинність 01.02.2020 року.
Порядок зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до його п.1 визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Вказаним Порядком регламентовано не тільки питання складу комісії, а питання порядку прийняття нею рішень та їх оформлення.
Згідно з п.25, п.26, п.27 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, ПКУ та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.
Відповідно до п.4 Порядку розгляду скарг щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних - не підлягають адміністративному оскарженню рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, оскаржені платником податку в судовому порядку.
Таким чином, Комісія є спеціальним суб'єктом, уповноваженим на прийняття відповідних рішень (таке рішення не уповноважено приймати ГУ ДФС як суб'єкт владних повноважень та його керівники як посадові особи) і такі рішення оскаржуються в судовому порядку.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий Кодекс України.
Пунктом 61.1 ст.61 ПКУ визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп.61.1.2п. 61.1 ст.61 ПКУ).
Порядок збору податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючими органами встановлений статями 72,73 ПКУ. Відповідно до ст.74 ПКУ податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Відповідно до п. 201.7 ст.201 ПКУ податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Пунктом 201.1 ст.201 ПКУ встановлений обов'язок платника податків на дату виникнення податкових зобов'язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Порядок розгляду скарги щодо рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Додатками до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є, зокрема, Критерії
ризиковості платника податку на додану вартість (Додаток№1), Критерії
ризиковості здійснення операцій (Додаток№3), рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (Додаток №4).
Порядок №1165 визначає механізм зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі, права та обов'язки їх членів.
Пунктом 2 Порядку №1165 визначено, що автоматизований моніторинг відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Пунктом 3 встановлені випадки, коли ПН/РК відповідає ознакам безумовної реєстрації.
Пунктом 5 Порядку встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі ПН/РК, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток №3).
Таким чином, згідно з нормами Порядку №1165 при автоматизованому моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків спочатку встановлюється підлягає чи ні ПН/РК безумовної реєстрації. Якщо ПН/РК підпадає відповідно до п.3 Порядку безумовної реєстрації вона не зупиняється, а реєструється.
Згідно з п.5 лише всі інші (які не підлягають безумовній реєстрації) перевіряються щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток1), щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток №3), тобто відсутність перевірки ПН/РК вказаним критеріям виключає можливість віднесення суб'єкта господарювання або проведену ним господарську операцію до ризикових.
Відповідно до п.6 Порядку у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Таким чином, до виключних повноважень Комісії ГУ ДПС відноситься включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
З прийнятого відносно позивача ТОВ «АТП 2020» рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №151669 від 10.06.2022, згідно з яким Комісією прийнято рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку неможливо встановити під час моніторингу та перевірки якої саме ПН, податкової інформації Комісія прийшла до висновку відповідності позивача як платника ПДВ критеріям ризиковістю.
Враховуючи надані пояснення ГУ ДПС у відзиві на позов - таке рішення приймалось не за результатами моніторингу та перевірки податкової накладної позивача, а на підставі листа ДПСУ, що протиріччіть п.6 Порядку.
Крім того, таки пояснення відповідача свідчать про необ'єктивну інформацію зазначену в оскаржуваному рішенні №151669 від 10.06.2022, в у якій міститься посилання на подану на реєстрацію податкову накладну/розрахунок коригування. У відзиві представник відповідача не вказує при реєстрації якої податкової накладної Комісія прийшла до висновку про наявність підстав віднесення позивача до переліку ризикових платників податку, а як на підставу прийняття рішення посилається на лист ДПСУ, якій до суду не наданий.
Додатком 1 до Порядку №1165 визначені критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема згідно з п.8 таким критерієм є контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій/розрахунку коригування.
Згідно з встановленою Порядком №1165 формою рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) якщо воно приймається з підстави визначеною у п.8 Критеріїв, то податкова інформація розшифровується, що є логічно-послідовним з огляду на те, що інші критерії є зрозумілими та не потребують розшифровки. У встановленій Порядком №1165 формі рішення вказується «Підстава (зазначається відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та, у разі відповідності п.8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація)».
Оскільки збір податкової інформації відповідно до ст.72 ПКУ є різноманітним та сама інформація є великою, зазначення в рішенні Комісії як підстави його прийняття така інформація повинна бути чітко зазначена, що надає платнику податків визначитись з переліком документів для надання Комісії в спростування вказаного рішення, а у разі не прийняття позитивного для платника податків рішення оскаржити його з наведенням відповідних мотивів.
Між тим, в оскаржуваному рішенні №151669 від 10.06.2022 року така податкова інформація наведена наступним чином: «наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування»
Незважаючи на відсутність конкретної інформації позивач намагався довести Комісії про невідповідність ТОВ «АТП 2020» критеріям ризиковості платника податку, у зв'язку з чим ним 14.06.2022 року направлено до контролюючого органу повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, а також окремо направлений запит на отримання інформації, яка саме податкова інформація наявна у відповідача, та яка подання якої податкової накладної поданої на реєстрацію стало підставою для висновку Комісії ГУ ДПС про відповідність ТОВ «АТП 2020» критеріям ризиковості платника податку. Відповідь на запит позивач не отримав.
Проте 23.06.2022 року за результатами розгляду додатково поданих документи контролюючим органом прийнято рішення №154807 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку підстава - п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. В рішенні вказано у якості підстави його прийняття вказано подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості.
Таким чином, у рішеннях не вказано які саме операції податковий орган вважає ризиковими, за який період, з якими суб'єктами господарювання, які документи повинен подати платник податку в спростування висновків Комісії.
Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 року (справа №822/1878/18, адміністративне провадження №К/9901/4668/19) зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Виходячи із системного тлумачення норм права, наведених вище, суд доходить висновку, що наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого є прийняття рішення, законність якого підлягає перевірці судом при розгляді справи.
В свою чергу, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Крім того, ч.2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На вказані обставини вказує Верховний Суд у правових висновках щодо аналогічних спірних правовідносин у постанові від 05.01.2021 року по справі №640/11321/20.
Верховний Суд зазначив, що в оскаржуваних рішеннях відповідачем у справі №640/11321/20 в рядку «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків. Отже, оспорюване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.
На підтвердження своїх тверджень відповідачем надано податкову інформацію, яка використовувалась при прийнятті рішення про віднесення до ризикових платників. При цьому відповідач повинен дотримуватися вимог ч.2 ст.77 КАС України.
По даній справі №420/10285/22 відповідач у відзиві зазначив, що підставою для прийняття рішення був лист ДПСУ №4896/7/99-00-14-07 від 09.06.2022 року, відповідно до якого ДПСУ здійснюється відпрацювання підприємств з ознаками «ризиковості». За інформацією ДПСУ під час аналізу було встановлено придбання та реалізація послуг ризиковому платнику податків - ТОВ «АФ-ГРУПП», яке 08.12.2021 року регіонального рівня включено до переліку ризикових платників податку та на день подання відзиву перебуває у вказаному переліку, а також те, що під час податкової звітності було встановлено придбання товарів (паливо дизельне) у ТОВ «ЄВРОСМАРТ ПАУЕР» (код ЄДРПОУ 42477005), яке фігурує у кримінальному провадженні від 10.02.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27,ч.3 ст.212, ч.2 ст.204 КК України). Крім того, згідно податкової звітності обсяг реалізації податкової звітності складає 36млн грн, при цьому сплата ПДВ 0грн
Отримавши вказані відомості зазначені відповідачем у відзиві на позов по справі, позивач вказав на те, що: - з 2020 по 2021 рік ТОВ «АТП 2020» накопичено податковий кредит у розмірі 10675899,88грн, з якого поступово списуються податкові зобов'язання. Представник також вказує, що ТОВ «АТП 2020» має статус міжнародного перевізника, а послуги з міжнародного перевезення обліковуються за ставкою ПДВ 0%; - суб'єкта господарювання за назвою ТОВ «ЄВРОСМАРТ ПАУЕР» та кодом ЄДРПОУ 42477005 не зареєстровано в ЄДРЮО, ФОП та ГФ; - копія рішення Комісії за своїм змістом ніяким чином не підтверджує здійснення господарських операцій ТОВ «АТП 2020» з ТОВ «АФ-ГРУПП», яких саме та яким чином віднесення ТОВ «АФ-ГРУПП» до ризикових платників податку обґрунтовує віднесення ТОВ «АТП 2020» до переліку ризикових платників податку.
Представник відповідача вказаних обставин не спростував, заперечень до суду не надав.
Згідно автоматизованої системи діловодства суду ТОВ «АФ-ГРУПП» оскаржило до суду рішення Комісії ГУ ДПС про віднесення його до ризикових платників податку та рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.09.2022 року (рішення не набрало законної сили) по справі № 420/8042/22 визнано протиправним та скасовано рішення Комісії ГУ ДПС №29307 від 22.02.2022 про відповідність ТОВ «АФ-ГРУПП» критеріям ризиковості платника податку та зобов'язано ГУ ДПС виключити ТОВ «АФ-ГРУПП».
По даній справі №420/10285/22 ухвалою суду витребувані належним чином завірена копія оскаржуваного рішення, документів, які стали підставою для їх прийняття, копії протоколів засідання комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на яких приймались оскаржувані рішення.
Та обставина, що саме віднесення до ризикових платників податків ТОВ «АФ-ГРУПП» - контрагента позивача стало підставою для прийняття оскаржуваного позивачем рішення №151669 від 10.06.2022 року, вбачається лише зі змісту відзиву ГУ ДПС.
Крім того, на виконання ухвали суду наданий протокол засідання Комісії ГУ ДПС про розгляд питань щодо включення платників до переліку ризикових, в якому зазначено Критерій ризиковості п.8, та у якості підстави для внесення вказано лист ДПСУ №4896/7/99-00-14-07 від 09.06.2022 року
Суд дійшов висновку, що у Комісії відсутній належним чином оформлений протокол її засідання, що є також окремою підставою для скасування оскаржуваного позивачем рішення.
Протоколом є документ, який містить запис усього, про що йшлося на засіданнях.
Відповідно до п.45, п.46 Порядку №1165 розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу. У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення. Наданий до суду протокол не містить вказаних відомостей.
Зі змісту протоколу засідання Комісії наданого до суду не можливо встановити навіть прийняття Комісією оскаржуваного рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості, оскільки в протоколі не відображено прийняття вказаного рішення та підстав його прийняття.
Відсутність конкретних підстав прийняття оскаржуваного рішення позбавило можливості позивача використати встановлений Порядком позасудовий механізм для виключення його з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, а саме надання документів у спростування зазначеної інформації.
Між тим, позивач намагався довести Комісії про невідповідність його критеріям ризиковості, надавши повідомлення з поясненнями та копіями документів. Проте 23.06.2022 року за результатами розгляду поданих позивачем документів Комісією ГУ ДПС прийнято рішення №154807 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, з посиланням на те, що подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості, тобто рішення яке також не відповідає вимоги вмотивованості. Відповідач не навів позивачу перелік необхідних документів, які необхідно надати, але і в рішенні №154807 не зазначено, які документи не надані, які необхідно надати для вирішення питання щодо не віднесення позивача до переліку ризикових за якими операціями, з якими контрагентами.
Пунктом 6 Порядку встановлено, що інформація та додані документи повинні для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку бути розглянуті комісією регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та вона приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.
Згідно з п.6 Порядку виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У вказаному п.6 Порядку також зазначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Таким чином, Порядком визначено два позасудових шляхи виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку: - прийняття Комісією відповідного рішення за результатами розгляду поданих інформації та документів; - не прийняття Комісією регіонального рівня рішення протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів.
У першому випадку пунктом 6 Порядку встановлено, що виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Що до другого випадку, Порядком не встановлено, в якій день здійснюється виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, проте аналіз вказаного пункту Порядку свідчить про те, що таки дії повинні бути здійснені протягом восьмого робочого дня, що настає за датою надходження зазначеної інформації та документів.
Позивач отримав 23.06.2022 року за результатами розгляду поданих ним документів рішення Комісії ГУ ДПС №154807 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Дослідивши встановлені по справі обставини суд дійшов висновку про протиправність та скасування рішень Комісії ГУ ДПС №151669 від 10.06.2022, №154807 від 23.06.2022 року про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, прийнятого відносно позивача.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки за приписами п.6 Порядку №1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд вважає необхідним зобов'язати Комісію ГУ ДПС у день надходження рішення суду по даній справі, яке набрало законної сили, виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач при зверненні до суду по даній справі сплатив судовий збір у сумі 2481,00грн, якій підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача. У позові позивач зазначив про орієнтовані витрати на правничу допомогу, проте остаточний розмір вказаних витрат та відповідних доказів не надано, у зв'язку з чим суд не вирішує питання про розподіл витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 12, 139, 242-246 КАС України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 2020» (вул. Приморська,49, м. Одеса, 65026) до Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044), Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166), третя особа Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області №151669 від 10.06.2022року та №154807 від 23.06.2022 року про відповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 2020» критеріям ризиковості платника податку.
Зобов'язати Комісію з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області у день надходження рішення суду, яке набрало законної сили, по даній справі, виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «АТП 2020» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 2020» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області судові витрати зі сплати судового збору розмірі 2481,00грн.
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.ст.295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва