Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/7570/22
09 вересня 2022 року слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_4 , в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Невіоко Холдингс Лімітед» про скасування арешту майна, накладеного у кримінальному провадженні №42022102070000092 від 07.04.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 110-2 КК України, -
Адвокат ОСОБА_5 , діючи в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Невіоко Холдингс Лімітед», звернувся до слідчого судді Подільського районного суду м. Києва з клопотанням, в якому просив скасувати накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 07.06.2022 року арештна майно, а саме на 100% корпоративних прав ТОВ «Егзагон» (ЄДРПОУ 23738441) у вигляді статутного капіталу в розмірі 250000 грн (двісті п'ятдесят тисяч гривень), який належить Невіоко Холдинг Лімітед (Кіпр), кінцевим бенефіціаром якого є громадянка РФ ОСОБА_6 , шляхом заборони учаснику ТОВ «Егзагон» (ЄДРПОУ 23738441), іншим особам, які діють від їх імені, їх представникам, представникам товариства (у тому числі за довіреністю) відчужувати вищевказані корпоративні права, в тому числі і скасувати заборону будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам, а також іншим особам, що наділені таким правом, вчиняти будь-які дії, пов'язані із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, тощо) права власності на вищевказані корпоративні права.
В обґрунтування клопотання зазначено, що:
Подільською окружною прокуратурою м. Києва здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, яке зареєстровано в ЄРДР за №42022102070000092 від 07.04.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.110-2 КК України;
досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні за , ч.2 ст.110-2 КК України уповноважено здійснювати неналежний орган, оскільки на підставі ч. 2 ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України мають здійснювати саме уповноважені слідчі СБ України, а не НП України;
з самого початку досудового розслідування 07.04.2022 і по теперішній час, протягом майже п'яти місяців, у кримінальному провадженні жодного разу не призначався слідчий, безпосередньо у матеріалах досудового розслідування відсутні будь-які відомості, що підтверджують: факт та суб'єкта внесення до ЄРДР відомостей окремо саме за ч.2 ст.110-2 КК України (рапорти слідчого/прокурора, інші повідомлення (заяви) та джерела отримання інформації); присвоєння зареєстрованому кримінальному провадженню відповідного найменування (витяги з ЄРДР); порядок визначення органу досудового розслідування (постанова про визначення підслідності/доручення) та процесуального керівництва; порядок визначення слідчих та прокурорів, уповноважених проводити у кримінальному провадженні досудове розслідування/здійснювати процесуальне керівництво (постанови про призначення групи слідчих/прокурорів); подальше об'єднання з матеріалами досудового розслідування за ч.5 ст.191 КК України (постанова прокурора про об'єднання матеріалів досудового розслідування у порядку, передбаченому у ст.217 КПК України). Відсутність вказаних матеріалів дає підстави обґрунтовано стверджувати, що в дійсності за ч.2 ст.110-2 КК України відомості до ЄРДР не вносились, а проведення досудового розслідування за фактом вчинення такого кримінального правопорушення у Кримінальному провадженні відбувається з порушенням вимог ст.214 КПК України. З огляду на положення ст.87, ч.3 ст.214 КПК України, усі зібрані у Кримінальному провадженні матеріали є недійсними та не можуть братись до уваги при застосуванні будь-яких заходів забезпечення кримінального провадження;
слідчим суддею Подільського районного суду міста Києва 07 червня 2022 року постанолено ухвалу у кримінальному провадженні (судова справа №758/3549/22), якою задовілено клопотання керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 та накладено арешт на 100% корпоративних прав ТОВ «Егзагон» (ЄДРПОУ 23738441) у вигляді статутного капіталу в розмірі 250000 грн (двісті п'ятдесят тисяч гривень), який належить Невіоко Холдинг Лімітед (Кіпр), кінцевим бенефіціаром якого є громадянка РФ ОСОБА_6 , шляхом заборони учаснику ТОВ «Егзагон» (ЄДРПОУ 23738441), іншим особам, які діють від їх імені, їх представникам, представникам товариства (у тому числі за довіреністю) відчужувати вищевказані корпоративні права, в тому числі і накладено заборону будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам, а також іншим особам, що наділені таким правом, вчиняти будь-які дії, пов'язані із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, тощо) права власності на вищевказані корпоративні права;
вважає зазначену ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва незаконною, оскільки з клопотання прокурора про накладення арешту, а також долучених до нього копій документів та інших матеріалів судової справи №758/3549/22 встановлено, що як у ході ініціювання перед слідчим суддею питання про арешт майна, так і у подальшому безпосередньо під час судового розгляду вказаного питання ні керівник Подільської окружної прокуратури, ні прокурор у судовому засіданні не надали належне процесуальне рішення (постанову про призначення прокурора чи групи прокурорів), яке підтверджує визначення їх процесуальними керівниками у Кримінальному провадженні; питання про арешт майна у Кримінальному провадженні ініційовано та розглянуто за участі неуповноваженого суб'єкта, що повинно мати наслідком відмову у задоволенні клопотання про арешт майна; при вирішенні питання про застосування відповідного заходу забезпечення кримінального провадження підлягала встановленню та перевірці наявність відповідних критеріїв, передбачених ст.98 КПК України, за якими відповідні об'єкти слід визнати та віднести до речових доказів. Водночас, як у Клопотанні прокурора, та і в ухвалі про арешт відсутні відомості щодо того, що відповідні корпоративні права мають конкретні ознаки речових доказів, а без їх арешту неможливо буде досягти завдань кримінального провадження.Прокурор не забезпечив визнання відповідних корпоративних прав речовим доказом у порядку, передбаченому положеннями ст.ст.98, 110 КПК України, а саме шляхом винесення постанови про визнання речових доказів з вказівкою на те, за якими конкретними критеріями зі ст.98 КПК України такі корпоративні права мають ознаки відповідного джерела доказів.Аналогічно ухвала про арешт не містить жодного аргументу на те, щоб зазначені корпоративні права віднести до речових доказів.Відтак, лише сама по собі вказівка на те, що певне майно є речовим доказом, за відсутності будь-яких інших доводів, виключає можливість накладення арешту на відповідні об'єкти. Аналогічна позиція щодо незаконності подібних рішень про накладення арешту на майно відображена у практиці Верховного Суду; формулювання ухвали слідчого судді, на яке його орієнтував прокурор щодо накладення арешту на «100% (сто відсотків) корпоративних прав ТОВ «Егзагон» (ЄДРПОУ 23738441) у вигляді статутного капіталу в розмірі 250000 грн (двісті п'ятдесят тисяч гривень)» має ознаки юридичної нікчемності, оскільки за своїм змістом корпоративні права не можуть мати вигляд, вираховуватись та ототожнюватись з відсотками статутного капіталу, так як корпоративні права є похідними від права власності на частку у статутному капіталі;
слідчий суддя, в порушення вимог статей 171, 173 КПК України, взагалі не надав оцінки розумності й співрозмірності обмеження відповідних прав завданням кримінального провадження, а також жодним чином не врахував наслідки арешту майна для його власника, зокрема, чи не призведе накладення арешту на відповідне майно до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької (господарської) діяльності Товариства. Подальший хід досудового розслідування після постановлення Ухвали про арешт, однозначно свідчить, що існування арешту майна жодним чином не впливає на потреби досудового розслідування;
у цьому кримінальному провадженні відсутні, інформація про об'єктивну сторону та нібито дії відповідних осіб, внаслідок яких сторона обвинувачення дійшла висновку, що ТОВ «Егзагон» причетне до вчинення будь-якого з кримінальних правопорушень; будь-які відомості про конкретних потерпілих, суми отриманих від них коштів та розмір завданих їм збитків; дані про те, що саме зазначене в ухвалі про арешт майно використовується для вчинення кримінального правопорушення; належні та допустимі докази, на підставі яких прокурор дізнався про суб'єктний склад (прізвища, імені та по-батькові, дати народження, громадянство, місце проживання тощо) та визначив коло осіб, які могли вчинити кримінальне правопорушення; відомості щодо повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення відносно будь-якої з осіб, яких фактично названо злочинцями. Такі непослідовність та внутрішні протиріччя під час досудового розслідування створюють обґрунтовані підстави стверджувати, що правова кваліфікація цих кримінальних правопорушень є взаємовиключною, а досудове розслідування у Кримінальному провадженні є безпредметним (відсутня подія кримінального правопорушення). Убачається відсутність достатніх ознак вчинення будь-якого конкретного кримінального правопорушення відповідного ступеня тяжкості, що, згідно з положеннями ст.ст.132, 171, 173 КПК України, є необхідною умовою для застосування арешту майна;
застосований слідчим суддю в ухвалі про арешт спосіб виконання арешту майна шляхом у т.ч. заборони проводити державну реєстрацію відповідних змін, фактично усуває ТОВ «Егзагон» від можливості належним чином реалізовувати свою законні правомочності щодо Товариства та, як наслідок, унеможливлює забезпечення належної статутної діяльності самим Товариством;
з моменту реєстрації Кримінального провадження 07.04.2022, так і з моменту накладення арешту на майно 07.06.2022 по теперішній час протягом майже п'яти місяців, ані стосовно арештованого майна, ані стосовно пов'язаних з ним осіб не вчинено жодної процесуальної дії. З арештованим майном в дійсності не проведено будь-яких дій, що мають бути вчинені з відповідними об'єктами у разі їх визнання та долучення до матеріалів досудового розслідування саме як речових доказів. Більше того, з моменту реєстрації Кримінального провадження за весь час досудового розслідування у кримінальному провадженні, як вбачається, фактично не проведено жодної іншої слідчої дії (за виключенням єдиного допиту як свідка працівника оперативного підрозділу), у тому числі не встановлено та не допитано будь-яких очевидців кримінальних правопорушень. З огляду на наявну інформацію, наразі у Кримінальному провадженні навіть так і не встановлено жодної конкретної потерпілої особи.Вважає, що наразі відпала потреба у в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення, як арешт на майно.
У судовому засіданні представник заявника - адвокат ОСОБА_3 вимоги, викладені в клопотанні підтримав з наведених підстав та просив задовольнити клопотання.
Прокурор належним чином повідомлений про дату та час судових засідань, на власний розсуд розпорядившись своїми процесуальними правами взяти участь у судовому засіданні, висловити свою позицію щодо заявленого клопотання та надати слідчому судді докази, у призначені на 07.09.2022 та 09.09.2022 судові засідання не з'явився, доказів поважності причин неявки у судові засідання до суду не надав, клопотань про відкладення судового засідання від нього до слідчого судді не надійшло, свою позицію щодо заявленого клопотання не висловив, будь-яких доказів не надав, що не перешкоджає проведенню судового розгляду без його участі.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання та подані до нього документи дійшов висновку про задоволення, виходячи з наступного.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Установлено, що Подільською окружною прокуратурою м. Києва здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, яке зареєстровано в ЄРДР за №42022102070000092 від 07.04.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.110-2 КК України.
Арешт майна є одним заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді або суду (ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 132 КПК України).
За приписами ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Крім цього, відповідно до положень ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Слідчим суддею Подільського районного суду міста Києва 07 червня 2022 року постанолено ухвалу у кримінальному провадженні (судова справа №758/3549/22), якою задоволено клопотання керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 та накладено арешт на 100% корпоративних прав ТОВ «Егзагон» (ЄДРПОУ 23738441) у вигляді статутного капіталу в розмірі 250000 грн (двісті п'ятдесят тисяч гривень), який належить Невіоко Холдинг Лімітед (Кіпр), кінцевим бенефіціаром якого є громадянка РФ ОСОБА_6 , шляхом заборони учаснику ТОВ «Егзагон» (ЄДРПОУ 23738441), іншим особам, які діють від їх імені, їх представникам, представникам товариства (у тому числі за довіреністю) відчужувати вищевказані корпоративні права, в тому числі і накладено заборону будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам, а також іншим особам, що наділені таким правом, вчиняти будь-які дії, пов'язані із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, тощо) права власності на вищевказані корпоративні права.
Арешт на майно обґрунтовано необхідністю забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Відповідно до положень абз.2 ч.1 ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи за клопотанням іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Зі змісту клопотання про скасування арешту майна вбачається, шо згідно з положеннями ст.64-2 КПК України у цьому кримінальному провадження заявник має статус третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт.
При цьому, як у клопотанні прокурора, та і в ухвалі слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 07.06.2022 року (справа № 758/3549/22) про арешт майна відсутні відомості щодо того, що відповідні корпоративні права мають конкретні ознаки речових доказів, а без їх арешту неможливо буде досягти завдань кримінального провадження.
Розглядаючи клопотання представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, про скасування арешту майна слідчий суддя дійшов висновку, що прокурор не забезпечив визнання відповідних корпоративних прав речовим доказом у порядку, передбаченому положеннями ст.ст.98, 110 КПК України, а саме шляхом винесення постанови про визнання речових доказів з вказівкою на те, за якими конкретними критеріями з визначеного ст.98 КПК України переліку такі корпоративні права мають ознаки відповідного джерела доказів. Відтак, лише сама по собі вказівка на те, що певне майно є речовим доказом, за відсутності обґрунтування, за якими з критеріїв цієї норми відповідні об'єкти визнано речовими доказами, виключає можливість накладення арешту на відповідні об'єкти.
Аналогічна позиція щодо незаконності подібних рішень про накладення арешту на майно відображена у практиці Верховного Суду. Так, зокрема, згідно з положеннями Постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.03.2021 (Провадження №11-410сап20) сам по собі опис установлених органом досудового розслідування обставин вчинення кримінального правопорушення та виклад дослівного змісту частини першої статті 98 КПК України, без обґрунтування, за якими з критеріїв цієї норми відповідні об'єкти визнано речовими доказами, свідчить про те, що прокурор у клопотанні не довів мету накладення арешту - збереження речових доказів.
Здійснюючи оцінку розумності й співрозмірності обмеження відповідних прав завданням кримінального провадження, а також враховуючи наслідки арешту майна для його власника слідчий суддя виходить з того, що системне тлумачення положень ст.ст.98, 168, 170-174 КПК України свідчить, що накладення арешту на корпоративні права має бути виправданим інтересами досудового розслідування у кримінальному провадженні, задовольняти відповідну мету та убезпечувати від можливих негативних наслідків. Основним видом діяльності ТОВ «Егзагон» є роздрібна (та оптова) торгівля парфумерно-косметичними товарами та аксесуарами в спеціалізованих магазинах. Вказана діяльність за своїм змістом вимагає щоденного здійснення великої кількості підприємницьких операцій, укладення та виконання правочинів, а також оперативного та мотивованого внесення змін до порядку господарської практики ТОВ «Егзагон», у т.ч. пов'язаних зі удосконалення статутної діяльності його органів. Зокрема, відповідно до положень ст.39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», саме статут товариства може передбачати можливість кожного або окремих членів колегіального виконавчого органу діяти від імені товариства без довіреності або можливість усіх чи окремих членів виконавчого органу вчиняти дії від імені товариства без довіреності виключно разом. Так само, згідно з положеннями ст.44 вказаного Закону, виключно Статут товариства може встановлювати особливий порядок надання згоди уповноваженими на те органами товариства на вчинення певних правочинів залежно від вартості предмета правочину чи інших критеріїв (значні правочини).
Майнові права захищаються в Україні, як Конституцією, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема частиною 1 і 5 статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним. Дана стаття Конституції України визначає, що конфіскація майна може бути заснована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Так, нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.
Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.
При вирішенні даного клопотання, слідчий суддя враховує також положення ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Така позиція узгоджується із ч. 5 ст. 9 КПК України, відповідно до якої кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
ЄСПЛ наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).
У своєму рішенні від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04) ЄСПЛ також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).
Водночас, застосований в ухвалі слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 07.06.2022 року (справа № 758/3549/22) про арешт майна спосіб виконання арешту майна шляхом у т.ч. заборони проводити державну реєстрацію відповідних змін, фактично усуває ТОВ «Егзагон» від можливості належним чином реалізовувати свою законні правомочності щодо Товариства та, як наслідок, унеможливлює забезпечення належної статутної діяльності самим Товариством, а значить є надмірним обмеженням правомірної підприємницької (господарської) діяльності ТОВ «Егзагон».
З огляду на зазначене, враховуючи відсутність у кримінальному провадженні підозрюваних осіб, не зважаючи на тривале проведення у ньому досудового розслідування, а також беручи до уваги надмірне обмеження вказаним арештом правомірної підприємницької діяльності ТОВ «Егзагон» та не доведення прокурором подальшої потреби в ньому, слідчий суддя доходить висновку про відсутність у кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання у правомірне володіння майномТОВ «Егзагон», а тому приходить до переконання, що подальша потреба в арешті майна відсутня.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню, а отже захід забезпечення у виді арешту майна на 100% (сто відсотків) корпоративних прав ТОВ «Егзагон» (ЄДРПОУ 23738441) у вигляді статутного капіталу в розмірі 250000 грн (двісті п'ятдесят тисяч гривень), який належить Невіоко Холдинг Лімітед (Кіпр), кінцевим бенефіціаром якого є громадянка РФ ОСОБА_6 , шляхом заборони учаснику ТОВ «Егзагон» (ЄДРПОУ 23738441), іншим особам, які діють від їх імені, їх представникам, представникам товариства (у тому числі за довіреністю) відчужувати вищевказані корпоративні права, а також заборони будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам, а також іншим особам, що наділені таким правом, вчиняти будь-які дії, пов'язані із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, тощо) права власності вищевказаних корпоративних прав, підлягає скасуванню, оскільки представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, доведено, що арешт накладено необґрунтовано та в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Враховуючи вищезазначене, керуючись ст. ст. 98, 170 - 173, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання адвоката ОСОБА_4 , в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Невіоко Холдингс Лімітед» про скасування арешту майна, накладеного у кримінальному провадженні №42022102070000092 від 07.04.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 110-2 КК України - задовольнити.
Скасувати арешт майна, який накладено ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_8 , від 07.06.2022, судова справа №758/3549/22,
у кримінальному провадженні №42022102070000092 від 07.04.2022, на 100% (сто відсотків) корпоративних прав ТОВ «Егзагон» (ЄДРПОУ 23738441) у вигляді статутного капіталу в розмірі 250000 грн (двісті п'ятдесят тисяч гривень), який належить Невіоко Холдинг Лімітед (Кіпр), кінцевим бенефіціаром якого є громадянка РФ ОСОБА_6 , шляхом заборони учаснику ТОВ «Егзагон» (ЄДРПОУ 23738441), іншим особам, які діють від їх імені, їх представникам, представникам товариства (у тому числі за довіреністю) відчужувати вищевказані корпоративні права.
Скасувати застосовану ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_8 від 07.06.2022 (судова справа №758/3549/22) у кримінальному провадженні №42022102070000092 від 07.04.2022 заборону будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам, а також іншим особам, що наділені таким правом, вчиняти будь-які дії, пов'язані із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, тощо) права власності на корпоративні права ТОВ «Егзагон» (ЄДРПОУ 23738441), які належить Невіоко Холдинг Лімітед (Кіпр), кінцевим бенефіціаром якого є громадянка РФ ОСОБА_6 та становить 100 (сто відсотків) розміру внеску до статутного капіталу 250000 грн (двісті п'ятдесят тисяч гривень), у тому числі вносити зміни, пов'язані зі зміною засновників (учасників, кінцевих бенефіціарів), зміною директора, місця знаходження юридичної особи, внесення будь-яких інших змін в статутні документи товариства, а також вчинення реєстраційних дій направлених на відчуження.
Прокурор, цивільний позивач у випадках, встановлених законом не позбавлені права повторно звернутися з клопотанням про накладення арешту на майно в порядку ч.2 ст.64-2 та ст.171 КПК України з повідомленням власника чи користувача нерухомого майна.
Ухвала в порядку ст. 309 КПК України оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено 14 вересня 2022 року о 17 год. 30 хв.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1