про відмову у задоволенні клопотання
28 вересня 2022 рокум. Ужгород№ 807/2322/15
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ващиліна Р.О., суддів Дору Ю.Ю., Плеханової З.Б.,
при секретарі судового засідання Неміш Т.В.,
за участю:
позивача: ОСОБА_1 ,
відповідача 1: представник - не з'явився,
відповідача 2: представник - Гончарук В.В.,
відповідача 3: представник - не з'явився,
відповідача 4: представник - Сапсай С.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання позивача про призначення судом економічної експертизи в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області, Управління Держпраці у Закарпатській області, Державної інспекції України з питань праці, Державної служби України з питань праці про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області, Управління Держпраці у Закарпатській області, Державної інспекції України з питань праці Державної служби України з питань праці, в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати наказ Державної інспекції України з питань праці від 28.10.2015 №262-К "Про звільнення ОСОБА_1 "; 2) поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника Управління Держпраці у Закарпатській області та зобов'язати відповідача внести до його трудової книжки запис, що відповідає прийнятому судом рішенню; 3) стягнути з Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області, Державної інспекції України з питань праці або їх правонаступників на користь ОСОБА_1 середній заробіток з врахуванням індексації нарахованої суми за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області, Управління Держпраці у Закарпатській області, Державної інспекції України з питань праці, Державної служби України з питань праці про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, визнання протиправними дій та бездіяльності задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної інспекції України з питань праці від 28.10.2015 року за № 262-К «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на роботі, на посаді начальника Управління Держпраці у Закарпатській області з 30 жовтня 2015 року. Стягнуто з Державної служби України з питань праці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 287813,96 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року у справі №807/2322/15 змінено в частині мотивів. Скасовано рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року у справі №807/2322/15 в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника Управління Держпраці у Закарпатській області та ухвалено в цій частині нове рішення. Поновлено ОСОБА_1 на роботі, на посаді начальника Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області з 30 жовтня 2015 року та зобов'язано Управління Держпраці у Закарпатській області вжити заходів щодо призначення (переведення) ОСОБА_1 на рівнозначну посаду. В решті рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року у справі № 807/2322/15 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 23.09.2021 касаційні скарги ОСОБА_1 , Державної служби України з питань праці, Управління Держпраці у Закарпатській області задоволено частково. Скасовано рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі, на посаді начальника Управління Держпраці у Закарпатській області з 30 жовтня 2015 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі, на посаді начальника Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області з 30 жовтня 2015 року та зобов'язання Управління Держпраці у Закарпатській області вжити заходів щодо призначення (переведення) ОСОБА_1 на рівнозначну посаду. В цій частині ухвалено нове рішення, яким поновлено ОСОБА_1 в Управлінні Держпраці у Закарпатській області на посаді рівнозначній тій, з якої ОСОБА_1 звільнено на підставі наказу Державної інспекції України з питань праці від 28 жовтня 2015 року №262-К. Скасовано рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року в частині стягнення з Державної служби України з питань праці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 287813,96 грн. В цій частині направлено справу на новий розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду. В іншій частині рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року залишено без змін.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2021, справу №807/2322/15 передано на розгляд судді Ващиліну Р.О.
Розпорядженням керівника апарату Закарпатського окружного адміністративного суду №11 від 23.10.2021 для розгляду адміністративної справи №807/2322/15 у складі колегії суддів допризначено суддів Дору Ю.Ю. та Плеханову З.Б.
26 липня 2022 року позивач подав до Закарпатського окружного адміністративного суду клопотання про призначення судом економічної експертизи з визначення документальної обґрунтованості розміру середньомісячної та середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 , відкоригованої на коефіцієнт підвищення, відповідно до п. 10 Порядку, яка обчислена у довідці-розрахунку №1, довідці-розрахунку №2, довідці-розрахунку №3, довідці-розрахунку №4, довідці-розрахунку №5.
На розгляд і вирішення судового експерта просить поставити наступні питання:
1. Чи підтверджується документально розмір середньомісячної та середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 , відкоригованої на коефіцієнт підвищення, відповідно до пункту 10 Порядку обчисленні в довідці-розрахунку № 1, довідці-розрахунку № 2, довідці-розрахунку № 3, довідці-розрахунку № 4, довідці-розрахунку № 5 в тому числі дані, котрі містяться окремо в кожній довідці, а саме :
- розмір посадового окладу;
- розмір надбавки за ранг державного службовця;
- розмір надбавки за вислугу років на державній службі;
- сума надбавка за виконання особливо важливої роботи в розмірі 20 відсотків від посадового окладу з врахуванням надбавки за ранг та вислугу років;
- сума премії в розмірі 30 відсотків від посадового окладу;
- розмір індексації заробітної плати.
- розмір середньомісячного заробітку за відповідний рік;
- розмір середньоденного заробітку за відповідний рік;
- загальний розмір середнього заробітку за відповідний рік.
2. Який документально обґрунтований розмір середньомісячної та середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 , відкоригованої відповідно до пункту 10 Порядку з врахуванням посадових окладів, надбавок, доплат підвищених постановами Кабінету Міністрів України:
1) від 6 квітня 2016 року №292 «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році»;
2) від 20 квітня 2016 року №306 «Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями»;
3) від 18 січня 2017 року №15 «Питання оплати праці працівників державних органів»;
4) від 25 січня 2018 року №24 «Про впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2018 році»;
5) від 06 лютого 2019 року №102 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2019 році»;
6) від 15 січня 2020 року №16 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року №15»;
7) від 13 січня 2021 року №15 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року №15», а саме:
8) розмір посадового окладу;
- розмір надбавки за ранг державного службовця;
- розмір надбавки за вислугу років на державній службі;
- сума надбавка за виконання особливо важливої роботи в розмірі 20 відсотків від посадового окладу з врахуванням надбавки за ранг та вислугу років;
- сума премії в розмірі 30 відсотків від посадового окладу;
- розмір індексації заробітної плати.
- розмір середньомісячного заробітку за відповідний рік;
- розмір середньоденного заробітку за відповідний рік:
- загальний розмір середнього заробітку за відповідний рік.
Заявлене клопотання аргументує тим, що в даній справі існує документальна невизначеність щодо розміру скоригованої середньої заробітної плати ОСОБА_1 , оскільки така інформація міститься тільки у довідках-розрахунках №№1, 2, 3, 4, 5, наданих позивачем, що унеможливлює ухвалення обґрунтованого та законного рішення у справі.
В судовому засіданні 28 вересня 2022 року позивач заявлене клопотання підтримав та просив суд його задовольнити. При цьому заявив, що у зв'язку зі зловживанням відповідачем 2 процесуальними обов'язками щодо неналежної подачі витребуваних судом доказів, оплату вартості проведення експертизи слід покласти на Управління Держпраці у Закарпатській області.
Присутні у судовому засіданні представники відповідачів 2 та 4 проти задоволення поданого клопотання заперечили. Зазначили, що проведення відповідних розрахунків не потребують будь-яких спеціальних знань чи навичок.
Розглянувши клопотання позивача, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 102 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (ч. 2 ст. 101 КАС України).
Отже, нормами процесуального законодавства передбачено право суду призначити в межах розгляду адміністративної справи експертизу у разі, якщо встановлення обставин, які відносяться до предмету доказування та без яких неможливо прийняти всебічне та обґрунтоване рішення, потребуються спеціальних знань у сфері іншій, аніж право.
У поданому до суду клопотанні позивач просить винести на розгляд експерта питання щодо правильності визначення розміру середньомісячної та середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 з урахування п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.
Так, предметом даної адміністративної справи, в частині, що направлена Верховним Судом на новий розгляд, є питання стягнення з Державної служби України з питань праці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 287813,96 грн.
Нормами ст. 235 Кодексу законів про працю України встановлено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Так, порядок обчислення середньої заробітної плати регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок), який застосується, в тому числі, у випадку вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду.
Таким Порядком визначено алгоритм обрахунку середньомісячної та середньоденної заробітної плати, а також складових, що при цьому повинні бути враховані.
Окрім того, положеннями п. 10 Порядку встановлено порядок здійснення коригування обчисленої середньої заробітної плати та її складових у разі підвищення тарифних ставок і посадових окладів.
Отже, обрахунок розміру середньомісячної та середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 з урахування п. 10 Порядку не потребує будь-яких спеціальних знать та навичок, якими не володіє суд, що є необхідною умовою призначення експертизи. Більше того, колегія суддів зазначає, що згідно із нормами трудового законодавства саме на суд покладено обов'язок здійснювати обчислення середнього заробітку працівнику, поновленому на роботі.
Колегія суддів також відхиляє твердження позивача про недостатність даних, що містяться в наданій відповідачем 2 довідці №ЗК/2/199-22 від 18.07.2022, для здійснення правильного розрахунку середньої заробітної плати, оскільки така в повному обсязі містить відомості, які, відповідно до Порядку, враховуються при обчислення середньої заробітної плати у розрізі усіх періодів підвищення такої.
З огляду на вищезазначене колегія суддів не вбачає підстав для призначення експертизи в даній адміністративній справі.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу позивача на передбачений ст. 136 КАС України порядок попередньої оплати судових витрат, в тому числі, на проведення експертизи. Так, згідно з таким, попередня оплата таких витрат здійснюється учасником справи, що заявив відповідне клопотання. В даному випадку клопотання про призначення експертизи було заявлено саме позивача, однак проводити попередню оплату таких витрат ОСОБА_1 відмовився з посиланням на те, що необхідність проведення такої зумовлена зловживанням відповідачем 2 своїми процесуальними обов'язками.
Разом з тим, колегія суддів зауважує про безпідставність таких тверджень позивача, оскільки витребувані судом докази були надані Управлінням Держпраці у Закарпатській області.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що у задоволенні клопотання позивача про призначення економічної експертизи слід відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. У задоволенні клопотання позивача про призначення судом економічної експертизи в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області, Управління Держпраці у Закарпатській області, Державної інспекції України з питань праці, Державної служби України з питань праці про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановляння та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 03 жовтня 2022 року.
Головуючий суддя Р.О. Ващилін
Судді Ю.Ю. Дору
З.Б. Плеханова