про закриття пiдготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті
28 вересня 2022 року м. Ужгород№ 807/2322/15
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ващиліна Р.О., суддів Дору Ю.Ю., Плеханової З.Б.,
при секретарі судового засідання Неміш Т.В.,
за участю:
позивача: ОСОБА_1 ,
відповідача 1: представник - не з'явився,
відповідача 2: представник - Гончарук В.В.,
відповідача 3: представник - не з'явився,
відповідача 4: представник - Сапсай С.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області, Управління Держпраці у Закарпатській області, Державної інспекції України з питань праці, Державної служби України з питань праці про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області, Управління Держпраці у Закарпатській області, Державної інспекції України з питань праці Державної служби України з питань праці, в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати наказ Державної інспекції України з питань праці від 28.10.2015 №262-К "Про звільнення ОСОБА_1 "; 2) поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника Управління Держпраці у Закарпатській області та зобов'язати відповідача внести до його трудової книжки запис, що відповідає прийнятому судом рішенню; 3) стягнути з Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області, Державної інспекції України з питань праці або їх правонаступників на користь ОСОБА_1 середній заробіток з врахуванням індексації нарахованої суми за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області, Управління Держпраці у Закарпатській області, Державної інспекції України з питань праці, Державної служби України з питань праці про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, визнання протиправними дій та бездіяльності задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної інспекції України з питань праці від 28.10.2015 року за № 262-К «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на роботі, на посаді начальника Управління Держпраці у Закарпатській області з 30 жовтня 2015 року. Стягнуто з Державної служби України з питань праці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 287813,96 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року у справі №807/2322/15 змінено в частині мотивів. Скасовано рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року у справі №807/2322/15 в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника Управління Держпраці у Закарпатській області та ухвалено в цій частині нове рішення. Поновлено ОСОБА_1 на роботі, на посаді начальника Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області з 30 жовтня 2015 року та зобов'язано Управління Держпраці у Закарпатській області вжити заходів щодо призначення (переведення) ОСОБА_1 на рівнозначну посаду. В решті рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року у справі № 807/2322/15 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 23.09.2021 касаційні скарги ОСОБА_1 , Державної служби України з питань праці, Управління Держпраці у Закарпатській області задоволено частково. Скасовано рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі, на посаді начальника Управління Держпраці у Закарпатській області з 30 жовтня 2015 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі, на посаді начальника Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області з 30 жовтня 2015 року та зобов'язання Управління Держпраці у Закарпатській області вжити заходів щодо призначення (переведення) ОСОБА_1 на рівнозначну посаду. В цій частині ухвалено нове рішення, яким поновлено ОСОБА_1 в Управлінні Держпраці у Закарпатській області на посаді рівнозначній тій, з якої ОСОБА_1 звільнено на підставі наказу Державної інспекції України з питань праці від 28 жовтня 2015 року №262-К. Скасовано рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року в частині стягнення з Державної служби України з питань праці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 287813,96 грн. В цій частині направлено справу на новий розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду. В іншій частині рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року залишено без змін.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2021, справу №807/2322/15 передано на розгляд судді Ващиліну Р.О.
Розпорядженням керівника апарату Закарпатського окружного адміністративного суду №11 від 23.10.2021 для розгляду адміністративної справи №807/2322/15 у складі колегії суддів допризначено суддів Дору Ю.Ю. та Плеханову З.Б.
28 січня 2022 року позивач подав до Закарпатського окружного адміністративного суду заяву про збільшення/уточнення позовних вимог, в якій заявлені позовні вимоги виклав в наступній редакції:
«Стягнути з Державної служби України з питань праці або її правонаступника на користь ОСОБА_1 середній заробіток з урахуванням коефіцієнта підвищення заробітної плати відповідно до пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, у зв'язку з набранням чинності постановами Кабінету Міністрів України:
- від 6 квітня 2016 року №292 «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році»;
- від 20 квітня 2016 року №306 «Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями»;
- від 18 січня 2017 року №15 «Питання оплати праці працівників державних органів» ;
- від 25 січня 2018 року №24 «Про впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2018 році»;
- від 06 лютого 2019 року №102 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2019 році»;
- від 15 січня 2020 року №16 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року №15»;
- від 13 січня 2021 року №15 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року №15».
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.09.2022 було відмовлено у задоволенні клопотання позивача про призначення судом економічної експертизи.
З метою забезпечення всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення даної адміністративної справи протягом розумного строку в порядку підготовки справи до судового розгляду судом здійснено необхідні підготовчі дії, передбачені ч. 2 ст. 180 КАС України. В тому числі, судом встановлено строки для подання сторонами відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень.
18 листопада 2021 року Управління Держпраці у Закарпатській області подало до суду відзив на позовну заяву №07-11/6283 від 18.11.2021, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити, обґрунтовуючи нормами ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України. Звертає увагу суду на те, що дана справа розглядалась судом більше 5 років без будь-яких об'єктивних причин, в тому числі через затягування судового процесу позивачем, а тому середній заробіток за час вимушеного прогулу підлягає стягненню не більше, як за 1 рік. Окрім того, зазначив, що з метою виконання рішення суду на адресу ОСОБА_1 неодноразово скеровувались пропозиції щодо наявних вакантних посад, однак будь-якої відповіді від позивача не надходило. Тому вважає, що період ухилення позивача від працевлаштування не може розглядатися вимушеним прогулом. Стверджує, що саме Державна служба з питань праці є роботодавцем позивача, який повинен відшкодовувати йому середній заробіток за час вимушеного прогулу. При цьому зазначає, що при обчисленні розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні, виходячи із середньоденного заробітку, визначеного за нормами постанови Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995.
25 листопада 2021 року Державна служба України з питань праці надіслала до суду відзив на позовну заяву №7887/1/7.2-21 від 19.11.2021, в якому заявлені позовні вимоги вважає безпідставними. Звернула увагу суду на те, що розрахунок середньої заробітної плати проводиться з урахуванням займаної посади, відповідно до штатного розпису, органом, в якому працівник одержував заробітну плату. Зазначає, що Державна служба України з питань праці не наділена повноваженнями щодо проведення обліку та нарахування заробітної плати керівників територіальних органів центрального органу виконавчої влади.
03 грудня 2021 року позивач подав до суду відповідь на відзив Державної служби України з питань праці, в якій доводи останньої вважає надуманими. Так, зазначає, що з 30 жовтня 2015 року по теперішній час він перебуває у вимушеному прогулі внаслідок незаконного звільнення. Впродовж такого періоду Кабінет Міністрів України ухвалив 7 постанов, якими підвищив посадові оклади та надбавки до них для різних категорій державних службовців, в тому числі прирівняних (рівноцінних) до посади, з якої позивача було звільнено. Тому вважає, що наявні підстав для коригування розміру середнього заробітку на відповідний коефіцієнт.
03 грудня 2021 року позивач подав до суду відповідь на відзив Управління Держпраці у Закарпатській області, в якій вважає безпідставними доводи відповідача про затягування розгляду справи, оскільки такі вже були спростовані в ході апеляційного розгляду даної справи. Окрім того, він неодноразово звертався до суду касаційної інстанції для прискорення розгляду справи. Стосовно твердження відповідача 2 про ухилення від працевлаштування зазначає, що запропоновані посади не були аналогічними та рівнозначними посаді, з якої його було звільнено. Більше того, суб'єктом його призначення має виступати Державна служба України з питань праці, а не відповідач 2. При цьому в частині суб'єкта, з якого підлягає стягненню середній заробіток, погодився з висновками Верховного Суду в частині стягнення такого саме з Управління Держпраці у Закарпатській області, як суб'єкта, яким проводилось нарахування та виплата заробітної плати під час проходження служби. Звертає окрему увагу суду на те, що положення п. 10 постанови Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 були діючими до 09 грудня 2020 року, а тому саме до цієї дати середній заробіток підлягає коригуванню з урахуванням коефіцієнта підвищення.
09 грудня 2021 року Державна служба України з питань праці надіслала до суду заперечення на відповідь на відзив №8225/1/7.2-21 від 02.12.2021, в яких звертає увагу суду на те, що Державна служба України з питань праці та її територіальний орган є окремими юридичними особами публічного права. Посада, на яку має бути поновлений позивач, перебуває у штатному розписі саме Управління, яким також здійснювався облік та нарахування середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Тому підстави для стягнення середнього заробітку з відповідача 4 відсутні.
Окрім того, з'ясовано, чи бажають сторони вирішити спір шляхом примирення або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді; роз'яснено, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; з'ясовано, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з'ясовано, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві; встановлено порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються, під час розгляду справи по суті.
Позивач у підготовчому судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з мотивів, наведених в позовній заяві та відповідях на відзив, та просив суд їх задовольнити.
Представники відповідачів 2, 4 у засіданні суду 28 вересня 2022 року проти позовних вимог, направлених до Закарпатського окружного адміністративного суду судом касаційної інстанції на новий розгляд, заперечили, обґрунтовуючи обставинами, наведеними у поданих відзивах та запереченнях.
Представники відповідачів 1 та 3 в судове засідання 28 вересня 2022 року не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча були належним чином проінформовані про дату, час та місце судового розгляду.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 183 КАС України, за результатами підготовчого провадження суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду по суті.
У зв'язку з вищенаведеним, враховуючи достатність письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необхідність закрити підготовче провадження та призначити адміністративну справу №807/2322/15 до судового розгляду по суті.
Керуючись ст.ст. 180, 183, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Закрити підготовче провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області, Управління Держпраці у Закарпатській області, Державної інспекції України з питань праці, Державної служби України з питань праці про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
2. Призначити справу до судового розгляду по суті на 21 жовтня 2022 року на 09:30 год. (засідання відбудеться за адресою: 88017, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Загорська, буд. 30).
Ухвала оскарженню не підлягає. Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України.
Повний текст ухвали виготовлено 03 жовтня 2022 року.
Головуючий суддя Судді Р.О. Ващилін Ю.Ю. Дору З.Б. Плеханова