Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/3862/21
Провадження 2/711/381/22
02 вересня 2022 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого-судді Кондрацької Н.М.
за участю секретаря Мелещенко О.В.
адвокатів Непом'яща П.І., Кірса В.В.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Черкаси матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Добросвіт», Державного реєстратора Черкаської філії КП «Реєстрація нерухомості» Каленчук Микита Андрійович про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію та їх обтяжень, скасування запису про право власності, -
Позивач звернувся до Придніпровського районного суду міста Черкаси із позовом до відповідачів: КС «Добросвіт» та державного реєстратора КП «Реєстрація нерухомості» Черкаської області Каленчук М. А. про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора КП «Реєстрація нерухомості» Черкаська області Каленчук Микити Андрійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.10.2018 року індексний номер 43779683, згідно з яким здійснено державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за Кредитною спілкою «Добросвіт» та просить також скасувати запис про право власності КС «Добросвіт» на вказане майно в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Ухвалою Придніпровського районного суду міста Черкаси від 16.07.2021 по справі відк
рито спрощене позовне провадження та призначено до судового засідання.
Від представника відповідача КС «Добросвіт» через канцелярію суду надійшло клопотання про закриття провадження у даній справі за п. 3 ч. 1 статті 255 ЦПК України. В обґрунтування вказаного клопотання представником відповідача зазначено, що Придніпровським районним судом міста Черкаси розглядалась справа № 711/3285/19 за позовом ОСОБА_1 до відповідачів: КС «Добросвіт», державного реєстратора КП «Реєстрація нерухомості» Черкаська області Каленчук Микити Андрійовича, яка за суб'єктним складом предметом та підставами позову є тотожною із даною справою, яка наразі розглядається судом. Також, зазначено, що рішення суду у справі № 711/3285/19 набрало законної сили та на момент розгляду даного клопотання не скасоване. Представник відповідача у судовому засіданні вказане клопотання підтримав та просив його задовольнити, із підстав, зазначених у клопотанні та усних поясненнях.
Представник позивача ОСОБА_1 проти задоволення клопотання заперечила. Вважає, що вказані справи не є тотожними, а тому просив у задоволенні даного клопотання відмовити.
Розглянувши вказане клопотання представника КС «Добросвіт», суд приходить до наступних висновків, встановивши слвідуюче.
Так, в обґрунтування поданого позову Позивач зазначає, що реєстрація права власності за КС «Добросвіт» на іпотечне майно, а саме: квартиру АДРЕСА_2 відбулась незаконно, з порушенням вимог статей 35, 36, 37 Закону України «Про іпотеку», статті 18 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пункту 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2015 року № 1127 тощо.
На момент вирішення клопотання предмет або підстави позову Позивачем не змінювалися. Суб'єктний склад учасників також не змінювався. Відповідні заяви від Позивача до суду не надходили.
Із змісту поданого позову, вбачається, що між Позивачем та КС «Добросвіт» 24.07.2006 року було укладено кредитний договір № 00326 (із змінами та доповненнями) відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит, в розмірі 145 000 грн. із терміном погашення до 24.07.2016 року під 34 % річних.
З метою забезпечення зобов'язання за вказаним кредитним договором між сторонами було укладено договір іпотеки № 00326/1 від 24.07.2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. (із змінами та доповненнями), відповідно до умов якого позивач передав в іпотеку КС «Добросвіт» нерухоме майно, а саме: трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 , яка належала позивачу на праві власності.
В зв'язку із неналежним виконанням ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором КС «Добросвіт» звернуло стягнення на вищевказаний предмет іпотеки в позасудовому порядку шляхом набуття права власності.
31.10.2018 року рішенням про державну реєстрацію прав № 43779683 державним реєстратором Каленчук М.А. було зареєстровано за КС «Добросвіт» право власності на іпотечне майно : квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 66,3 кв.м. житловою площею 38,2 кв.м. ( реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 911602871101). Підставою для реєстрації визначено: Договір іпотеки № 00326/1 від 24.07.2006 р. ( із змінами та доповненнями), висновок про ринкову вартість від 26.10.2018 року, вимоги-повідомлення № 148 від 15.10.2012 року із доказами вручення боржнику.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вважає, що державна реєстрація відбулась незаконно, за відсутності факту отримання Позивачем належно оформленої вимоги про усунення порушень, при невідповідності реального розміру заборгованості позивача, за відсутності у спілки права на звернення стягнення на предмет іпотеки у такий спосіб, без проведення оцінки предмета іпотеки на момент звернення, та на підставі неналежних документів, а також без отримання дозволу органу опіки та піклування. А тому вважає, що у державного реєстрова були відсутні підстави для проведення державної реєстрації права власності на вказане майно за КС «Добросвіт», в зв'язку із чим просить визнати таке рішення реєстратора протиправним та скасувати, а також скасувати відповідний запис про право власності в реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Відповідач КС «Добросвіт» подав до суду відзив, в якому проти задоволення позову заперечував, з підстав, зазначених у письмовому відзиві, і зокрема із підстав, що обставини, яким обґрунтовуються позовні вимоги вже досліджувались судами під час розгляду по справі № 711/3285/19 за позовом ОСОБА_1 до відповідачів : КС «Добросвіт», Державного реєстратора КП « Реєтрація нерухомості» Черкаської області Каленчука М.А. про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію КС «Добросвіт» права власності на квартиру АДРЕСА_2 . Зазначає, що рішення суду у даній справі набрало законної сили. До свого відзиву відповідач також додав відповідні рішення судів у справі № 711/3285/19. Просить у задоволені позову відмовити.
Дослідивши вказані обставини, та подані сторонами докази, заслухавши думку сторін, суд приходить до висновку, що провадження у даній справі підлягає закриттю, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що в провадженні Придніпровського районного суду міста Черкаси перебувала справа № 711/3285/19 за позовом ОСОБА_1 до відповідачів : КС «Добросвіт», Державного реєстратора КП « Реєтрація нерухомості» Черкаської області Каленчука М.А. про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію КС «Добросвіт» права власності на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_2 .
Рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси від 03.08.2020 року в справі № 711/3285/19 залишеного без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 21.01.2021 року в позові ОСОБА_1 було відмовлено повністю. Вказані рішення набрали законної сили та на момент постановлення даної ухвали не скасовані.
Як вбачається із рішень суду, ухвалених в справі 711/3285/19 предметом розгляду у такій справі були позовні вимоги ОСОБА_1 до відповідачів : КС «Добросвіт», Державного реєстратора КП « Реєтрація нерухомості» Черкаської області Каленчука М.А. про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію КС «Добросвіт» права власності на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_2 .
Зокрема, вказаними рішеннями суду, у справі № 711/3285/19 було встановлено, що 24.07.2006 року між позивачем та КС «Добросвіт» було укладено кредитний договір № 00326 (із змінами та доповненнями) відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 145 000 грн. із терміном погашення до 24.07.2016 року під 34 % річних.
З метою забезпечення зобов'язання за вказаним кредитним договором між сторонами було укладено договір іпотеки № 00326/1 від 24.07.2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. ( із змінами та доповненнями ), відповідно до умов якого позивач передав в іпотеку КС «Добросвіт» нерухоме майно, а саме: трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 , яка належала позивачу на праві власності.
Пунктом 3.1.4. договору іпотеки N 00326/1 від 24 липня 2006 року передбачено, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому цим договором, та чинним законодавством у випадку невиконання, або належного виконання зобов'язання за кредитним або іпотечним договором. Пунктом 4.2. договору іпотеки було визначено, що у випадку невиконання чи неналежного виконання іпотекодавцем зобов'язання в цілому чи тієї або іншої його частини, а також у інших випадках передбачених цим або кредитним договором, іпотекодержатель реалізує своє право шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку, визначеному цим договором та чинним законодавством.
Було встановлено, що пунктом 6.3. договору вказаного іпотеки передбачено, що окрім цього, іпотекодержатель вправі звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, обравши на власний розсуд будь-який із заходів, зокрема, передачу іпотекодержателю право власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язання. В такому випадку цей договір є належною правовою підставою іпотекодержателю для переоформлення права власності на предмет іпотеки, а тому додаткового погодження з іпотекодавцем чи то укладання додаткових угод на застосування цього заходу не потребує. При цьому, іпотекодавець бере на себе відповідальність щодо дійсності факту порушення іпотекодавцем зобов'язань. Вартість майна, за якої іпотекодержатель набуває у власність предмет іпотеки встановлюється незалежним оцінювачем (суб'єктом оціночної діяльності), який призначається іпотекодержателем, окрім випадків визначення вартості в порядку визначеному п. 1.4 договору. В разі, якщо встановлена вартість предмета іпотеки більша ніж сума невиконаних зобов'язань позичальника, така позитивна різниця повертається іпотекодавцю на протязі (десяти) календарних днів з моменту реєстрації іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки.
Отже, сторони погодили звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку, шляхом переоформлення іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Державний реєстратор відповідно до ч. 3 ст. 10 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зокрема: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Частиною 2 ст. 18 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Пунктом 1 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, визначено, що цей Порядок визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
Згідно з п. 57 Порядку № 1127, для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв'язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.
Для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; 3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу) (пункт 61 Порядку у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
У наведених правових нормах визначено вичерпний перелік обов'язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і з огляду на закріплені у ст. ст. 10, 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та ст. 37 Закону України «Про іпотеку» порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення, ця особа приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.
Розглядаючи вказані справи судами було встановлено, що у зв'язку із неналежним виконанням кредитного договору, у ОСОБА_1 виникла заборгованість, тому КС «Добросвіт» звернулась в суд і рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 травня 2011 року із ОСОБА_1 на користь КС «Добросвіт» було стягнуто заборгованість за кредитним договором, в сумі 375780,31 грн, яка станом на 18 березня 2011 року складалась з: 133021,20 грн заборгованості за основною сумою кредиту; 242 759,11 грн нараховані та несплачені відсотки за користування кредитом. Зазначене рішення набрало законної сили.
15 жовтня 2012 року КС «Добросвіт» звернулась до ОСОБА_1 із вимогою, у 30-денний термін з часу отримання вимоги, здійснити повний розрахунок заборгованості за кредитом, яку останній отримав 22 жовтня 2012 року та не заперечує цього.
При цьому, у приведеній вимозі зазначено про те, що в разі незадоволення в повному обсязі цієї вимоги у зазначений у ній термін Спілка розпочинає процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки, в порядку встановленому законодавством та договором іпотеки, в тому числі шляхом набуття права власності на дане майно
Судами було встановлено, що ОСОБА_1 у визначений у вимозі строк не погасив заборгованість за кредитним договором у зв'язку з чим КС «Добросвіт» звернулась в суд із позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на квартиру АДРЕСА_2 .
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкас від 28 грудня 2015 року у задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності відмовлено, рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 03 березня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову, постановою Верховного Суду від 21 серпня 2019 року, касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення районного та апеляційного судів скасовано, а у позові КС «Добросвіт» до ОСОБА_1 відмовлено ( справа № 711/12512/14-ц).
Постанова Верховного Суду мотивована тим, що для реалізації іпотекодержателем позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за загальним правилом необхідні тільки воля та вчинення дій з боку іпотекодержателя, якщо договором не передбачено іншого порядку, а визнання права власності на предмет іпотеки за рішенням суду ст. 37 ЗУ «Про іпотеку» не передбачає.
Постановою Верховного Суду також встановлено, що 10 вересня 2009 року КС «Добросвіт» направила ОСОБА_1 вимогу-повідомлення про усунення порушених зобов'язань, дострокове повернення частини позики, що залишилася, та сплату процентів. ОСОБА_1 отримав вимогу особисто. Станом на 02 листопада 2015 року заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором не погашена.
Отже, КС «Добросвіт» двічі направлялась ОСОБА_1 вимога про повне погашення заборгованості за кредитним договором.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна підставою виникнення у КС «Добросвіт» права власності на квартиру АДРЕСА_2 зазначено: висновок про ринкову вартість, серія та номер б/н, виданий 26.10.2018, видавник: експерт Кізаль Р.В., рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, серія та номер б/н, виданий 16.10.2012, видавник КС «Доросвіт», вимога-повідомлення, серія та номер № 148, виданий 15.10.2012, видавник: Голова правління КС «Добросвіт», додатковий договір до договору іпотеки № 00326/1 від 24.07.2006, серія та номер 3268, виданий 27.02.2008, видавник: сторони договору, Договір іпотеки № 00326/1, серія та номер: 11814, виданий 24.07.2006, видавник: сторони договору .
З наданих Управлінням з питань державної реєстрації Черкаської міської ради сканованих копій документів, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, які стали підставою для реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_2 вбачається, що державному реєстратору надавались: висновок про ринкову вартість від 26.10.2018, проведений експертом Кізіль Р.В., рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 16.10.2012, видавник КС «Доросвіт», вимога-повідомлення № 148 від 15.10.2012, видавник: Голова правління КС «Добросвіт», додатковий договір до договору іпотеки №00326/1 від 24.07.2006, серія та номер 3268, виданий 27.02.2008, Договір іпотеки № 00326/1, серія та номер: 11814, виданий 24.07.2006 року.
З матеріалів справи вбачається та не заперечувалось сторонами в судовому засіданні першої та апеляційної інстанції, що вимогу КС «Добосвіт» від 15 жовтня 2012 року ОСОБА_1 отримав 22 жовтня 2012 року особисто, однак на момент переходу права власності на спірну квартиру до іпотекодержателя (31.10.2018) заборгованість ним не була погашена.
Також, судами у вказаній справі надавалась оцінка і доводам позивача стосовно примусового утримання із його заробітної плати протягом з лютого 2015 року по березень 2019 року (включно) грошових коштів в розмірі на погашення заборгованості згідно постанови від 12 січня 2015 року ВП № 30027677.
В зв'язку із чим і досліджувалась довідка ТОВ «ФЕСУКР» від 14 квітня 2019 року № 30. Вказані доводи позивача були відхилені судом. Висновки суду із приводу вказаної обставини містяться у відповідних рішеннях суду.
Відносно доводів позивача щодо виправлень у договорі іпотеки суд, розгядаючи справу 711/3285/19 вже доходив до висновку, що вказані застереження у іпотечному довговрі щодо загальної площі предмета іпотеки були засвідчені особистим підписом та печаткою нотаріуса Романій Н.В., яка посвідчувала вищезазначений договір іпотеки та такі виправлення зроблені таким чином, що можна прочитати як виправлене, так і помилково написане, а потім закреслене та не вплинули на правомірність рішення державного рестратора, а державним реєстратором вказані відмості могли бути бзперешкодно перевірені за даними державних реєстрів.
Також, судами у вказаній справі надавалась оцінка і доводам позивача стосовно примусового утримання із його заробітної плати протягом з лютого 2015 року по березень 2019 року (включно) грошових коштів на погашення заборгованості згідно постанови від 12 січня 2015 року ВП № 30027677. В зв'язку із чим і досліджувалась довідка ТОВ «ФЕСУКР» від 14 квітня 2019 року № 30. Вказані доводи позивача були відхилені судом. Висновки суду із приводу вказаної обставини містяться у відповідних рішеннях суду.
Пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України, визначено, що що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Вказана підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав.
Закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.
Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, ухваленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.
Такі правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі № 757/76452/17-ц, від 19 травня 2021 року у справі № 757/31948/18-ц, від 29 червня 2021 року у справі № 953/803/20, від 21 липня 2021 року у справі № 752/6766/13-ц.
В постанові Верховного Суду від 14 квітня 2020 року у справі № 133/1967/17 зроблено правовий висновок про те, що визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону, позивач просить про захист свого права. Підстави та предмет позову визначаються позивачем самостійно та зазначаються у позовній заяві. При вирішенні питання тотожності позовів правове значення мають не ті підстави, якими позивач обґрунтовував позов при зверненні до суду, а підстави, за якими вирішено справу, враховуючи можливість зміни підстав позову за відповідною заявою позивача. При цьому при заміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який уже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається.
Подібний правовий висновок викладено також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 800/442/18, при цьому неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках набрання рішенням суду чинності.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15-ц (провадження № 14-58цс18) зазначено, що: «необхідність застосування пункту 2 частини першої статті 205 ЦПК України (у редакції 2004 року) зумовлена, по-перше, неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, та, по-друге, властивістю судового рішення, що набрало законної сили (стаття 223 ЦПК України).
Співставляючи предмет, підстави та суб'єктний склад позову у справі № 711/3285/19, яка розглянута судами, а також у даній справі, суд приходить до висновку, що вказані справи збігаються за своїм суб'єктним складом, предметом та підставами позову. Так, позовній вимоги у даних справах пред'явлені до тих самих відповідачів : КС «Доросвіт» та державного реєстратора КП «Реєстрація нерухомості» Черкаської області Каленчука М. А., з приводу однієї і той самої вимоги: визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора КП «Реєстрація нерухомості» Черкаська області Каленчук Микити Андрійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.10.2018 року індексний номер 43779683, згідно з яким здійснено державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за Кредитною спілкою «Добросвіт», а також обґрунтовані тими ж самими обставинами: незаконність реєстрації в зв'язку із порушенням вимог статей 35, 36, 37 Закону України «Про іпотеку», статті 18 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пункту 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2015 року № 1127, а тому спір у даній справі є тотожним із спором, який розглянутий судом у справі № 711/3285/19.
При цьому, суд зазначає, що доповнення позивачем свого нового позову додатковими обставинами, при збереженні в ньому первісних обставин, які вже розглядалися судами, або надання нових доказів, якими позивач обгрунтовує вимоги не вважається зміною підстав позову та не свідчить про нетотожність вказаного спору.
Подібний за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16 лютого 2022 року справа № 127/29288/20
Також, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19) вказано, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Крім цього, процесуальне законодавство не надає можливості суду виокремлювати додаткові підстави, заявлені в новому позові від тих які вже були предметом розгляду, але заявлені у новому позові та розглядати їх окремо або разом із обставинами які вже досліджувалися, оскільки такі обставини становлять єдність змісту підстав позовних вимог, а відтак і тотожність спору, а приписи п. 3 ч. 1 статті 255 ЦПК України передбачають підстави закриття провадження у тотожній справі в цілому.
До того ж, принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно із цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, тому сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року у справі «Ryabykh v. Russia» («Рябих проти Росії») та від 09 червня 2011 року у справі «Zheltyakov v. Ukraine» («Желтяков проти України»)).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдинг» проти України», а також у рішенні від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» зазначив, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках набрання рішенням суду чинності.
Закриття провадження у справі - це одна з форм закінчення розгляду цивільної справи без винесення рішення суду у зв'язку з виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов'язує неможливість подальшого судового розгляду справи.
Таким чином, звертаючись із позовною заявою в справі № 711/3862/21 позивач фактично намагається повторно переглянути тотожний спір, який вже вирішувався судом, та з якого вже прийнято рішення, яке набрало законної сили, а тому такий розгляд справи не відповідатиме нормам процесуального права, оскільки ne bis de adem re sit actio - не можна двічі вчиняти позов за тією ж самою справою, що в даному випадку є підставою для закриття провадження у справі за п. 3 ч. 1 статті 255 ЦПК України.
Підстав для розподілу судових витрат за змістом ст. 142 ЦПК України, із врахуванням норми ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" судом не встановлено, оскільки сплачена сума судового збору повертається виключно за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
На підставі викладеного керуючись пунктом 3 частини 1 статті 255 ЦПК України, суд -
Ухвалив :
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Добросвіт», Державного реєстратора Черкаської філії КП «Реєстрація нерухомості» Каленчук Микита Андрійович про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію та їх обтяжень, скасування запису про право власності - закрити.
Повний текст ухвали буде виготовлений 06.09.2022.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.
Головуючий: Н. М. Кондрацька