Номер провадження: 22-ц/813/7856/22
Справа № 501/4066/21
Головуючий у першій інстанції Смирнов В.В.
Доповідач Заїкін А. П.
30.09.2022 року м. Одеса
Єдиний унікальний номер судової справи: 501/4066/21
Номер провадження: 22-ц/813/7856/22
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
- головуючого судді - Заїкіна А.П. (суддя-доповідач),
- суддів: - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,
учасники справи:
- позивач - ОСОБА_1 ,
- відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у передбаченому ст. 369 ЦПК України порядку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, за апеляційною скаргою адвоката Главацького Юрія Анатолійовича, діючого від імені ОСОБА_2 , на рішення Іллічівського міського суду Одеської області, ухвалене у складі судді Смирнова В.В. 13 липня 2022 року,
встановив:
2. Описова частина
2.1 Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить: 1) стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики у розмірі - 27 000 грн.; 2) стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі - 6 000 грн..
ОСОБА_1 обґрунтовує свої вимоги тим, що 11.08.2021 року ОСОБА_1 надала ОСОБА_2 позику у розмірі - 27 000,00 грн.. При фактичному одержані вказаної суми позивачка ОСОБА_1 отримала розписку про те, що відповідач ОСОБА_2 зобов'язався повернути кошти не пізніше 16.08.2021 року.
Свої зобов'язання за договором позики позивач ОСОБА_1 виконала належним чином, надала зазначені у договорі грошові кошти. Відповідач свої зобов'язання не виконав, грошові кошти не повернув (а. с. 1 - 5).
2.2 Позиція відповідача в суді першої інстанції
Адвокат Главацький Ю.А., діючий від імені ОСОБА_2 , у поясненнях, які фактично є відзивом на позов, заперечує проти позову. Просить у задоволенні позову відмовити.
Пояснення обґрунтовані тим, що 11.08.2021 року ОСОБА_2 , перебуваючи в приміщенні магазину, розташованого за адресою - АДРЕСА_1 , внаслідок тиску з боку позивачки ОСОБА_1 та її чоловіка, який виразився у погрозах фізичного насильства стосовно відповідача, склав розписку про отримання грошових коштів у розмірі - 27 000 гривень, із зазначенням обов'язку повернути зазначені кошти ОСОБА_1 в строк до 16.08.2021 року. Зазначені грошові кошти фактично від ОСОБА_1 чи будь-яких інших осіб відповідач не отримував (а. с. 78 - 79).
2.3 Короткий зміст рішення суду першої інстанції, мотивування його висновків
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 13 липня 2022 року задоволено вищевказану позовну заяву ОСОБА_1 ..
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики у розмірі - 27 000 грн..
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі - 6 000 грн..
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що 11.08.2021 року ОСОБА_1 надала ОСОБА_2 позику у розмірі - 27 000,00 грн.. При фактичному одержані вказаної суми позивач ОСОБА_1 отримала розписку про те, що відповідач ОСОБА_2 зобов'язався повернути кошти не пізніше 16.08.2021 року.
Свої зобов'язання за договором позики позивач ОСОБА_1 виконала належним чином, надала зазначені у договорі грошові кошти. Відповідач свої зобов'язання не виконав, грошові кошти не повернув.
Так як відповідач ОСОБА_2 не виконав умови договору, місцевий суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Крім того, в матеріалах справи містяться копії витягу з договору про надання правочинної допомоги № 04-10/21 від 12.10.2021 року, рахунку № 04-10/21 від 19.10.2021 року про сплату 6 000,00 гривень за договором №04-10/21 від 12.10.2021 року, а тому суд першої інстанції вважав за необхідне задовольнити вимогу позову про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (а. с. 92 - 93 зворотна сторона).
2.4 Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Адвокат Главацький Ю.А., діючий від імені ОСОБА_2 , в апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
2.5 Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення ухвалено судом першої інстанції при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права, неправильному застосуванні норм матеріального права.
Апелянт посилається на те, що 11.08.2021 року ОСОБА_2 , перебуваючи в приміщенні магазину, розташованого за адресою - АДРЕСА_1 , внаслідок тиску з боку позивачки ОСОБА_1 та її чоловіка, який виразився у погрозах фізичного насильства стосовно відповідача, склав розписку про отримання грошових коштів у розмірі - 27 000 гривень, із зазначенням обов'язку повернути зазначені кошти ОСОБА_1 в строк до 16.08.2021 року. Зазначені грошові кошти фактично від ОСОБА_1 чи будь-яких інших осіб відповідач не отримував.
В зв'язку з вищевикладеним, ОСОБА_2 звернувся до Відділу поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 2 ГУ НП в Одеській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, яке було зареєстровано в журналі єдиного обліку за № 7844 від 10.06.2022 року (а. с. 100 - 102).
2.6 Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи в апеляційному суді
ОСОБА_1 правом надання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась. Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
2.7 Рух справи в суді апеляційної інстанції
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 16 серпня 2022 року апеляційну скаргу адвоката Главацького Юрія Анатолійовича, діючого від імені ОСОБА_2 , на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 13 липня 2022 року залишено без руху (а. с. 104 - 104 зворотна сторона).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 30 серпня 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а. с. 110 - 110 зворотна сторона).
Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, з пропозицією надати відзив протягом встановленого строку, та копію апеляційної скарги було надіслано учасникам справи.
Матеріали справи містять відомості щодо отримання: 1) адвокатом Юшинською І.Є., діючою від імені ОСОБА_1 , копій ухвали про відкриття апеляційного провадження, апеляційної скарги засобами електронного зв'язку (а. с. 112); 2) адвокатом Главацьким Ю.А., діючим від імені ОСОБА_2 , копії ухвали про відкриття апеляційного провадження засобами електронного зв'язку (а. с. 113).
За вказаних обставин апеляційний суд вважає, що учасники справи є повідомленими про надходження апеляційної скарги та розгляд справи в апеляційному суді.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 23.09.2022 року закінчено підготовку справи до апеляційного розгляду. Призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) її учасників.
Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (їх виклик). У такому випадку судове засідання не проводиться.
Пунктом 1 ч. 4, п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ.
Малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Відповідно п. 1 ч. 1, ч. ч. 2, 4 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднанні з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1 5 цієї частини.
Дана справа за ціною позову (27 000 грн.) є малозначною, тому вона підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно зі ст. 369 ЦПК України справу розглянуто апеляційним судом без виклику його учасників.
3. Мотивувальна частина
3.1 Позиція апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
3.2 Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини
11.08.2021 року за договором позики ОСОБА_1 надала ОСОБА_2 позику в розмірі - 27 000,00 грн. (двадцять сім тисяч гривень). Відповідач ОСОБА_2 зобов'язався повернути кошти строком до 16.08.2021 року (а. с. 9, 40).
У визначений сторонами у розписці термін ОСОБА_2 кошти позивачці не повернув.
Між сторонами виникли правовідносини з договору позики.
3.3 Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції. Мотиви відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі
Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин 1, 2, 6 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно з положеннями частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтями 5, 12, 13, 81, 83 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ним вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо про задоволення позову.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 ЦК України, ст. ст. 2, 4-5, 12-13, 19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.
За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.
Згідно із статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За правилами, передбаченими ст. ст. 509, 525, 526 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовим ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку є саму кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ст. 530 Цивільного Кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 ЦК України).
За змістом ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов'язку в натурі.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка свої зобов'язання за договором позики від 11.08.2021 року виконала. Відповідач порушив умови договору позики щодо повернення коштів. У передбачений договором строк кошти не повернув.
Коллегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що відповідач грошові кошти фактично від ОСОБА_1 чи будь-яких інших осіб не отримував, оскільки вказане спростовується змістом вищевказаної розписки.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачкою та її чоловіком було здійснено заходи психологічного тиску щодо відповідача з метою отримання позивачкою спірної розписки є недоведеними.
Посилання апелянта на звернення до правоохоронних органів щодо вчинення позивачкою та її чоловіком кримінального правопорушення є неспроможними, оскільки матеріали справи не містять відомостей щодо результату розгляду кримінального провадження щодо вказаних осіб.
Інших доводів апеляційна скарга не містить.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, зводяться тільки до переоцінки доказів.
3.5 Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми процесуального права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги адвоката Главацького Ю.А., діючого від імені ОСОБА_2 , є недоведеними, а тому вона підлягає залишенню без задоволення.
Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «РуїзТорія проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain, п. п. 29 - 30).
Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burgandothers v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374, статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права.
За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є справедливим, законним та обґрунтованим. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана правильна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не допущено. Підстави для скасування, зміни рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги адвоката Главацького Ю.А., діючого від імені ОСОБА_2 , відсутні.
3.6 Дата ухвалення постанови, порядок та строк касаційного оскарження
За правилами, передбаченими ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
4. Резолютивна частина
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справи,
постановив:
Апеляційну скаргу адвоката Главацького Юрія Анатолійовича, діючого від імені ОСОБА_2 , - залишити без задоволення.
Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 13 липня 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному не підлягає за винятками, передбаченими частиною 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий суддя: А. П. Заїкін
Судді: С. О. Погорєлова
О. М. Таварткіладзе