Справа №592/4592/22
Провадження №3-в/592/24/22
30 вересня 2022 року м.Суми
Суддя Ковпаківського районного суду м.Суми Онайко Р.А., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про розстрочку сплати штрафу у справі №592/4592/22,
установив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про розстрочення виконання постанови про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, посилаючись на те, що перебуває у скрутному матеріальному становищі. Просить розстрочити сплату штрафу на 12 місяців, шляхом сплати штрафу рівними щомісячними платежами.
Дослідивши матеріали справи, вважаю за необхідне відмовити в задоволенні заяви з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою Ковпаківського районного суду м.Суми від 12 вересня 2022 року притягнуто ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст.298 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
Відповідно до ст. 304 КУпАП, питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову.
Відповідно до ч. 2 ст. 301 КУпАП, відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
У відповідності до ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Тож системне тлумачення положень ст.301 КУпАП, ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» вказує, що розстрочка виконання рішення суду може бути надана судом виключно за заявою державного виконавця чи сторін виконавчого провадження у виняткових випадках за наявності обставин особливого характеру, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а саме: хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо.
ОСОБА_1 посилається на те, що перебуває у скрутному матеріальному становищі, однак не додає доказів, на підтвердження того, що він втратив можливість заробітку, не мав заощаджень та не має змоги працювати, перебуває у скрутному матеріальному становищі.
Матеріали заяви не містять жодних додатків, ОСОБА_1 не надано ні копії трудової книжки, ні довідки про доходи, ні довідки про склад родини, які б підтверджували факт його неплатоспроможності та його перебування в скрутному матеріальному становищі, або інші документи.
ОСОБА_1 був визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Дане правопорушення є грубим порушенням Правил дорожнього руху, що є небезпечним для самого правопорушника та оточуючих, і відстрочка від виконання постанови суду в частині сплати штрафу, може бути сприйнята як можливість уникнення особою реального покарання і за таких обставин негативно вплине на сприйняття суспільством, зокрема іншими водіями, необхідності дотримуватися Правил дорожнього руху.
Крім того, штраф як вид адміністративного стягнення полягає в грошовому стягненні й накладається судом у випадках і розмірі, установлених законом, з урахуванням законодавчо визначених його розмірів.
По суті штраф є заходом примусу, що застосовують від імені держави за постановою суду до особи, визнаної винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні її права власності на певну суму грошових коштів, цей вид стягнення спричиняє істотні матеріальні наслідки, невигідні для винуватої особи.
Відтак, призначене стягнення у виді штрафу спрямовано саме на створення істотних матеріальних наслідків для винуватої особи, який за змістом клопотання хоче їх уникнути шляхом сплати у вигідний для нього спосіб, що зводить нанівець саму суть такого стягнення, запропонований засудженим механізм розстрочки штрафу взагалі протирічить приписам КУпАП щодо строків його сплати.
Оскільки, постанова суду не перебуває на примусовому виконанні, на стадії виконання постанови суду не встановлені та не підтверджені жодними доказами обставини, що ускладнюють її виконання, а зазначені в заяві обставини не можна вважати винятковими, як того вимагає зміст ст.301 КУпАП, суддя вважає, що правові підстави для розстрочки сплати штрафу за постановою суду, відсутні.
Керуючись ст.ст.301, 304 КУпАП, ст.33 Закону України «Про виконавче провадження», суддя,
постановив:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку сплати штрафу у справі №592/4592/22.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Р.А. Онайко