Справа № 369/5755/22
Провадження № 3/369/4200/22
Іменем України
29.08.2022 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Козак Ірина Адамівна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з БПП в с. Чайки УПП у Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
встановила:
29 червня 2022 року о 07:05 год., водій ОСОБА_1 , керував автомобілем «Opel Vectra», днз НОМЕР_2 , по вул. Кільцева Дорога, 54 в с. Софіївська Борщагівка Бучанського району Київської області, в стані алкогольного сп'яніння. Медичний огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку, в закладі охорони здоров'я КНП «ІЦМЛ» ІМР Київської області (Ірпінська ЦРЛ) за адресою: вул. Польова, 19, м. Буча, Бучанський район, Київська область, у лікаря-нарколога, з фіксацією подій на нагрудні відеореєстратори № 471445 та № 470364. За результатами якого, згідно з висновком № 77 від 29 червня 2022 року ОСОБА_1 станом на 07:55 год. 29 червня 2022 року, перебував у стані алкогольного сп'яніння, а саме в повітрі, видихнутому водієм ОСОБА_1 зафіксовано 0.68 проміле етилового спирту.
Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги пп. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
У судовому засіданні водій ОСОБА_1 вину в порушенні ПДР України, передбачених пп. «а» п. 2.9 не визнав та пояснив, що вживав алкогольні напої напередодні того дня, проте зранку йому необхідно було відвезти дружину на роботу, щоб вона не запізнилась, тому що працює у закладі охорони здоров'я на швидкій медичні допомозі.
Вислухавши пояснення водія ОСОБА_1 вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «O'Halloran and Francis v. The United Kingdom»[GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто, об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, складає одне з вказаних вище альтернативних діянь, зокрема керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Під керуванням транспортним засобом слід розуміти виконання функцій водія під час руху такого засобу.
Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів.
Як вбачається з матеріалів справи водій ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, у закладі охорони здоров'я Ірпінська центральна міська лікарня, у лікаря-нарколога, за результатами якого, станом на 07:55 год. 29 червня 2022 року, ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного. Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 065767 від 29 червня 2022 року, медичним висновком лікаря-нарколога № 77 від 29 червня 2022 року, згідно з яким ОСОБА_1 станом на 07:55 год. 29 червня 2022 року, перебуває у стані алкогольного сп'яніння, а саме в повітрі, видихнутому водієм ОСОБА_1 зафіксовано 0.68 проміле етилового спирту, письмовим зобов'язання ОСОБА_2 про доставлення транспортного засобу «Opel Vectra», днз НОМЕР_2 , за місцем проживання ОСОБА_1 та інформацією, що міститься на DVD диску, а саме відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції № 471445 та № 470364.
Вказані докази суд бере до уваги, так як вони не викликають сумнівів чи протиріч та підтверджують обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи відповідно до ст. 280 КУпАП.
За таких обставин, вислухавши пояснення водія ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, серед яких протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 065767 від 29 червня 2022 року, медичний висновок лікаря-нарколога КНП «Ірпінська центральна міська лікарня» Ірпінської міської ради Київської області № 77 від 29 червня 2022 року, письмовим зобов'язання ОСОБА_2 , інформацію, що міститься на DVD диску, а саме відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, суд дійшов висновку, що винуватість водія ОСОБА_1 доведена поза розумним сумнівом, в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку із чим на нього слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції цієї статті з позбавленням права керування транспортними засобами.
Суд зауважує, що матеріали справи містять достатню кількість належних, допустимих та достовірних доказів, які дають підстави суду дійти вказаного вище висновку.
При призначенні стягнення правопорушнику суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що обтяжують і пом'якшують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , судом не встановлено.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
У судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_1 не відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 40-1, 130 ч. 1, 283, 284 ч. 1 п. 1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
постановила:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 065767 від 29 червня 2022 року) та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496 (чотириста дев'яносто шість) грн 20 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня її винесення.
Суддя І. А. Козак