ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"29" вересня 2022 р. Справа № 906/1155/20 (906/313/22)
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючої судді Коломис В.В.
судді Миханюк М.В.
судді Саврій В.А.
секретар судового засідання Романець Х.В.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився;
апелянта - Стеценко А.І. - адвокат;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 25 липня 2022 року (повний текст складено 29.07.2022) у справі №906/1155/20 (906/313/22) (суддя Макаревич В.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" в особі ліквідатора Микитюка Анатолія Івановича
до ОСОБА_1
про стягнення 339 000,00 грн
в межах справи №906/1155/20
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1"
про банкрутство
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 25 липня 2022 року у справі №906/1155/20(906/313/22) позовну заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" Микитюка А.І. № б/н від 12.05.2022 до ОСОБА_1 про стягнення 339 000 грн у межах справи №906/1155/20 про визнання банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" залишено без розгляду.
Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, ТОВ "Суффле Агро Україна" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого господарського суду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали було неповністю з'ясовано обставин, що мають значення для справи, що призвело до порушення норм процесуального права та винесення ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.09.2022 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" строк на подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 25 липня 2022 року у справі №906/1155/20 (906/313/22). Призначено справу №906/1155/20 (906/313/22) до розгляду на 29 вересня 2022 року об 11:30 год.
Арбітражний керуючий Микитюк А.І. в поясненнях на апеляційну скаргу підтримує вимоги та доводи останньої, просить направити справу №906/1155/20(906/313/22) для продовження розгляду до суду першої інстанції.
13 вересня 2022 року на адресу апеляційного суду від відповідача - ОСОБА_1 надійшло клопотання про закриття апеляційного провадження, в якому останній просить суд закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 25 липня 2022 року у справі №906/1155/20(906/313/22), посилаючись при цьому на те, що апелянт - ТОВ "Суффле Агро Україна" не є учасником провадження у справі №906/1155/20 (906/313/22) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" в особі ліквідатора Микитюка Анатолія Івановича до ОСОБА_1 про стягнення 339 000,00 грн, а ухвалою Господарського суду Житомирської області від 25 липня 2022 року у даній справі не вирішувались питання про його права, інтереси та (або) обов'язки.
В судове засідання арбітражний керуючий Микитюк А.І.та представник відповідача не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Частинами 11,12 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Оскільки всі учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів, вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності арбітражного керуючого та представника відповідача.
Безпосередньо в судовому засіданні представник представник скаржника повністю підтримав вимоги та доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представника ТОВ "Суффле Агро Україна", розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про наявність правових підстав для закриття апеляційного провадження у справі, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
Відповідно до ст.129 Конституції України, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення є однією із засад судочинства, яка застосовується з дотриманням принципу верховенства права, змагальності, рівності всіх учасників перед законом і судом, розумності строків розгляду справи.
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).
Реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в провадженні у справі про банкрутство - норм ГПК України та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до 21.10.2019 (Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) з 21.10.2019).
Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України, судочинство у судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За змістом пунктів 8, 9 частини третьої статті 2 ГПК України одним із принципів господарського судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.
Відповідно до ч.1 ст.17 ГПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до ч.2 ст.255 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Закону про банкрутство.
Частиною шостою статті 12 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому ГПК України для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
З 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, поряд з цим відповідні зміни до Господарського процесуального кодексу України внесені не були.
З огляду на приписи пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, законодавцем за темпоральним принципом (принцип дії закону у часі) визначено пряму дію норм Кодексу України з процедур банкрутства та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу 21.10.2019 перебувають на стадії санації.
Відтак, колегія суддів зазначає, що при застосуванні судом норм Господарського процесуального кодексу України під час розгляду справ про банкрутство, які містять посилання на Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який втратив чинність, з урахуванням частини третьої статті 3 Господарського процесуального кодексу України та пункту 3 Рішення Конституційного Суду України від 03.10.1997 № 4-зп , з 21.10.2019 підлягають застосуванню саме норми Кодексу.
Колегія суддів звертає увагу на те, що провадження у справі про банкрутство передбачає як розгляд основної справи, в ході якої вирішуються специфічні питання, притаманні саме процедурі банкрутства, так і в її межах справ позовного провадження за участю боржника, оскільки склад учасників справ позовного провадження за участю боржника, який розглядається в межах справи про банкрутство формується з урахуванням приписів ГПК України (сторони, треті особи тощо).
Порядок розгляду спорів, стороною в яких є боржник, зокрема і правила визначення учасників таких спорів, регламентований положеннями статті 7 КУзПБ.
Частиною першою та абзацом другим частини другої цієї статті КУзПБ передбачено, що:
- спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею;
- склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Визначені частиною другою статті 7 КУзПБ спори розглядаються та вирішуються судом у відокремленому позовному провадженні за правилами ГПК України.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі №918/335/17 зауважила, що судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи.
Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв'язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо.
Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване КУзПБ, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у ГПК України.
Таке розмежування є цілком виправданим з точки зору того, що справи відокремленого позовного провадження мають різний суб'єктний склад сторін спору, предмети і підстави позову, розглядаються та вирішуються господарським судом із застосуванням усього інструментарію позовного провадження, на відміну від спрощеного порядку розгляду заяв, скарг і клопотань в основній справі про банкрутство (правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладена у постанові від 15.02.2021 у справі №910/11664/20).
Відповідно до частин першої, п'ятої ст.41 ГПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи; у справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (з 20.10.2019 - з дня введення в дію КУзПБ, цим Кодексом).
Водночас, згідно з положеннями як статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", так і статті 1 КУзПБ учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір; сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).
При цьому, при порівнянні змісту положень частини другої статі 4, статей 41, 45, 49, 50 ГПК України та наведених положень статті 1 КУзПБ склад учасників у справах позовного провадження не тотожний складу учасників у справі про банкрутство (ст.61 КУзПБ). А тому залучення та/або участь особи у справі про банкрутство боржника не наділяє її безумовно статусом учасника у спорі, стороною в якому є боржник, що розглядається та вирішується відповідно до статті 7 КУзПБ за правилами ГПК України, а відповідно і не наділяє відповідними процесуальними правами, зокрема і правом на оскарження судових рішень у цій справі.
З огляду на викладене, питання щодо наявності такого права у особи, яка не брала участі у справі позовного провадження при вирішенні спору, стороною в якому є боржник, вирішується за загальним правилом у встановленому законом порядку.
Коло осіб (в позовному провадженні), які мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, а також оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції визначено приписами статей 254, 255 ГПК України.
Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення, ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в даному випадку - норм Господарського процесуального кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи, апелянт - ТОВ "Суффле Агро Україна" є кредитором у справі №906/1155/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1".
Водночас, в межах справи про банкрутство в окремому позовному провадженні №906/1155/20 (906/313/22), у відповідності до вимог ст.7 КзПБ, розглядається заява ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" Микитюка А.І. № б/н від 12.05.2022 до ОСОБА_1 про стягнення 339 000 грн.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, скаржник - ТОВ "Суффле Агро Україна" не є стороною спору у відокремленому позовному провадженні №906/1155/20 (906/313/22), а відтак є особою, яка не брала участі у справі.
Згідно з частиною першою статті 254 цього Кодексу учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Аналіз наведених норм свідчить, що ГПК України виокремлено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділити на дві групи: 1) учасники справи; 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків.
При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов'язок, причому такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Рішення є таким, що прийнято про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав по права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Необхідною підставою процесуальної участі у справі його як учасника є виключно порушення прав, обов'язків або інтересів судовим рішенням, яке він оскаржує. За такої умови він розглядається не як потенційний, а як реальний учасник провадження у відповідному статусі залежно від характеру порушеного права.
У разі встановлення господарським судом відповідних обставин суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (ч.2 ст.50 ГПК України), та, як наслідок, скасовує судове рішення на підставі п.4 ч.3 ст.277 ГПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права у будь-якому випадку є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
Отже, після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з'ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника і які конкретно.
Перевіривши наведене ТОВ "Суффле Агро Україна" обґрунтування права на звернення з апеляційною скаргою (є кредитором у справі про банкрутство ТОВ "Агроуспіх-1" та заінтересованою особою), суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 25.07.2022 не надавалась правова оцінка правам та обов'язкам скаржника - ТОВ "Суффле Агро Україна", як і не міститься будь-яких встановлених судом фактів щодо його правовідносин зі сторонами у справі, у резолютивній частині оскаржуваної ухвали також не вказано про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи. Вказана ухвала стосується лише процесуальних питань.
Сам факт того, що ТОВ "Суффле Агро Україна" є кредитором у справі про банкрутство ТОВ "Агроуспіх-1" не є умовою для обов'язкового залучення вказаної особи до участі у справі №906/1155/20 (906/313/22) за позовом ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" Микитюка А.І. № б/н від 12.05.2022 до ОСОБА_1 про стягнення 339 000 грн, як і не свідчить про вирішення його прав, інтересів та обов'язків внаслідок розгляду даної справи.
Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п.3 ч.1 ст.264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між заявником скарги і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.
Враховуючи викладене та зважаючи на те, оскаржуваною ухвалою не вирішувалось питання про права, інтереси та (або) обов'язки ТОВ "Суффле Агро Україна", колегія суддів дійшла висновку про задоволення клопотання ОСОБА_1 та закриття апеляційного провадження у даній справі.
При цьому варто зазначити, що закриття апеляційного провадження не може тлумачитися як порушення права на судовий захист та доступ до правосуддя, враховуючи процесуальні фільтри, встановлені процесуальним законодавством, які відповідають висновкам Європейського Суду з прав людини у рішеннях "Філіс проти Греції", "Де Жуфр де ла Прадель проти Франції" і "Станєв проти Болгарії".
З урахуванням викладеного, апеляційний господарський суд не надає оцінки доводам скаржника щодо відповідності оскаржуваної ухвали вимогам ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 234, 264 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Клопотання ОСОБА_1 про закриття апеляційного провадження задоволити.
2. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 25 липня 2022 року у справі №906/1155/20(906/313/22) закрити.
3. Справу №906/1155/20 (906/313/22) повернути Господарському суду Вінницької області.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду відповідно до статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено "30" вересня 2022 р.
Головуюча суддя Коломис В.В.
Суддя Миханюк М.В.
Суддя Саврій В.А.