ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про зупинення провадження у справі
"22" вересня 2022 р. Справа № 906/750/21
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Тимошенко О.М.
суддя Саврій В.А.
суддя Юрчук М.І.
секретар судового засідання Цвіркун О.О.
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
від апелянта: Любавська І.Р.
розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного управління справами (особа, яка не брала участі у справі) на рішення Господарського суду Житомирської області, ухвалене 09.09.2021 (суддя Шніт А.В., повний текст складено 15.09.2021) у справі № 906/750/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнесфакторсервіс"
до Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод"
про стягнення 5810000 грн.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 09.09.2021 у справі № 906/750/21 позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 5810000 грн. боргу; 43575 грн. судового збору. Повернуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Бізнесфакторсервіс" 43575 грн. судового збору, який сплачений згідно квитанції № 56672848 від 25.06.2021 (на суму 85350 грн.).
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Державне управління справами звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить відкрити апеляційне провадження; зупинити дію рішення Господарського суду Житомирської області від 09.09.2021 у справі № 906/750/21; визнати поважними (винятковими) причини неподання додаткових доказів; поновити строки для подання нових (додаткових) доказів у справі, долучити їх до матеріалів справи, а також надати їм правову оцінку; залучити до участі у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ТОВ "Укроптмастер-Енерго" (код ЄДРПОУ 37634261, адреса: 01001, місто Київ, вулиця Мала Житомирська, будинок 16/3); скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 09.09.2021 у справі № 906/750/21 повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "Бізнесфакторсервіс" до ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" про стягнення 5810000 грн. відмовити повністю.
Прийнявши до уваги те, що Державне управління справами є особою, яка не брала участі у справі, колегія суддів зазначила, що в силу частини першої статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно ч. 1 ст. 254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.
Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з'ясувати, чи прийнято оскаржуване судове рішення про права, інтереси та/або обов'язки скаржника, про які саме, в якій саме частині судового рішення прямо вказано про таке, та після встановлення цих обставин вирішити питання про скасування судового рішення. А у випадку встановлення, що права, інтереси та/або обов'язки заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права та/або обов'язки, та/або інтереси стосовно сторін у справі судом не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.
Положення ст. 261 ГПК України не передбачають випадків відмови у відкритті апеляційного провадження з підстав відсутності порушень прав, інтересів або обов'язків особи, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.06.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного управління справами (особа, яка не брала участі у справі) на рішення Господарського суду Житомирської області від 09.09.2021 у справі № 906/750/21; апеляційну скаргу призначено до розгляду у судовому засіданні.
На адресу Північно - західного апеляційного господарського суду надійшов відзив позивача, в якому останній, зокрема, заперечує проти можливості Державного управління справами оскаржувати рішення Господарського суду Житомирської області від 09.09.2021 у справі № 906/750/21, оскільки апелянт не є учасником справи, а також не вказує які саме його права порушені оскаржуваним рішенням суду першої інстанції.
Разом з тим, представник апелянта в судовому засіданні 07.09.2022 заявив усне клопотання про залучення Державного управління справами в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, вказавши, що за змістом частини п'ятої статті 22 Господарського кодексу України держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно - господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.
Державне управління справами є допоміжним органом, створеним Президентом України відповідно до пункту 28 статті 106 Конституції України, яким установлено, що Президент України створює в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби.
Правовий статус Державного управління справам визначено Указом Президента України від 17 грудня 2002 року № 1180 "Про Положення про Державне управління справами" (далі - Положення).
Для виконання покладених на Державне управління справами завдань та функцій йому в установленому порядку передані в управління об'єкти державної власності.
Відповідно до підпункту 15 пункту 4 Положення, Державне управління справами відповідно до переданих йому повноважень щодо управління державним майном затверджує статути (положення) підприємств Державного управління справами, контролює їх додержання та приймає рішення у зв'язку з порушенням статутів (положень); укладає і розриває контракти з керівниками підприємств Державного управління справами; здійснює контроль за ефективністю використання і збереженням державного майна, закріпленого за підприємствами Державного управління справами; організовує діяльність підприємств Державного управління справами, затверджує фінансово - економічні показники і нормативи їх діяльності; організовує бухгалтерський облік на підприємствах Державного управління справами; здійснює внутрішній фінансовий контроль за діяльністю підприємств Державного управління справами, складає та подає зведену фінансову звітність щодо них.
В управлінні Державного управління справами перебуває, зокрема, Державне підприємство "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (код згідно з ЄДРПОУ 00375504).
Відповідно до п. 7.2. Статуту Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод", затвердженого Розпорядженням Керівника Державного управління справами від 19 грудня 2016 року № 329, (далі - Статут) Підприємство зобов'язане:
інформувати Орган управління майном щодо укладання Підприємством договору (угоди, контракту) або іншого правочину на суму понад 5 000 000 (п'ять мільйонів) гривень;
погоджувати з Органом управлінням майном укладання кредитних договорів у порядку визначеному чинним законодавством;
погоджувати з юридичною службою Органу управління майном укладання мирових угод, стороною в яких є Підприємство, відмови від позовів, зміни предмета позовів.
Управління Підприємством здійснює генеральний директор Підприємства, який призначається на посаду і звільняється з посади розпорядженням Керівника Органу Управління (п. 8.1. Статуту). Генеральний директор Підприємства, зокрема, зобов'язаний погоджувати з юридичною службою Органу управління майном укладання мирових угод, стороною в яких є Підприємство, відмови від позовів, зміни предмета позовів.
Відповідно до частин першої-п'ятої статті 73 Господарського кодексу України Державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління. Найменування державного унітарного підприємства повинно містити слова «державне підприємство». Державне унітарне підприємство не несе відповідальності за зобов'язаннями власника і органу влади, до сфери управління якого воно входить.
Згідно з частинами першою - п'ятою статті 74 Господарського кодексу України державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту або модельного статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу. Майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання. Статутний капітал державного комерційного підприємства утворюється уповноваженим органом, до сфери управління якого воно належить. Розмір статутного капіталу державного комерційного підприємства встановлюється зазначеним уповноваженим органом. Статутний капітал державного комерційного підприємства підлягає сплаті до закінчення першого року з дня державної реєстрації такого підприємства.
Виходячи з наведених ознак та статуту відповідача, останній є державним унітарним комерційним підприємством.
Нормою частини четвертої статті 67 Господарського кодексу України передбачено, що державні підприємства, у тому числі господарські товариства (крім банків), у статутному капіталі яких державі належить 50 та більше відсотків акцій (часток, паїв), здійснюють залучення внутрішніх довгострокових (більше одного року) та зовнішніх кредитів (позик), надають гарантії або є поручителями за такими зобов'язаннями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, здійснюють залучення внутрішніх короткострокових (до одного року) кредитів (позик), надають гарантії або є поручителями за такими зобов'язаннями - за погодженням з органом виконавчої влади, який здійснює функції управління державною власністю. Порядок таких погоджень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Порядку погодження залучення державними підприємствами, у тому числі господарськими товариствами (крім банків), у статутному капіталі яких 50 та більше відсотків акцій (часток) належать державі, кредитів (позик), надання гарантій або поруки за такими зобов'язаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2011 року № 809, (далі - Порядок) залучення підприємством кредиту (позики), надання гарантій або поруки за таким зобов'язанням погоджується: Мінфіном - щодо внутрішніх довгострокових (більше одного року) та зовнішніх кредитів (позик); органом виконавчої влади, який здійснює функції з управління державною власністю, або Мінекономіки, якщо функції управління державною власністю здійснює Кабінет Міністрів України, - щодо внутрішніх короткострокових (до одного року) кредитів (позик).
Відповідно до Закону України "Про управління об'єктами державної власності" суб'єктами управління об'єктами державної власності є, зокрема, органи, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України.
Беручи до уваги підстави та предмет позову, а також обмеження встановленні частиною четвертою статті 67 Господарського кодексу України, Порядком, Статутом, скаржник вважає, що повинен бути залучений до справи, оскільки оскаржуване судове рішення безпосередньо впливає на його права, інтереси та обов'язки, а саме:
- предметом спору є повернення поворотної фінансової допомоги, що передбачено договором, який підпадає під визначення операції із залучення внутрішніх короткострокових (до одного року) кредитів (позик) та підлягав погодженню з боку Органу управління майном;
- за юридичним змістом така допомога є позикою (аналогічна правова Позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 10.11.2020 у справі № 908/2997/19);
- органом управління та власником майна відповідача є Державне управління справами;
- в даному випадку, рішення про надання відповідачу погодження на укладення договорів про залучення (надання) поворотної фінансової допомоги в компетенції Державного управління справами.
Беручи до уваги вищезазначене, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1-2 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Статтею 51 Господарського процесуального кодексу України передбачені наслідки незалучення у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета опору, а саме якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред'явити вимоги до сторони, така сторона зобов'язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета опору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява.
Питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі. Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.
Суд апеляційної інстанції також має повноваження стосовно залучення третіх осіб, що передбачено пунктом 1 частини першої статті 267 ГПК України.
У постановах від 13.02.2020 у справі № 922/1240/19, від 18.11.2020 у справі № 904/6059/19, від 22.07.2021 у справі № 910/12732/20, від 07.10.2021 у справі № 910/12803/18 Верховний Суд вже звертав увагу на те, що процесуальний закон не обмежує можливості допущення особи до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на підставі її заяви про вступ у справу в процесі розгляду останньої в апеляційному порядку, а також залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, до участі у справі за заявою учасників справи або з ініціативи апеляційного господарського суду.
З метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, апеляційний господарський суд вважає за необхідне задовольнити усне клопотання представника апелянта та залучити Державне управління справами до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Разом з тим, від ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" та Державного управління справами до суду надійшли клопотання про зупинення провадження у справі № 906/750/21 з огляду на те, що на даний час в провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/9452/22 за позовом Державного управління справами до ТОВ "Ін волд", ТОВ "Інуолд Груп", ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод", ТОВ "Бізнесфакторсервіс" та ТОВ "Укроптмастер-Енерго" про визнання недійсними ряду договорів, зокрема тих, на підставі яких у відповідача виникла заборгованість на загальну суму 5 810 000,00 грн., що є предметом розгляду справи № 906/750/21.
Відповідно до ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
29 липня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 917/14/20 (ЄДРСРУ № 98645712) досліджував питання щодо порядку зупинення провадження у господарській справі.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов'язаний або ж має право зупинити провадження у справі.
За змістом пункту 4 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Суд повинен керуватись положеннями пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України, відповідно до яких суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі;
Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження в якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
В ході розгляду господарської справи було встановлено, що між відповідачем та ТОВ "Фаворі Груп" було укладено ряд договорів поворотної фінансової допомоги, а саме:
- договір надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 02/03-2 від 02.03.2020 - 1 810 000,00 грн;
- договір надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 14/05-1 від 14.05.2020 - 2 000 000,00 грн;
- договір надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 19/05-1 від 19.05.2020 - 600 000,00 грн;
- договір надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 25/05-1 від 25.05.2020 - 1 400 000,00 грн.
В подальшому, ТОВ "Фаворі Груп" уклав з ТОВ "Бізнесфакторсервіс" договір відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор передав новому кредитору право вимоги ви вищенаведеними договорами.
Рішення Господарського суду Житомирської області у справі № 906/750/21 мотивоване тим, що на підставі договорів поворотної фінансової допомоги і договору відступлення права вимоги у відповідача виникла заборгованість на загальну суму 5 810 000,00 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача виникла на підставі спірних договорів, які є предметом розгляду справи № 910/9452/22. В разі скасування договорів поворотної фінансової допомоги та договорів відступлення права вимоги у справі № 910/9452/22, у позивача скасовується право на стягнення коштів, що є предметом розгляду справи № 906/750/21.
Отже, в зв'язку з тим, що рішення по справі № 910/9452/22 за позовом Державного управління справами про визнання про визнання недійсними договорів укладеними ДП "Житомирський-лікерогорілчаний завод" прямо впливає на розгляд справи № 906/750/21, існує об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку господарського судочинства, а саме справи № 906/9452/22 та набрання у цій справі судовим рішенням законної сили.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини 1 статті 227 ГПК України, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Керуючись статтями 228, 229, 234, 235, 270, 281 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд
1. Залучити до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне управління справами.
2. Заяви Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" та Державного управління справами про зупинення провадження у справі задоволити.
3. Зупинити провадження у справі № 906/750/21 до вирішення пов'язаної з нею справою № 910/9452/22, що розглядається Господарським судом міста Києва.
4. Зобов'язати учасників справи повідомити суд про набрання законної сили рішенням у справі № 910/9452/22.
5. Ухвалу направити всім учасникам провадження у справі.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Головуючий суддя Тимошенко О.М.
Суддя Саврій В.А.
Суддя Юрчук М.І.