вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"02" серпня 2022 р. м.Київ Справа№ 910/11988/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Станіка С.Р.
суддів: Тищенко О.В.
Іоннікової І.А.
за участю секретаря судового засідання Салій І.О.
за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 02.08.2022 :
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Ларькін М.М.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги
Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 14.01.2022
у справі 910/11988/21 (суддя Демидов В.О.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юністком"
про повернення судового збору та стягнення витрат з відповідача у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юністком"
до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської
державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
про стягнення 808 239,84 грн.
Рух справи в суді першої інстанції
Господарським судом міста Києва розглядалась справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юністком" до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов'язань за договором про закупівлю товарів №159/ДЗЗ-21 від 22.02.2021 у розмірі 808 239,84 грн, яка складається з 795 006,62 грн - суми основного боргу, 13 233,22 грн - пені.
Суд ухвалою від 28.07.2021 відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 01.09.2021.
16.08.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог.
18.08.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Протокольною ухвалою суду від 01.09.2021 прийнято до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог та відкладено підготовче засідання на 13.10.2021.
24.09.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли додаткові пояснення.
12.10.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про відмову від позову в частині стягнення суми основного боргу.
Протокольною ухвалою суду від 13.10.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 17.11.2021.
Протокольною ухвалою суд від 17.11.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.12.2021.
13.12.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про відмову від позову в частині вимог про стягнення пені.
У судовому засіданні 14.12.2021 представник позивача підтримав заяви про відмову від позову та просив закрити провадження у справі; представник відповідача проти задоволення заяви не заперечував.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.12.2021 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юністком" про відмову від позову в частині вимог про стягнення суми основного боргу від 12.10.2021, а також задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юністком" про відмову від позову в частині вимог про стягнення суми пені від 13.12.2021, закрито провадження у справі №910/11988/21.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення
28.12.2021 на адресу Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору та стягнення з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" судовий збір у розмірі 6 919,36 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2022 у справі №910/11988/21 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юністком" про повернення судового збору та стягнення витрат з відповідача - задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5; код ЄДРПОУ 40538421) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юністком" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 60, оф. 211; код ЄДРПОУ 42137930) судовий збір у розмірі 6919 (шість тисяч дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. 36 коп. В іншій частині заяви відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції в частині стягнення з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5; код ЄДРПОУ 40538421) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юністком" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 60, оф. 211; код ЄДРПОУ 42137930) судового збору у розмірі 6919 (шість тисяч дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. 36 коп. мотивована тим, що:
- ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юністком" про відмову від позову в частині вимог про стягнення суми основного боргу від 12.10.2021;
- задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юністком" про відмову від позову в частині вимог про стягнення суми пені від 13.12.2021 та було закрито провадження у справі №910/11988/21;
- однак, при винесені вищевказаної ухвали, судом не було вирішено питання про розподіл між сторонами судових витрат;
- на підставі поданої Товариства з обмеженою відповідальністю "Юністком" заяви про відмову від позову у з підстав погашення відповідачем основної заборгованості та пені провадження у справі було закрито згідно п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;
- враховуючи викладене, приймаючи до уваги визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті та сплату відповідачем основної заборгованості та пені, суд з урахуванням заяви позивача та частини 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про покладення 50 відсотків судового збору на відповідача.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з постановленою ухвалою в частині стягнення з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5; код ЄДРПОУ 40538421) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юністком" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 60, оф. 211; код ЄДРПОУ 42137930) судового збору у розмірі 6919 (шість тисяч дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. 36 коп., Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (25.01.2022 згідно поштового трекера на конверті) звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу повністю і постановити нову, якою повернути без розгляду Товариству з обмеженою відповідальністю "Юністком" заяву про повернення судового збору та стягнення з відповідача судового збору в розмірі 6 919,26 грн.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали в оскаржуваній скаржником частині порушено норми матеріального та процесуального права, ухвала суду першої інстанції була прийнята при неповному дослідженні доказів та з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Зокрема, скаржник посилався на те, при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було невірно застосовано приписи ст. ст. 123, 130, 169, 170 Господарського процесуального кодексу України.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 26.01.2022, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Станік С.Р., суддів Тищенко О.В., Іоннікова І.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2022 поновлено Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.01.2022 у справі №910/11988/21, відкрито апеляційне провадження у справі №910/11988/21 за апеляційною скаргою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.01.2022, розгляд справи призначено на 02.08.2022.
Явка учасників спору в судове засідання
В судове засідання 02.08.2022 з'явився представник скаржника - Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго", який підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.01.2022 у справі №910/11988/21 повністю, та прийняти нову ухвалу, якою повернути без розгляду Товариству з обмеженою відповідальністю "Юністком" заяву про повернення судового збору та стягнення з відповідача судового збору в розмірі 6 919,26 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Юністком" в судове засідання 02.08.2022 представників не направило, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, зокрема, засобами електронного зв'язку.
У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (мод
Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відзив на апеляційну скаргу від Товариства з обмеженою відповідальністю "Юністком" до суду апеляційної інстанції у строк, встановлений ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2022 - не надходив.
Частиною 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України визначено, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Юністком" не було обмежене у своїх процесуальних правах надати відзив на апеляційну скаргу через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатні обсяг документів, які є необхідними для розгляду справи та апеляційної скарги, учасники справи про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, явка учасників спору в судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що неявка представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Юністком"в судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги та справи, у зв'язку з чим підстави для відкладення розгляду справи - відсутні.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Господарським судом міста Києва розглядалась справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юністком" до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов'язань за договором про закупівлю товарів №159/ДЗЗ-21 від 22.02.2021 у розмірі 808 239,84 грн, яка складається з 795 006,62 грн - суми основного боргу, 13 233,22 грн - пені.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.12.2021 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юністком" про відмову від позову в частині вимог про стягнення суми основного боргу від 12.10.2021, а також задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юністком" про відмову від позову в частині вимог про стягнення суми пені від 13.12.2021, закрито провадження у справі №910/11988/21.
28.12.2021 на адресу Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору та стягнення з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" судовий збір у розмірі 6 919,36 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2022 у справі №910/11988/21 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юністком" про повернення судового збору та стягнення витрат з відповідача - задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5; код ЄДРПОУ 40538421) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юністком" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 60, оф. 211; код ЄДРПОУ 42137930) судовий збір у розмірі 6919 (шість тисяч дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. 36 коп. В іншій частині заяви відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції в частині стягнення з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5; код ЄДРПОУ 40538421) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юністком" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 60, оф. 211; код ЄДРПОУ 42137930) судового збору у розмірі 6919 (шість тисяч дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. 36 коп. мотивована тим, що:
- ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юністком" про відмову від позову в частині вимог про стягнення суми основного боргу від 12.10.2021;
- задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юністком" про відмову від позову в частині вимог про стягнення суми пені від 13.12.2021 та було закрито провадження у справі №910/11988/21;
- однак, при винесені вищевказаної ухвали, судом не було вирішено питання про розподіл між сторонами судових витрат;
- на підставі поданої Товариства з обмеженою відповідальністю "Юністком" заяви про відмову від позову у з підстав погашення відповідачем основної заборгованості та пені провадження у справі було закрито згідно п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;
- враховуючи викладене, приймаючи до уваги визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті та сплату відповідачем основної заборгованості та пені, суд з урахуванням заяви позивача та частини 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про покладення 50 відсотків судового збору на відповідача.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Згідно з положеннями частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Суд, здійснюючи правосуддя, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави (підпункт 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про призначення судом більш м'якого покарання від 2 листопада 2004 року N 15-рп/2004). Тому в контексті статті 55 Конституції України органи судової влади здійснюють функцію захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин.
За змістом рішення Конституційний Суд України від 01.12.2004 року у справі №1-10/2004 року щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний інтерес), поняття "право" та "охоронюваний законом інтерес" особи, що вживаються в законах, знаходяться у логічно- смисловому зв'язку та означають прагнення до користування матеріальним та/або нематеріальним благом, легітимний дозвіл, що є об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних потреб особи, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально- правовим засадам.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Суд дійшов висновку, що відмова позивача від позову не суперечить законодавству та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів. У зв'язку з цим, суд приймає відмову ТОВ "Юністком" від позову.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що ро закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Суд апеляційної інстанції встановив, що ухвалою господарського суду міста Києва від 14.12.2021 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юністком" про відмову від позову в частині вимог про стягнення суми основного боргу від 12.10.2021, а також задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юністком" про відмову від позову в частині вимог про стягнення суми пені від 13.12.2021, закрито провадження у справі №910/11988/21, і відповідно вказана ухвала була постановлена судом першої інстанції з посиланням на ч. 1, 3 ст. 191, ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
Проте, у вказаній ухвалі не було вирішено питання про розподіл між сторонами судових витрат.
Також, ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2022 у справі №910/11988/21 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юністком" про повернення судового збору та стягнення витрат з відповідача - задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юністком" судовий збір у розмірі 6919 (шість тисяч дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. 36 коп. В іншій частині заяви відмовлено.
В свою чергу, в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції, якою за заявою позивача було вирішено питання про розподіл між сторонами судових витрат, зазначено, що приймаючи до уваги визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті та сплату відповідачем основної заборгованості та пені, суд з урахуванням заяви позивача та частини 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про покладення 50 відсотків судового збору на відповідача.
Проте, з вказаними висновками суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не погоджується, вважає їх помилковими з огляду на неправильне застосування частини 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України.
Так, згідно частини 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Отже, наведеною частиною 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України обумовлено два процесуальних випадки, які визначають відповідні наслідки, а саме:
(1) відмова позивача від позову - і у даному випадку процесуальним наслідком такої дії є те, що позивачу не підлягають відшкодуванню витрати за рахунок відповідача;
(2) якщо позивач не підтримує своїх вимог внаслідок їх задоволення відповідачем - і у даному випадку - суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Як свідчать наявні матеріали справи:
- 12.10.2021 позивачем в особі представника через канцелярію суду першої інстанції було подано заяву про відмову у позові в частині стягнення суми основного боргу за договором № 159/ДЗЗ-21 від 22.02.2021 та закриття в цій частині провадження у справі;
- 13.12.2021 позивачем в особі представника через канцелярію суду першої інстанції було подано заяву про відмову у позові в частині стягнення суми пені та закриття в цій частині провадження у справі.
У кожній з вказаних заяв, позивач чітко зазначив, що йому відомі наслідки відмови від позову в порядку ст. 191 Господарського процесуального кодексу України.
Жодна з вказаних заяв не містить застереження/волевиявлення позивача стосовно того, що він не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, а матеріали справи не містять підтвердження того, що відповідач визнає позов, адже згідно наявного у справі відзиву, відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, а згідно поданих ним в подальшому заяв, відповідачем лише повідомлено про сплату суми основного боргу.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем було здійснено саме відмову від позову в частині вимог про стягнення основного боргу та пені, щодо наслідків чого позивач обізнаний і про що чітко зазначив в своїх заявах, а отже, наслідком саме такої процесуальної дії є застосування частини 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України саме у тій частині, яка передбачає, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються. Таким чином, обумовлені законом підстави для відшкодування позивачу за рахунок позивача судового збору у розмірі 6919 (шість тисяч дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. 36 коп. - відсутні.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про стягнення з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юністком" судового збору у розмірі 6919 (шість тисяч дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. 36 коп., у зв'язку з чим ухвала Господарського суду міста Києва від 14.01.2022 у справі № 910/11988/21 в оскаржуваній Товариством з обмеженою відповідальністю "Юністком" частині щодо стягнення судових витрат з відповідача - підлягає скасуванню і у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Юністком" в частині стягнення 6 919 ,36 грн. судових витрат з відповідача - слід відмовити.
Крім того, в решті вимог заяви позивача судом першої інстанції обгрунтовано було відмовлено, у зв'язку з чим ухвала Господарського суду міста Києва від 14.01.2022 у справі № 910/11988/21 (в частині п. 3) - підлягає залишенню без змін.
Також, в апеляційній скарзі скаржник просив скасувати оскаржувану ухвалу повністю і постановити нову, якою повернути без розгляду Товариству з обмеженою відповідальністю "Юністком" заяву про повернення судового збору та стягнення з відповідача судового збору в розмірі 6 919,26 грн., оскільки судом першої інстанції було невірно застосовано приписи ст. ст. 169, 170 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, не враховано, що до заяви про стягнення судових витрат не було доказів направлення такої заяви відповідачу.
Розглянувши вказану вимогу скаржника, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Так, за наслідками апеляційного розгляду справи було встановлено порушення судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали застосування частини 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, що є підставами саме для її скасування та відмови позивачу у задоволенні його заяви в частині стягнення 6 919 ,36 грн. судових витрат, і з урахуванням того, що в іншій частині ухвали про відмову у задоволенні заяви позивача, відповідачем не заявлялось незгоди в апеляційній скарзі, а ч. 1 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України не передбачено подання відповідних доказів надсилання саме таких заяв, яка не є і заявою в розумінні частини 2 наведеної статті, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підстави для повернення відповідної заяви без розгляду - відсутні.
Також, стосовно права скаржника на оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 14.01.2022 у справі № 910/11988/21 в оскаржуваній Товариством з обмеженою відповідальністю "Юністком" частині щодо стягнення судових витрат з відповідача, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити про наступне.
Так, ухвалою господарського суду міста Києва від 14.12.2021 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юністком" про відмову від позову в частині вимог про стягнення суми основного боргу від 12.10.2021, а також задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юністком" про відмову від позову в частині вимог про стягнення суми пені від 13.12.2021, закрито провадження у справі №910/11988/21, і відповідно вказана ухвала була постановлена судом першої інстанції з посиланням на ч. 1, 3 ст. 191, ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
Проте, у вказаній ухвалі не було вирішено питання про розподіл між сторонами судових витрат.
І відповідно, за наслідками розгляду поданої позивачм заяви, ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2022 у справі №910/11988/21 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юністком" про повернення судового збору та стягнення витрат з відповідача - задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юністком" судовий збір у розмірі 6919 (шість тисяч дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. 36 коп.
В свою чергу, в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції вказав, що вона оскарженню не підлягає, що на думку суду апеляційної інстанції, є помилковим, та з чим суд апеляційної інстанції не погоджується, з огляду на наступне.
Постановляючи відповідне процесуальне рішення в порядку ст. 232 Господарського процесуального кодексу України у вигляді ухвали, якою було вирішено питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд першої інстанції фактично постановив додаткову ухвалу, керуючись в сукупності ст. 130, п. 4 ч. 1 ст. 231, ч. 4 ст. 231, п.п. 1 ч. 1 ст. 232 та ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, проте, у назві процесуального документа не зазначив, що вказана ухвала є додатковою, та не врахував, що відповідна додаткова ухвала підлягає апеляційному оскарженню, в силу наведених приписів процесуального закону, адже ст. 244 Господарського процесуального кодексу України чітко передбачає право апеляційного оскарження відповідного постановленого рішення, процесуальною формою якого, у даному випадку, є ухвала, що узгоджується з приписами п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).
З урахуванням наведенного вище, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 129 Конституції України, ст. 2 Господарського процессуального кодексу України, суд аеляційної інстанції дійшов висновку, що постановивши оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не врахував, що оскарження такої ухвали в апеляційному порядку можлива б була разом з рішенням суду щодо суті спору. Разом з тим, у справі, що переглядається, оскаржувана ухвала була постановлена після постановлення ухвали про відмову від позову, що свідчить про завершеність судових процедур щодо розгляду поданого позову, й відповідно, неможливість за таких умов постановити рішення по суті спору, оформлене у процесуальній формі рішення (п. 2 ч. 1 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України). При цьому, процесуальний закон не забороняє оскаржувати відповідні ухвали про розподіл судових витрат, адже незгода сторони з певним процесуальним рішенням суду, яке стосується майнових інтересів учасника будь-якого спору, прямо кореспондується з правом на оскарження і відповідно, з правом будь-якої особи на доступ до правосуддя, адже особа, яка подає апеляційну скаргу, не може поновити свої права в інший спосіб, аніж шляхом оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції.
Таким чином, ухвала Господарського суду міста Києва від 14.01.2022 у справі № 910/11988/21 є такою, що підлягає апеляційному оскарженню, і правом на таке оскарження відповідач скористувався у визначеному процесуальним законом порядку.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
З огляду на встановлене вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження матеріалами справи, з урахуванням мотивів даної постанови, ухвала Господарського суду міста Києва від 14.01.2022 у справі № 910/11988/21 в оскаржуваній Товариством з обмеженою відповідальністю "Юністком" підлягає скасуванню на підставі п.1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України в частині щодо стягнення 6 919,36 грн. судових витрат з відповідача, а у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Юністком" в частині стягнення судових витрат з відповідача - слід відмовити. В решті ухвала Господарського суду міста Києва від 14.01.2022 у справі № 910/11988/21 (в частині п. 3) - підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 240, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 277, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.01.2022 у справі № 910/11988/21 в частині задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Юністком" про стягнення судових витрат з відповідача - задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.01.2022 у справі № 910/11988/21 в оскаржуваній Товариством з обмеженою відповідальністю "Юністком" частині щодо стягнення судових витрат з відповідача - скасувати.
3. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Юністком" в частині стягнення судових витрат з відповідача - відмовити.
4. В решті ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.01.2022 у справі № 910/11988/21 (в частині п. 3) - залишити без змін.
5. Матеріали справи № 910/11988/21 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови підписано: 27.09.2022.
Головуючий суддя С.Р. Станік
Судді О.В. Тищенко
І.А. Іоннікова