Дата документу 27.09.2022Справа № 554/8582/22
Провадження № 3/554/3049/2022
27 вересня 2022 року м.Полтава
Суддя Октябрського районного суду м. Полтави Троцька А.І., розглянувши в приміщенні Октябрського районного суду м.Полтави протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 160 КУпАП, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої: АДРЕСА_1 ,-
Згідно розпорядження Верховного Суду №2/0/9-22 від 08.03.2022, враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, на підставі ч.7 ст. 147 Закону України « Про судоустрій і статус суддів» змінено територіальну підсудність судових справ, зокрема, Фрунзенського та Московського районних судів м.Харкова за Октябрським районним судом м.Полтави.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №347959 від 10.08.2022 року, слідує, що 10 серпня 2022 року близько 13.00 год. біля будинку №2 по вул. Познанська в м.Харків, ОСОБА_1 здійснювала торгівлю молоком з рук у невстановленому місці, за що відповідальність передбачена за ч.1 ст. 160 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомляв.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Неявка ОСОБА_1 на розгляд матеріалів судом розцінюється, як зловживання процесуальними правами та намагання затягнути розгляд справи.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення розумного строку розгляду судом справи, уникнення зловживання процесуальними правами особою, яка притягується до адміністративної відповідальності з метою ухилення від відповідальності, суд вважає за можливе справу розглянути на підставі наявних доказів.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За правилами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями потерпілих, свідків, тощо.
Частиною 1 статті 160 КУпАП передбачено, що торгівля в містах з рук на вулицях, площах, у дворах, під'їздах, скверах та в інших невстановлених місцях - тягне за собою накладення штрафу від одного до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі або без такої.
Обставини вчинення правопорушення підтверджуються матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями, рапортом.
Суддя, повно та всебічно дослідивши адміністративний матеріал, дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.160 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст. 34 КУпАП та обставини що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст. 35 КУпАП, судом не виявлено.
У відповідності до ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
З урахуванням вищенаведеного, враховуючи дані про особу, тяжкість вчиненого правопорушення та обставини його вчинення, виходячи з форми вини вчинення правопорушення, вважає можливим застосувати адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 160 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу, тобто грошове стягнення.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 40-1, 160 ч.1, 283, 284 КУпАП ст. 4 Закону України «Про судовий збір», -
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 160 КУпАП.
Піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 гривень без конфіскації предметів торгівлі.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 496, 20 грн. на користь держави.
Строк пред'явлення постанови про накладення адміністративного стягнення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду на протязі 10 діб.
Суддя Октябрського районного
суду м. Полтави А.І.Троцька