Справа № 296/6270/22
1-кс/296/2423/22
Ухвала
Іменем України
28 вересня 2022 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м.Житомира ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчої ОСОБА_4 ,
підозрюваної ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м.Львів, із середньою освітою, на утриманні неповнолітня дитина ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 307 Кримінального кодексу України, у кримінальному провадженні №12021060000000145 від 16.04.2021,
встановив:
Старший слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області капітан поліції ОСОБА_4 звернулась до слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира із клопотанням, погодженим прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_3 , відповідно до змісту якого просить продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави щодо підозрюваної ОСОБА_5 на 30 днів.
В обґрунтування поданого клопотання слідча ОСОБА_4 зазначає, що слідчим управлінням ГУНП в Житомирській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021060000000145 від 16.04.2021 за ч.1 ст.263, ч.3 ст.307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що не пізніше жовтня 2021 року у непрацюючого мешканця міста Житомира ОСОБА_7 , який має значний досвід злочинної діяльності у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, виник злочинний умисел на створення та забезпечення функціонування схеми незаконного збуту наркотичного засобу - метадону наркозалежним жителям Житомирської області з метою отримання незаконного прибутку.
З цією метою ОСОБА_7 підшукав та залучив до складу організованої групи осіб із числа своїх знайомих, у тому числі тих, які раніше притягувалися до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та мають злочинний досвід, необхідний для реалізації злочинного плану організованої групи, а саме: ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Відтак, організованою групою під керівництвом ОСОБА_7 у період з жовтня 2021 року по 30 квітня 2022 року скоєно ряд кримінальних правопорушень, пов'язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, що знайшло своє підтвердження під час документування їх злочинної діяльності.
30.04.2022 ОСОБА_7 та ОСОБА_5 затримано у порядку ст.208 КПК України на місці вчинення кримінального правопорушення.
02.05.2022 ОСОБА_7 , ОСОБА_5 ОСОБА_8 , ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 КК України.
23.09.2022 останнім повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри.
03.05.2022 ухвалою слідчого судді щодо ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості внесення грошової застави, строк дії якого у подальшому продовжено до 29.09.2022
Необхідність продовження строку тримання ОСОБА_5 під вартою орган досудового розслідування обґрунтовує тим, що приписи ст.290 КПК України наразі не виконано у зв'язку з особливою складністю кримінального провадження, кількістю та поведінкою сторін процесу, що робить процес ознайомлення з матеріалами тривалим у часі. Окрім того, після ознайомлення сторін з матеріалами кримінального провадження існує необхідність виконати вимоги ст.ст.291-293 КПК України: скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, вручити вказані процесуальні документи стороні захисту та направити до суду.
При цьому, метою продовження строку застосування відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, орган досудового розслідування зазначає необхідність запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1, 3, 4, 5 частини першої статті 177 КПК України:
- п.1 ч.1 ст.177 КПК України, підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання, яке їй загрожує, враховуючи кваліфікацію вчиненого злочину;
- п.3 та п.4 ч.1 ст.177 КПК України, орган досудового розслідування не виключає можливості незаконного впливу зі сторони підозрюваної ОСОБА_5 на свідків, інших підозрюваних, з метою виправдання своїх дій та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Зокрема, ОСОБА_5 має значний досвід злочинної діяльності у сфері незаконного обігу наркотичних засобів;
- п.5 ч.1 ст.177 КПК України, підозрювана ніде не працює та немає офіційного джерела доходу, що свідчить про ймовірність продовження вчинення кримінального правопорушення, у якому вона підозрюється, з корисливих мотивів.
Прокурор ОСОБА_3 та слідча ОСОБА_4 в судовому засіданні подане клопотання про продовження строку тримання під вартою підтримали, з підстав, викладених у клопотанні. Прокурор додатково зазначив, що матеріали досудового розслідування відкриті стороні захисту 23.09.2022 та складають 10 томів.
Захисник підозрюваної ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні проти задоволення клопотання слідчого заперечував та просив застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем її проживання. Вказав, що: підозрювана хворіє та не може отримати належну медичну допомогу в умовах тримання під вартою; має на утриманні неповнолітню дитину, а повнолітній син є особою з інвалідністю; зможе працювати на волі та утримувати свою сім'ю; ризики, передбачені ст.177 КПК України відсутні. Крім того, пояснив, що сторона захисту розпочала ознайомлюватись з матеріалами досудового розслідування 26.09.2022. Разом з тим, цей процес є достатньо тривалим у часі з огляду на об'ємність таких матеріалів.
Підозрювана ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала позицію свого захисника. Додатково зазначила, що за станом здоров'я потребує лікування. ЇЇ дітьми тимчасово опікуються родичі у м.Львові.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, вислухавши учасників справи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
При цьому, згідно ч.3 ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
У відповідності до ч.5 цієї ж статті, слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Щодо наявності обґрунтованої підозри, слідчий суддя зазначає наступне.
Так як положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття "обґрунтованості підозри", в оцінці цього питання слідчій судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема "Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства", "Нечипорук та Йонкало проти України", Європейський суд з прав людини наголошує, що "обґрунтована підозра" передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати неупередженого спостерігача в тому, що відповідна особа можливо вчинила злочин. При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування "обґрунтована підозра" не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи. Обґрунтована підозра повинна бути заснована на об'єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення.
У відповідності до змісту повідомлення про підозру від 02 травня 2022 року та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 23 вересня 2022 року, ОСОБА_10 було повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, яке в силу положень статті 12 КК України є особливо тяжким злочином.
Так, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що надані слідчим докази у їх сукупності переконали б неупередженого спостерігача, що ОСОБА_5 , можливо, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.307 КК України, що підтверджується, зокрема: протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - а саме аудіо, відеоконтроль особи від 13 грудня 2021 року; протоколом огляду документів від 06 квітня 2022 року; протоколом огляду та вручення грошових коштів від 25 квітня 2022 року; висновком експерта Житомирського науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України від 21 лютого 2022 року №СЕ-19/106-22/1489-НЗПРАП; протоколами про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії “зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж” від 12 квітня 2022 року, від 16 квітня 2022 року та від 20 травня 2022 року; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 30 жовтня 2022 року.
При цьому, слідчий суддя враховує ризики, які не зменшились і продовжують існувати, які виправдовують тримання особи під вартою.
Зокрема, продовжує існувати ризик того, що підозрювана ОСОБА_5 буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, яке їй загрожує.
У справі "Ілійков проти Болгарії" (заява №33977/96) від 26 липня 2001 року Європейський суд з прав людини вказав, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
На обґрунтування ризику можливого переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та/або суду, слідчий суддя враховує, що тяжкість покарання збільшує його ймовірність.
Також продовжує існувати ризик незаконного впливу зі сторони підозрюваної ОСОБА_5 на свідків, інших підозрюваних з огляду на обставини кримінального провадження, та ризик продовження вчинення підозрюваною інкримінованого їй кримінального правопорушення, враховуючи, що ОСОБА_5 є раніше судимою особою за злочини у сфері обігу наркотичних речовин, до її затримання не була працевлаштована.
Продовження існування ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України, органом досудового розслідування достатньо не доведено.
Вирішуючи питання про продовження строку тримання підозрюваної ОСОБА_5 під вартою, слідчим суддею враховані вимоги п.3 і п.4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Водночас, даних про наявність підстав для зміни запобіжного заходу на менш м'який, ніж тримання під вартою, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту достатніми доказами не доведено.
У відповідності до ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира у справі №296/3187/22 від 17 червня 2022 року, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021060000000145 від 16.04.2021, за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, та за підозрою ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, продовжено до п'яти місяців, тобто до 30.09.2022.
23 вересня 2022 року старшим слідчим СУ ГУНП в Житомирській області капітаном поліції ОСОБА_4 в межах кримінального провадження №12021060000000145 складено повідомлення про завершення досудового розслідування. 26.09.2022 сторона захисту розпочала ознайомлюватись з матеріалами досудового розслідування.
У відповідності до клопотання, до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою, є необхідність виконання органом досудового розслідування вимог ст.290 КПК України щодо надання доступу на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження стороні захисту, складення обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні та вручення їх копій підозрюваній ОСОБА_5 і її захиснику.
З огляду на наведене, враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, встановлених судом, які не зменшилися, враховуючи особу підозрюваної, відсутність обставин, які унеможливлюють тримання підозрюваної під вартою, зокрема, відсутність доказів на підтвердження відповідного ступеню тяжкості стану здоров'я підозрюваної, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 до 27 жовтня 2022 року, що буде достатнім для виконання органом досудового розслідування вимог ст.290 КПК України.
Відповідно до вимог п.5 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Беручи до уваги приписи п.5 ч.4 ст.183 КПК України, розмір застави слідчим суддею не визначається, оскільки ОСОБА_5 пред'явлена підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.
Враховуючи вищевикладене, клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 176-178, 183, 184, 193-194, 196-197, 199, 205, 309, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, до 27 жовтня 2022 року включно без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали встановити до 27.10.2022.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складено 03 жовтня 2022 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1