Справа № 240/5969/22
Головуючий у 1-й інстанції: Окис Тетяна Олександрівна
Суддя-доповідач: Сушко О.О.
29 вересня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Новоград-Волинського відділу державної виконавчої служби у Новоград-Волинському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом військової частини НОМЕР_1 до Новоград-Волинського відділу державної виконавчої служби у Новоград-Волинському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови,
позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 05 листопада 2021 року у ВП №64942867 про накладення штрафу.
Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 червня 2022 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року частково задоволено позов ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 . Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 31 травня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно та зобов'язано нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 31 травня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням базового місяця - «січень 2008 року».
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року у справі № 360/3307/20 скасовано в частині відмови в задоволенні позову стосовно періоду позовних вимог з 01 березня 2018 року по 01 червня 2020 року. Прийнято в цій частині нову постанову, якою абзаци 2 та 3 резолютивної частини рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року у справі № 360/3307/20 викладено в наступній редакції:
«Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 31 травня 2017 року по 01 червня 2020 року.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 31 травня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням базового місяця - «січень 2008 року», а за період з 01 березня 2018 року по 01 червня 2020 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення».
В іншій частині рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року у справі № 360/3307/20 залишено без змін.
15 лютого 2021 року Луганським окружним адміністративним судом на виконання зазначеного рішення суду видано виконавчий лист.
24 березня 2021 року Головним державним виконавцем Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №64942867 з виконання виконавчого листа №360/3307/20 від 15 лютого 2021 року та направлено боржнику вимогу за вих. №16948 про зобов'язання здійснити нарахування та виплату за рішенням суду з вказівкою про необхідність надати підтверджуючі документи виконання рішення суду у строк до 06 квітня 2021 року.
Листом від 24 березня 2021 року В/ч НОМЕР_1 повідомила про виконання рішення суду, а саме здійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з 31 травня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням базового місяці - «січень 2008 року», надавши для підтвердження копію платіжного доручення від 05 березня 2021 року №648.
29 березня 2021 року виконавцем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з виконанням рішення суду.
14 квітня 2021 року державним виконавцем, на виконання постанови начальника про перевірку виконавчого провадження, винесено постанову про відновлення виконавчого провадження №64942867 з виконання виконавчого листа №360/3307/20 від 15 лютого 2021 року та направлено боржнику вимогу державного виконавця за вих. №21523 про зобов'язання здійснити нарахування та виплату за рішенням суду з вказівкою про необхідність надати підтверджуючі документи виконання рішення суду у строк до 28 квітня 2021 року.
Листом від 07 травня 2021 року В/ч НОМЕР_1 повторно повідомила про виконання рішення суду в повному обсязі, а 21 травня 2022 року направлено розрахунок індексації грошового забезпечення стягувача за період з грудня 2018 року по червень 2020 року.
27 липня державним виконавцем знову направлено боржнику вимогу за вих. №42633 про зобов'язання здійснити нарахування та виплату за рішенням суду із вказівкою про необхідність надати підтверджуючі документи виконання рішення суду у строк до 09 серпня 2021 року.
Листом від 09 серпня 2021 року позивач інформував про виконання рішення суду в повному обсязі.
Постановою від 10 серпня 2021 року за невиконання вимоги державного виконавця до В/ч НОМЕР_1 застосовано штраф у розмірі 5100,00 грн, а 17 серпня 2021 року знову направлено вимогу державного виконавця за вих. №46554 про зобов'язання здійснити нарахування та виплату індексації, як зазначено у постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року.
Листом від 28 серпня 2021 року позивач повідомив, що рішення суду виконано.
За результатами вивчення відповіді боржника державним виконавцем 07 вересня 2021 року направлено вимогу за вих. 49336, згідно якої зобов'язано позивача провести індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 01 червня 2020 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 березня 2003 року №1078 в повному обсязі з урахуванням наданих документів та розрахунків стягувачем у заяві про примусове виконання рішення та зобов'язано боржника надати підтверджуючі документи про виконання.
Листом від 27 вересня 2021 року позивач у чергове повідомила, що рішення суду виконала у повному обсязі.
05 листопада 2021 року за невиконання рішення суду у встановлений строк постановою державного виконавця на в/ч НОМЕР_1 накладено штраф у розмірі 10200,00 грн. Цією ж постановою зобов'язано боржника протягом 10 робочих днів виконати рішення суду, а також попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду.
Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону №1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 13 Закону № 1404-VIII).
Частиною першою статті 18 Закону №1404-VІІІ на виконавця покладено обов'язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частинами першою та п'ятою статті 26 Закону № 1404-VIII передбачено, що за заявою стягувача виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Згідно з ч. 6 ст. 26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Статтею 63 Закону України №1404-VIII передбачено порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Так, згідно ч. 1 ст. 63 Закону України №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
З матеріалів справи встановлено, що 17.08.2021 направлено вимогу державного виконавця до військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення суду в повному обсязі в строк до 27.08.2021. Однак, у вказаний термін, військовою частиною НОМЕР_1 рішення суду не було виконано в повному обсязі.
Згідно матеріалів справи, позивач листом від 24.03.2021 повідомив по виконання рішення суду, а саме в частині здійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з 31.05.2017 по 28.02.2018 включно із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, надавши для підтвердження копію платіжного доручення від 05.03.2021 №648 на суму 35 234,29 грн.
В свою чергу щодо виконання іншої частини рішення суду позивач повідомив, що здійснив перерахунок індексації, але з грудня 2018, коли вважає настали для цього підстави.
Колегія суддів вважає, що позивач у цій частині рішення суду не виконав, адже згідно з його ж розрахунків перед підвищенням грошового забезпечення у березні місяці 2018 у стягувача розмір нарахування індексації становив 4258,75 грн., а саме забезпечення збільшилось на 374,04 грн., що тягне за собою застосування правила, передбаченого абз. 4 п. 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", тому державним виконавцем правомірно винесено постанову про накладення штрафу.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Новоград-Волинського відділу державної виконавчої служби у Новоград-Волинському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) задовольнити повністю.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 червня 2022 року скасувати.
Прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.