Справа № 120/11755/21-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Сало Павло Ігорович Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.
29 вересня 2022 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради в особі Управління соціального захисту населення (Лівобережне) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Описова частина.
Короткий зміст позовних вимог.
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради в особі Управління соціального захисту населення (Лівобережне), в якому просив зобов'язати відповідача поновити йому та членам його сім'ї довічну 50-відсоткову знижку по оплаті житлової площі, комунальних послуг, а також палива, без обмеження нормами споживання та середньомісячним сукупним доходи, на підставі Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 за № 10-рп/2008, починаючи з 07.11.2015.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.12.2021 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись із судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відзив/заперечення на апеляційну скаргу.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу в якому заперечує її доводи та просить залишити оскаржуване рішення без змін.
Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2022 року відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2022 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач є пенсіонером органів МВС і перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області, де отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
01.12.2005 Управління МВС України у Вінницькій області видало позивачу довідку № 80/12666 про те, що пенсіонер МВС - ОСОБА_1 , звільнений зі служби за віком та члени його сім'ї мають право відповідно до ст. 22 Закону України "Про міліцію", поновленого в дії Законом України від 17.06.2004 № 1801-ІV, на 50-процентну знижку по оплаті житлової площі, комунальних послуг, а також палива. Довідка безстрокова при дії вказаного Закону.
У зв'язку із втратою чинності Закону України від 07.11.2015 "Про міліцію" з 07.11.2015 Управління соціального захисту населення (Лівобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради виключило позивача з Єдиного державного реєстру осіб, які мають право на пільги відповідно до Закону України "Про міліцію".
12.07.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив поновити йому та членам його сім'ї довічну 50-відсоткову знижку по оплаті житлової площі, комунальних послуг, а також палива з 07.11.2015.
Листом від 21.07.2021 за № К-08-105287 Управління соціального захисту населення (Лівобережне) відмовило позивачу у поновленні такої знижки, посилаючись на відсутність законних підстав для цього. Крім того, відповідач зазначив, що Законом України від 23.12.2015 № 900-VІІІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" доповнено пункт 15 розділу ХІ "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про Національну поліцію" нормою, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Проте Законом України "Про Національну поліцію" не передбачені пільги за користування житлом та комунальними послугами.
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо зупинення застосування пільги як пенсіонеру МВС України у вигляді 50-відсоткової пільги за користування житлово-комунальними послугами та паливом, звернувся до суду з цим позовом.
Мотивувальна частина.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини четвертої статті 22 Закону №565-XII, який втратив чинність 07.11.2015, працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка плати за користування житлом та комунальними послугами, за паливо в межах норм, встановлених законодавством.
На час встановлення позивачу 50-відсоткової знижки по оплаті жилої площі, комунальних послуг, електроенергії, а також палива, правові основи діяльності міліції закріплювались Законом №565-XII у відповідній редакції статті 22 якого встановлювалось, що держава гарантує працівникам міліції соціальний захист, у тому числі працівникам 50 відсоткову знижку по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива. За працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги за цим Законом.
Пунктом 12 розділу ІІ Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» в статтю 22 Закону №565-XII внесено певні зміни, зокрема частину шосту та сьому викладено у такій редакції: «За працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги згідно з цим Законом. Пільги, передбачені частинами четвертою, п'ятою цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».
Пунктом 1 розділу I Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» у Законі №565-XII частину сьому статті 22 викладено у наступній редакції: «Установити, що пільги, передбачені частинами четвертою, п'ятою та шостою цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».
04.06.2015 КМУ прийнято постанову «Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї» №389 (набрала чинності 01.07.2015), якою затверджено «Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї» (далі Порядок).
Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку, дія такого поширюється на осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, зокрема, згідно із Законом №565-XII (звільнені із служби за віком, хворобою або вислугою років працівники міліції, особи начальницького складу податкової міліції, особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби; діти (до досягнення повноліття) працівників міліції, осіб начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби, загиблих або померлих у зв'язку з виконанням службових обов'язків, непрацездатні члени сімей, які перебували на їх утриманні).
З 07.11.2015 у зв'язку з набранням чинності Законом №580-VIII втратив чинність Закон №565-XII за статтею 22 якого позивач, як колишній працівник міліції, мав право на 50- відсоткову знижку по сплаті за користування житлом та комунальними послугами, за паливо.
Таким чином, суд першої інстанції вірно встановив те, що позивач мав право на пільги встановлені безпосередньо Законом №565-XII до 07.11.2015.
Відповідно до абзацу 2 пункту 15 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №580-VIII за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Пункт 15 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №580-VIII доповнено зазначеним абзацом 2 Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей», який прийнятий з метою відновлення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей.
Враховуючи наведене, Закон №580-VIII не містить норм, які б передбачали пільги по оплаті житлово-комунальних послуг, електроенергії та палива не тільки для колишніх міліціонерів, а й для тих, які виходять на пенсію після вступу цього закону в силу.
Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини Рішення від 03.10.1997 №4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акту, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
Тому, враховуючи те, що останнім в часі є Закон №580-VIII, то пріоритетними в цьому випадку є положення саме цього Закону, які в частині втрати чинності Законом №565-XII не скасовувалися та не змінювалися, є діючим, не визнавалися неконституційним.
Таким чином, оскільки саме пільги на оплату житлово-комунальних послуг в Законі №580-VIII не передбачені, суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що відсутні встановленні законом підстави для поновлення позивачу-апелянту пільг, на які він мав право і якими користувався відповідно до статті 22 Закону №565-XII.
Аналогічна правова позиція, що вирішення розглядуваного у цій справі спору, наведена у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2018 року, 5 травня 2019 року, 25 листопада 2019 року у справах №№484/655/16-а, 159/1783/16-а, 463/1046/16-а відповідно.
Висновок за результатами розгляду апеляційної скарги.
Зважаючи на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог позивача.
Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.