30 вересня 2022 року № 320/9364/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження заяву позивача про встановлення судового контролю в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Таращанської міської ради Київської області про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Таращанської міської ради Київської області, у якому просить суд:
- визнати протиправним пункт 24.1 рішення Таращанської міської ради Київської області № 1073-76-VII від 28.07.2020;
- скасувати пункт 24.1 рішення Таращанської міської ради Київської області № 1073-76-VII від 28.07.2020;
- зобов'язати Таращанську міську раду Київської області розглянути клопотання ОСОБА_1 про забезпечення реалізації визначеного законом права на набуття права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель комунальної власності шляхом виділення ОСОБА_1 земельної ділянки по АДРЕСА_1 : землі житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, орієнтовною площею 0,08 га, та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 .
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28.05.2021 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано пункт 24.1 рішення Таращанської міської ради Київської області № 1073-76-VII від 28.07.2020.
Зобов'язано Таращанську міську раду Київської області розглянути клопотання ОСОБА_1 про забезпечення реалізації визначеного законом права на набуття права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель комунальної власності шляхом виділення ОСОБА_1 земельної ділянки по АДРЕСА_1 житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, орієнтовною площею 0,08 га, та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 .
Стягнуто на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 2840,80 грн. (дві тисячі вісімсот сорок грн. 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Таращанської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ: 04054955).
04.02.2022 на адресу суду від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Обґрунтовуючи вказану заяву, позивач зазначив, що відповідачем було винесено на розгляд чергової сесії міської ради питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивача, однак рішення за результатом розгляду вказано питання прийнято не було, внаслідок чого існує загроза невиконання рішення суду і в майбутньому.
Вказана заява була передана на розгляд судді Василенко Г.Ю. 26.08.2022, про що складено відповідний акт.
Розглянувши вказану заяву, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повноваження адміністративних судів, порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначені Кодексом адміністративного судочинства України (ст. 1 Кодексу).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Адміністративне судочинство - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом (п. 5 ч. 1 ст. 4 вказаного Кодексу).
Спір в даній справі розглянутий і вирішений судом шляхом ухвалення судового рішення, яке набрало законної сили.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Питання судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах віднесено до процесуальних питань, що пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, і врегульовано ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 8 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця).
Отже, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, про що просив позивач, є правом суду, а не обов'язком, яке не виключає існування принципу обов'язковості судового рішення, згідно з яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України).
Аналогічні висновки щодо застосування норм права (що таке зобов'язання суб'єкта владних повноважень є правом, а не обов'язком суду) викладені в постанові Верховного Суду від 25.07.2018 у справі №823/1265/16, які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Суд звертає увагу, що доводи позивача про встановлення судового контролю не містять обґрунтувань існування суттєвих перешкод у реалізації виконання рішення суду, що набрало законної сили.
При цьому, лише ухвалення судом рішення зобов'язального характеру само по собі не є достатньою підставою для встановлення судового контролю за виконанням рішення.
До того ж, завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження").
Так, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України "Про виконавче провадження" врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
Отже, суд звертає увагу, що позивач не позбавлений можливості примусового виконання судового рішення, що здійснюється органами державної виконавчої служби
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача з питання встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю, - відмовити.
Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Василенко Г.Ю.