про продовження строку залишення позовної заяви без руху
30 вересня 2022 року м. Житомир №240/18652/22
категорія 112010201
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Шуляк Л.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення розміру пенсії з надбавками за рахунок виплати 75% суми підвищення, та не врахування довідки Житомирського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за вих.№232 від 18.01.2022, в якій вказані види грошового забезпечення, що не були враховані при перерахунку пенсії станом на 05 березня 2019 року з 05.03.2019;
- зобов'язати відповідача здійснити виплату недоплаченої частини суми в розмірі 25% підвищення пенсії з 05.03.2019 та провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням довідки Житомирського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за вих.№232 від 18.01.2022, в якій вказані види грошового забезпечення, що не були враховані при перерахунку пенсії станом на 05 березня 2019 року з 05.03.2019 і в подальшому виплачувати з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 5 березня 2019 року.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Для усунення недоліків позивачу необхідно надати до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску або уточненого адміністративного позову з врахуванням висновків викладених у вказаній ухвалі;
- новий (уточнений) адміністративний позов із викладенням обставин справи та прохальної частини у відповідності до КАС України та з врахуванням висновків викладених у вказаній ухвалі та відповідну кількість його копій для відповідачів та третіх осіб.
Відповідно до наказу Житомирського окружного адміністративного суду №01-30-ОС від 14.09.2022 головуюча суддя перебувала на навчанні в період з 19.09.2022 по 23.09.2022 включно.
Через відділ документального забезпечення суду 20.09.2022 від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду та адміністративний позов (уточнений), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення розміру моєї пенсії за рахунок виплати з 05 березня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 201 8 року;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії з 05.03.2019 року з урахуванням довідки Житомирського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ОВК) за вих. № 232 від 18.01.2022 року, в якій вказані види грошового забезпечення, що не були враховані при перерахунку пенсії станом на 05 березня 2019 року;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату моєї пенсії з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати відповідача провести з 05.03.2019 року перерахунок та виплату пенсії з урахуванням довідки Житомирського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ОВК) за вих. № 232 від 18.01.2022, в якій вказані види грошового забезпечення, що не були враховані при перерахунку пенсії станом на 05 березня 2019 року.
В заяві про поновлення строку звернення до суду позивач зазначає, що про порушення своїх прав дізнався після надіслання Житомирським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки довідки за вих. № 232 від 18.01.2022, про що повідомлено позивача листом від 16.02.2022.
В свою чергу, суд наголошує, що щодо здійснення позивачу перерахунку пенсії на підставі довідки Житомирського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ОВК) за вих. № 232 від 18.01.2022 строки звернення до суду не порушені.
В ухвалі від 01.09.2022 наголошено, що позивачем пропущено строки звернення до суду, з урахуванням уточненого адміністративного позову, в частині визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення розміру пенсії за рахунок виплати з 05 березня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 201 8 року та зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Слід повторно наголошує, що правовідносини, з приводу яких позивач звернувся до суду, виникли у період з 05.03.2019, в той же час з даним позовом до суду позивач звернувся 30.08.2022, тобто з порушенням строку, визначеного статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду, викладену в рішенні від 31 березня 2021 року по справі №240/12017/19 та дійшов висновку про застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Крім того, Велика Палата Верховною Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема статі 87 Закону №1788-ХІ, статті 46 Закону №1058-IV та статей 51, 55 Закону № 2262-ХІІ (щодо не обмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
За змістом наведених норм строк давності не застосовується лише до вимог щодо нарахованих пенсій, в спірних же правовідносинах суми пенсії не нараховані пенсійним органом.
Враховуючи вищенаведене, наявні підстави вважати, що позивачем пропущено строк звернення до суду.
У відповідності до частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Клопотання про поновлення строку звернення до суду не містять обґрунтувань пропуску строку саме в частині перерахунку пенсії з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи викладене, позивач має подати заяву (нову), в якій вказати документально обґрунтовані підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду разом із доказами поважності його пропуску. Пояснення та докази на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали особисто позивачеві звернутись до суду з даним позовом, у строк визначений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
У справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
З метою забезпечення реалізації права позивача на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою суду від 01 вересня 2022 року.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає подальшому залишенню без руху, із встановленням позивачу нового строку для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви (нової) про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску або уточненого адміністративного позову з врахуванням висновків викладених у вказаній ухвалі.
Суд також звертає увагу позивача, що допущення позивачем нових недоліків позовної заяви, не визначених ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху та відсутніх на момент первинного звернення із позовом до суду, має бути застережено позивачем при складені уточненої позовної заяви.
Керуючись статтями 7, 121, 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд,
ухвалив:
Продовжити ОСОБА_1 строк залишення без руху позовної заяви, встановлений ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2022 року.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі недоліки протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про продовження строку залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про продовження строку залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та у відповідності до положень статей 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, оскарженню не підлягає.
Ухвалу суду складено у повному обсязі: 30 вересня 2022 року.
Суддя Л.А.Шуляк