про залишення позовної заяви без руху
30 вересня 2022 року м. Житомир справа № 240/19374/22
категорія 105000000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Шимонович Р.М., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Попільнянського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання протиправними та скасування постанов,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Попільнянського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання протиправними та скасування постанов.
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись зі змістом позовної заяви, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам с. ст. 160, 161 КАС України, з огляду на таке.
Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Статтею 286 КАС України визначені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Так, пунктом 1 частини 2 статті 286 КАС України передбачено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
В межах даної адміністративної справи позивачем оскаржується постанова про відкриття виконавчого провадження від 11.02.2022 року, постанова про стягнення виконавчого збору від 11.02.2022 року, постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 11.02.2022 року, постанова про відкриття виконавчого провадження від 12.05.2022 року та постанова про накладення штрафу від 11.08.2022 року, винесені в межах виконавчого провадження №68607503.
До суду з позовною заявою позивач звернувся 26.08.2022 року, тобто з пропуском встановленого законом строку звернення до суду.
В обґрунтування поважності причин пропуску вказаного строку позивач послався на обставини, зокрема, пов'язані з введенням воєнного стану на території України, а також щодо оскарження дій державного виконавця до Попільнянського районного суду Житомирської області та постановлення судом ухвали з відповідним роз'ясненням про право на оскарження постанови про розмір мінімальних витрат від 11.02.2022 року та постанови відкриття виконавчого провадження від 07.02.2022 року в порядку адміністративного судочинства.
Однак, суд зазначає, що самий лише факт порушення правил підсудності не є поважною причиною пропуску цього строку.
Щодо введення воєнного стану в Україні, суд зазначає таке.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст. 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022. Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 на 90 діб, тобто, триває й досі.
Проте, обставина ведення воєнного стану на всій території України не звільняє учасників справи від обов'язку наведення обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), що істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію процесуальних прав, зокрема права на касаційне оскарження судових рішень.
Аналогічна правова позиція викладена у судовому рішенні від 28 вересня 2022 року справа № 640/10879/19.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Запровадження воєнного стану у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та простою у роботі державних органів є підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Разом з тим, ця обставина, як і будь-яка інша, на яку посилається особа, як на причину пропуску процесуального строку, повинна бути у прямому зв'язку з пропуском строку, тобто, мати значення тієї обставини, саме через яку звернення до суду в установлений законом строк було неможливим.
У цьому контексті суд зауважує, що лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання позову без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення військового стану вплинуло на роботу цього державного органу (відповідача), що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання позовної заяви.
З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем не вказано жодної обставини, яка об'єктивно унеможливила б його звернутись до суду за захистом своїх прав протягом визначеного законом строку, а вказані вище причини не можуть бути визнані судом поважними, оскільки не носять ознак об'єктивності та непереборності.
Отже, суд приходить до висновку, що зазначені позивачем причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом не є поважною.
Суд відмічає, що позивачу слід подати окреме клопотання, в якому вказати інші підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин пропуску такого строку.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем не надано документу про сплату судового збору за подання адміністративного позову, який містить дві вимоги немайнового характеру та три вимоги майнового характеру.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно ст. 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України від 06.07.2005 №2747-IV "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" встановлено, що з 01.01.2022 прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить 2481,00 гривень.
Таким чином, позивач за подачу до суду даного позову повинен сплатити судовий збір у розмірі 2977,20 грн. (992,40*2=1984,80)+(16571*1%=992,40)
Реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів: ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача : UA048999980313181206084006797
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом 10 днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху, із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:
- обгрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду, у якому вказати інші підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду та надати докази поважності причин пропуску такого строку.;
- документу про сплату судового збору у розмірі 2977,20 грн.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Р.М.Шимонович