30 вересня 2022 року м. Житомир
справа № 240/4612/22
категорія 112010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Горовенко А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання неправомірною відмову, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області у зарахуванні періоду роботи з 06.01.1982 по 27.03.1987 до загального стажу роботи в Житомирському ПМК треста "Киємясомолремонт";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати період роботи з 06.01.1982 по 27.03.1987 до загального стажу роботи в Житомирському ПМК треста "Киємясомолремонт" та провести перерахунок пенсії відповідно до даного трудового стажу з моменту звернення.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернувся до органу Пенсійного фонду України із відповідною заявою про повідомлення причин незарахування до трудового стажу періоду роботи в Житомирському ПМК «Києвмясомолремонт» з 06.01.1982 по 05.01.1987. Однак, відповідач листом від 08.12.2021 повідомив, що вказаний період трудової діяльності не зарахований до страхового стажу, з тих підстав, що в трудовій книжці не вказано дату наказу про прийняття на роботу, а документи які б підтверджували стаж роботи не надано.
Позивач зазначає, що вказаний період роботи підтверджуються належними та допустимими доказами, а саме, записами у трудовій книжці.
Вважаючи, що має право на зарахування до страхового стажу вказаний період роботи, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 22.02.2022 провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвала про відкриття провадження була направлена позивачу та відповідачу за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вказана ухвала отримана відповідачем.
Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначений в ухвалі про відкриття провадження, надіслав до суду відзив на позовну заяву (за вх.№20782/22).
Зазначає, що позивачу правомірно не зараховано стаж за період роботи в Житомирському ПМК «Києвмясомолремонт» з 06.01.1982 по 05.01.1987, оскільки в трудовій книжці не вказано дату наказу про прийняття на роботу, а документи які б підтверджували стаж роботи не надано.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України у Житомирській області та з 23.11.2014 отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування».
22 жовтня 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про зарахування до страхового стажу період роботи в Житомирському ПМК «Києвмясомолремонт» з 06.01.1982 по 05.01.1987 (а.с.17).
Листом від 08.12.2021 №43495-42471/П-02/8-0600/21 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило ОСОБА_1 про відмову у зарахуванні до страхового стажу період роботи в Житомирському ПМК «Києвмясомолремонт» з 06.01.1982 по 05.01.1987 з тих підстав, що у трудовій книжці не вказано дату наказу про прийняття на роботу, а документи які б підтверджували стаж роботи не надано, що суперечить вимогам Порядку (а.с.8).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII, Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Стаття 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058 (далі - Закон України №1058) визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього Закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.
Законом, який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій є Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон України №1788-XII).
Відповідно до ст.48 Кодексу законів про працю України та статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Тобто, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами тільки у випадках відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 № 637 (далі - Порядок №637) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставах інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється на підставі показань свідків.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Абзацами 1-2 п. 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а необхідність підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами виникає виключно у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній чи наявності неправильних чи неточних записів про періоди роботи.
При цьому суд звертає увагу на те, що положеннями Порядку №637 не передбачено обов"язковості зазначення в уточнюючій довідці підприємства номерів наказів про прийняття та звільнення з роботи.
Матеріали справи свідчать, що відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 19.01.1982, ОСОБА_1 в період з 06.01.1982 по 27.03.1987 працював в Житомирському ПМК «Києвмясомолремонт» (а.с. 6).
Достовірність записів сумніву не викликає. Крім того суд вказує, що відповідач? на підтвердження спірного трудового стажу позивача, звертався до Державного архіву Житомирської області та архівного відділу Житомирської міської ради із запитом про витребування документів на підтвердження стажу. Однак, надані відповідь на вказані запити зазначили, що документи з особового складу Житомирської ПМК треста «Києвмясомолремонт» за 1982 -1987 на зберігання до вищевказаних архівів не надходили.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що відсутність дати наказу на прийняття на роботу, не може бути підставою для відмови в зарахуванні до її трудового стажу спірних періодів роботи, оскільки трудова книжка позивача містить всі необхідні записи про роботу у спірний період, ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження трудового стажу позивача.
Суд вказує, що не всі недоліки записів у трудовій книжці та/чи уточнюючих довідках можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є, на переконання суду, виключно підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність чи відсутність виправлень, записів у записах в трудовій книжці та/чи уточнюючих довідках.
Окрім цього відповідачем не вказано жодних інших підстав, за яких зазначене оформлення записів робить їх недійсними або сумнівними.
Таким чином, оскільки судом не встановлено недостовірності або неточності вказаних записів, зазначене не може бути підставою для не зарахування оскаржуваного періоду роботи позивача до страхового стажу.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що позивач надав докази, які не спростовані відповідачем, про те, що період його роботи Житомирському ПМК «Києвмясомолремонт» з 06.01.1982 по 27.03.1987 підлягає зарахуванню до страхового стажу та має бути врахований органом Пенсійного фонду України при перерахунку пенсії.
В свою чергу, вказані відповідачем підстави для неврахування до страхового стажу періоду роботи позивача з 06.01.1982 по 27.03.1987 є необґрунтованими.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи в Житомирському ПМК «Києвмясомолремонт» з 06.01.1982 по 27.03.1987 та зобов"язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з урахуванням оспорюваного стажу, починаючи з 22.10.2021.
Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи те що, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження правомірності своєї відмови, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення.
У силу приписів ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ідн. номер НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича, 7, Житомир,10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання неправомірною відмову, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 зарахувати до трудового стажу період його роботи у Житомирському ПМК «Києвмясомолремонт» з 06.01.1982 по 27.03.1987.
Зобов"язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, із зарахуванням до трудового стажу період його роботи в Житомирському ПМК «Києвмясомолремонт» з 06.01.1982 по 27.03.1987, починаючи з 22.10.2021, з урахуванням проведених виплат.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області за на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 992 (дев"ятосот дев"яносто дві) грн 40 (сорок) коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено в повному обсязі 30 вересня 2022 року.
Суддя А.В. Горовенко