30 вересня 2022 року м. Житомир
справа № 240/36777/21
категорія 113050000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Горовенко А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області про визнання дій протиправними, скасування постанови,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області щодо проведення перевірки та винесення постанови про накладення штрафу від 13.10.2021 №19;
- скасувати постанову про накладення штрафу від 13.10.2021 №19 на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 в розмірі 68000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 25.05.2021 у магазині “Магія”, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , Головним управлінням Держпродспоживслужби України в Житомирській області проведено перевірку діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ).
26 травня 2021 року відповідачем прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №7 щодо продукції - м"яка іграшка, а саме тимчасова заборона надання продукції на ринку, на строк проведення незалежної експертизи.
Окрім того, рішенням про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 16 липня 2020 року №15 застосовано обмеження надання продукції на ринку у вигляді тимчасової заборони надання продукції на ринку, терміном виконання до 07.10.2021.
В подальшому, у зв"язку з невиконанням рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності, 13.10.2021 відповідачем винесено постанову про накладення штрафу №19.
Позивач вказує, що всі дії та вимоги, зазначені в обґрунтування прийняття рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №15, є обов"язком та вимогою до виробника та імпортера іграшок. Орган ринкового нагляду незаконно прийняв рішення про вжиття обмежувального заходу у вигляді приведення продукції у відповідність до встановлених вимог до позивача, як розповсюджувача. Саме тому, позивач не зобов'язана відповідно до вимог закону та не мала можливості виконати вимоги рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.
Окрім того, вказує, що перевірка проводилася поза межами терміну, визначеного в направленні на проведення перевірки, оскільки акт складено 16.07.2021. Рішення про зупинення та відновлення перевірки не приймалося, чим порушено ч.10 ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
Також зазначає, що на момент складення акту перевірки характеристик продукції ФОП ОСОБА_1 припинила свою господарську діяльність - 25.06.2021, саме тому вилучена іграшка не є продукцією (товаром) та була вилучена з товарного обігу, а в подальшому - знищена.
Протиправне, на думку позивача, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, призвело до незаконного винесення постанови про накладення штрафних санкцій за невиконання зазначеного рішення.
Вважаючи, протиправними дії Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області щодо проведення перевірки та постанову про накладення штрафу від 13.10.2021 №19 незаконними, необґрунтованими та такими, що порушують її права та законні інтереси, позивач звернулась до суду з позовом.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвала про відкриття провадження була направлена позивачу та відповідачу за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вказана ухвала отримана уповноваженою особою відповідача.
Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначений в ухвалі про відкриття провадження надіслав до суду відзив на позовну заяву (за вх.№1516/22), у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю.
В обґрунтування зазначає, що припинення господарської діяльності не звільняє суб"єкта господарювання від відповідальності.
Щодо правомірності проведення перевірки, вказує, що чинними нормами права не передбачено винесення окремого рішення про зупинення та відновлення перевірки у разі проведення експертизи, тобто строк перевірки призупиняється автоматично в момент відбору зразків продукції та направлення їх на ескпертизу.
Також вказує, що позивачем під час перевірки не було надано витребувані документи, тобто будь-яких доказів співпраці в ланцюгу постачання продукції, позивач не надала.
Саме тому, ФОП ОСОБА_1 законно притягнута до адміністративної відповідальності шляхом винесення постанови від 13.10.2021 №19 за невиконання рішення №16 від 16.07.2021 термін виконання якого встановлений до 07.10.2021.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складене у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.
Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) зареєстрована, як фізична особа-підприємець 11.04.2019, основний вид діяльності за КВЕД 47.65 роздрібна торгівля іграми та іграшками в спеціалізованих магазинах, 25.06.2021 внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (а.с.36).
25 травня 2021 року начальником Головного управління Держпродспоживслужби у Житомирській області на виконання вимог Законів України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та на підставі затвердженого Держпродспоживслужбою секторального плану державного ринкового нагляду на 2021 рік, прийнято наказ №745-ОД "Про проведення планового заходу зі здійснення державного ринкового нагляду щодо перевірки характеристик продукції", відповідно до змісту якого призначено проведення планової перевірки характеристик продукції за адресою: АДРЕСА_1 , магазин "Магія" у термін з 25.05.2021 по 28.05.2021 (а.с.58).
На підставі наказу №745-ОД від 25.05.2021 видано направлення №173 від 25.05.2021 на проведення перевірки щодо дотримання вимог Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" (а.с.5).
Під час проведення перевірки відповідачем прийнято рішення про відбір зразків продукції від 25.05.2021 №06-02/П-97 для проведення експертизи. Вказане рішення прийняте у зв'язку з тим, що продукція, яка перевіряється, вважається небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам (а.с.6).
На підставі вказаного рішення відповідачем було складено акт відбору зразків продукції від 25.05.2021, а саме: м"якої іграшки, артикул С37877 та прийнято рішення про призначення експертизи від 25.05.2021 №06-02/П-98 (а.с.8, 9).
Рішенням від 26.05.2021 №7 відповідач застосував до ФОП ОСОБА_1 обмежувальний захід у вигляді тимчасової заборони надання продукції на ринку на строк проведення незалежної експертизи (випробувань) (а.с.10-11).
На підставі протоколу випробувань іграшок №4216/21-і Головним управлінням Держпродспоживслужби в Житомирській області 16 липня 2021 року продовжено перевірку ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт перевірки характеристик продукції №11 від 16.07.2021, в якому зафіксовано наступні порушення: м'яка іграшка «Собачка», артикул С37877, штрих-код 6 900067378774, дата виготовлення 2020 р., на етикетці та пакуванні якої відсутня супроводжувальна інформація стосовно найменування та адресних даних імпортера; не зазначено торгівельну марку; не нанесено позначення типу, номера партії, серійного номера; найменування та контактна поштова адреса виробника зазначена на іноземній мові, що є порушенням п.п.9,10,11,19,27 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 №151; містить наступні дефекти: у попередженні стисле означення конкретної небезпеки (у наявності дрібні деталі, існує небезпека поперхнення для дітей віком до 3-х років) не вказане, а отже не відповідає вимогам нормативних документів (п.7.2 ДСТУ ЕN 71-1:2018) "Безпечність іграшок. Частина 1. Механічні та фізичні властивості" (а.с. 20-22)
З метою приведення продукції у відповідність до встановлених вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», Головне управління Держпродспоживслужби в Житомирській області, зобов'язало ФОП ОСОБА_1 протягом визначеного строку, вжити заходів спільно з розповсюджувачами /постачальниками/ в ланцюгу постачання відповідної продукції (м'якої іграшки «Собачка», артикул С37877,), у зв'язку з чим 16.07.2021 винесені наступні рішення:
- рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 16.07.2021 №15, а саме, обмеження надання продукції на ринку: тимчасова заборона надання продукції на ринку, термін виконання рішення 07 жовтня 2021(а.с.23);
- рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 16.07.2021 №16, а саме, обмеження надання продукції на ринку: приведення продукції у відповідність до встановлених вимог, термін виконання 07 жовтня 2021 року (а.с.24-25).
Вищевказані рішення вручені позивачу особисто 16.07.2021, про що свідчить її підпис на зазначених документах (а.с.25).
На підставі акту перевірки характеристик продукції від 16.07.2021 №11 відповідачем складено протокол №12 про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», у якому зафіксовано, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 порушено вимоги п.2 ч.4 ст.44 Закону України "Про ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", оскільки не виконано рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо приведення продукції у відповідність до встановлених вимог від 16.07.2021 №16 (а.с. 26).
На підставі зазначених матеріалів, 13 жовтня 2021 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Житомирській області винесена постанова про накладення штрафу №19, згідно з якою за невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №16 від 16.07.2021 у термін до 07.10.2021, на ФОП ОСОБА_1 накладено штрафні санкцій у розмірі 4000 (чотирьох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян що складає 68000 грн (а.с. 29).
Вважаючи незаконними дії відповідача щодо проведення перевірки, протиправною та такою, що підлягає скасуванню постанову про накладення штрафу від 13.10.2021 №19, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 667 (далі - Положення № 667), Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.
Основними завданнями Держпродспоживслужби, серед іншого, є здійснення ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності (пп. 4 п. 3 Положення № 667).
Згідно із підпунктом 7 пункту 4 Положення № 667 Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань у сфері здійснення державного ринкового нагляду: проводить перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирає зразки продукції та забезпечує проведення їх експертизи (випробування); приймає у випадках та порядку, визначених законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснює контроль стану виконання суб'єктами господарювання цих рішень; вживає у порядку, визначеному законом, заходів до притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні встановлених вимог.
За змістом пункту 7 цього ж Положення, Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.
Згідно з частиною 1 Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, місті Києві, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12 квітня 2017 року № 209, Головне управління Державної служби безпеки України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів в області, в місті Києві є територіальним органом Держпродспоживслужби та їй підпорядковане.
Частиною третьою цього ж положення визначено, що завданням Головного управління є реалізація повноважень Держпродспоживслужби на території відповідної адміністративно - територіальної одиниці.
Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції визначено Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02 грудня 2010 року № 2735-VI (далі - Закон № 2735-VI).
Відповідно до статті 1 Закону № 2735-VI державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам; неналежне застосування знака відповідності технічним регламентам - порушення правил застосування і нанесення знака відповідності технічним регламентам, встановлених законодавством.
Згідно зі статтею 10 Закону № 2735-VI Ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему. Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об'єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об'єктами технічних регламентів.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 11 Закону № 2735-VI з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності, зокрема, проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування).
Згідно зі статтею 23 Закону № 2735-VI під час проведення перевірок характеристик продукції проводиться перевірка документів, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, за результатами яких приймається рішення про відбір та експертизу (випробування) зразків продукції, про що зазначається в акті, підготовленому відповідно до вимог статті 23-1 цього Закону.
При проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції.
Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.
Предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи.
Під час проведення перевірок продукції певного виду (типу), категорії та/або групи забороняється перевіряти продукцію іншого виду (типу), категорії та/або групи.
У разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції органом ринкового нагляду прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, що є предметом перевірки, такі заходи мають бути вжиті суб'єктами господарювання щодо всіх одиниць продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, які надаються на ринку та є небезпечними, становлять ризик та/або не відповідають встановленим вимогам.
Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та направлення видаються і оформлюються невідкладно.
Під час перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація: 1) декларація про відповідність; 2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією); 3) загальний опис продукції, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом; 4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю; 5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції; 6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори). Орган ринкового нагляду має право вимагати надання таких документів лише в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання продукції; 7) документи і матеріали щодо стану виконання суб'єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб'єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання; 8) повідомлення та інша інформація, надана суб'єктами господарювання, митними органами, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закон України Про загальну безпечність нехарчової продукції .
З огляду на системний аналіз частин першої та третьої статті 29 Закону № 2735-VI, слідує, що у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами. Орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність: знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті; не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом; не було складено декларацію про відповідність або декларація про відповідність (її копія чи спрощена декларація про відповідність) не супроводжує продукцію, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом; декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог; органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною; вчинено інші порушення встановлених вимог, визначені у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність.
Щодо доводів позивача про неправомірність здійснення перевірки за ланцюгом постачання суд зазначає наступне.
Матеріали справи свідчать, що відповідно до секторального плану державного ринкового нагляду на 2021 рік, наказу ГУ Дерпродспоживслужби в Житомирській області №745-ОД від 25.05.2021 та направлення на проведення перевірки від 25.05.2021 №173, відповідач провів планову перевірку за фактичною адресою розповсюдження магазину "Магія": АДРЕСА_1 .
При цьому, суд зазначає, що розповсюдження позивачем продукції у магазині "Магія" не заперечується позивачем.
Окрім того, як встановлено судом, основним видом діяльності позивача, як фізичної особи-підприємця є: роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах (код КВЕД 47.78).
Так, розповсюджувач - будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання продукції, яка надає продукцію на ринку; імпортер - будь-яка фізична чи юридична особа - резидент України, яка вводить в обіг на ринку України продукцію походженням з іншої країни (статті 1 Закону № 124 - VIII).
З огляду на викладене, позивач шляхом реалізації продукції у магазині "Магія" за адресою: АДРЕСА_1 . надавав на ринок продукцію, тобто - займався постачанням іграшки для розповсюдження, споживання чи використання на ринку України в процесі провадження господарської діяльності, при цьому, як власне наголошує позивач.
Тобто, позивач є розповсюджувачем продукції, яка підлягала перевірці, а тому відповідачем правомірно було проведено перевірку позивача по ланцюгу постачання.
Що стосується суті виявлених порушень, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 33 Закону №2735-VІ рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів можуть бути прийняті за результатами проведених органами ринкового нагляду перевірок характеристик продукції (крім перевірок, що проводяться відповідно до статті 26 цього Закону), у тому числі перевірок, що проводяться на підставі повідомлень митних органів про призупинення митного оформлення продукції відповідно до частини шостої статті 38 цього Закону.
Частиною 5 статті 33 Закону №2735-VІ встановлено, що будь-який захід щодо обмеження чи заборони надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання, що вживається відповідно до цього Закону або Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", має бути пропорційним рівню загрози відповідної продукції суспільним інтересам. У рішенні про застосування обмеження чи заборону надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання мають бути зазначені підстави його застосування.
Відповідно до частин 11, 15 статті 33 Закону №2735-VІ до прийняття рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів орган ринкового нагляду надає (надсилає) суб'єкту господарювання, щодо якого передбачається прийняти рішення, проект відповідного рішення з пропозицією надати в письмовій формі свої пояснення, заперечення до проекту рішення, інформацію про вжиття ним заходів, спрямованих на запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам, усунення невідповідності продукції, що є предметом проекту рішення, встановленим вимогам.
У разі необхідності термінового вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з метою запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам орган ринкового нагляду може прийняти рішення про вжиття відповідних обмежувальних (корегувальних) заходів без надання (надіслання) суб'єкту господарювання проекту такого рішення. У такому разі суб'єкт господарювання, якого стосується рішення, має право надати (надіслати) свої пояснення, заперечення та/або інформацію до такого рішення в будь-який час після його прийняття, але до закінчення визначеного строку виконання такого рішення. Орган ринкового нагляду має негайно розглянути одержані пояснення, заперечення та інформацію суб'єкта господарювання та за результатами такого розгляду оцінити адекватність і пропорційність прийнятого ним рішення.
Пунктом 17 Методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2011 №1407, передбачено, що у разі коли за результатами оцінки ризику встановлено, що продукція становить високий рівень загрози, органи ринкового нагляду вживають обмежувальних (корегувальних) заходів відповідно до статей 30-31 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції". Відкликання продукції застосовується як винятковий захід, якщо вжиті виробником та/або розповсюджувачем заходи є недостатніми для усунення невідповідності продукції встановленим вимогам.
Частиною 2 статті 34 Закону №2735-VІ передбачено, що суб'єкт господарювання, якого стосується рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, має у визначений у такому рішенні строк надати (надіслати) органу ринкового нагляду, що прийняв відповідне рішення, повідомлення про його виконання. До цього повідомлення суб'єкт господарювання може додавати документи або їх копії, що підтверджують виконання рішення.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 34 Закону №2735-VІ у разі якщо інформація, що міститься в повідомленні суб'єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, та долучені до рішення документи є недостатніми для підтвердження результативності виконання цього рішення, а також за наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності цієї інформації відповідний орган ринкового нагляду проводить перевірку стану виконання суб'єктом господарювання такого рішення.
Перевірка стану виконання рішення починається не пізніше десяти робочих днів з дня одержання органом ринкового нагляду повідомлення суб'єкта господарювання про виконання відповідного рішення, а в разі ненадання суб'єктом господарювання такого повідомлення у визначений у рішенні строк - не пізніше десяти робочих днів з дня настання визначеного строку.
У разі якщо за результатами аналізу повідомлення суб'єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та/або перевірки стану виконання цього рішення встановлено факт невиконання чи часткового виконання суб'єктом господарювання відповідного рішення або виконання рішення не може бути визнано результативним, орган ринкового нагляду невідкладно приймає рішення про внесення змін до зазначеного рішення. Такі зміни можуть передбачати вжиття нових обмежувальних (корегувальних) заходів (частина восьма статті 34 Закону №2735-VІ).
Частиною 1 статті 44 Закону №2735-VІ встановлено, що відповідальність за порушення вимог цього Закону встановлюється цим та іншими законами України.
Пунктом 2 частини 4 статті 44 Закону №2735-VI передбачено, що до суб'єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених статтею 29 цього Закону, крім усунення формальної невідповідності, передбаченої частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що метою здійснення контролю продукції та вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів є забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України, встановленим вимогам до моменту її випуску у вільний обіг на митній території України та недопущення ввезення на митну територію України продукції, яка становить серйозний ризик суспільним інтересам. За невиконання або неповне виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів органом державного ринкового нагляду застосовуються до суб'єкта господарювання адміністративно-господарські санкції.
Судом встановлено, що постановою №19 на позивача накладено штрафну санкцію в розмірі 4000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 68000 грн. Постанова винесена за порушення п.2 ч.4 ст.44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" - за невиконання рішення про вжиття обмежувальних заходів від 16.07.2021 №16 у термін до 07.10.2021 щодо приведення продукції у відповідність до встановлених вимог, будучи розповсюджувачем продукції (м"яка іграшка "Собачка", артикул С37877).
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для застосування штрафних санкцій, суд виходить з наступного.
Слід зазначити, що обов'язки виробників, імпортерів та розповсюджувачів щодо безпечності іграшок та їх обігу на території України чітко передбачені Технічним регламентом безпечності іграшок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 №151 (далі - Технічний регламент).
Згідно з пунктами 11, 19, 20 Технічного регламенту виробники забезпечують супроводження іграшки інструкціями та інформацією щодо безпечності згідно з вимогами закону про порядок застосування мов.
Імпортери зазначають своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг), контактну поштову адресу на іграшці, а у разі, коли нанесення відповідної інформації неможливе, - на її пакуванні або в документі, що супроводжує таку іграшку.
Імпортери забезпечують супроводження іграшки інструкціями та інформацією щодо безпечності, які виконуються згідно з вимогами закону про порядок застосування мов.
Відповідно до пункту 27 Технічного регламенту перед наданням іграшки на ринку розповсюджувачі перевіряють наявність на іграшці знака відповідності технічним регламентам, необхідних документів, інструкцій з експлуатації та інформації щодо безпечності, що складені згідно з вимогами закону про порядок застосування мов, та виконання виробником та імпортером вимог, визначених у пунктах 9, 10 і 19 цього Технічного регламенту.
Якщо розповсюджувач вважає або має підстави вважати, що іграшка не відповідає суттєвим вимогам, визначеним у пунктах 33-35 цього Технічного регламенту і додатку 2, він не надає таку іграшку на ринку України до приведення її у відповідність з такими вимогами. Крім того, якщо зазначена іграшка становить ризик, розповсюджувач повідомляє про це виробнику або імпортеру, а також відповідному органу державного ринкового нагляду.
Пунктом 29 Технічного регламенту встановлено, що розповсюджувачі, які вважають або мають підстави вважати, що іграшка, яку вони надали на ринку України, не відповідає вимогам усіх технічних регламентів, які застосовуються до такої іграшки, пересвідчуються у здійсненні коригувальних заходів, необхідних для приведення такої іграшки у відповідність із зазначеними вимогами, вилучення її з обігу та/або її відкликання (з урахуванням обставин). Крім того, якщо така іграшка становить ризик, розповсюджувачі негайно повідомляють про це відповідному органу державного ринкового нагляду та подають йому детальну інформацію, зокрема про невідповідність такої іграшки вимогам усіх технічних регламентів, які застосовуються до неї, та вжиті коригувальні заходи.
Згідно з пунктом 30 Технічного регламенту безпечності іграшок розповсюджувачі на обґрунтований запит органу державного ринкового нагляду подають йому всю інформацію та документацію, необхідні для демонстрування відповідності іграшки. На вимогу зазначеного органу державного ринкового нагляду розповсюджувачі співпрацюють з ним для усунення ризиків, які становлять надані ними на ринку іграшки.
Натомість, до обов'язків виробника належить забезпечення, щоб на іграшках, які вони ввели в обіг, було нанесено позначення типу, номера партії, серійного номера чи моделі або іншого елемента, що дає змогу їх ідентифікувати, а у разі, коли розмір або характер іграшки не дає змоги виконати нанесення відповідного позначення, необхідна інформація зазначається на її пакуванні або в документі, що супроводжує таку іграшку; зазначення на іграшці своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та контактну поштову адресу, а у разі, коли це не є можливим, - на її пакуванні або в документі, що супроводжує іграшку; забезпечення супроводження іграшки інструкціями та інформацією щодо безпечності згідно з вимогами закону про порядок застосування мов (пункти 9-11 Технічного регламенту).
Матеріалами справи свідчать, що ФОП ОСОБА_1 не відноситься до категорії осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до вимог Закону №2735-VI вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, не є виробником чи імпортером, а є розповсюджувачем продукції.
Частиною другою статті 34 Закону №2735-УІ передбачено, що суб'єкт господарювання, якого стосується рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, має у визначений у такому рішенні строк надати (надіслати) органу ринкового нагляду, що прийняв відповідне рішення, повідомлення про його виконання. До цього повідомлення суб'єкт господарювання може додавати документи або їх копії, що підтверджують виконання рішення.
Матеріали справи свідчать, що відповідно до виписки з особистого кабінету електронної пошти позивача та видаткової накладної №3683/ІХ від 21.01.2021, зокрема м"яка іграшка "Собачка" артикул - С37877 придбана позивачем в Інтернет магазині - "Igrushki7" (а.с. 31-32, 33).
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що суб'єктом владних повноважень під час прийняття оскаржуваної постанови від 13.10.2021 не враховано дії ОСОБА_1 , що спрямовані на усунення виявлених порушень.
Так, позивач у зв'язку з неможливістю усунення недоліків товару за участі постачальника, прийняв рішення про знищення такого товару та рішення про припинення підприємницької діяльності, запис про яке здійснений в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 25.06.2021 (а.с.34, 36).
Зазначені обставини спростовують законність застосування до позивача штрафу, як до суб'єкта господарювання та вказує на протиправність постанови відповідача.
У практиці ЄСПЛ закріплено принцип, за яким норма вважається передбачуваною, якщо її сформульовано з достатньою точністю, яка дає можливість особі регулювати свою поведінку, за потреби, після відповідної консультації (справа "Сеїдзаде проти Азербайджану", рішення від 3 грудня 2009 року).
У справі "Новік проти України" (18 грудня 2008 року) Суд зробив висновок, що "надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога "якості закону" у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для того, щоб виключити будь-який ризик свавілля".
Суд зазначає, що встановивши обов'язок суб'єктів господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції співпрацювати між собою з метою приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами законом, законом чи підзаконним актом не встановлено способу та порядку такої співпраці, що сприяло б юридичній визначеності у спірних відносинах.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що всі залежні від ОСОБА_1 дії на виконання рішень про вжиття обмежувальних заходів вона вчинила, в тому числі, прийнявши рішення про припинення підприємницької діяльності.
В свою чергу, Головне управління Держпроспоживслужби у Житомирській області не доведено суду у який інший спосіб, ніж це було зроблено позивачем, необхідно було виконати рішення про вжиття обмежувальних заходів.
Суд звертає увагу, що позивач, як розповсюджувач, не в змозі самостійно усунути формальні невідповідності шляхом приведення продукції у відповідність до встановлених вимог Технічного регламенту безпечності іграшок.
Вказані невідповідності маркування іграшок не могли бути усунуті ФОП ОСОБА_1 самостійно, оскільки відповідна інформація не була та не могла бути відома розповсюджувачу товару, зокрема щодо технічних характеристик продукції, а виконання припису залежало виключно від добропорядності імпортера та виробника продукції.
З огляду на викладене, з урахуванням прийнятого позивачем рішення про припинення підприємницької діяльності, суд дійшов висновку, що позивачем, як розповсюджувачем, було вжило всі можливі дії з метою приведення продукції у відповідність до встановлених вимог.
Суд вважає, що контролюючий орган зобов"язаний був врахувати зазначені обставини при прийнятті рішення.
Згідно зі статтею 4 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.
Ринковий нагляд та контроль ґрунтується, зокрема, на наступних принципах:
- пропорційність заходів ринкового нагляду, що вживаються органами ринкового нагляду, рівню загрози суспільним інтересам;
- об'єктивність, неупередженість та компетентність органів ринкового нагляду і митних органів при здійсненні ринкового нагляду і контролю продукції;
- додержання прав і захист інтересів суб'єктів господарювання, споживачів (користувачів) під час здійснення ринкового нагляду і контролю продукції;
- результативність та пропорційність відповідальності суб'єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та інших встановлених вимог, її спрямованість на попередження вчинення суб'єктами господарювання порушень.
Принципами права визнаються об'єктивно властиві праву відправні начала, незаперечні вимоги (позитивні зобов'язання які ставляться до учасників суспільних відносин із метою гармонічного поєднання індивідуальних, групових і громадських інтересів.
Правозастосовча діяльність, особливо в частині накладення штрафних санкцій, повинна базуватись на чітко визначених принципах законності, обґрунтованості, доцільності, які забезпечують її правомірність, справедливість та ефективність.
Принци адекватності адміністративно-господарських санкцій, який включає в себе такі поняття як пропорційність, співмірність, доцільність передбачає, що індивідуальний тягар санкцій може покладатись на особу правовим актом держави лише тією мірою, яка необхідна для досягнення певної легітимної мети.
Вимога доцільності передбачає зіставлення обраних засобів із метою обґрунтування їх відповідності саме вказаній меті, їх ефективності з огляду на ієрархію цілей.
Правові засоби мають бути адекватними, відповідними головній меті права, а також цілям інституту права.
Для визначення доцільності будь-якого засобу повинні враховуватись, з одного боку розмір та інтенсивність втручання в основне право, а з іншого важливість мети.
Загалом принцип пропорційності ґрунтується на конституційних принципах правової держави й верховенства права та може визначатись як основоположний принцип права, спрямований на забезпечення в правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення - обґрунтованими й мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються.
З огляду на наведене, застосування певного виду стягнення повинно відповідати загальним принципам законності, справедливості, індивідуальності, пропорційності.
Це означає, що визначаючи вид стягнення органи контролю повинні врахувати характер порушення, його систематичність, сукупність з іншими порушеннями, наявність/відсутність негативних наслідків.
При цьому, відповідно до частин першої та другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Так, згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду", рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції. Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Суду як джерело права.
Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права".
В даній справі суд вважає, що під поняттям "майно" слід розуміти власні грошові кошти позивача, які йому необхідно сплатити згідно оскаржуваного рішення.
Основною метою ст.1 Протоколу №1 до Конвенції є запобігання свавільному захопленню власності, конфіскації, експропріації та іншим порушенням принципу безперешкодного користування своїм майном.
Принцип верховенства права, на якому будується Конвенція, та принцип законності, про який ідеться в статті 1 Першого протоколу, вимагає від держав не лише поважати і застосовувати, у передбачуваний і узгоджуваний спосіб, запроваджені ними закони, а ще й - що безпосередньо випливає з цього обов'язку - забезпечувати правові та практичні умови для втілення їх в життя.
У рішенні ЄСПЛ "Україна-Тюмень проти України" (Ukraine-Tyumen v. Ukraine) dsl 22.11.007 року в п. 55. Суд нагадує, що втручання вправо на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи (рішення у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), від23 вересня 1982 року, Series A. 52, p. 26, §69). Зокрема, Суд вважає, що має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти шляхом вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи їївласності (рішення у справі "Прессос Компанія Нав'єра С. А. та інші проти Бельгії" (Pressos Compania Naviera S. A. and Others v. Belgium), від20 листопада 1995 року, Series A. 332, p. 23, § 38).
У рішенні, вирішуючи, чи було дотримано цієї вимоги, Суд визнає, що держава користується широкою свободою розсуду якщо до вибору способу вжиття заходів, так і щодо встановлення того, чи виправдані наслідки вжиття таких заходів з огляду на загальний інтерес для досягнення мети закону, про який йдеться. Проте, Суд не може не скористатися своїм повноваженням щодо здійснення перевірки та повинен визначити, чи було дотримано необхідного балансу в спосіб, сумісний з правом заявника на мирне володіння [його] майном" в розумінні першого речення статті 1 Першого протоколу (рішення у справі "Звольски та Звольська проти Республіки Чехія" (Zvolsky and Zvolska v. the Czech Republic), №46129/99, § 69, ECHR 2002-IX).
Суд у своїх рішеннях нагадує, що незважаючи на те, що держави мають широкі рамки розсуду при визначенні умов і порядку, за яких приватна особа може бути позбавлена своєї власності, позбавлення останньої, навіть, якщо воно переслідує законну мету в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення ст.1 Протоколу №1, якщо не була дотримана розумна пропорційність між втручанням у права фізичної чи юридичної особи й інтересами суспільства. Також буде мати місце порушення ст.1 Протоколу №1 й у випадку, коли наявний істотний дисбаланс між тягарем, що довелося понести приватній особі, і переслідуваними цілями інтересів суспільства.
У справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" (1986 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що має бути обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, яку намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.
У справі "Трегубенко проти України" Суд дійшов висновку, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний "інтерес суспільства" та "умови, передбачені законом". Будь-яке втручання у право власності обов'язково має відповідати принципу пропорційності.
Органом ринкового нагляду та контролю під час проведення перевірки встановлено порушення вимог Технічного регламенту безпечності іграшок лише одного виду продукції (іграшок) в кількості 1 одиниць.
В постанові Верховного Суду від 30.04.2020 року по справі №820/5458/17 висловлено правову позицію, що суд враховує наявність у відповідача дискреції в питаннях визначення певного виду санкцій та наголошує, що такі рішення мають прийматися з урахуванням принципу пропорційності, який має на меті досягнення балансу між публічними інтересами та індивідуальними інтересами особи, а також між цілями та засобами їх досягнення. Наявні дискреційні повноваження не можуть використовуватися з порушенням цих принципів.
Натомість, притягнення ОСОБА_1 до відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі розміром 68000 грн є непропорційною сумі вартості 1-єї іграшки, рівню загрози суспільним інтересам (внаслідок зняття іграшки з реалізації), безпідставною та суперечить меті, визначеній Законом №2735-VІ, а також основним принципам ринкового нагляду і контролю продукції, встановленим Законом №2735-VІ.
З огляду на викладене, постанова про застосування штрафу в сумі розміром 68000грн за порушення маркування 1-єї іграшки, є неправомірною з огляду на непропорційність застосованого штрафу, вчиненому правопорушенню, невідповідності загальним принципам законності, справедливості, індивідуальності, адекватності (пропорційності).
Перевіривши доводи учасників справи, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій і докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови Головного управлінням Держпродспоживслужби в Житомирській області про накладення штрафу №19 від 13.10.2021 у розмірі 68000 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з ч.1ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням вказаного, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.
Відповідно дост.139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб"єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 271, 272, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідн. номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області (вул.Гагаріна, 55, Житомир,10002, код ЄДРПОУ 40346926) про визнання дій протиправними, скасування постанови, - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області №19 від 13.10.2021 про накладення штрафу у розмірі 68000 грн.
У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 908 (дев"ятсот вісім) грн 00 (нуль) коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено в повному обсязі 30 вересня 2022 року.
Суддя А.В. Горовенко