ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 вересня 2022 року м. Київ № 640/17500/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Амельохіна В.В., суддів: Качура І.А., Келеберди В.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Глазер-ЮН»
до Кабінету Міністрів України,
Державної податкової служби України
третя особа Міністерство фінансів України
про визнання протиправним та нечинним п. 1 постанови №1165 від 11.12.2019,
Приватне акціонерне товариство «Глазер-ЮН» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Кабінету Міністрів України (далі по тексту - відповідач-1) та Державної податкової служби України (далі по тексту - відповідач-2), за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерства фінансів України з урахуванням збільшених позовних вимог про:
визнання протиправним та нечинним п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»;
визнання протиправними дії, які полягали у направленні неуповноваженою особою супровідного листа №531/4/99-00-06-05-01-13 від 01.11.2019 за підписом Директора Департаменту моніторингу ризикових операцій та доходів Дмитра Серебрянського проекту постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Ухвалою суду від 31.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваної постанови в частині, оскільки п. 7 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07.12.2017 №2245 встановлено Кабінету Міністрів України до 01.03.2018 визначити порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом. Тому, Законом надано одноразове право на застосування КМУ реалізації у межах п. 201.16 ст. 201 ПК України своїх владних повноважень, а саме на прийняття відповідної постанови. Своє право КМУ реалізовано шляхом прийняття постанови №117. Окрім того, Закон не надавав інших можливостей КМУ поза строком 01.03.2018 на прийняття інших постанов, в рамках п. 201.16 ст. 201 ПК України.
Представник відповідача-1 проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав правомірності прийняття оскаржуваної постанови.
Представник відповідача-2 проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав правомірності прийняття оскаржуваної постанови.
Третя особа проти задоволення позовних вимог заперечила повністю з підстав правомірності прийняття оскаржуваної постанови.
В судове засідання 20.07.2021 суд по справі перейшов в письмове провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 56.23.2 пункту 56.23 статті 56 і пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, 11.12.2019 прийнято постанову №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі по тексту - Постанова №1165).
Пунктом 1 вказаної постанови №1165:
1. Затвердити такі, що додаються:
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Не погоджуючись з оскаржуваною постановою в частині п. 1, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 113 Конституції України визначено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який у своїй діяльності, керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Згідно з частиною першою статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Організацію, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України визначено Законом України «Про Кабінет Міністрів України» від 27.02.2014 N 794-VII (далі Закон N 794-VII).
У той же час, у відповідності до ч. 1 ст. 49 Закону N 794-VII Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.
З вказаного слідує, що постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України є обов'язковими до виконання.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України у сфері економіки, фінансів, трудових відносин, зайнятості населення, трудової міграції, оплати та охорони праці: забезпечує проведення державної фінансової та податкової політики, сприяє стабільності грошової одиниці України.
У свою чергу, відповідно до п. 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Крім того, підпунктом 56.23.2 пункту 56.23 статті 56 ПКУ, визначено, що скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Таким чином, КМУ на виконання вищезазначених актів та на підставі повноважень делегованих законодавцем затверджено Порядок зупинення та Порядок розгляду скарги.
У той же час позивачем не оскаржуються затверджені постановою КМУ Порядок зупинення та Порядок розгляду скарги.
Таким чином, суд не надає оцінки доводам позивача щодо правомірності Порядку зупинення та Порядку розгляду скарги.
Щодо тверджень позивача про порушення процедури прийняття регуляторного акту, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» акти Кабінету Міністрів України, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" регуляторний акт - це: прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.
Статтею 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" унормовано оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій, зокрема строк, протягом якого від фізичних - та юридичних осіб, їх об'єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу.
Згідно з частинами першою, другою статті 13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики» план діяльності регуляторного органу з підготовки проектів регуляторних актів та зміни до нього оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації цього регуляторного органу, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення плану та змін до нього на офіційній сторінці відповідного регуляторного органу в мережі Інтернет.
Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.
Так, 01.11.2019 на сайті http://www.visnuk.com.ua/uk/news/100015004-, опубліковано проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань (стаття 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики»).
В оприлюдненому повідомленні про оприлюднення проекту був встановлений місячний строк для одержання зауважень та пропозицій до проекту постанови, що відповідає вимогам статті 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та зазначені адреси для надсилання зауважень та пропозицій: Міністерства фінансів України та Державної податкової служби України.
Разом з цим, Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» не встановлено обов'язку для розробника проекту регуляторного акта щодо дотримання 30-ти денного терміну, наданого для одержання зауважень та пропозицій, перед його поданням на погодження до уповноваженого органу.
Водночас, відповідно до статті 25 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом виконавчої влади або його посадовою особою, якщо наявна хоча б одна з таких обставин, зокрема, проект регуляторного акта не був оприлюднений.
Так, 01.11.2019 на сайті http://www.visnuk.com.ua/uk/news/100015004-, опубліковано проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
11 грудня 2019 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Зазначена постанова опублікована у газеті Урядовий кур'єр від 23.01.2020 та набрала чинності 01.02.2020 року.
Аналізуючи вищевикладене, місячний термін, строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань щодо прийняття зауважень та пропозицій було дотримано.
Таким чином, Кабінетом Міністрів України під час прийняття оскаржуваної постанови дотримано вимоги Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", а твердження позивача не відповідає дійсним обставинам справи.
Щодо тверджень позивача, що КМУ не мав повторного права на прийняття оскаржуваної постанови відповідно до п. 7 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07.12.2017 №2245, суд не погоджується з наступних підстав.
Відповідно до п. 7 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07.12.2017 №2245, Кабінету Міністрів України:
до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;
у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Так, Кабінетом Міністрів України до 01.03.2018 на виконання вимог вказаного пункту Закону №2245 було прийнято постанову №117 від 21.02.2018 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Вказана постанова №117 втратила чинність на підставі Постанови КМ № 1165 від 11.12.2019.
Суд зазначає, що норми Податкового кодексу України щодо права Уряду визначати порядок та підстави зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, законодавчо не вичерпали свою дію.
Крім того, суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 10.03.2020 у справі №826/12108/18 про визнання протиправними пункти 10, 20, 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, зазначив, що … «Суд погоджується з думкою ДПС України про те, що критерії оцінки ризиків слід розглядати як складову частину підстав для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому, зважаючи на імперативну норму пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, яка передбачає можливість визначати підстави та порядок зупинення реєстрації податкових накладних виключно Кабінету Міністрів України, Суд визнає делегування відповідачем повноважень щодо визначення критеріїв оцінки ризиків ДФС України за погодженням з Мінфіном порушенням Урядом положень пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, що в свою чергу призвело до невідповідності пункту 10 Порядку №117 вимогам зазначеної норми Кодексу.».
З огляду на вказану позицію Верховного Суду: - по-перше, критерії оцінки ризиків є складовою частиною підстав для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; - по-друге, виключно КМУ визначає підстави та порядок зупинення реєстрації податкових накладних.
Представник Кабінету Міністрів України в судовому засіданні пояснив, що оскаржуваний п. 1 постанови №1165 від 11.12.2019, як і сама постанова була прийнята з врахуванням постанови Верховного Суду від 10.03.2020 у справі №826/12108/18, а саме: з урахуванням того, що критерії оцінки ризиків є складовою частиною підстав для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та, що виключно КМУ визначає підстави та порядок зупинення реєстрації податкових накладних.
Таким чином, суд приходить до висновку, що пункт п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» прийнято Кабінетом Міністрів України на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
В частині позовних вимог щодо визнання протиправними дії, які полягали у направленні неуповноваженою особою супровідного листа №531/4/99-00-06-05-01-13 від 01.11.2019 за підписом Директора Департаменту моніторингу ризикових операцій та доходів Дмитра Серебрянського проекту постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, листом №531/4/99-00-06-05-01-13 від 01.11.2019 за підписом Директора Департаменту моніторингу ризикових операцій та доходів Дмитром Серебрянським направлено до Міністерства фінансів України в доповнення до листа від 29.10.2019 №508/4/99-00-06-05-13 доопрацьований проєкт постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» з урахуванням пропозицій та зауважень.
В обґрунтування вказаних позовних вимог позивач зазначає, що директор Департаменту моніторингу ризикових операцій та доходів Дмитро Серебрянський не є уповноваженою особою ДПС України направляти до Міністерства фінансів України супровідні матеріали до проектів Кабінету Міністрів України, уповноваженою особою є Голова ДПС України або особа, яка виконує його обов'язки.
Суд зазначає, що направлення до Міністерства фінансів України директором Департаменту моніторингу ризикових операцій та доходів Дмитром Серебрянським доопрацьованого проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» з урахуванням пропозицій та зауважень, не порушує прав позивача.
Вказані дії посадових осіб Державної податкової служби України не є підставою для визнання постанови Кабінету Міністрів України нечинною, а тому в задоволенні вказаних позовних вимог має бути відмовлено.
Отже з підстав вищевикладеного, в задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Глазер-ЮН» має бути відмовлено повністю.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
В частині клопотання позивача про стягнення на користь підприємства з бюджетних асигнувань Кабінету Міністрів України понесених витрат на правову допомогу, суд відмовляє у зв'язку із тим, що в задоволенні позову відмовлено повністю.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Глазер-ЮН» (м. Київ, 03164, вул. Г. Наумова, 33, кв. 2, код ЄДРПОУ 21563078) відмовити повністю.
Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.В. Амельохін
Судді: І.А. Качур
В.І. Келеберда