30 вересня 2022 року справа № 340/4934/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (далі - Рада) про відстрочення виконання рішення суду,
15 вересня 2022 року Рада звернулася до суду зі заявою про відстрочення виконання рішення суду від 16 березня 2021 року, яким зобов'язано надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (шляхом безоплатної передачі) площею 0,12 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) (під житловою забудовою одно- та двоповерховою, за рахунок категорії земель житлової та громадської забудови за адресою: навпроти АДРЕСА_1 ) на підставі заяви від 05 лютого 2020 року (а.с.170-171, 179).
Зазначає, що у зв'язку з дією воєнного стану не може виконати рішення суду, оскільки відповідно до приписів підпункту 5 пункту 27 розділу Х Земельного кодексу України надання дозволів на розроблення документації із землеустрою забороняється.
Просить відстрочити виконання рішення суду.
Позивач (стягувач) не подав пояснень, однак просила розглянути заяву за її відсутності (а.с.186).
Відповідач (боржник) клопотав про відкладення розгляду заяви у зв'язку із відрядженням представника (а.с.187-189).
Сторони до суду не з'явилися, будучи належним чином повідомленні про час і місце розгляду заяви (а.с.181-190).
Приписами частини 2 статті 378 КАС України встановлено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про відмову у задоволенні заяви з таких підстав.
Так, приписами частин 1, 3-5 статті 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
16 березня 2021 року Кіровоградський окружний адміністративний суд прийняв рішення у справі №340/4934/20, яким зобов'язав Раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (шляхом безоплатної передачі) площею 0,12 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) (під житловою забудовою одно- та двоповерховою, за рахунок категорії земель житлової та громадської забудови за адресою: навпроти АДРЕСА_1 ) на підставі заяви від 05 лютого 2020 року (а.с.91-94).
Рішення суду набрало законної сили 10 грудня 2021 року (а.с.162-165).
Отже, суд міг відстрочити виконання судового рішення до 16 березня 2022 року.
Тому боржник мав право звернутися до суду зі заявою про відстрочення виконання рішення суду упродовж року з дня прийняття.
Завершення такого строку є підставою відмови у задоволенні заяви, що виключає оцінку обставин, які ускладнюють виконання рішення суду.
Отже, у задоволенні заяви належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.378 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду.
Ухвала може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом п'ятнадцяти днів з дня складення.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. Брегей