29 вересня 2022 року м. Ужгород№ 260/1977/22
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить: 1) визнати відмову Головного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області що полягала у не призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком після досягнення віку 59 років 6 місяців протиправною; 2) зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Закарпатській області врахувати трудовий стаж, з якого обраховується пенсія ОСОБА_1 за періоди роботи - з 17.07.1979 по 11.08.1979 що відноситься до періоду роботи на посаді фасовщиці 2 розряду, руднику ім. Свердлова «Артемсіль»; з 10.08.1982 -01.09.1984, що відноситься до періоду роботи на посаді різноробоча пасіки тепличного комбінату Радгосп «Берестовий»; з 02.02.1987 - 08.10.1987, що відноситься до періоду роботи на посаді медичної сестри терапевтичного відділення Центральної районної лікарні м. Красноармійськ, Донецька область; з 21.12.1995 - 01.09.1998, що відноситься до періоду роботи на посаді провізора по переводу з НПФ «РОФФ», призначити та нарахувати пенсію за віком після досягнення віку 59 років 6 місяців з моменту виникнення такого права, а саме: з 16.12.2021.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що у зв'язку з досягненням пенсійного віку вона звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком, до якої долучила всі необхідні документи. Однак за результатами розгляду такої уповноваженим органом було відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Так, відповідачем протиправно не було враховано до страхового стажу певні періоди роботи з огляду на незначні неточності заповнення трудової книжки роботодавцем. Вважає, що законодавцем покладено обов'язок ведення трудових книжок на керівника підприємства, а тому невиконання таких вимог не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2022 року до участі у справі у якості співвідповідача було залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
05 липня 2022 року відповідач 1 надіслав до суду відзив на позов №0700-0902-8/24924 від 04.07.2022, в якому проти заявлених позовних вимог заперечив та просив у задоволенні позову відмовити, аргументуючи безпідставністю такого. Зокрема, зазначив, що за результатами розгляду поданих громадянкою ОСОБА_1 документів для призначення пенсії встановлено, що в такої наявний страховий стаж 25 років 7 місяців 1 день, при мінімально необхідному 27 років. При розрахунку трудового стажу до такого не враховано окремі період роботи з огляду на нечіткі відтиски печаток, якими завірено відповідні записи в трудовій книжці. У зв'язку з цим позивача було повідомлено про необхідність подання підтверджуючих довідок. Окрім того, звертає увагу суду на те, що питання призначення пенсій відноситься до дискреційних повноважень органів Пенсійного фонду, тому не може бути вирішено в судовому порядку.
27 вересня 2022 року відповідач 2 надіслав на електронну пошту Закарпатського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позову просить відмовити. Зазначив, що після звернення позивача до Головного правління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про призначення пенсії за віком таку було передано на розгляд Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з урахуванням принципу екстериторіальності. Рішенням такого органу Пенсійного фонду України позивачці було відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Так, на момент звернення страховий стаж позивача з урахуванням кратності складав 25 років 07 місяців 01 день при необхідному 27 років. Зазначив, що до страхового стажу ОСОБА_1 не було зараховано певні періоди роботи, зазначені в трудовій книжці, оскільки неможливо ідентифікувати назву підприємства на печатці.
Дослідивши подані сторонами документи та матеріали справи, розглянувши доводи сторін, наведені ними в письмових заявах, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 22 жовтня 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до сервісного центру Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про призначення пенсії за віком, до якої долучила, в тому числі, трудову книжку НОМЕР_1 .
За результатами розгляду поданих документів рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області) №071750004499 від 20.12.2021 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 27 років. Так, як вбачається з такого рішення органу Пенсійного фонду наявний у ОСОБА_1 страховий стаж з урахуванням кратності становить 25 років 7 місяців 1 день. При цьому, до страхового стажу ОСОБА_1 не було зараховано періоди роботи, зазначені в трудовій книжці НОМЕР_1 , а саме: з 17.07.1979 по 11.08.1979, з 10.08.1982 по 01.09.1984, з 02.02.1987 по 08.10.1987, з 21.12.1995 по 01.09.1998, оскільки неможливо ідентифікувати назву підприємства на печатці.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням органу Пенсійного фонду України, з метою захисту права на пенсійне забезпечення позивач звернулася з даним адміністративним позовом до суду.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 частини першої Європейської соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Ст. 46 Конституції України також передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Умови призначення пенсії за віком визначаються нормами ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058). Так, зазначеною статтею передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.
Як вбачається з оскарженої відмови ГУ ПФУ в Харківській області врахований страховий стаж ОСОБА_1 з урахуванням кратності становить 25 років 7 місяців 1 день, що є недостатнім в розумінні ст. 26 Закону №1058 для призначення пенсії за віком. При цьому до страхового стажу ОСОБА_1 не було зараховано періоди роботи, зазначені в трудовій книжці НОМЕР_1 , а саме: з 17.07.1979 по 11.08.1979, з 10.08.1982 по 01.09.1984, з 02.02.1987 по 08.10.1987, з 21.12.1995 по 01.09.1998. Свою відмову зарахувати такі орган Пенсійного фонду аргументує нечіткістю відтиску печатки підприємства, якою завірені записи в трудовій книжці позивача.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Під «страховим стажем» згідно ч. 1 ст. 24 Закону №1058 розуміють період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Вищезазначене кореспондується також з нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон №1788).
Приписами ст. 56 Закону №1788 визначено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Положеннями ст. 62 Закону №1788 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Вказане узгоджується також з положеннями п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993 (далі - Інструкція) та п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 (далі - Порядок).
Відповідно до п. 2.2 Інструкції, до трудової книжки вносяться наступні відомості: про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіхи в роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Згідно п. 2.3 Інструкції записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення (2.4 Інструкції).
Вказане кореспондується також з положеннями Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.74 №162 (далі - Інструкція №162) (що була чинна на момент видачі трудової книжки позивача).
З матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачем, що позивач при зверненні за призначенням пенсії подала, в тому числі, трудову книжку НОМЕР_1 , в якій наявні відомості про спірні періоди роботи ОСОБА_1 , зокрема, щодо дати прийняття та звільнення з посиланням на відповідні накази. Зазначені відомості внесені з дотриманням вимог Інструкції, зокрема: відомості про прийняття та звільнення з роботи зроблені акуратно, кульковою ручкою, завірені печаткою та підписом уповноваженої особи, з них можна точно встановити про місце, посаду та період роботи, номер та дату розпорядчого документа, на підставі яких зроблені відповідні записи.
Єдиною підставою для відмови позивачці у зарахуванні спірних періодів роботи відповідно до змісту оскарженого рішення, є нечіткість відбитку печатки підприємств, якими завірені відповідні записи.
З цього приводу суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що за загальним правилом відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, якій ця трудова книжка належить, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Отже, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, а тому вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача конституційного права на соціальний захист в частині призначення пенсії за віком.
Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, наведеним в постанові від 30 вересня 2021 року №300/860/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Тому суд вважає, що відомості трудової книжки НОМЕР_1 є належним доказом підтвердження страхового стажу ОСОБА_1 .
Окрім того, суд звертає увагу відповідача на те, що він, як уповноважений на призначення пенсії орган, може самостійно звертатися до підприємств з метою здійснення перевірки поданих заявником відомостей, достовірність яких ставиться під сумнів.
Проте в спірних правовідносинах відповідач жодний дій на перевірку зазначених у трудовій книжці НОМЕР_1 відомостей про трудовий стаж ОСОБА_1 не вчиняв, натомість відмовив у зарахуванні спірних періодів роботи до страхового стажу.
В ході розгляду даної адміністративної справи ГУ ПФУ в Закарпатській області, всупереч приписам ч. 2 ст. 77 КАС України, також не надано жодних доказів на підтвердження того, що відомості трудової книжки НОМЕР_2 не відповідають дійсності.
З огляду на вищенаведені законодавчі норми суд вважає достатніми та належними доказами відповідні записи трудової книжки НОМЕР_1 для підтвердження трудового стажу ОСОБА_1 .
Тому суд вважає оскаржене рішення ГУ ПФУ в Харківській області №071750004499 від 20.12.2021 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а періоди роботи з 17.07.1979 по 11.08.1979, з 10.08.1982 по 01.09.1984, з 02.02.1987 по 08.10.1987, з 21.12.1995 по 01.09.1998 за трудовою книжкою НОМЕР_1 такими, що підлягають зарахуванню до страхового стажу ОСОБА_1 для встановлення права на пенсію.
Згідно ст. 45 Закону №1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого ч. 1 ст. 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
Враховуючи положення ст. 45 Закону №1058-IV та заявлені позовні вимоги, суд вважає за можливе зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 16 грудня 2021 року.
З врахуванням вищенаведеного позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (місцезнаходження: пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ - 20453063), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження: майдан Свободи, Держпром, буд. 3, під. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ - 14099344) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №071750004499 від 20.12.2021 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
3. Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи - з 17.07.1979 по 11.08.1979 на посаді фасовщиці 2 розряду руднику ім. Свердлова «Артемсіль»; з 10.08.1982 - 01.09.1984 на посаді різноробочої пасіки тепличного комбінату Радгосп «Берестовий»; з 02.02.1987 - 08.10.1987 на посаді медичної сестри терапевтичного відділення Центральної районної лікарні м. Красноармійськ, Донецька область; з 21.12.1995 - 01.09.1998 на посаді провізора ТОВ «Трон»; призначити та нарахувати пенсію за віком з 16 грудня 2021 року.
4. Стягнути солідарно із Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (місцезнаходження: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ - 20453063) та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження: майдан Свободи, Держпром, буд. 3, під. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ - 14099344) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань 992,40 гривень (Дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 коп.) судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяР.О. Ващилін