30 вересня 2022 року Справа №160/22212/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Жукової Є.О.
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Дніпрі заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа №160/22212/21 таким, що не підлягає виконанню, -
15 листопада 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) в якій позивач просить визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з 03.05.2017 р. по 01.01.2019 р.; зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 03.05.2017 по 01.01.2019 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2021 р. відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2021 р. у справі №160/22953/21 позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення, зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення, - задоволено частково.
Визнано бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з 03.05.2017 р. по 30.11.2018 р. протиправною.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 03.05.2017 р. по 28.02.2018 р. включно, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базовий місяць) - січень 2008 року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. по 30.11.2018 р. включно, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базовий місяць) - березень 2018 року, з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2018 року №1078.
В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовлено.
Вирішено розподіл судових витрат не здійснювати.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 18 квітня 2022 року (відповідно до поштового штемпеля на копії конверту, апеляційна скарга ВЧ НОМЕР_1 відправлена 13 квітня 2022 року) відповідач ВЧ НОМЕР_1 оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.06.2022 р. апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення протиправною, зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення, - повернуто Військовій частині НОМЕР_1 .
Роз'яснено скаржнику, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
21.09.2022 р. ОСОБА_1 фактично подано заяву про визнання виконавчого листа №160/22212/21 таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2022 р. у справі № 160/22212/21 призначено заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа №160/22212/21 таким, що не підлягає виконанню, до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи на 30 вересня 2022 року.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2021 р. у справі №160/22953/21 позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення, зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення, - задоволено частково.
Визнано бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з 03.05.2017 р. по 30.11.2018 р. протиправною.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 03.05.2017 р. по 28.02.2018 р. включно, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базовий місяць) - січень 2008 року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. по 30.11.2018 р. включно, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базовий місяць) - березень 2018 року, з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2018 року №1078.
В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовлено.
Вирішено розподіл судових витрат не здійснювати.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 18 квітня 2022 року (відповідно до поштового штемпеля на копії конверту, апеляційна скарга ВЧ НОМЕР_1 відправлена 13 квітня 2022 року) відповідач ВЧ НОМЕР_1 оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.06.2022 р. апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення протиправною, зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення, - повернуто Військовій частині НОМЕР_1 .
Роз'яснено скаржнику, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Розглянувши подану заяву, вивчивши доводи, наведені заявником в її обґрунтування, суд дійшов висновку про її задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 374 КАС України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю або частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником або іншою особою або з інших підстав.
Тобто, підставами для задоволення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є лише такі:
- якщо його було видано помилково;
- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою;
- з інших причин.
Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема помилкова видача виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасовано.
При вирішенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд враховує наступне.
25.01.2022 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 160/22212/21.
Проте, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.06.2022 р. апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення протиправною, зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення, - повернуто Військовій частині НОМЕР_1 .
Роз'яснено скаржнику, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 374 КАС України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Отже, відповідно до ч. 2 ст. 374 КАС України суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, у разі якщо:
а) його було видано помилково;
б) якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою;
в) з інших причин.
Враховуючи вищевикладене, виконавчий лист виданий Дніпропетровським окружним адміністративним судом № 160/22212/21 є таким, що не підлягає виконанню, оскільки ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.06.2022 р. апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення протиправною, зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення, - повернуто Військовій частині НОМЕР_1 .
Роз'яснено скаржнику, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа №160/22212/21 таким, що не підлягає виконанню обґрунтована та підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 241, 256, 295, 374 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа №160/22212/21 таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
Визнати виконавчий лист, виданий Дніпропетровським окружним адміністративним судом у справі № 160/22212/21 таким, що не підлягає виконанню.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки та порядку, передбачені статями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.О. Жукова