[1]
01 вересня 2022 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Ковальська В.В., за участю захисника Білої Р.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 13 липня 2022 року про закриття провадження у справі за ст. 122-4, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
Постановою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 13 липня 2022 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та провадження у справі закрито у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.
Згідно з постановою судді, 12 жовтня 2021 року о 15 год. 00 хв. на вул. Богданівській, 24 в м. Києві водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Lexus RX350», д.н.з. НОМЕР_1 , порушила вимоги п. п. 10.9 та 2.10 В Правил дорожнього руху України, а саме, рухаючись заднім ходом, не переконавшись в безпечності завданого маневру та не звернувшись за допомогою до сторонніх осіб, здійснила зіткнення із автомобілем марки «Mitsubishi Lancer», д.н.з. НОМЕР_2 та автомобілем марки «Mitsubishi Pajero», д.н.з. НОМЕР_3 , місце події залишила, у результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 13 липня 2022 року про визнання ОСОБА_1 винною у скоєні правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 КУпАП, скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП України у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
При цьому апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що в даному протоколі серії ААБ №324616 ОСОБА_1 чітко прописала, що на неї був здійснений тиск.
Протокол про адміністративне правопорушення за своїм змістом не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки не зазначено свідків даної дорожньо-транспортної пригоди.
Суд першої інстанції не дослідив та не взяв до уваги пояснення ОСОБА_1 в судовому засіданні.
Так, ОСОБА_1 пояснила, що 12 жовтня 2021 року вона зібралася їхати в лікарню, так як себе погано почувала, після того як сіла за кермо ТЗ, здала назад для того, щоб виїхати з припаркованого місця, у зв'язку з тим що габарити транспортного засобу великі, вийшла оглянути ТЗ та ТЗ який стояв позаду неї, коли вона вийшла з транспортного засобу LexusRX 350, то пошкоджень на транспортному засобі не було.Після цього вона поїхала далі, оскільки не зрозуміла, що відбулося ДТП, а також у неї була поважна причина, у зв'язку з тим що вона погано себе відчувала, змушена була звернутися до лікаря.
Суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що ОСОБА_1 визнала, що рухалася заднім ходом, але удар який би привів до серйозних пошкоджень транспортного засобу MitsubishiLancer д.н.з. НОМЕР_2 та транспортного засобу Mitsubishi Pajero д.н.з НОМЕР_4 не міг відбутися. Жодного умислу залишати місце події у неї не було, не відчувши жодного контакту з іншими транспортними засобами та не помітивши факту скоєння ДТП ОСОБА_1 поїхала до медичного закладу.
ОСОБА_1 поїхала з місця пригоди, при цьому не розуміючи та не усвідомлюючи того, що вона стала учасником ДТП, про що дізналася лише через деякий час коли повернулася на місце ДТП після того як відвідала лікаря, тобто вона не мала на меті приховувати факт дорожньо-транспортної пригоди або обставини її скоєння, а отже, умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, в її діях не було.
При цьому суд першої інстанції не дослідив той факт, що ОСОБА_1 повернулась на місце ДТП, що підтверджується записом у протоколі серії ААБ №324616 від 12 жовтня 2021 року та поясненнями ОСОБА_1 .
Суд першої інстанції не дослідив та не взяв до уваги клопотання ОСОБА_1 про проведення транспортно-трасологічного та автотехнічного дослідження ДТП, тому що тільки особа з відповідною кваліфікацією, може дати аналіз пошкоджень автомобілів та зробити висновок, а також визначити причино-наслідковий зв'язок з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.
Також суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що автомобіль MITSUBISHІ LANCER н.з. НОМЕР_2 неодноразово потрапляв в ДТП та був пошкоджений, про що суду надавались відповідні документи.
Суд першої інстанції не дослідив той факт, що ОСОБА_1 сама звернулася в страхову компанію потерпілої особи, щодо проведення огляду транспортного засобу на виявлення слідів удару та факту пошкодження автомобіля.
Суд першої інстанції взяв до уваги відеозапис, який був наданий водієм транспортного засобу Mitsubishi Lancer д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 .
Проте апелянт вважає, що даний доказ здобутий з порушенням процесуального порядку отримання доказу, що свідчить про недопустимість вказаного доказу, оскільки він не є оригіналом відеозапису.
Відеозапис, поданий ОСОБА_2 , який скористався своїм професійним становищем, на підтвердження факту порушення водієм правил дорожнього руху, не може вважатися належним доказом у зв'язку з тим, що отриманий незаконно та не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника Білої Р.В., яка підтримала апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав.
Висновок, викладений в постанові судді Солом'янського районного суду Київської області від 13 липня 2022 року про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 КУпАП, при обставинах, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами: даними протоколів про адміністративне правопорушення, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, рапортами працівника поліції, поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та відеозаписом, на якому зафіксовано момент ДТП.
Доводи апелянта про те, що при складанні протоколів про адміністративні правопорушення на ОСОБА_1 чинився тиск узгоджуються її власноручним записом у протоколі серії ААБ №324616 від 12 жовтня 2021 року за ст. 124 КУпАП про те, що на неї здійснювався тиск.
Проте посилання апелянта на таку обставину не може бути взятим до уваги, оскільки, у протоколах про адміністративне правопорушення за ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП ОСОБА_1 надала письмові пояснення, у яких вона не визнавала себе винною у вчиненні ДТП та залишенні місця ДТП, а також зазначила про відсутність пошкоджень на її автомобілі, тобто висловила своє ставлення до викладених у протоколах про адміністративне правопорушення обставин, незалежно від тиску, який, за її твердженням, чинився на неї при складанні протоколів.
Окрім того, матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження того, що при складанні протоколів про адміністративне правопорушення на ОСОБА_1 чинився тиск та у чому такий тиск полягав.
Доводи апелянта про те, що протоколи про адміністративні правопорушення за своїм змістом не відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в них не зазначено свідків даної дорожньо-транспортної пригоди, є безпідставними.
Так, відповідно до вимог ст. 256 КУпАП відомості про свідків зазначаються у протоколі у випадках,якщо вони є, а у даній справі свідки відсутні, відтак вони не могли бути зазначеними у протоколах про адміністративні правопорушення, складених стосовно ОСОБА_1 .
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не дослідив та не взяв до уваги пояснення ОСОБА_1 про обставини справи, надані нею в судовому засіданні, є неспроможними, оскільки з матеріалів справи убачається, що згідно із заявою ОСОБА_1 в суді першої інстанції справа розглядалась без її участі, та в матеріалах справи відсутні інші пояснення ОСОБА_1 , окрім пояснень, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення.
При цьому посилання апелянта на відсутність пошкоджень на її автомобілі спростовується даними схеми ДТП, з якої убачається, що на автомобілі «Lexus RX 350», номерний знак НОМЕР_1 були виявлені видимі (зовнішні) пошкодження транспортного засобу, а саме: пошкодження заднього бамперу та накладки заднього бамперу.
Вказані пошкодження автомобіля «Lexus RX 350», номерний знак НОМЕР_1 підтверджують механізм ДТП, викладений у постанові судді районного суду.
Доводи апелянта про відсутність у неї умислу на залишення місця ДТП спростовуються відеозаписом, з якого убачається, що ОСОБА_1 після зіткнення з автомобілем, який стояв позаду керованого нею автомобіля, вийшла з автомобіля та оглянувши автомобіль, з яким сталося зіткнення, а також свій автомобіль, після чого поїхала з місця ДТП.
Та обставина, що ОСОБА_1 згодом повернулася на місце ДТП та була присутньою при складанні протоколів про адміністративне правопорушення, не виключає наявності у неї умислу на залишення місця ДТП.
При цьому посилання апелянта на те, що 12 жовтня 2021 року вона залишила місце ДТП у зв'язку з необхідністю візиту до лікаря не підтверджується наявними у справі доказами, та не може бути взятим до уваги, оскільки, відповідно до вимог п. 2.10в у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди.
Доводи апеляції про те, що автомобіль Mitsubishi Lancer, д.н.з. НОМЕР_2 неодноразово був пошкоджений у ДТП, а також про те, що ОСОБА_1 сама звернулася до страхової компанії потерпілої особи для проведення огляду транспортного засобу на предмет виявлення слідів удару та пошкоджень, не впливають на висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки, матеріалами справи доведено, що вказаний автомобіль був пошкоджений внаслідок зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_1 .
При цьому, твердження апелянта про те, що удар, який би призвів до серйозних пошкоджень транспортного засобу Mitsubishi Lancer, д.н.з. НОМЕР_2 та транспортного засобу MitsubishiPajero д.н.з НОМЕР_4 не міг відбутися, є безпідставними та спростовуються наявними у справі доказами.
Так, з наявного в матеріалах справи відеозапису з камери відео спостереження, убачається, що водій автомобіля «Lexus RX350», різко здаючи заднім ходом на великій швидкості врізається заднім бампером в автомобіль Mitsubishi Lancer, який стояв позаду, та який від сили удару за інерцією врізається в автомобіль Mitsubishi Pajero.
Також, з відеозапису убачається, що на автомобілі Mitsubishi Lancer, до удару, видимих (зовнішніх) пошкоджень не видно, а після зіткнення з автомобілем «LexusRX 350» на автомобілі Mitsubishi Lancerчітко видно ушкодження заднього бамперу (вм'ятина), яка і була зазначена в схемі ДТП, приєднаній до протоколу про адміністративне правопорушення.
Суддя апеляційного суду не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо недопустимості, як доказу відеозапису з камери відеоспостереження, на якому зафіксовано момент ДТП, оскільки вказаний відеозапис був наданий суду першої інстанції потерпілим ОСОБА_2 , який пояснив, що отримав цей запис на своє прохання з камер спостереження, встановлених на вулиці, що є допустимим у збиранні доказів у справі про адміністративне правопорушення.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 суддя районного суду не допустив порушень вимог процесуального закону, на які посилається апелянт, зокрема, щодо повноти судового розгляду.
Зокрема, та обставина, що не було задоволено клопотання захисника Білої Р.В. про призначення судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи, не вплинула на повноту судового розгляду, зважаючи на те, що питання, поставлені у клопотанні захисника, не потребують спеціальних знань.
Так, питання про те, чи міг автомобіль Lexus завдати механічних пошкоджень автомобілю Mitsubishi Lancerне входить до компетенції експерта, а потреби у вирішенні питання щодо часу утворення пошкоджень на задній частині автомобіля MitsubishiLancer за допомогою експертизи не було, оскільки в матеріалах справи є докази, які підтверджують вказану обставину.
Таким чином, наявними у справі доказами підтверджено вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 КУпАП, тому постанова судді Солом'янського районного суду м. Києва від 13 липня 2022 року є законною та обґрунтованою, відтак підстав для її скасування та закриття провадження у справі за відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення немає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративніправопорушення, -
Постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 13 липня 2022 року про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та закриття провадження у справі у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення
Постанова судді апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду В.В. Ковальська
Справа №760/28582/21
Провадження №33/827/2196/2022
Головуючий у І інстанції Педенко А.М.
Доповідач Ковальська В.В.