29 вересня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/3055/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроснаб Дніпро" - Сиромятников Е.О.,
Державного підприємства "Конярство України" - Вініченко В.В.,
Міністерства економіки України - Івашковський Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроснаб Дніпро"
на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2022 (колегія суддів у складі: Гарник Л.Л. - головуючий, Доманська М.Л., Пантелієнко В.О.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроснаб Дніпро" про розподіл судових витрат
у справі №910/3055/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроснаб Дніпро"
до Державного підприємства "Конярство України"
за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача: Міністерства економіки України
про стягнення заборгованості в розмірі 950309,07 грн
за зустрічним позовом Міністерства економіки України
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроснаб Дніпро"; 2) Державного підприємства "Конярство України"
про визнання недійсними договорів поставки №29/10/19 від 29.10.2019 та №27/11/19 від 27.11.2019
в межах справи №910/21682/15
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ"
до Державного підприємства "Конярство України"
про банкрутство,
Хід розгляду справи
1. У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/21682/15 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ" (далі - ТОВ фірма "Астарта-Київ") про банкрутство Державного підприємства "Конярство України" (далі - ДП "Конярство України") на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2015.
2. У лютому 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроснаб Дніпро" (далі - ТОВ "Агроснаб Дніпро") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ДП "Конярство України" про стягнення заборгованості в розмірі 950309,07 грн.
3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2020 прийнято позовну заяву ТОВ "Агроснаб Дніпро" до ДП "Конярство України" про стягнення заборгованості в розмірі 950309,07 грн до розгляду в межах справи №910/21682/15 про банкрутство ДП "Конярство України" та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження.
4. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2020 задоволено клопотання Міністерства економіки України про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
5. У вересні 2020 року до Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Міністерства економіки України про визнання недійсними договорів поставки №29/10/19 від 29.10.2019 та №27/11/19 від 27.11.2019.
6. Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.01.2021 задоволено позов ТОВ "Агроснаб Дніпро" до ДП "Конярство України" про стягнення заборгованості за договорами поставки; стягнуто з ДП "Конярство України" на користь ТОВ "Агроснаб Дніпро" основний борг у сумі 945056,44 грн, 3% річних в сумі 5252,63 грн, судовий збір в сумі 14254,64 грн; у задоволенні зустрічного позову відмовлено.
7. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 24.02.2021 стягнуто з ДП "Конярство України" на користь ТОВ "Агроснаб Дніпро" 25000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
8. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2021 скасовано та постановлено нове рішення, яким задоволено зустрічний позов Міністерства економіки України; визнано недійсним договір поставки №29/10/19 від 29.10.2019, укладений між ТОВ "Агроснаб Дніпро" та філією "Запорізький кінний завод №86" ДП "Конярство України"; визнано недійсним договір поставки №27/11/19 від 27.11.2019, укладений між ТОВ "Агроснаб Дніпро" та філією "Запорізький кінний завод №86" ДП "Конярство України"; відмовлено у задоволенні первісного позову.
9. Постановою Верховного Суду від 27.10.2021 постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 скасовано, справу №910/3055/20 передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
10. За результатами нового розгляду справи постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2021 у справі №910/3055/20 в частині відмови у задоволенні зустрічного позову Міністерства економіки України залишено без змін.
11. 08.07.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання ТОВ "Агроснаб Дніпро" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених ТОВ "Агроснаб Дніпро" у зв'язку з новим розглядом справи №910/3055/20 у Північному апеляційному господарському суді, та вирішення питання щодо розподілу судового збору, сплаченого ТОВ "Агроснаб Дніпро" при поданні касаційної скарги у цій справі.
Стислий виклад додаткової постанови суду апеляційної інстанції
12. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2022 заяву ТОВ "Агроснаб Дніпро" про розподіл судових витрат задоволено частково. Стягнуто з Міністерства економіки України на користь ТОВ "Агроснаб Дніпро" 8408,00 грн витрат на оплату судового збору за подання касаційної скарги. Відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Агроснаб Дніпро" в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
13. Відмовляючи у задоволенні клопотання ТОВ "Агроснаб Дніпро" про вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених ТОВ "Агроснаб Дніпро" у зв'язку з новим розглядом справи №910/3055/20 у Північному апеляційному господарському суді, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
14. У зв'язку з тим, що ТОВ "Агроснаб Дніпро" попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат ТОВ "Агроснаб Дніпро" у порядку, визначеному процесуальним законом, не поданий, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відшкодуванні відповідних судових витрат ТОВ "Агроснаб Дніпро" на підставі ч. 2 ст. 124 ГПК України, яка надає суду право у разі невиконання стороною обов'язку подати попередній розрахунок судових витрат відмовити у їх відшкодуванні, за винятком суми сплаченого стороною судового збору.
Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
15. ТОВ "Агроснаб Дніпро" (далі - скаржник) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить cкасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2022 в частині відмови у задоволенні заяви ТОВ "Агроснаб Дніпро" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції та в цій частини прийняти нову постанову, якою заяву ТОВ "Агроснаб Дніпро" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції задовольнити.
16. Підставами касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
17. Так, скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Cуду щодо застосування п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України, ч.ч. 1-2 ст. 124 ГПК України, ч. 4 ст. 129 ГПК України у подібних правовідносинах.
18. Скаржник зауважує на тому, що апеляційним судом було встановлено, що скаржником до завершення судових дебатів було усно заявлено про подання ним доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу, що відповідає вимогам ч. 8 ст. 129 ГПК України, тоді як єдиною підставою для відмови у задоволенні заяви було зазначено те, що скаржником не було подано у першій заяві по суті спору попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу.
19. На думку скаржника, постановляючи постанову, що оскаржується, апеляційний суд не врахував, що витрати, які були заявлені ТОВ "Агроснаб Дніпро" до стягнення у суді апеляційної інстанції стосувалися виключно витрат, понесених під час нового розгляду справи у суді апеляційної інстанції, натомість процесуальне законодавство не передбачає для сторони можливості подати жодну заяву по суті спору під час нового розгляду справи у суді апеляційної інстанції.
20. Також скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував, що сторона просила суд стягнути виключно ті витрати, які були понесені під час нового розгляду справи, а відмова у стягненні витрат з підстав не подання попереднього розрахунку є правом, а не обов'язком суду.
21. Додатково скаржник також звертає увагу на постанову Верховного Суду від 29.10.2018 у справі №911/559/17, де зазначається, що оскільки ст. 124 ГПК України регулює порядок подання розрахунку судових витрат саме при поданні першої заяви по суті спору, а скарга на дії (бездіяльність) органу ДВС не є першою заявою по суті спору в розумінні ст.ст. 124, 161 ГПК України, тому, в даному випадку, суди помилково застосували до вирішення вказаного вище питання ст. 124 ГПК України. Скаржник вважає, що у вказаній постанові зроблено важливий висновок про необов'язковість подання попереднього розрахунку судових витрат на тій стадії, де не передбачено подання нових заяв по суті спору, хоча і правовідносини у справах є неподібними.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
22. Міністерство економіки України подало відзив на касаційну скаргу, в якому воно просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
23. Міністерство економіки України зауважує на тому, що ГПК України не встановлені обмеження щодо подання заяв по суті спору, навіть у тому випадку, коли судом не було попередньо зазначено в резолютивній частині ухвали про відповідне право учасників справи під час відкриття провадження. Тобто ТОВ "Агроснаб Дніпро" було повноважним подати відзив на апеляційну скаргу Міністерства економіки України, а разом з нею і попередній розрахунок понесених витрат на правову допомогу, але даним право не скористалося.
24. Міністерство економіки України зазначає, що під час повторного розгляду справи в суді апеляційної інстанції ТОВ "Агроснаб Дніпро" відповідно до вимог ст. 124 ГПК України не подано до суду попереднього (орієнтованого) розрахунку суми судових витрат, які ТОВ "Агроснаб Дніпро" поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи, тому вимоги щодо такого відшкодування є необґрунтованими.
25. Також Міністерство економіки України посилається на правову позицію щодо відмови у задоволенні відповідної заяви у разі відсутності попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат на правничу допомогу, яка викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №904/4494/18.
26. Міністерство економіки України зазначає, що сума у розмірі 25000,00 грн, яка визначена до розподілу, є завищеною та неспіврозмірною з виконаною роботою у суді апеляційної інстанції, а відсутність детального опису виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) у межах цієї справи на стадії апеляційного провадження відповідно до вимог ч. 3 ст. 126 ГПК України унеможливлює встановлення складових заявленої ТОВ "Агроснаб Дніпро" до розподілу суми судових витрат на професійну правничу допомогу та з'ясування реальності адвокатських витрат у цій справі на стадії її апеляційного перегляду (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також з'ясування розумності розміру цих витрат.
27. ДП "Конярство України" подало відзив на касаційну скаргу, в якому воно просить касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Агроснаб Дніпро" закрити або в задоволенні касаційної скарги відмовити повністю.
28. ДП "Конярство України" посилається на помилковість тверджень ТОВ "Агроснаб Дніпро" про відсутність висновку Верховного Суду з питання застосування п. 12 ч. З ст. 2, ч. ч. 1-2 ст. 124, ч. 4 ст. 129 ГПК України щодо того, чи є неподання попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат під час нового розгляду справи підставою для відмови у їх стягненні.
29. ДП "Конярство України" зазначає, що Верховним Судом неодноразово робилися висновки з питання застосування п. 12 ч. 3 ст. 2, ч.ч. 1-2 ст. 124, ч. 4 ст. 129 ГПК України щодо того, чи є неподання попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат під час нового розгляду справи підставою для відмову у їх стягненні, зокрема у постановах Верховного Суду від 21.06.2022 у справі №908/574/20 та від 12.09.2019 у справі №910/9784/18. При цьому оскаржуване ТОВ "Агроснаб Дніпро" судове рішення не суперечить таким висновкам Верховного Суду, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 296 ГПК України є підставою для закриття касаційного провадження у справі.
30. ДП "Конярство України" акцентує увагу на тому, що ТОВ "Агроснаб Дніпро" обґрунтовує неподання попереднього розрахунку розміру судових витрат на правову допомогу відповідно до вимог ч. 1 ст. 124 ГПК України тим, що відповідне право на подання заяви по суті спору не було передбачено ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 у справі №910/3055/20, однак ГПК України не встановлені обмеження щодо подання заяв по суті спору, навіть у тому випадку, коли судом не було попередньо зазначено в резолютивній частині ухвали про відповідне право учасників справи під час відкриття провадження. Таке право учаснику справи надається ГПК України, а не ухвалою суду. Тобто ТОВ "Агроснаб Дніпро" мало право подати відзив на апеляційну скаргу, а разом з нею і попередній розрахунок понесених витрат на правову допомогу, але цим правом воно не скористалося.
31. На думку ДП "Конярство України", оскільки під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції ТОВ "Агроснаб Дніпро" не було подано суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які ТОВ "Агроснаб Дніпро" поніс та очікує понести у зв'язку з розглядом справи, зокрема й щодо зазначення того, що ТОВ "Агроснаб Дніпро" очікує також понести витрати на професійну правничу допомогу, клопотання ТОВ "Агроснаб Дніпро" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу під час нового розгляду в Північному апеляційному господарському суді справи №910/3055/20 не підлягало задоволенню. Правова позиція щодо відмови у задоволенні відповідної заяви у разі відсутності попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат на правничу допомогу викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №904/4494/18.
32. ДП "Конярство України" вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що відсутність детального опису виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) у межах цієї справи на стадії апеляційного провадження відповідно до вимог ч. 3 ст. 126 ГПК України унеможливлює встановлення складових заявленої ТОВ "Агроснаб Дніпро" до розподілу суми судових витрат на професійну правничу допомогу та з'ясування реальності адвокатських витрат у цій справі на стадії її апеляційного перегляду (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також з'ясування розумності розміру цих витрат.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
33. Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання обґрунтованості додаткової постанови суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні клопотання ТОВ "Агроснаб Дніпро" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
34. Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
35. Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
36. Так, ч. 2 ст. 161 ГПК України визначено, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (п. 4 ст. 161 ГПК України).
37. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 126 ГПК України).
38. Частиною 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
39. Кожна судова інстанція має вирішувати питання про розподіл судових витрат, тому згідно з положеннями ст. 124 ГПК України особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, до суду тієї інстанції, де такі витрати були понесені. За вказаних обставин вирішення питання стосовно витрат, які відповідач поніс у суді апеляційної інстанції, має вирішуватися з урахуванням положень ч. 2 ст. 124 ГПК України, а саме того, чи подавала особа відповідний розрахунок до цього суду (п. 5.5 постанови Верховного Суду від 21.06.2022 у справі №908/574/20).
40. Застосування відповідних положень ст. 124 ГПК України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи, а також інших чинників. Зі змісту ч. 2 ст. 124 ГПК України очевидно вбачається те, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов'язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.
41. Зазначене положення забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених ГПК України.
42. Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.
43. З огляду на викладене відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов'язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.
44. Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №922/676/21, від 18.01.2022 у справі №910/2679/21, від 21.06.2022 у cправі №908/574/20.
45. Верховний Суд вважає за необхідне зауважити на тому, що апеляційним судом було встановлено, що скаржником до завершення судових дебатів було усно заявлено про подання ним доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу та в подальшому у встановлений ГПК України строк, подано відповідне клопотання, що відповідає вимогам ч. 8 ст. 129 ГПК України, тоді як єдиною підставою для відмови у задоволенні заяви було те, що скаржником не було зазначено ні у першій заяві по суті спору, ні в інших клопотаннях про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення про те, що він очікує понести судові витрати за розгляд справи апеляційним судом та не навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат.
46. У зв'язку з викладеним, суд апеляційної інстанції з посиланням на положення ст. 13 ГПК України дійшов висновку, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, а заява ТОВ "Агроснаб Дніпро" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції задоволенню не підлягає.
47. У цьому зв'язку Верховний Суд вважає за необхідне зауважити на такому.
48. Відповідно до змісту клопотання ТОВ "Агроснаб Дніпро" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, останній просив вирішити питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з новим розглядом справи у Північному апеляційному господарському суді.
49. Верховний Суд враховує, що під час нового розгляду справи ТОВ "Агроснаб Дніпро" не подавало будь-яких заяв по суті спору, оскільки відзив скаржником був поданий ще під час попереднього розгляду справи в суді апеляційної інстанції, і в ньому не було наведено попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат.
50. У відзивах на касаційну скаргу Міністерство економіки України та ДП "Конярство України" правильно зауважують на тому, що ГПК України не встановлені обмеження щодо подання заяв по суті спору, навіть у тому випадку, коли судом не було попередньо зазначено в резолютивній частині ухвали про відповідне право учасників справи під час відкриття провадження. Отже, ТОВ "Агроснаб Дніпро" мало можливість подати як відзив на апеляційну скаргу Міністерства економіки України під час нового розгляду справи, так і будь-яку іншу заяву (клопотання, пояснення), а разом з нею і попередній розрахунок понесених витрат на правову допомогу під час нового розгляду справи у суді апеляційної інстанції, але цим право не скористалося.
51. Як зазначалося вище, судові дебати апеляційним судом проведені у судовому засіданні 06.07.2022, під час яких представником ТОВ "Агроснаб Дніпро" заявлено усно про намір подання заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та у подальшому в строк, визначений ч. 8 ст. 129 ГПК України, ТОВ "Агроснаб Дніпро" подано клопотання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу разом з відповідними доказами.
52. Процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (п. 3.6 постанови Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21 та п. 20 постанови Верховного Суду від 31.05.2022 у справі №917/304/21).
53. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
54. Згідно з наявним в матеріалах справи клопотанням про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, ТОВ "Агроснаб Дніпро" надіслало копії цього клопотання та доданих до нього документів Міністерству економіки України та ДП "Конярство України".
55. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2022 вирішення питання про розподіл судових витрат у справі призначено на 03.08.2022.
56. 01.08.2022 та 02.08.2022 від Міністерства економіки України та ДП "Конярство України" до суду апеляційної інстанції надійшли письмові пояснення та заперечення на клопотання ТОВ "Агроснаб Дніпро" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в яких обидва учасники справи заперечували проти задоволення цього клопотання по суті, тобто учасники справи були обізнані про наявність такого клопотання і скористались своїм правом на його спростування.
57. Отже, Верховний Суд вважає, що неподання ТОВ "Агроснаб Дніпро" попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат не позбавило Міністерство економіки України та ДП "Конярство України" можливості підготуватися до спростування витрат, які вони вважають необґрунтованими, та довести неспівмірність таких витрат.
58. Враховуючи викладене, Верховний Суд вважає, що в цьому випадку неподання ТОВ "Агроснаб Дніпро" попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат не порушило принципи змагальності та рівності та не завадило іншим учасникам спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості (необґрунтованості) та співмірності заявлених до стягнення витрат, як помилково зазначив суд апеляційної інстанції.
59. Водночас, відмовляючи у задоволенні клопотання ТОВ "Агроснаб Дніпро" лише на тій підставі, що ним не було подано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, суд апеляційної інстанції не дослідив належним чином по суті надані ТОВ "Агроснаб Дніпро" докази в обґрунтування клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на що суд апеляційної інстанцій дійшов помилкових та передчасних висновків у справі, а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні клопотання ТОВ "Агроснаб Дніпро" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції не можна визнати законною та обґрунтованою.
60. Передбачені ст. 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції не дають суду касаційної інстанції права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Встановлення обставин справи, оцінка доказів виходить за межі розгляду справи в порядку касації.
61. При цьому Верховний Суд відхиляє посилання Міністерства економіки України та ДП "Конярство України" на постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №904/4494/18 на та постанови Верховного Суду від 21.06.2022 у справі №908/574/20 та від 12.09.2019 у справі №910/9784/18, в яких зроблений загальний висновок про те, що якщо під час розгляду справи в суді першої (апеляційної) інстанції сторона справи разом з першою заявою по суті спору не подала суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він очікує понести у зв'язку з розглядом справи, суд відмовляє у відшкодуванні таких судових витрат.
62. Верховний Суд наголошує, що за змістовим, суб'єктним і об'єктним критеріями процесуальні правовідносини в цій справі та зазначених справах не є подібними з огляду на істотні відмінності у фактичних обставинах таких спорів, пов'язаних з процесуальними правами та обов'язками їх сторін, що зумовлює різний зміст спірних правовідносин і виключає застосування вказаних правових позицій під час вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
63. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.
64. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (ч. 4 ст. 310 ГПК України).
65. З огляду на те, що суд апеляційної інстанцій допустив порушення норм процесуального права, не здійснив належним чином розгляд клопотання ТОВ "Агроснаб Дніпро" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи межі розгляду справи у суді касаційної інстанції, Верховний Суд дійшов висновку, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2022 в частині відмови у задоволенні клопотання ТОВ "Агроснаб Дніпро" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа №910/3055/20 - передачі до Північного апеляційного господарського суду для здійснення нового розгляду зазначеного клопотання.
Судові витрати
66. Оскільки справа передається на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат у порядку ст. 129 ГПК України не здійснюється.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроснаб Дніпро" задовольнити частково.
2. Додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2022 у справі №910/3055/20 в частині відмови у задоволенні клопотання ТОВ "Агроснаб Дніпро" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції скасувати.
3. Справу №910/3055/20 в частині вирішення питання про судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроснаб Дніпро", пов'язані із наданням професійної правової допомоги у суді апеляційної інстанції, направити на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. Картере
Судді К. Огороднік
В. Пєсков