Справа № 755/7599/22
Провадження №: 3/755/4319/22
"27" вересня 2022 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Судом визнано доведеним, що ОСОБА_1 05 червня 2022 року о 20 год. 35 хв. по вул. Алма-Атинській у м. Києві, керував транспортним засобом «Mercedes», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння: неприродна блідість обличчя; виражене тремтіння пальців рук; поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився, що було зафіксовано на нагрудну камеру.
Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 провину не визнав, із протоколом не погодився. Зазначив, що транспортним засобом не керував, зупинений працівниками поліції не був. Наполягав на тому, що його авто було припарковане на зупинці громадського транспорту, він чекав дівчину. Повідомив, що наркотичні засоби не вживає. Крім того, вважав, що поліцейські були упереджені, оскільки вони колись вже зупиняли його за тією ж підозрою, також склали протокол за ст. 130 КУпАП, за результатом розгляду якого провадження закрито. Підтвердив, що на огляд не поїхав, оскільки мала місце саме розмова із поліцейськими і він не зрозумів, що поліцейські висловили йому якусь вимогу. При цьому, аби у поліцейських не викликало жодних сумнівів, за кермо сіла дівчина і вони поїхали. Був впевнений, що протокол не буде складений. Просив провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Частина перша статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.
Винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 151824 від 05 червня 2022 року, згідно з яким ОСОБА_1 05 червня 2022 року о 20 год. 35 хв. по вул. Алма-Атинській у м.Києві, керував транспортним засобом «Mercedes», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння: неприродна блідість обличчя; виражене тремтіння пальців рук; поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився, що було зафіксовано на нагрудну камеру;
- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 05.06.2022 р., в якому зазначено, що у ОСОБА_1 виявлені ознаки сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя; виражене тремтіння пальців рук; поведінка, що не відповідає обстановці;
- на відеозаписі з боді-камер працівників поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, продемонстрованому в судовому засіданні, де зафіксовано обставини спілкування поліцейських із ОСОБА_1 , який знаходиться на водійському місці автомобілю. На зауваження про те, що він зупинився із порушенням ПДР, а саме - на зупинці громадського транспорту, ОСОБА_1 відповідає, що зупинка розташована трохи далі, а він: «став аж тут». Деякий час ОСОБА_1 спілкується із поліцейськими щодо численних постанов судів за ст. 130 КУпАП за наслідками розгляду попередніх протоколів. При цьому, в ході спілкування співробітник поліції питає, чи курить він наркотичні засоби, та, отримавши відповідь ОСОБА_1 , одразу висловлює вимогу проїхати до лікаря для проведення огляду, що є логічним та послідовним продовженням діалогу. Водій не висловлює згоди, відповідаючи неоднозначно: «чого я буду їхати». В процесі спілкування із ОСОБА_1 поліцейський ще тричі висловлює йому пропозицію проїхати до закладу охорони здоров'я, на що ОСОБА_1 не погоджується, відповідаючи, що не хоче, не поїде, та пояснює, що на честь річниці замовив суші та приїхав за своєю дівчиною, на яку очікує та яка має от-от підійти, тому він обмежений у часі.
Вказані докази отримані у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП та відповідних Інструкцій. Протокол підписаний особою, яка його склала. Крім того, в ньому міститься відмітка про те, що ОСОБА_1 від підпису протоколу відмовився.
Враховуючи наведене, доводи ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом, суддя сприймає критично, з огляду на те, що вони фактично спростовуються змістом дослідженого в судовому засіданні відеозапису.
Так, на відеозаписі з нагрудного реєстратора працівника поліції Бесараб М.О. зазначає, що приїхав за дівчиною, аби разом із нею поїхати забрати замовлення у суші-закладі та відсвяткувати річницю, навіть зазначає, о котрій їй телефонував, аби повідомити, що вже на неї чекає. Тим самим ОСОБА_1 фактично підтверджує, що він дійсно керував даним транспортним засобом та зупинився із порушенням Правил дорожнього руху, тому перевірка документів ОСОБА_1 працівниками поліції та подальші їх дії, пов'язані із висловленням вимоги щодо проходження огляду та складання відповідних матеріалів, є правомірними.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993р. №3353-XII встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Водночас пунктом 1.3. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. № 1306, зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Європейський суд з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
В контексті наведеного суддя враховує, що вимога щодо проходження огляду у закладі охорони здоров'я була висловлена ОСОБА_1 чотири рази, була чіткою та зрозумілою, відповідала логічному та послідовному розвитку діалогу, а також була висловлена уповноваженою на те особою.
При цьому, як особа, що отримала водійське посвідчення в результаті проходження відповідного навчання та, зокрема, вивчення Правил дорожнього руху, а також враховуючи, що у відношенні ОСОБА_1 неодноразово складались протоколи про адміністративне правопорушення саме за ст. 130 КУпАП через порушення п. 2.5. ПДР, чітко розумів наслідки відмови від проходження огляду.
Водночас суддя враховує, що ОСОБА_1 не оскаржував дій працівників поліції. В судовому засіданні таких відомостей судді не надано.
За таких обставин, враховуючи викладене вище, суддя відповідно до положень ст. 251 та ст.252 КУпАП доходить висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
При накладенні адміністративного стягнення на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини визначені ст. 33 КУпАП, та вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції статті 130 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.
За таких обставин, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, суддя вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами на один рік.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
За правилом ст. 283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст. 23, 24, 30, 130, 283, 284 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 (двадцять) коп.
Роз'яснити, що в разі несплати штрафу в строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя М.Г. Сазонова