ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/14681/21
провадження № 1-кп/753/762/22
"28" вересня 2022 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3 ,
захисник ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_5 ,
представник потерпілого ОСОБА_6 ,
потерпілий ОСОБА_7 ,
у судовому засіданні в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 120211050200001293 від 19.04.2021, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, розглянувши клопотання потерпілого про відмову від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення,
встановив:
22.07.2021 до Дарницького районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт, у якому 05.09.2022 прокурором було змінено обвинувачення, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12021105020001293 від 19.04.2021, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
Відповідно до висунутого обвинувачення, ОСОБА_5 18.04.2021, приблизно о 22 год. 10 хв., перебував за адресою проживання у квартирі АДРЕСА_1 , де почув шум із загального коридору вказаного будинку. Вийшовши з квартири на загальний коридор будинку ОСОБА_5 побачив ОСОБА_7 , у якого була словесна суперечка з ОСОБА_8 з приводу порушення тиші у будинку.
Після чого, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин ОСОБА_5 , керуючись раптовим злочинним умислом, направленим на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді тілесних ушкоджень і бажаючи їх настання, наблизився до ОСОБА_7 та кулаком правої руки наніс йому один цілеспрямований удар в область обличчя.
Продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , повалив ОСОБА_7 на підлогу та сівши зверху став хаотично наносити удари в область обличчя та тулуба потерпілого, після чого ОСОБА_5 піднявся з потерпілого иа наніс декілька цілеспрямованих ударів ногою в область голови та тулуба ОСОБА_7 .
У результаті ударів потерпілий ОСОБА_7 , отримав легкі тілесні ушкодження у вигляді: синців на повіках правого ока, на повіках лівого ока з розповсюдженням на вилицеву ділянку та ліву щоку, на передній поверхні лівого плеча в середній поверхні правого плеча в верхній третині, на задній поверхні правого плеча в середній та нижній третинах, на задній поверхні правого ліктьового суглобу, на бічній поверхні грудної клітки справа по задній пахвовій лінії на рівні 4-го ребра, на зовнішній поверхні лівого стегна в середній третині, на передній поверхні правої гомілки в верхній третині; саден в правій підочній ділянці, в лівій вилицевій ділянці, в лівій поперековій ділянці по лопатковій лінії на рівні тіла першого поперекового хребця на задній поверхні правого ліктьового суглобу (3), на задній поверхні правого передпліччя в верхній третині, в проекції дистального міжфалангового суглоба 5-го пальця правої кисті; та середньої тяжкості тілесне ушкодження закрита тупа травма грудної клітки; у вигляді переломів передніх відділів 2 та 3 ребер справа, синців на передній поверхні грудної клітки справа між середньо-ключичної та передньо-пахвової лініями на рівні 2-го ребра, на передній поверхні грудної клітки справа по середньо-ключичної на рівні 3-го ребра.
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується в умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні, тобто умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
У судовому засіданні 28.09.2022 потерпілий ОСОБА_7 заявив клопотання про закриття кримінального провадження, оскільки відмовляється від обвинувачення у формі приватного обвинувачення. Також потерпілий подав заяву про відмову від цивільного позову до обвинуваченого, поданого під час проведення підготовчого судового засідання.
Суддя, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, яка не заперечувала щодо закриття кримінального провадження, представнивка потерпілого, який підтримав вказане клопотання, обвинуваченого та його захисника, які просили закрити провадження, проаналізувавши клопотання та заяву потерпілого, дійшла до таких висновків.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, яке відповідно до ст. 477 КПК України відноситься до кримінальних правопорушень, яке є кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення.
Відповідно до ч. 4 ст. 26 КПК України відмова потерпілого, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
За положеннями п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається у разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством.
Під час розгляду вказаного клопотання суд переконався, що потерпілий подав вказане клопотання та заяву добровільно та без стороннього примусу.
Судом встановлено, що потерпілому ОСОБА_7 були компенсовані понесені ним витрати на медичне обслуговування, а також за завдані моральні та матеріальні збитки пов'язані з вказаним кримінальним правопорушенням.
На питання головуючого потерпілий підтвердив, що немає жодних претензій до обвинуваченого, оскільки завдані йому злочином збитки компенсовані останнім.
Волевиявлення потерпілого про притягнення винного до кримінальної відповідальності є необхідною підставою для здійснення кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, яке відповідно до ч. 1 ст. 477 КПК України може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого, а у разі його відмови від обвинувачення згідно з ч. 4 ст. 26, п. 7 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу підлягає безумовному закриттю.
З огляду на викладене, так як кримінальне провадження за ч. 1 ст. 122 КК України має форму приватного обвинувачення, потерпілий відмовився від обвинувачення та цивільного позову у цьому кримінальному провадженні і воно не пов'язано з домашнім насильством, суд дійшов до висновку про необхідність задоволення клопотання та закриття кримінального провадження.
Враховуючи, що за вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у разі ухвалення обвинувального вироку, зазначені процесуальні витрати слід віднести на рахунок держави.
Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 284, 369 КПК України, суд,
постановив:
Клопотання потерпілого ОСОБА_7 задовольнити.
Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 120211050200001293 від 19.04.2021, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, закрити.
Прийняти відмову потерпілого ОСОБА_7 від заявленого ним у цьому кримінальному провадженні позову.
Витрати на залучення експерта, пов'язані з проведенням судово-медичної експертизи від 07 серпня 2021 року № 042/1-226-2021 у розмірі 2070,70 грн, віднести на рахунок держави.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом семи днів з моменту оголошення.
Суддя ОСОБА_1