Справа № 442/7041/21 Головуючий у 1 інстанції Гарасимків Л.І.
Провадження № 22-ц/811/36/22 Доповідач в 2-й інстанції Мікуш Ю. Р.
19 вересня 2022 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Мікуш Ю.Р.
Суддів:Приколоти Т.І.,Савуляка Р.В.
Секретар Іванова О.О.
розглянувши у м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження в письмовому порядку цивільну справу № 442/7041/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення пені за несплату аліментів, -
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути в її користь пеню за несплачені аліменти по виконавчому листу №442/6727/18 від 23.01.2019р., виданого Дрогобицьким судом Львівської області в сумі 43697,51 грн., за період з січня 2019 року по травень 2021р.
В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13.12.2018 року присуджено стягувати з відповідача в користь ОСОБА_2 аліменти на доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення дитиною повноліття. Виконавчий лист №442/6727/18, пред'явлений до примусового виконання в Дрогобицький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів). Внаслідок того, що відповідач не в повному обсязі сплачував аліменти в користь позивачки, у ОСОБА_5 за період з січня 2019 року по липень 2021р. утворилась заборгованість по сплаті аліментів за кожен місяць сплати аліментів в розмірі - 7779,74 грн. Згідно розрахунку пені станом на даний час за період з січня 2019 року по травень 2021 року пеня за несплату аліментів по виконавчому листу №442/6727/18 від 23.01.2019р., виданого Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області, становить - 43697,51 грн. , яку просить стягнути з відповідача.
Оскаржуваними рішенням позов задоволено .
Стягнуто з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , пеню за несплачені аліменти по виконавчому листу №442/6727/18 від 23.01.2019р., виданого Дрогобицьким міськрайонним судом Львівсьеої області, в сумі - 43697 ( сорок три тисячі шістсот дев'яності сім) гривень 51 коп., за період з січня 2019р. по травень 2021р.
Стягнуто з ОСОБА_5 - 908,00 гривень судового збору в дохід держави.
Рішення суду оскаржив відповідач. В апеляційній скарзі зазначає, що не погоджується з рішенням, оскільки таке ухвалене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи. Стверджує, що погоджується з твердженням про те, що він має обов'язок утримувати доньку до досягнення нею повноліття, однак з січня 2019 року через скрутні фінансові обставини, викликані необхідністю медичного лікування через хворобу, а також необхідністю піклуватися про батьків похилого віку він не змін вчасно сплачувати аліменти, через що утворилася певна заборгованість, яка згодом була погашена. В період з січня 2019 року по травень 2021 року , який позивачем заявлений як період прострочення аліментів були здійснені виплати на суму 42373,30, що стверджується відповідними квитанціями. Дані виплати не були враховані ані позивачем при розрахунку суми пені по аліментах, ні судом при ухваленні рішення. Суд не врахував його матеріальне становище та стан здоров'я , а також того, що на його утриманні перебувають батьки похилого віку. Крім цього, зазначає, що позов подано до неналежного відповідача, оскільки у 2017 році він змінив прізвище ОСОБА_6 на ОСОБА_7 про що йому видано паспорт серії НОМЕР_1 . Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до вимог ст.360 ЦПК України відзив на апеляційну скаргу не подано.
Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи те, що ціна позову у даній справі менша ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, апеляційна скарга підлягає розгляду без повідомлення учасників справи.
Положенням ч.13 ст.7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч.2 ст.247 ЦПК України).
В порядку підготовки справи до розгляду суду стало відомо, що відповідач ОСОБА_3 помер.
На запит суду, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану в м.Дрогобичі Дрогобицького району Львівської області західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) надав витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті, з якого встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно з частиною 1 ст.377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Однак відповідно до частини 3 ст.377 ЦПК України якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи - сторони у спорі чи припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті.
Аналіз зазначеної норми закону свідчить про те, що в разі смерті сторони у справі на стадії апеляційного розгляду, суд повинен з'ясувати чи допускають спірні правовідносини правонаступництво та якщо допускають залучити правонаступників та продовжувати розгляд справи, а в разі,якщо не допускають, перевірити законність та обгрунтованість оскарженого рішення суду. Якщо суд дійде висновку, що рішення є законним та обгрунтованим, таке до скасування не підлягає.
Смерть фізичної особи як підстава для процесуального правонаступництва має універсальний характер. У тих випадках, коли матеріальні правовідносини тісно пов'язані з особою суб'єкта, правонаступництва матеріального, а відтак, і процесуального не може бути.
Зокрема, згідно з п.5 ч.1 ст. 1219 ЦК не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: права та обов'язки особи як кредитора або боржника, які випливають із зобов'язання, що пов'язане з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Оскільки предметом даного спору є вимога про стягнення пені по аліментах, яка випливає з обов'язку сплати аліментів, який нерозривно пов'язаний лише з батьком дитини, тому дані правовідносин, процесуального правонаступництва не допускають.
Відтак, заважаючи на те, що правовідносини про стягнення пені за несплату аліментів не допускають правонаступництва, на виконання вимог ч.3 ст.377 ЦПК України апеляційний суд зобов'язаний перевірити законність та обґрунтованість судового рішення .
Судом встановлено такі обставини.
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13.12.2018р. по справі №442/6727/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , присуджено стягувати із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частини із всіх видів доходів, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення нею повноліття.
Згідно Розрахунку заборгованості по аліментах у ВП 58506596 станом на 01 серпня 2021 року заборгованість ОСОБА_8 становить 7779,74 грн. (а.с.7,8).
З розрахунку пені, який складений адвокатом позивача вбачається, що така нарахована за період з 01 січня 2019 року травень 2021 року в розмірі 43697,51 грн. (а.с.9).
Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов'язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).
У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій сумі, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.
Тобто у разі несплати аліментів у поточному місяці з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, наслідком чого є відповідальність у вигляді неустойки.
Згідно із частинами першою, другою статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Обов'язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного виконання зобов'язання боржником, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.
Суд першої інстанції не дав належної оцінки розрахунку пені, який не відповідає вимогам ст.196 СК України та наведеній вище позиції Великої Палати Верховного Суду, яка є обов'язковою до врахування відповідно до ст.263 ЦПК України.
Як вбачається з розрахунку заборгованості по аліментах заборгованість за січень,лютий, березень 2019 року відповідач сплатив у квітні 2019 року, однак у розрахунку пені , пеня за цей період розрахована по 03 вересня 2021 року та кількість днів прострочення відповідно становить 645, 917 та 886 днів, що не відповідає дійсності.
В травні 2020 року відповідач сплатив заборгованість по аліментах в розмірі 18100 грн. за період з травня 2019 року, однак у розрахунку пені кінцева дата за який нараховується пеня зазначена 03 вересня 2021 року. Червень-липень 2020 року сплачено 4850 грн., березень 2020 року 10000 грн., квітень 2020 року 6000 грн., однак кінцева дата періоду за який нараховується пеня зазначена 03 вересня 2021 року (а.с.9).
Невідповідність розрахунку пені вимогам ст.196 СК України призвела до її надмірного завищення, що свідчить про неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідно до пунктів 1,3 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду є незаконним таке підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі так як спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Керуючись ст.ст. 255 ч.1 п.7, ст.376 ч.1 п.п.1,3, 377 ч.1,3, 383,384,389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-
Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24 листопада 2021 року скасувати.
Провадження у у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення пені за несплату аліментів закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту ухвали в порядку визначеному ст.389-391 ЦПК України.
Повний текст ухвали складений 29 вересня 2022 року.
Головуючий суддя Ю.Р.Мікуш
Судді: Т.І.Приколота
Р.В.Савуляк