Справа № 456/2635/21 Головуючий у 1 інстанції: Бучківська В.Л.
Провадження № 22-ц/811/329/22 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
Провадження № 22-ц/811/297/22
20 вересня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - Шандри М.М.
суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.
секретаря: Колич Х.Б.
за участю: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 15 листопада 2021 року та за апеляційними скаргами представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на додаткове рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя шляхом стягнення вартості частки,
ОСОБА_1 подала 01.06.2021 до суду позовну заяву, в якій просила в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя стягнути на її користь із ОСОБА_2 1 531 977 грн 50 коп. вартості належної їй Ѕ частки у спільному майні подружжя, а саме: житлового будинку загальною площею 156,6 м кв., житловою площею 65,8 м кв., що розташований на земельній ділянці площею 0,08 га, кадастровий номер 4611200000:08:007:0023, за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлового приміщення - гаражу НОМЕР_1 , який розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; автомобіля марки ЗАЗ, модель Lanos 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , дата державної реєстрації 20.07.2010 та судові витрати у справі.
В обґрунтування позову покликається на те, що 04 серпня 1994 року між нею та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстровано Стрийським відділом реєстрації актів громадянського стану у Львівській області, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено відповідний актовий запис за № 297. Від цього шлюбу у них народилось двоє синів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які досягли повноліття. Перебуваючи в шлюбі, вони з відповідачем впродовж багатьох років мали спільний бюджет, вели спільне господарство, разом несли витрати щодо утримання житла, спільно приймали участь у придбанні речей домашнього вжитку. Також разом прийняли рішення про збільшення житлової площі та розпочали будівництво на земельній ділянці у м. Стрий, яку отримав у власність відповідач 26.10.2010 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку № ЯЛ055681. У будівництво будинку, впродовж багатьох років, вони вкладали разом кошти та фізичні зусилля. Фактично завершено будівництво та будинок зданий в експлуатацію 11.01.2015, про що було подано Декларацію про готовність об'єкту нерухомості до експлуатації та 28.10.2015 виготовлено технічний паспорт. Усі документи та безпосередньо право власності на все майно впродовж багатьох років проживання відповідач реєстрував виключно за собою. Так, 28.01.2016 право власності на житловий будинок загальною площею 156,6 м кв., житловою площею 65,8 м кв., що розташований на земельній ділянці площею 0,08 га, кадастровий номер 4611200000;08:007:0023, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за відповідачем - ОСОБА_2 . Згідно проведеної оцінки ПП «Оціночна компанія «Апекс» ринкова вартість вказаного будинку разом із земельною ділянкою, яка призначена для його обслуговування складає: будинок - 2 618 280 грн та земельна ділянка - 225 940 грн. Також за час проживання в шлюбі за спільні кошти було придбано автомобіль марки ЗАЗ, модель Lanos 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , дата державної реєстрації 20.07.2010. Вказаний транспортний засіб відповідач також зареєстрував за собою. На даний час у неї відсутній доступ до автомобіля, оскільки він безпосередньо знаходиться у користуванні та розпорядженні відповідача, а також у нього знаходиться свідоцтво про його реєстрацію, та згідно висновку ПП «Оціночна компанія «Апекс» визначено ймовірну ринкову вартість даного автомобіля, яка становить 88 860 грн. Також під час шлюбу відповідачем на підставі рішення суду було зареєстровано право власності на нежитлове приміщення - гараж АДРЕСА_3 . Вказаний гараж також був збудований за спільні кошти подружжя. Реєстрація права власності підтверджується витягом № 28620527 від 10.01.2011, виданим Комунальним підприємством «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації». Згідно Звіту про оцінку майна ринкова вартість гаражу становить 130 875 грн. Обсяг спільного сумісного майна подружжя та його загальна вартість становить: житловий будинок - вартість 2 618 280 грн.; земельна ділянка - вартість 225 940 грн.; автомобіль марки ЗАЗ - вартість 88 860 грн.; нежитлове приміщення гаражу 183-А - вартість 130 875 грн. Всього загальна вартість спірного майна становить - 3 063 955 грн 00 коп., а відповідно Ѕ частка вартості майна становить - 1 531 977 грн 50 коп., що є ціною позову. Рішенням Стрийського районного суду Львівської області від 06.05.2021 у справі № 456/1108/21, шлюб між нею та ОСОБА_2 було розірвано. Внаслідок конфліктних стосунків та постійних сварок, відповідач в добровільному порядку не бажає вирішити майнові питання щодо розподілу спільного сумісного майна подружжя, натомість самовільно змінив замки на вхідних дверях спірного будинку та повідомив їй, що не бажає там її більше бачити, і до того ж в будинку є встановлена охоронна сигналізація. Гаражне приміщення та автомобіль також знаходяться у користуванні відповідача, без надання доступу до вказаного майна.
Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 15 листопада 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.
В порядку поділу спільного майна подружжя стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 1 531 977 грн. 50 коп. вартості належної їй Ѕ частки у спільному майні подружжя, а саме: житлового будинку загальною площею 156,6 кв.м., житловою площею 65,8 кв.м., що розташований на земельній ділянці площею 0,08 га, кадастровий номер 4611200000:08:007:0023, за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлового приміщення - гаражу НОМЕР_1 , який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , а також автомобіля марки ЗАЗ, модель LANOS 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , дата державної реєстрації 20.07.2010.
Скасовано забезпечення позову, застосоване ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16.08.2021 шляхом накладення арешту на житловий будинок, загальною площею 156,6 м.кв., житловою площею 65,8 м.кв., що розташований на земельній ділянці площею 0,08 га, кадастровий номер 4611200000:08:007:0023, за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір у розмірі 11 350 грн.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_2 , подавши на нього апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що спірне майно є спільною сумісною власністю подружжя, однак суд першої інстанції не врахував, що присудження одному з подружжя грошової компенсації замість частки у праві спільної сумісної власності допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України, та за умови попереднього внесення другим з подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. Вказує, він не заперечував проти досудового врегулювання спору шляхом укладання договору про поділ майна, не перешкоджав позивачці у здійсненні нею права користування спірним майном та не проти припинення його права власності на спірне майно з отриманням грошової компенсації. Суд першої інстанції не врахував, що у відповідача відсутні кошти для виплати позивачці грошової компенсації, а рішенням суду його поставлено у скрутне матеріальне становище. Звертає увагу, що земельну ділянку по АДРЕСА_1 він одержав шляхом первинної приватизації. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про визнання за ОСОБА_2 та за ОСОБА_1 права власності на Ѕ ідеальну частину спірного майна.
Додатковим рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 грудня 2021 рокузаяву представника позивача - ОСОБА_1 - адвоката Олійника В.Б. про постановлення додаткового рішення задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати за проведення оцінки майна в розмірі 5500 грн., 8000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
В задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
Додаткове рішення оскаржили представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 зазначає, що, враховуючи задоволення позову у повному обсязі та відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у суду першої інстанції не було підстав самостійно зменшити розмір понесених позивачем витрат на правову допомогу. Просить додаткове рішення суду скасувати та ухвалити нове про стягнення судових витрат у повному обсязі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вважає, що судом при ухваленні додаткового рішення не було з'ясовано всіх обставин справи. Зазначає, що стягуючи в користь позивачки 5500 грн витрат за проведення оцінки майна, суд не з'ясував чи взагалі така оцінка була необхідною під час розгляду даної справи. Вважає розмір витрат на оплату правничої допомоги завищеним. Просить додаткове рішення суду скасувати.
Відзиви на апеляційні скарги до суду не надано.
У судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 просила апеляційні скарги ОСОБА_2 залишити без задоволення; апеляційну скаргу її представника ОСОБА_3 на додаткове рішення суду задовольнити, покликаючись на доводи, викладені у скарзі. Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_6 подав до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням на лікуванні, проте не надав жодних доказів на підтвердження вказаних обставин, тому розгляд справи проводиться у відсутності осіб, які не з'явилися в судове засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що скаргу ОСОБА_2 на рішення суду та на додаткове рішення суду слід задовольнити частково, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - залишити без задоволення з таких підстав.
Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини першої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).
Згідно із 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам не повністю відповідає.
Судом установлено, що сторони 04 серпня 1994 року зареєстрували шлюб, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис № 297 /а.с.9/.
Згідно копії рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 06 травня 2021 року розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 /а.с.10-13/.
Як убачається з матеріалів справи, 28.01.2016 зареєстровано право приватної власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 156,6 кв.м, житловою площею 65,8 кв.м та на земельну ділянку, площею 0,08 га, кадастровий номер 4611200000:08:007:0023, за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за відповідачем ОСОБА_2 .
Окрім цього, 10.01.2011 за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на гараж НОМЕР_1 , «Автомобіліст-1» за адресою: АДРЕСА_4 , про що свідчить витяг про державну реєстрацію, виданий КП Львівської обласної ради «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», на підставі рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 05.10.2010 по справі № 2-2497/2010.
ОСОБА_2 зареєстровано також автомобіль марки ЗАЗ, модель Lanos 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , дата державної реєстрації 20.07.2010, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів.
Установивши, що за час шлюбу сторонами було збудовано будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 156,6 кв.м, житловою площею 65,8 кв.м, збудовано гараж НОМЕР_1 , гаражний кооператив «Автомобіліст-1» за адресою: АДРЕСА_4 , та у шлюбі сторони придбали автомобіль марки ЗАЗ, модель LANOS 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , дата державної реєстрації 20.07.2010, суд дійшов правильного висновку, що вищевказане майно, було набуте сторонами як подружжям за час шлюбу, і воно належить їм на праві спільної сумісної власності, частки яких відповідно до ст. 70 СК України є рівними.
Згідно висновків про вартість майна, виконаного ПП «Оціночна компанія «Апекс» 23 квітня 2021 року, ринкова вартість житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 156,6 кв.м, житловою площею 65,8 кв.м становить - 2 618 280, 00 грн; ринкова вартість нежитлового приміщення - гаражу 183-А, за адресою: АДРЕСА_4 становить - 130 875, 00 грн; ринкова вартість земельної ділянки, площею 0,08 га, кадастровий номер 4611200000:08:007:0023, за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - становить 225 940, 00 грн. Згідно висновку, виконаного ПП «Оціночна компанія «Апекс» 27 квітня 2021 року, ймовірна ринкова вартість автомобіля марки ЗАЗ, модель Lanos 2008 року випуску, об'єм двигуна 1498 см3 становить 88 860, 00 грн. Висновки щодо вартості майна відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами.
Всього загальна вартість вищезазначеного майна становить - 3 063 955 гри 00 коп., а відповідно Ѕ частка вартості становить - 1 531 977 грн 50 коп.
У зв'язку з вищенаведеним, суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 слід задоволити та в порядку поділу спільного майна подружжя стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 1 531 977 грн 50 коп. вартості належної їй Ѕ частки у спільному майні подружжя, а саме: житлового будинку загальною площею 156,6 кв.м, житловою площею 65,8 кв.м, що розташований на земельній ділянці площею 0,08 га, кадастровий номер 4611200000:08:007:0023, за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлового приміщення - гаражу НОМЕР_1 , який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , а також автомобіля марки ЗАЗ, модель LANOS 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , дата державної реєстрації 20.07.2010.
Проте повністю з такими висновками суду погодитися не можна.
Згідно з частиною третьою статті 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
При цьому конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом з тим зазначена презумпція може бути спростована одним із подружжя. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Статтею 63 СК України визначено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Згідно з частинами першою, другою статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.
Відповідно до статті 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено угодою між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
У пунктах 1-3 частини першої статті 365 ЦК України передбачено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим.
Правовідносини, в яких позивач просить припинити не право власності відповідача у спільному майні з виплатою компенсації, а своє право на частку в майні з отриманням компенсації на свою користь, регулюються статтею 364 ЦК України, яка передбачає, що співвласник, частка якого в майні не може бути виділена в натурі, має право на отримання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості цієї частки.
Такими чином, поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частина перша, друга ст. 71 СК України), або реалізується через виплату грошової компенсації вартості його частки (частина друга ст. 364 ЦК України).
Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення (ч.2 ст. 183 ЦК України).
Задовольняючи позовні вимоги в частині поділу спільного майна подружжя та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 531 977 вартості належної їй Ѕ частки у спільному майні подружжя, а саме: житлового будинку загальною площею 156,6 кв.м, житловою площею 65,8 кв.м, що розташований на земельній ділянці площею 0,08 га, кадастровий номер 4611200000:08:007:0023, за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлового приміщення - гаражу АДРЕСА_3 , суд не врахував, що позивачем не доведено, що вказані речі є неподільними, частка позивача не може бути виділена в натурі.
Ураховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про задоволення позовних вимог у цій частині.
Суд, задовольняючи позовну вимогу позивачки про стягнення з відповідача на її користь компенсації Ѕ частки вартості автомобіля, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, встановив, що спірний транспортний засіб марки ЗАЗ, модель LANOS 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , дата державної реєстрації 20.07.2010, який набуто сторонами за час зареєстрованого шлюбу, за спільні кошти, є спільним сумісним майном подружжя, зареєстрований за відповідачем та перебуває в його користуванні, є неподільною річчю, позивачкою, як іншим з подружжя, не використовується, дійшов вірного висновку про поділ транспортного засобу, який є спільним майном подружжя, шляхом стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартості належної їй Ѕ частки у спільному майні подружжя, що становить 44 430,00 грн.
Ураховуючи наведене, рішення суд слід скасувати в частині задоволення позовних вимог, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
У порядку поділу спільного майна подружжя стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 44 430,00 грн вартості належної їй Ѕ частки у спільному майні подружжя, а саме: автомобіля марки ЗАЗ, модель LANOS 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , дата державної реєстрації 20.07.2010.
В решті позову відмовити.
У зв'язку із скасування рішення підлягає скасуванню додаткове рішення суду.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог відповідно до ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути сплачений нею судовий збір у розмірі 328,15 грн, витрати за проведення оцінки майна у розмірі 159,50 грн, витрати на правову допомогу у розмірі 406 грн.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення суду задовольнити частково.
Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 15 листопада 2021 року
скасувати в частині задоволення позовних вимог і стягнення судового збору.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя шляхом стягнення вартості частки задовольнити частково.
В порядку поділу спільного майна подружжя стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 44 430 грн. вартості належної їй Ѕ частини автомобіля марки ЗАЗ, модель LANOS 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , дата державної реєстрації 20.07.2010.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір у розмірі 328 грн 15 коп.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на додаткове рішення суду задовольнити частково.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на додаткове рішення суду залишити без задоволення.
Додаткове рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 грудня 2021 року скасувати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати за проведення оцінки майна в розмірі 159 грн. 50 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 406 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повний текст постанови складено: 30.09.2022
Головуючий
Судді