Справа № 686/16302/22
Провадження № 1-кс/686/8719/22
29 вересня 2022 року м.Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Хмельницького, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, перебуваючого у фактичних шлюбних відносинах, маючого на утриманні малолітню дитину, працюючого механізатором Шляхо-будівельного управління №56, раніше не судимого,
у кримінальному провадженні № 12022243000001793,
27.09.2022 слідчий відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 звернуся до суду із клопотанням, яке погоджено прокурором відділу Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що існують передбачені ст.177 КПК України ризики: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні; продовження вчинення інших кримінальних правопорушень, а завершити досудове розслідування у двохмісячний термін неможливо, для об'єктивного дослідження та встановлення усіх обставин кримінального провадження, що мають важливе значення для подальшого судового розгляду, строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 необхідно продовжити на 60 днів.
Заслухавши думку слідчого та прокурора, які наполягають на задоволенні клопотання, підозрюваного та його захисника, які просили обрати більш м'який запобіжний захід, дослідивши матеріали клопотання, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
СУ ГУНП в Хмельницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022243000001793 від 06.08.2022 року за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125 КК України.
Здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022243000001793 саме вказаному органу досудового розслідування було доручено постановою заступника начальника Хмельницької міської прокуратури ОСОБА_7 від 14.09.2022 внаслідок розгляду скарги захисника підозрюваного ОСОБА_5 на неефективне проведення досудового розслідування, оскільки воно не було належним чином організовано та здійснювалося неефективно.
06.08.2022 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, а саме про те, що він «05 серпня 2022 року, близько 23 години 00 хвилин, ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні власної квартири АДРЕСА_2 , будучи в стані алкогольного сп'яніння, помітив під вікном трьох невідомих йому осіб, з якими у останнього виник словесний конфлікт.
В подальшому, ОСОБА_6 , побачивши, що неповнолітні ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , зайшли до його під'їзду, діючи з метою спричинення останнім в ході з'ясування стосунків тілесних ушкоджень, взяв на кухні ніж господарсько-побутового призначення.
Після цього, почувши що вказані особи перебувають на його поверсі, ОСОБА_6 відкрив двері квартири та вийшов на коридор, де перебуваючи на сходинковій площадці навпроти вхідних дверей квартири АДРЕСА_3 , що розташована на 3-му поверсі будинку, 5-го під'їзду, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на нанесення тілесних ушкоджень іншій особі, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, під час словесного конфлікту, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, тримаючи в правій руці ніж господарсько-побутового призначення, розмістившись навпроти неповнолітнього ОСОБА_8 , умисно наніс йому лезом ножа один удар в область лівої поперекової ділянки тулуба.
Внаслідок вказаних вище протиправних дій, ОСОБА_6 , умисно спричинив потерпілому ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді відкритої колото-різаної рани лівої нирки, заочеревинної гематоми, які були небезпечні для життя в момент заподіяння та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень».
На підтвердження обґрунтованості підозри органом досудового розслідування представлено: протокол огляду місця події від 06.08.2022, проведеного в приміщенні під'їзду за адресою: АДРЕСА_4 , в ході якого вилучено слідову інформацію; протокол огляду місця події від 06.08.2022, проведеного в приміщенні квартири АДРЕСА_2 ; протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_8 - батька неповнолітнього ОСОБА_8 ; протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_11 - баби неповнолітнього ОСОБА_10 ; протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_12 - батька неповнолітнього ОСОБА_9 ; довідку, видану уповноваженими особами КП «Хмельницька міська дитяча лікарня» Хмельницької міської ради № 4259 згідно якої у потерпілого ОСОБА_8 станом на 06.08.2022 встановлено наявність тілесних ушкоджень у вигляді відкритої колото-різаної рани лівої нирки, заочеревинної гематоми, що за своїм характером відноситься до тяжких тілесних ушкоджень; протокол допиту свідка ОСОБА_9 ; протокол проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_9 , протокол допиту свідка ОСОБА_10 , протокол допиту свідка ОСОБА_13 , протокол допиту підозрюваного ОСОБА_6
Ч. 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Оцінюючи відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, слідчий суддя зазначає наступне.
У ході дослідження матеріалів кримінального провадження № 12022243000001793, зокрема протоколу допиту підозрюваного від 23.09.2022, встановлено, що підозрюваний ОСОБА_6 , серед іншого, дав показання, які різняться за своїм змістом від показань потерпілих, зокрема в частині причини конфлікту, який на його думку, розпочався з його зауваження до потерпілих з приводу їх шумної поведінки та подальшого розвитку подій. Також ОСОБА_6 пояснював, що коли перебував у своєму житлі, почув сильні стуки по вхідних дверях його квартири та дзвінкі удару в районі замка, а тому він, розуміючи, що хочуть зламати двері його житла, відчинив їх, після чого йому почали наносити удари три хлопці, які увірвалися у квартиру. Отримав удари: ногою в ділянку сонячного сплетіння, в живіт, по голові в ділянку лівої брови та ще близько 3-4 ударів по голові, по лівій кисті (отримавши вказане ушкодження побачив ніж у руці хлопця). Після чого ОСОБА_6 попрямував до кухні, де взяв ножа і намагався за його допомогою вигнати хлопців із свого помешкання. При цьому стверджує, що хлопці спричинили йому ножові поранення.
Вказані показання узгоджуються із показаннями свідка ОСОБА_13 від 21.09.2022, яка посвідчила, що троє хлопців проникли до їх з ОСОБА_6 помешкання та наносили йому тілесні ушкодження, в тому числі із застосуванням ножа.
Тоді як потерпілий ОСОБА_9 , будучи допитаним 28.09.2022, указав, що тілесних ушкоджень ОСОБА_6 вони не наносили, ножів у них не було та у квартиру вони не проникали.
05.08.2022 ОСОБА_6 був обстежений у КНП «Хмельницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» та у картці виїзду екстреної медичної допомоги зафіксовано наявність наступних тілесних ушкоджень: на потилиці з обох боків ножові поранення, на лобі над надбрівними дугами ножові поранення; на носо-губному трикутнику два ножові поранення, на лівому плечі у ділянці згину різана рана, набряк повік правого ока.
Згідно протоколу огляду оптичного диску із аудіо-розмовами, що проводилися по спец-лінії «102» від 16.08.2022 також було зафіксовано виклик Служби «102» Національної поліції України у зв'язку із нанесенням порізів руки. У цьому ж протоколі міститься повідомлення працівників швидкої допомоги про поступлення у травмпункт ОСОБА_6 , якого побили і порізали невідомі вдома в квартирі.
У подальшому слідством здобуто висновок судово-медичної експертизи ОСОБА_6 № 461 від 06.08.2022, за змістом якого станом на 05-06.08.2022 у нього виявлені тілесні ушкодження: поверхнева рана та набряк м'яких тканин в зовнішній третині лівої надбрівної дуги, рана м'яких тканин нижньої третини лівого передпліччя, садна шкіри по передній поверхні середньої третини правого плеча, в проекції тіла грудини, по передньо-внутрішній поверхні середньої третини правого стегна, по передній поверхні середньої та нижньої третини лівого стегна, що могли утворитися від дії ріжучого предмету. Судячи по стану загоєння тілесних ушкоджень, вони можуть мати давність утворення не більше 1-ї доби до моменту початку проведення судово-медичної експертизи 06.08.2022.
І будь-яких слідчих дій, окрім допиту ОСОБА_10 і ОСОБА_9 та проведення слідчого експерименту за участю останнього, спрямованих на з'ясування обставин отримання ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, в тому числі спроможності їх утворення у ході самозахисту останнього від вторгнення у його житло озброєних ножами осіб, про що стверджує підозрюваний та що впливало би на кваліфікацію інкримінованих йому діянь, органом досудового розслідування вжито не було.
При цьому слід звернути увагу і на суперечність у показаннях потерпілого ОСОБА_9 .
Так, неповнолітній ОСОБА_9 , будучи допитаним як свідок 06.08.2022 повідомив, що 05.08.2022 він разом з хлопцями вживали вино, а потім повернулися до будинку по АДРЕСА_4 , біля якого хлопці якийсь час стояли. У подальшому, після висловленого ними зауваження жителю квартири, з якої лунала гучна музика та крики, хлопці вирішили провести ОСОБА_14 , який жив у цьому ж під'їзді на 9 поверсі та піднімалися сходами, так як мали надію словесно вирішити ситуацію.
Подібні ж показання 06.08.2022 надав неповнолітній свідок ОСОБА_15 , зазначивши, що хлопці проводжали його та піднімалися сходами, оскільки хотіли вирішити конфлікт із чоловіком, який відреагував нецензурною лайкою на їх зауваження щодо шуму та гуркоту у його квартирі.
Даючи показання 28.09.2022 як потерпілий, ОСОБА_9 змінив позицію щодо того, чому хлопці не скористалися ліфтом, піднімаючись до помешкання ОСОБА_15 , та зазначив, що вважали, що так буде безпечніше, оскільки думали, що чоловік може їх чекати на 9 поверсі.
Отже, рівень обґрунтованості підозри на даному етапі досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні хоча і достатній для встановлення можливої причетності ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, однак суттєво знижується обсягом, вагомістю та якістю наданих на підтвердження клопотання відомостей як доказів.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29.09.2022 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні було продовжено до чотирьох місяців.
08.08.2022 року слідчим суддею Хмельницького міськрайонного суду відносно ОСОБА_6 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 04.10.2022 року.
Обставинами, які перешкоджають завершити досудове розслідування у даному кримінальному провадженні до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою є необхідність у: долученні висновків судово-медичних експертиз потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 ; долученні висновку додаткової судово-медичної експертизи підозрюваного ОСОБА_6 ; долученні висновків інших призначених судових експертиз у кримінальному проваджені; проведенні слідчого експерименту із підозрюваним ОСОБА_6 ; проведенні слідчого експерименту із свідком ОСОБА_13 ; проведенні допиту в якості потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та проведенні із кожним потерпілим слідчого експерименту; призначенні додаткових судово-медичних експертиз по проведених слідчих експериментах; після проведення відповідних експертиз оглянути наявні у матеріалах кримінального провадження речові докази, які передати на відповідне зберігання; повідомити підозрюваного ОСОБА_6 про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення; провести інші слідчі (розшукові) дії в яких виникне необхідність під час досудового розслідування.
Оцінюючи ризики, яким слідчий обґрунтовує клопотання, слідчий суддя дійшла висновку, що вказаний у клопотанні слідчого ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні, оскільки прокурором не наведено підстав, які б давали суду беззаперечні підстави вважати, що ОСОБА_6 має намір ухилятися від слідства, адже лише тяжкість можливого покарання при можливому визнанні підозрюваного винним не може свідчити про існування вказаного ризику відповідно до вимог закону.
У своїй практиці ЄСПЛ наголошує, що посилання на тяжкість обвинувачення як на головний чинник при оцінці імовірності того, що особа переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребу позбавлення волі не можна оцінювати, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
У справі «Мамедова проти Росії» (Mamedova v Russia) 7064/05 від 01 червня 2006 року щодо недостатності посилання на тяжкість злочину та ймовірне покарання Європейський Суд зазначив, що суди, перевіряючи законність та обґрунтованість продовження тримання заявниці під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребує позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
ОСОБА_6 протягом чотирьох років проживає у фактичних шлюбних відносинах, має неповнолітню дитину, з якою не проживає, однак утримує, має постійне місце проживання та роботи, а тому жоден з долучених до матеріалів клопотання доказів не свідчить про намір підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування.
Також вважаю, що ризик проводження вчинення інших кримінальних правопорушень не є доведеним, оскільки аргументуючи його, слідчий зауважує, що підозрюваний має судимість за ухваленим відносно нього вироком Хмельницького міськрайонного суду за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч 1 ст. 121, ч.1 ст. 70, ч. 1 ст. 71, ч. 2 ст. 72, ч. 4 ст. 70 КК України, яка станом на сьогодні уже погашена.
ВС у постанові № 647/1831/15-к від 27.09.2018 вказав, що судимість має строковий характер. Закон визначає, коли вона виникає (з дня набрання законної сили обвинувальним вироком), та встановлює підстави її припинення. Такими підставами є погашення судимості та її зняття. Як погашення, так і зняття судимості пов'язані зі спливом певних термінів, протягом яких особа повинна перетерпіти негативні наслідки та своєю поведінкою довести остаточне виправлення. Припинення судимості анулює всі кримінально-правові та загальноправові наслідки засудження та призначення покарання. Особа, судимість якої погашена або знята, вважається такою, яка раніше злочину не вчиняла, покарання не відбувала. Вона не зобов'язана будь-де вказувати про вчинення нею в минулому злочину та призначення за нього покарання, не повинна відчувати жодних негативних наслідків колишньої судимості. Врахування погашеної чи знятої судимості при вирішенні будь-яких питань, у т.ч. і при характеристиці особи, суперечить самій суті інституту припинення судимості і є неприпустимим.
А тому, стороною обвинувачення у судовому засіданні не доведено існування ризику вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.
ОСОБА_6 раніше не судимий та будь-яких відомостей про вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень, окрім інкримінованого, матеріали клопотання не містять.
Разом з тим, вважаю доведеним існування ризику незаконного впливу та свідків та потерпілих у кримінальному провадженні і беззаперечних даних, які б виключали існування встановленого у судовому засіданні ризику, слідчим суддею на даний час не встановлено.
Згідно зі статтею 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
Проте, незважаючи на те, що одним із свідків є особа, з якою ОСОБА_6 перебуває у фактичних шлюбних відносинах, та враховуючи, що лише існування ризику незаконного впливу на свідків доведено стороною обвинувачення, вважаю, що продовження застосування найсуворішого запобіжного заходу відносно нього не є виправданим у даному випадку за умови покладення на підозрюваного обов'язку щодо утримання від спілкування із свідками з приводу події кримінального правопорушення.
Відповідно до частини п'ятої статті 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту буде достатнім для запобігання існуючому ризику.
Також на підозрюваного слід покласти обов'язки, визначені ст. 194 КПК України.
Строк цілодобового домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_6 слід встановити в межах строку досудового розслідування, а саме по 26 листопада 2022 року включно.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-178, 183, 184, 199, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.
У задоволенні клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у кримінальному провадженні № 12022243000001793, - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який полягає у забороні залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово без дозволу слідчого, прокурора чи суду.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , визначені ст. 194 КПК України обов'язки, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання, роботи;
- утриматися від спілкування із свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Ухвала діє по 26 листопада 2022 року включно.
Підозрюваного ОСОБА_6 негайно доставити до місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 і звільнити його там з-під варти
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя