Єдиний унікальний номер 229/4997/21
Номер провадження 2/229/73/2022
"30" вересня 2022 р. Дружківський міський суд Донецької області
у складі:
головуючого судді: Гонтар А.Л.,
при секретарі судового засідання: Тертичної Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства 'Українська залізниця' про стягненя заробітної плати ,
позивач ОСОБА_1 15 вересня 2021 року звернувся до Дружківського міського суду Донецької області з позовом до Акціонерного товариства 'Українська залізниця' про стягнення заробітної плати.
В позові зазначив, що він працюв у виробничому підрозділі структурного підрозділу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця". Позивача було звільнено з роботи 11 квітня 2017 року на підставі п.1 ст.36 КЗпП України.
Просить стягнути з відповідача нараховану, але не виплачену йому заробітну плату за період з лютий 2016 року по квітень 2017 року в сумі 20968,46 грн. По теперішній час суми, що належать позивачу від відповідача не виплачені.
Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 22 вересня 2021 року провадження в справі було відкрито та справу призначено до підготовчого засідання на 19 листопада 2021 року (а.с.26-29).
Ухвалою суду від 19 листопада 2021 року підготовче провадження закрито та призначено розгляд справи до судового розгляду по суті на 09 грудня 2021 року.
Представник відповідача ОСОБА_2 надав 23 грудня 2021 року пояснення та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача до АТ "Українська залізниця".
В судове засідання позивач не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи їх було повідомлено належним чином - судовими повістками про виклик. Надали клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.
З огляду на таке, суд вважає за можливе відповідно до ст. 247 ЦПК України, розглянути справу у відсутності сторін, без фіксації судового процесу, на підставі наявних у суду доказів.
Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що трудовою книжкою серії НОМЕР_1 , виданою 23 липня 2007 року на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджено, що позивач у період з 28 травня 2012 року по 11 квітня 2017 року перебував у трудових відносинах з відповідачем, на день звільнення обіймав посаду помічника машиніста електропоїзда цеху експлуатації відокремленого підрозділу моторвагонного депо Ясинувата Державного підприємства "Донецька залізниця" (а.с. 14 ).
Позивача було звільнено 11 квітня 2017 року на підставі п.1ст.36 КЗпП Українив (наказ № 177/ /ос від 11 квітня 2017 року) (а.с.15)
Факт знаходження позивача в трудових відносинах з відповідачем підтверджується записами в його трудовій книжці. Останній запис в трудовій книжці позивача зроблено відповідачем. Таким чином, суд вважає, що ПАТ «Українська залізниця» є належним відповідачем у справі.
Як вбачається з роз'яснень викладених у п. 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 14 від 23.12.2011 року, до заяви має бути додано докази перебування заявника у трудових відносинах із боржником, а підтвердженням суми, яка стягується, може бути будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо.
Відповідно до листа Мінсоцполітики від 20.10.2017 року № 262/0/101-17 чіткої форми (виду) повідомлення про розмір заробітної плати нормативно-правовими актами не встановлено.
Як правило, на підприємстві працівнику при виплаті заробітної плати надається розрахунковий лист про дані щодо сум, які належать до виплати працівнику, та відрахувань з них.
Тому суд вважає належними та допустимим доказами надані позивачем розрахункові листки, (які не містять номерів та дат) як повідомлення про розмір заробітної плати, що містять відомості про нараховану заробітну плату.
Крім того, згідно висновку Верховного Суду, який викладений у постанові від 28.03.2018 року у справі №243/5469/17, відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією.
Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України(форма ОК-5), наданих до суду 25 листопада 2021 року (дата формування виписки: 15 листопада 2021 року) вбачається, що в лютому 2016 року позивачу нарахована заробітна плата - 4203,78 грн, в березні 2016 року - 3478,30 грн, в квітні 2016 року - 3375,68 грн, в травні 2016 року - 1054,98 грн., за період з червня по грудень 2016 року - 0,00 грн.
Згідно відомостей наданих ПАТ Індустріалбанк між ДП «Донецька залізниця» та АБ "Експресс-Банк" укладено договір № 10-04/54 від 01 серпня 2003 року. На ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 в АБ "Експрес-Банк" був відкритий рахунок № НОМЕР_3 для виплати заробітної плати, дата відкриття рахунку 29 вересня 2014 року. У період з квітня 2016 року по травень 2017 року зарахувань заробітної плати не відбувалось (а.с. 45).
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року №938, змінено тип публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» з публічного на приватне та перейменованого його в акціонерне товариство «Українська залізниця», код ЄДРПОУ 40075815.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року № 200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», прийнятою відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», вирішено утворити публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, у тому числі на базі Державного підприємства «Донецька залізниця» згідно додатку №1.
Законом України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», Постановою Кабінету Міністрів України № 200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» передбачено наступні етапи проведення реорганізації: 1) інвентаризація майна юридичних осіб, які підлягають злиттю, та складення передавального акта, 2) затвердження статуту нової юридичної особи (АТ «Укрзалізниця»), 3) державна реєстрація АТ «Укрзалізниця»; 4) припинення державних підприємств залізничного транспорту.
Також КМУ своєю постановою від 2 вересня 2015 року за № 735 затвердив Статут ПАТ «Українська залізниця», відповідно до якого товариство є правонаступником усіх прав та обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.
Товариство набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації в установленому законом порядку.
При реорганізації юридичної особи відбувається універсальне правонаступництво, при якому все майно особи як сукупність прав та обов'язків, які їй належать, переходить до правонаступника чи правонаступників, при цьому в цій сукупності переходять усі окремі права та обов'язки, які належали на момент правонаступництва правопопереднику незалежно від їх виявлення на той момент.
Враховуючи, що відповідно до ч. 6 ст. 2 Закону України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту, правонаступництво не пов'язується з державною реєстрацією припинення підприємства залізничного транспорту, а кредиторам не надавалося право вимагати дострокового виконання вимог у порядку, передбаченому статтею 107 ЦК України, тобто всі їхні вимоги перейшли в повному обсязі до АТ «Укрзалізниця», датою виникнення універсального правонаступництва АТ «Укрзалізниця» щодо підприємств залізничної галузі, які припиняються шляхом злиття, слід вважати дату його державної реєстрації - 21 жовтня 2015 року, з якої воно є правонаступником ДП «Донецька залізниця».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 910/5953/17.
Згідно зі статутом, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 735, АТ «Укрзалізниця» є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту, серед яких ДП «Донецька залізниця».
Отже, АТ «Українська залізниця» є належним відповідачем у цій справі.
Позивачем по справі доведений факт перебування у трудових відносинах з відповідачем по справі.
Частиною четвертою статті 43 Конституції України передбачено право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оплату праці», частиною першою статті 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Статтею 47 КЗпП України передбачено обов'язок власника або уповноваженого ним органу в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Статтею 110 КЗпП України встановлено, що при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати.
Отже, виходячи з положень КЗпП України, Закону України «Про оплату праці», заробітна плата працівникам виплачується за умови виконання ними своїх функціональних обов'язків на підставі укладеного трудового договору з дотриманням установленої правилами внутрішнього трудового розпорядку тривалості щоденної (щотижневої) роботи за умови провадження підприємством господарської діяльності.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 12, частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, при з'ясуванні, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, суд повинен виходити з принципу змагальності цивільного процесу, за яким кожна сторона несе обов'язки щодо збирання доказів і доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, якщо інше не встановлено процесуальним законом.
Згідно положень статей 115, 116 КЗпП України, відсутність заборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець, але це не позбавляє позивача від обов'язку доведення наявності права на отримання певних сум.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, що мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, що містять інформацію щодо предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частини перша, третя статті 77, частина друга статті 78 ЦПК України).
На підтвердження заборгованості АТ «Укрзалізниця» позивачем по справі ОСОБА_1 надана довідка ДП «Українська залізниця» від 26 квітня 2017 року № 211/04, в якій зазначено, що за період з лютого 2016 року по квітень 2017 року сума невиплаченої заробітної плати склала 20968,46 грн. (а.с.16).
Однак, суд не може прийняти до уваги надану позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог довідку з печаткою та штампом ДП «Донецька залізниця» як належний доказ, оскільки постановою КМУ від 2 вересня 2015 року за № 735 був затверджений Статут ПАТ «Українська залізниця», відповідно до якого товариство стало правонаступником усіх прав та обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту, тобто станом на день видачі довідки від 26 квітня 2017 року правонаступником ДП «Українська залізниця» було ПАТ «Українська залізниця».
Позивач надав певні докази на підтвердження заборгованості по заробітної платі з боку відповідача, відповідач не спростував надані позивачем розрахунки заборгованості по заробітній платі, за період з лютого 2016 року по травень 2016 року включно, що містяться в індивідуальних відомостях про застраховану особу Пенсійного фонду України (форма ОК-5), у строки, встановлені частиною 1 ст. 116 КЗпП України, не виплатив всі суми, що належали позивачу від підприємства як при звільненні, так і на час розгляду справи судом.
Суд частково погоджується із розрахунком заборгованості по заробітній платі проведеним позивачем.
З огляду на наведене, суд вважає, що є підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі, розмір якої містіться в індивідуальних відомостях про застраховану особу Пенсійного фонду України (форма ОК-5), а саме: за період з лютого 2016 року по травень 2016 року в розмірі 12112,74 грн.
Зазначена сума підлягає виплаті позивачу за вирахуванням суми податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів, що відповідно до статей 14.1.180, 18, 162.1.3, 168 Податкового кодексу України є обов'язком податкового агента, яким є відповідач.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» з АТ «Українська залізниця» на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 2481 грн. 00 коп.
Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір у сумі 573,27 грн.
Згідно з п. 1 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2022 року становить 2481 грн. 00 коп.
Тобто, за подання позовної заяви підлягає сплаті судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Від сплати судового збору за подачу позову позивач звільнений на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (з наступними змінами і доповненнями).
За частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 573,27 грн. (12112,74 грн. х 992,40 грн. / 20968,46 грн.).
Керуючись статтями 12,13,81,89,258,259,263-265 ЦПК України, 36, 47, 94, 110, 116,117 КЗпП України, суд, -
позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства 'Українська залізниця' про стягнення нарахоіваної але не виплаченої заробітної плати - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця", ЄДРПОУ 40075815, яке знаходиться за адресою: вул. Тверська, буд.5, м. Київ, 03680, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , заборгованість по заробітній платі за період з лютий 2016 року по травень 2016 року в розмірі 12112 (дванадцять тисяч сто дванядцять) грн. 74 коп., з утриманням податку й інших обов'язкових платежів.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь держави, отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106, ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), на рахунок отримувача (IBAN) UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, судовий збір у сумі 573 (п'ятсот сімдесят тривадцять чотири) грн. 27 коп.
В решті позову відмовити.
Рішення в частині заробітної плати за тчервень 2016 року - квітень 2017 року в сумі 8855 (вісім тисяч вісімдесят пять) грн. 72 коп. з утриманням податку й інших обов'язкових платежів, підлягає негайному виконанню, в іншій частині - після набрання рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повний текст рішення виготовлений в нарадчій кімнаті 30 вересня 2022 року.
Суддя Дружківського міського
суду Донецької області А.Л. Гонтар