Справа № 502/1295/22
30 вересня 2022 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області
у складі:
головуючого - судді Масленикова О.А.,
за участю секретаря - Скрипкіної А.Ю.
розглянувши цивільну справу за заявою
ОСОБА_1
заінтересовані особи: Кілійська міська рада
про встановлення факту, що має юридичне значення
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою в якій вказав, що ним було отримано державний акт на право приватної власності на землю серії ІV-ОД № 041852. В державному акті на право приватної власності на землю допущено помилку, а саме - замість імені « ОСОБА_2 », як записано в паспорті заявника, зазначено ім'я « ОСОБА_3 ». Заявник звернувся до ФОП ОСОБА_4 щодо складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі /на місцевості/, однак йому було відмовлено, через невідповідність імені у державному акті та паспорті. На підставі викладеного заявник просив суд встановити факт належності йому правовстановлюючого документу - державного акту серії ІІ ІV-ОД № 041852 на право приватної власності на землю, виданого 28.06.2003 року.
Заявник надав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі.
Представник заінтересованої особи - Кілійської міської ради, надав відзив, в якому просив суд розглянути справу за його відсутності, заявлені вимоги визнає у повному обсязі.
В зв'язку з тим, що розгляд справи проведено за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування ходу судового засідання звукозаписувальним технічним пристроєм не здійснювалось, що узгоджується з положеннями ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши подану заяву та надані докази по справі, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини:
Як зазначено в паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 виданого Кілійським РВ УМВС України в Одеській області 02.01.2002 р., заявником є « ОСОБА_1 », ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З копії державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ОД № 041852, виданого 28 червня 2003 року на підставі розпорядження Кілійської районної державної адміністрації Кілійського району Одеської області від 2 червня 2003 р. № 333, вбачається, що « ОСОБА_5 » надано у приватну власність земельну ділянку площею 3.53 га, розташовану на території Кілійської міської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Як вбачається з листа ФОП ОСОБА_6 № 1 від 19.08.2022 року, ОСОБА_1 відмовлено в послугах щодо складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення /відновлення/ меж земельної ділянки в натурі /на місцевості/ для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Кілійської міської ради Кілійського району Одеської області, через невідповідність імені у державному акті та паспорті.
При вирішенні справи судом застосовано відповідні положення діючого законодавства.
У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 315 ЦПК України та роз'яснень, що містяться в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.95 N 5, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, розглядаються в судовому порядку, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх установлення.
На підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 9 вересня 2013 року № 537 втратила чинність Інструкція про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затверджена наказом Державного комітету із земельних ресурсів від 22 червня 2009 року № 325, якою було врегульовано, серед іншого, питання видачі нового державного акта взамін зіпсованого.
Таким чином заявник позбавлений можливості в позасудовому порядку внести виправлення до відповідного державного акту.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зважаючи на встановлені з досліджених доказів обставини справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог заявника та, беручи до уваги, що в позасудовому порядку неможливо встановити відповідний юридичний факт, задовольняє заяву.
Керуючись ст. ст. 12, 81, 259, 263-265, 315 ЦПК України, суд -
Заяву задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ОД № 041852, виданого 28 червня 2003 року на підставі розпорядження Кілійської районної державної адміністрації Кілійського району Одеської області від 2 червня 2003 р. № 333, « ОСОБА_5 ».
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення рішення.
Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников