Справа № 584/118/22
Провадження №1-кп/584/101/22
28.09.2022 Путивльський районний суд Сумської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні №12021200520000205 від 14 грудня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КК України,
встановив:
У провадженні Путивльського районного суду Сумської області перебуває вказане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КК України.
У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав наявності ризиків, передбачених пунктами 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки строк запобіжного заходу спливає 29 вересня 2022 року, підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому, який обвинувачуються у вчинені тяжкого злочину, на думку прокурора відсутні, вона просила продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому на шістдесят днів.
Захисник заперечувала проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просила обрати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
Обвинувачений підтримав думку захисника.
Заслухавши думку учасників процесу, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, проте раніше визначений розмір застави слід зменшити.
Ухвалою Путивльського районного суду Сумської області від 9 лютого 2022 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому продовжено на підставі подання начальника Конотопської окружної прокуратури від 5 квітня 2022 року та ухвал Путивльського районного суду Сумської області від 7 червня 2022 року та 2 серпня 2022 року до 29 вересня 2022 року.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Тобто, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване до обвинуваченого. Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.
Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України»).
Отже, вирішуючи питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд оцінює суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому.
Норми ч.2 ст.156 КК України передбачають відповідальність за скоєння злочину, який за змістом ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 років.
Беручи до уваги характер злочинного діяння, тяжкість покарання, що загрожує в разі визнання обвинуваченого винним у скоєнні зазначеного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки розгляд справи триває, не всіх свідків допитано, а отже ризики, що були підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 9 лютого 2022 року, не припинили своє існування на теперішній час.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування стосовно ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Доводи захисника та обвинуваченого щодо обрання останньому запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту суд вважає непереконливими.
Таким чином, застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно продовжити на строк шістдесят днів.
ЄСПЛ у своїх рішеннях у справах «Сіренко та інші проти України», «Штепа проти України», «Ноймайстер проти Австрії», «Харченко проти України» акцентує увагу на тому, що для виправдання тривалості тримання особи під вартою державні органи мають оцінювати конкретні факти та розглядати можливість застосування інших запобіжних заходів як альтернативу триманню під вартою. При цьому ЄСПЛ зазначає, що тяжкість висунутих проти особи обвинувачень і ризик її переховування або перешкоджання відповідному розслідуванню, указані як підстава для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не є достатніми при багаторазовому продовженні такого заходу, оскільки з плином часу тривале тримання особи під вартою вимагає додаткового обґрунтування, належного аналізу фактів щодо того, чи є такий запобіжний захід необхідний за цих обставин на відповідній стадії провадження.
Разом з тим, ЄСПЛ зазначає, що суди своїми рішеннями повинні забезпечувати не тільки права особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, а й високі стандарти охоронюваних загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає більшої суворості в оцінці порушень суспільних цінностей.
Враховуючи викладене, зважаючи на попередній строк тримання обвинуваченого під вартою та його пояснення, відповідно п.2 ч.5 cт.182 КПК України вважає за необхідне визначити розмір застави, внесення якої буде достатнім для звільнення з-під варти, в сумі 49620 грн., тобто у мінімальному розмірі, з покладенням на нього в разі звільнення обов'язків, передбачених п.п.1-3 ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись ст.ст.176-178, 183, 193-194, 197 КПК України, суд
ухвалив:
Обраний запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою продовжити на шістдесят днів з 12 год. 00 хв. 28 вересня 2022 року по 12 год. 00 хв. 25 листопада 2022 року включно.
Обвинувачений ОСОБА_4 підлягає звільненню з-під варти в разі внесення застави в розмірі 49620 грн. (сорок дев'ять тисяч шістсот двадцять гривень), з покладенням на нього в цьому випадку на цей же строк таких обов'язків:
- прибувати до прокурора кожної середи щотижня;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання та роботи.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі звільнення з-під варти він зобов'язаний виконувати покладені на нього судом обов'язки, невиконання яких тягне за собою звернення суми застави в дохід держави та подальшу заміну запобіжного заходу на більш суворий.
Розгляд справи відкласти на 14 год. 00 хв. 20 жовтня 2022 року.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Путивльський районний суд Сумської області протягом семи днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу суду було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом семи днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя ОСОБА_1