Справа № 607/1978/22Головуючий у 1-й інстанції Дзюбановський Ю.І.
Провадження № 33/817/516/22 Доповідач - Тиха І.М.
Категорія - ч. 2 ст. 130 КУпАП
29 вересня 2022 р. м. Тернопіль
Суддя Тернопільського апеляційного суду Тиха І.М. ознайомившись з матеріалами за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 лютого 2022 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП,-
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки та з оплатним вилученням транспортного засобу марки “BMW 520і”, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 .
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду відносно нього скасувати, провадження по справі закрити та поновити строк на апеляційне оскарження.
Обґрунтовує поважність причини пропуску строку апеляційного оскарження тим, що не був присутнім під час проголошення оскаржуваної постанови та копію оскаржуваної постанови отримав за заявою лише 22 липня 2022 року.
Ознайомившись з апеляційною скаргою та матеріалами адміністративної справи, вважаю, що апеляційну скаргу слід повернути апелянту, виходячи з таких міркувань.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Сабадаш проти України поновлення судом пропущеного строку на оскарження рішення без належного обґрунтування порушує принцип юридичної визначеності.
Також, у справі Каракуця проти України у своєму рішенні ЄСПЛ зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.
У рішенні ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що у разі, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумний інтервал часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі, як правова визначеність.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був належним чином повідомленим про день та час судового розгляду, який відбувся 16 лютого 2022 року, про що свідчить протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 306834 (а.с.1).
В контексті ч. 2 ст. 294 КУпАП початок перебігу строку оскарження постанови судді у справах про адміністративні правопорушення пов'язаний виключно з датою її винесення.
26 лютого 2022 року був останнім днем строку апеляційного оскарження.
З матеріалів справи слідує, що апеляційну скаргу було подано після закінчення строку на апеляційне оскарження, а саме, з апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернувся лише 19 вересня 2022 року, тобто з пропуском встановленого законом процесуального строку майже на 7 місяців.
Доводи апеляційної скарги про те, що копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 отримав лише 22 липня 2022 року, не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_1 знав про розгляд справи 16 лютого 2022 року та повинен був би цікавитись результатом розгляду.
Також, згідно наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення постанова була направлена ОСОБА_1 23 лютого 2022 року, однак повернута у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Вважаю, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в своїх рішенням, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Таким чином, ОСОБА_1 не позбавлений був обов'язку цікавитись щодо того, на якому етапі розгляду перебуває справа відносно нього та результатами такого розгляду, отже нехтування ним своїми процесуальними обов'язками об'єктивними причинами не обумовлено, а тому апеляційний суд вважає такі дії позицією захисту направленою на уникнення від відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення.
Разом з тим, причини пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне подання апеляційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин. За відсутності таких, поновлення процесуального строку буде порушенням принципу юридичної визначеності.
Так, в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03 грудня 2003 року у справі "Рябих проти Росії", від 09 листопада 2004 року у справі "Науменко проти України", від 19 лютого 2009 року у справі "Христов проти України", від 03 квітня 2008 року у справі "Понамарьов проти України", сформульовано висновки щодо застосування елементів принципу юридичної визначеності, відхід від якого можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні причини, які у поданій апеляційній скарзі не наведені.
Причину пропуску строку на апеляційне оскарження постанови місцевого суду слід визнати не поважною, з огляду на вимоги ч. 2 ст. 294 КУпАП, відповідно до яких строк апеляційного оскарження закінчувався 26 лютого 2022 року та з урахуванням того, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, проте не проявив належної зацікавленості в результатах її розгляду та не виявив бажання бути присутнім в судовому засіданні 16 лютого 2022 року.
З урахуванням вищезазначеного, підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження не вбачаю, відтак апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід повернути особі, яка її подала.
На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 лютого 2022 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП - відмовити.
Апеляційну скаргу повернути апелянту.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Тернопільського І.М. Тиха
апеляційного суду