Справа № 462/4021/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/837/22 Доповідач: ОСОБА_2
19 вересня 2022 року м. Львів
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 25.08.2022 року про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
встановила:
цією ухвалою обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою на 60 днів до 24.10.2022 року із визначенням застави у розмірі 99240 гривень.
В мотивах свого рішення суд першої інстанції зазначив, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, продовжують існувати, а тому з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи обвинуваченого, за відсутності міцних соціальних зв'язків до нього неможливо застосувати більш м'які запобіжні заходи.
На ухвалу суду захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати нього запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник покликається на те, що під час підготовчого судового засіданні, відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, суд першої інстанції вправі приймати рішення про продовження строку триманні під вартою, а лише про обрання, зміну чи його скасування. Вказує, що відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_7 є особою молодого віку, раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки. Зазначає, що обвинувачений має скрутне матеріальне становище, а тому визначений йому розмір застави є непомірним.
Відповідно до ч. 4 ст. 422-1 КПК України, розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Прокурор та захисник на розгляд апеляційної скарги не з'явилися, про причини неявки не повідомили.
Таким чином, відповідно до ч. 4 ст. 422-1 КПК України, колегія суддів вважає, що розгляд апеляційної скарги захисника слід проводити у відсутності учасників процесу.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали клопотання та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів контрольного провадження, на розгляді у Залізничному районному суді м. Львова перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою на 60 днів, до 24.10.2022 року із визначенням застави у розмірі 99240 гривень.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи положення ч. 3 ст. 199 КПК України, колегія суддів вважає доведеним прокурором, що ризики переховування від суду, незаконного впливу на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення, не зменшились, а відтак, обґрунтованими є висновки суду, що застосування більш м'яких запобіжних заходів для їх запобігання є недостатнім.
Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти власності, за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
Обвинувачений ОСОБА_7 , раніше не судимий, не одружений, наявність у обвинуваченого батьків не може свідчити про міцність соціальних зв'язків, оскільки у матеріалах провадження відсутні дані про їхнє перебування на утриманні у обвинуваченого, а також їхнє спільне проживання.
Зазначені обставини, на думку колегії суддів, вказують на відсутність соціально-стримуючих факторів та можливість обвинуваченого переховуватися від суду.
У КПК України терміни «обрання запобіжного заходу» та «продовження запобіжного заходу» використовуються як синонімічні за своїм правовим значенням. При цьому обрання є первинною стадією під час застосування запобіжного заходу, який обирається на певний строк, а продовження - вторинною, що наступає за певних умов, до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Вказана позиція викладена у постанові Верховного суду від 09.12.2020 року у справі № 635/108/19.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, за відсутності клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
Відтак, колегія суддів вважає, що під час підготовчого судового засідання суд першої інстанції вправі примати рішення не лише про обрання, зміну чи скасування запобіжного заходу, а і про продовження його строку, а тому покликання захисника з цього приводу як на підставу скасування ухвали суду першої інстанції є необґрунтованими.
З врахуванням вищевказаних обставин, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про наявність достатніх підстав вважати, що для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, обвинуваченому слід продовжити строк тримання під вартою із визначенням застави у розмірі, передбаченому п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, для тяжких злочинів, що є достатнім та необхідним для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали Залізничного районного суду м. Львова від 25.08.2022 року відносно ОСОБА_7 колегією суддів не встановлено, а тому її слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
постановила:
ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 25.08.2022 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 до 24.10.2022 року із визначенням застави у розмірі 99240 гривень - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4