Дата документу Справа № 336/3026/22
Єдиний унікальний №336/3026/22 Головуючий в 1 інст. Дацюк О.І.
Провадження №33/807/426/22 Доповідач в 2 інст. Тютюник М.С.
13 вересня 2022 року місто Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Тютюник М.С., за участю захисника ОСОБА_1 - адвоката Біліченка О.О. розглянувши в залі Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 21 липня 2022 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає у АДРЕСА_1 ,-
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт на строк ста двадцяти годин, стягнуто судовий збір.
Згідно з оскаржуваною постановою, ОСОБА_1 маючи обов?язок зі сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не сплачував аліменти в період часу з березня 2021 року по травень 2022 року, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої, ОСОБА_1 вважає постанову суду не обґрунтованою і такою що підлягає скасуванню у зв'язку із наступним. Так, в протоколі від 02.07.2022 року час вчинення адміністративного правопорушення за ст. 183-1 КУпАП, зокрема виникнення боргу, сукупний розмір якого перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, не зазначено. Вказує, що на момент складання протоколу від 02.07.2022 року, так і на момент ухвалення постанови суду від 21.07.2022 року сума боргу за аліментами була 20 897, 56 грн., оскільки ним 01.07.2022 р. було сплачено борг у сумі 15 000 грн. Отже, на думку апелянта, його вина часткова, оскільки заборгованість виникла через воєнний стан в країні. Крім того, 04.07.2022 р. він здійснив часткову сплату боргу у сумі 10 000 грн. Звертає увагу на пом'якшуючі обставини, зокрема перебування на його утриманні хворої матері. Просить скасувати постанову суду, прийняти нову постанову, якою звільнити його від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням, на підставі ст. 22 КУпАП.
Враховуючи обізнаність ОСОБА_1 про час та дату судового засідання в суді апеляційної інстанції, та присутність захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Біліченка О.О., який зазначив про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності ОСОБА_1 , суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутністю ОСОБА_1 , що не суперечить положенням ч. 6 ст. 294 КУпАП України.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши думку адвоката Біліченка О.О., який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Вимогами ст.252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно положень ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Апеляційний суд вважає, що таких вимог закону при розгляді справи стосовно ОСОБА_1 дотримано не було, оскільки судом не в повній мірі з'ясовані фактичні обставини справи та не надано належної оцінки зібраним у справі доказам, здійснений висновок не відповідає фактичним обставинам по справі .
Так, за матеріалами справи ОСОБА_3 28.06.2022 р. звернулася до відділу поліції із заявою про проведення профілактичної бесіди з її колишнім чоловіком ОСОБА_1 щодо не сплати аліментів на неповнолітню дитину.
На звернення ОСОБА_3 працівником поліції 2 липня 2022 р. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 392937 відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП.
Як вбачається із відомостей, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 392937 від 02.07.2022 р. та постанови суду, ОСОБА_1 маючи обов?язок зі сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не сплачував аліменти в період часу з березня 2021 року по травень 2022 року, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
В оскаржуваній постанові суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП.
Проте, на думку апеляційного суду, такі висновки, викладені у постанові, з'ясовано не повно та неправильно встановлено фактичні обставини справи.
Місцевий суд виходив із того, що заборгованість по аліментам у сукупному розмірі, який перевищує суму відповідних платежів за шість місяців - виникла на момент звернення ОСОБА_3 до відділу поліції, проте з таким висновком апеляційна інстанція не може погодитися у зв'язку з наступним.
Так, обов'язковими умовами складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183-1 КУпАП повинно бути несплата аліментів на утримання дитини, а також сукупний розмір заборгованості - за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Тобто, сукупний розмір заборгованості за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання - має бути на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, оскільки ОСОБА_1 1 липня 2022 р. частково сплатив заборгованість по аліментам у сумі 15000 гривень, що отримало належне документальне підтвердження, і на момент складання протоколу 2 липня 2022 р. сума заборгованості була меншою ніж сукупний розмір, якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, то апеляційний суд не вбачає в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.183-1 КУпАП.
У судовому засіданні апеляційного суду адвокат Біліченко О.О. зазначив, що ОСОБА_1 у повному обсязі погасив заборгованість по аліментам та надав копію постанови від 25 серпня 2022 р. про скасування тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, яка містить відомості щодо дійсного погашення заборгованості.
Проте, на думку суду апеляційної інстанції, надані стороною захисту докази про відсутність заборгованості зі сплати аліментів засвідчують її погашення після подання апеляційної скарги.
Посилання, що заборгованість мала місце лише два місці та виникла через воєнний стан в країні спростовуються довідкою про розрахунок заборгованості від 27 червня 2022 р., яка засвідчує не сплату ОСОБА_1 аліментів протягом тривалого періоду з березня 2021 р. по травень 2022 р., тобто більша частина періоду не припадала на період воєнного стану.
Між тим, відхилення апеляційною інстанцією доводів адвоката щодо погашення заборгованості та її періоду не впливає на висновок апеляційного суду щодо відсутності складу адміністративного правопорушення, оскільки іншій довід, наведений захисником знайшов своє підтвердження з огляду на наявні у справі документи через призму об'єктивної сторони ч. 1 ст.183-1 КУпАП.
Інші доводи апелянта, суд до уваги не бере, що за вже встановлених обставин на висновки суду апеляційної інстанції суттєво не впливають.
На підставі викладеного, постанову суду першої інстанції не можна вважати законною, обґрунтованою та вмотивованою, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню.
Постановляючи нову постанову апеляційний суд дослідив всі наявні в матеріалах справи в своїй сукупності докази та дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП.
Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутній склад адміністративного правопорушення.
За таких обставин апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП України, суддя
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21 липня 2022 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП скасувати.
Постановити нову, якою закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.183-1 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду М.С. Тютюник