Справа № 314/2292/22
Провадження № 3/314/1381/2022
30.09.2022 м. Вільнянськ
Суддя Вільнянського районного суду Запорізької області Свідунович Н.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 23.03.2002 Василівським РВ УМВС України в Запорізькій області, РНОКПП відсутній, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , інші відомості суду не відомі,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 106119, складеним 10.09.2002, 10.09.2022 о 14 годині 10 хвилин на а/д Запоріжжя-Донецьк 18 км водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21093, д/н НОМЕР_2 , з вираженими ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці очей розширені, не реагують на світло, порушення мови і виражене тремтіння пальців рук), від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у Запорізькому обласному наркодиспансері відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
У судове засідання, призначене на 09 годину 00 хвилин 30.09.2022, ОСОБА_1 не з'явився, причин неявки суду не повідомив.
Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьова проти України» (п. 41) констатував, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У протоколі про адміністративне правопорушення було зазначено, що справа про адміністративне правопорушення буде розглянута у Вільнянському районному суді Запорізької області 30.09.2022, про що ОСОБА_1 було ознайомлено. Згідно даних, відображених в протоколі, вбачається, що ОСОБА_1 достеменно відомо про наявність у провадженні суду справи про адміністративне правопорушення щодо нього.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 мав об'єктивну можливість бути присутнім в судовому засіданні, оскільки була обізнаний про складання працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення, сповіщався про час і місце розгляду справи, що зафіксовано у самому протоколі, однак не вжив заходів для явки до суду, не подавав письмових заперечень проти протоколу, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Законом не визначено порядок проведення огляду водіїв на стан сп'яніння, натомість, такий порядок визначено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015.
Відповідно до п. 3 Розділу I Інструкції, ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. А Згідно з п. 4 Розділу I Інструкції, ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів,що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Таким чином, у протоколі працівником поліції зазначені ознаки наркотичного сп'яніння, які різняться від тих, які визначені Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Також у судовому засіданні було досліджено відеозапис, долучений до матеріалів справи, який не дозволяє в повній мірі дослідити обставини вчинення адміністративного правопорушення Зокрема, відеозапис не містить відомостей про дату і час проведення відео фіксації, як того вимагає інструкція із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Також працівником поліції не було повідомлено ОСОБА_1 підстав для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Крім того, обов'язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте на долученому до матеріалів справи відеозаписі не зафіксовано факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, відеозапис, на якому останній припаркував свій транспортний засіб на узбіччі дороги був вчинений після виконання працівником поліції вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а тому не може вважатися належним доказом керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Будь-яких інших доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом матеріали справи не містять.
Крім того, сам відеозапис здійснено працівником поліції на телефон, який не відноситься до переліку технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, встановленого Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ № 1026 від 18.12.2018.
Верховний суд у постанові від 18.07.2019 у справі № 216/5226/16-а вказав, що доказом порушення ПДР не може бути відеозапис з нагрудної камери поліцейського, якщо він не відображає відомостей про вчинення правопорушення, а лише містить процесуальну послідовність учинюваних процесуальних дій (винесення постанови, складання протоколу).
Відповідно до вимог ст.ст. 9, 245 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Виходячи з положень ст.ст. 8, 62 Конституції України, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, суд тлумачить усі сумніви на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доведена, а, отже, зважаючи на все вищевикладене, в його діях не вбачається складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 283, 284, 294, суд -
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП, протягом 10 днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області.
Суддя Н.М. Свідунович
30.09.2022