Справа № 314/2302/22
Провадження № 3/314/1389/2022
30.09.2022 м. Вільнянськ
Суддя Вільнянського районного суду Запорізької області Свідунович Н.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 15.12.2000 Вільнянським РВ УМВС України в Запорізькій області, РНОКПП відсутній, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , інші відомості суду не відомі,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 443837, складеним 10.09.2022, 10.09.2022 малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинила хуліганські дії по відношенню до малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на дитячому майданчику по вул. Гагаріна в с. Богатирівка. Так як дитина не досягла відповідного віку, тому до відповідальності притягується її мама ОСОБА_1 .
У судове засідання, призначене на 10 годину 00 хвилин 30.09.2022, ОСОБА_1 не з'явилась, причин неявки суду не повідомила.
Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (п. 41) констатував, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У протоколі про адміністративне правопорушення було зазначено, що справа про адміністративне правопорушення буде розглянута у Вільнянському районному суді Запорізької області 30.09.2022, про що ОСОБА_1 під підпис було ознайомлено. Згідно даних, відображених в протоколі, вбачається, що ОСОБА_1 достеменно відомо про наявність у провадженні суду справи про адміністративне правопорушення щодо неї.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 мала об'єктивну можливість бути присутньою в судовому засіданні, оскільки була обізнана про складання працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення, сповіщалась про час і місце розгляду справи, що зафіксовано у самому протоколі, однак не вжила заходів для явки до суду, не подавала письмових заперечень проти протоколу, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Необхідною умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, тобто передбаченої нормами права сукупності об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи те діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення, що включає в себе: а) об'єкт; б) об'єктивну сторону; в) суб'єкт; г) суб'єктивну сторону.
Частина 1 статті 184 КУпАП передбачає відповідальність батьків та осіб, що їх замінюють, за ухилення від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Аналізуючи зміст диспозитивної частини вказаної статті, можна зробити висновок, що обов'язковими ознаками об'єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є протиправне діяння у вигляді ухилення від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, відсутність цієї ознаки виключає склад вказаного адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, що їх замінюють, зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних, історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Однак, у порушення вимог ст. 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали справи не містять відомостей про те, в який період і від яких конкретно обов'язків, передбачених законодавством, ухилилась ОСОБА_1 . При цьому сам факт вчинення малолітньою дочкою ОСОБА_1 адміністративного правопорушення автоматично не свідчить про невиконання матір'ю обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Крім того, не знаходить суд підтвердженим і факт вчинення малолітньою дочкою ОСОБА_1 . ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а саме дрібного хуліганства.
Так, стаття 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є протиправне діяння у вигляді нецензурної лайки в громадських місцях, образливого чіпляння до громадян та інших подібних дій, шкідливі наслідки у вигляді порушення громадського порядку і спокою громадян, причинний зв'язок між діянням та наслідками, а також місце вчинення проступку, яке обов'язково має бути громадським.
При цьому, ні протокол про адміністративне правопорушення, ні інші матеріали справи не містять посилання ні на протиправне діяння, яке було вчинено малолітньою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ні на шкідливі наслідки у вигляді порушення громадського порядку і спокою громадян.
Відповідно до вимог ст.ст. 9, 245 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Виходячи з положень ст.ст. 8, 62 Конституції України, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, суд тлумачить усі сумніви на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 не вбачається складу правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 283, 284, 294, суд -
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП, протягом 10 днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області.
Суддя Н.М. Свідунович
30.09.2022