Справа № 144/736/22
Провадження № 1-кп/144/79/22
іменем України
29.09.2022 року смт. Теплик
Теплицький районний суд Вінницької області у складі :
Головуючої - судді ОСОБА_13.,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_14.,
учасників судового провадження:
прокурорів - ОСОБА_15., ОСОБА_16.,
обвинуваченого - ОСОБА_1 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_17.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Теплик кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022020110000047 від 17.05.2022 про обвинувачення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Христинівка Черкаської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 121 КК України (далі - КК), ч. 2 ст. 309 КК, -
18.01.2022 біля 19.00 години (точного часу не встановлено), ОСОБА_1 , будучи у стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи у житловому будинку ОСОБА_2 , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з мотиву особистих неприязних відносин, умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, наніс невстановлену кількість ударів в область голови ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого, взявши в руку сковорідку, яка була в кімнаті будинку, наніс невстановлену досудовим розслідуванням кількість ударів останньому в область голови, у результаті чого ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток склепіння та основи черепа, а саме: перелом правої та лівої тім'яних кісток, перелом лівої та правої скроневої кісток, від яких ІНФОРМАЦІЯ_3 помер.
При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді крововиливу під м'які покриви голови, перелому кісток склепіння та основи черепа, а саме: перелому правої та лівої тім'яних кісток, перелому лівої та правої скроневої кісток, які могли виникнути внаслідок дії тупого-их твердого-их предмета-тів, індивідуальні або групові властивості якого-их не відобразились у морфологічних властивостях вказаних ушкоджень, тому встановити їх ступінь тяжкості не являється можливим, оскільки морфологічний перебіг прижиттєвих змін визначити неможливо у зв'язку з гнильними змінами тіла.
Тілесні ушкодження, виявлені в ділянці голови, а саме: крововилив під м'які покриви голови, перелом кісток склепіння та основи черепа, зокрема, перелом правої та лівої тім'яних кісток, перелом лівої та правої скроневої кісток зазвичай супроводжуються відкритою черепно-мозковою травмою з забоєм головного мозку, субдуральним та субарахноїдальним крововиливом, що у свою чергу може спричинити смерть.
Ушкодження у вигляді перелому кісток склепіння та основи черепа, а саме: перелом правої та лівої тім'яних кісток, перелом лівої та правої скроневої кісток мають ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень відносно живих осіб, оскільки вони є загрозливими для життя у момент їх виникнення.
Досудовим розслідуванням дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 121 КК як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
Крім того, у вересні 2021 року (точної дати та часу не встановлено) ОСОБА_1 на своїй земельній ділянці, що розташована по АДРЕСА_1 , побачив кущі рослин схожих на рослини дикорослої коноплі. У цей час у нього виник протиправний умисел, спрямований на незаконне придбання для особистого вживання, без мети збуту, особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу. Реалізуючи свій протиправний умисел, перебуваючи на тому ж місці, ОСОБА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою незаконного придбання особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, для особистого вживання, руками зірвав рослини схожі на рослини дикорослої коноплі, таким чином незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс.
Одразу після цього ОСОБА_1 , зберігаючи при собі рослини дикорослої коноплі, переніс частину рослин до сараю свого домоволодіння, а іншу частину до свого житлового будинку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та заховав. Таким чином, останній із того часу став незаконно зберігати, без мети збуту, особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс.
У подальшому, 18.05.2022 працівниками відділення поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , проведено обшук житлового будинку та господарських будівель, під час якого у житловій кімнаті будинку, підсобному приміщенні та на горищі, виявлено та вилучено рослини зеленого кольору, які зовні схожі на рослини коноплі, які згідно висновків експертиз матеріалів, речовин та виробів є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, загальна маса якого (у перерахунку на висушену речовину) становить 1416, 04 г.
Досудовим розслідуванням дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 309 КК, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинене у великих розмірах.
Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею, відповідно до вимог ст. 337 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК).
Обвинувачений у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень не визнав та надав суду наступні показання.
По епізоду умисного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили смерть потерпілого, ОСОБА_1 показав, що 18.01.2022 близько 19 години він прийшов із роботи. Вдома у нього було півтора літра горілки. На вечерю зайшов знайомий ОСОБА_3 , якого він попросив посмажити картоплі, а сам пішов у магазин за закускою. Повернувшись через 30-40 хвилин, ОСОБА_1 виявив, що ОСОБА_3 у будинку вже не було, на плиті диміла сковорідка, що його обурило. Він пішов його шукати потерпілого до ОСОБА_2 , в якого той ночував останнім часом, де застав їх обох за столом. На його пропозицію налити горілки, яку ОСОБА_3 викрав у нього, останній повідомив, що її вже випили, що спровокувало конфлікт, під час якого потерпілий замахнувся на ОСОБА_1 , який у відповідь дав йому ляпаса, після чого взяв у руку зі столу невелику сковорідку, якою замахнувся, але не вдарив ОСОБА_3 по голові, оскільки перекинувся стіл, який стояв поміж ними, що завадило дотягнутися до потерпілого. ОСОБА_2 зробив їм зауваження за безлад у будинку, після чого вони всі вийшли на вулицю, де продовжувалась суперечка. Далі обвинувачений наказав ОСОБА_3 , щоб він завтра відпрацював за горілку та пішов додому. Наступного ранку ОСОБА_1 повернувся, щоб з'ясувати чому ОСОБА_3 не прийшов на роботу. ОСОБА_2 повідомив, що вони вночі вживали спиртні напої, де потерпілий йому невідомо. На відстані близько десяти метрів від будинку ОСОБА_1 побачив ОСОБА_3 , який лежав на спині, перевернув його і покликав ОСОБА_2 . Під руки вони завели у будинок потерпілого, якому ОСОБА_1 залив у рот недопиту горілку з однієї з трьох чарок, які стояли на столі, після чого вони поклали ОСОБА_3 на ліжко та обвинувачений пішов. Наступні два дні він заходив до ОСОБА_2 , де заставав його та потерпілого у стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_3 лежав і хропів. Через 2-3 дні обвинучений зустрів ОСОБА_2 , який повідомив, що ОСОБА_3 пішов від нього невідомо куди. Пізніше до нього телефонували сестри покійного, які його шукали, а через місяць - півтора прийшли працівники поліції, які повідомили, що знайшли труп ОСОБА_3
Потерпіла у кримінальному провадженні - сестра померлого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 звернулась до суду з заявою про розгляд кримінального провадження у її відсутності, при визначенні міри покарання покладається на розсуду суду, претензій матеріального та морального харатеру не має.
Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК, суд дійшов висновку про те, що його винуватість за вставновлених фактичних обставин, підтверджується сукупністю наступних доказів, які безпосередньо досліджені під час судового розгляду кримінального провадження:
- показаннями свідка ОСОБА_2 , який як безпосередній очевидець події, зазначив, що з ОСОБА_1 раніше стосунків не підтримував. Покійний ОСОБА_3 його знайомий, який іноді приходив до нього дивитися телевізор. Свідок показав, що у другій половині січня 2022 року, увечері до нього прийшов ОСОБА_3 , який приніс із собою півтора літра горілки і закуску. Вони вдвох повечеряли, випивши майже всю горілку. Почули стук спочатку у вікно, потім у двері. Він відчинив і побачив ОСОБА_1 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння, кричав і поводився агресивно. Останній увійшов у будинок і почав бити кулаками ОСОБА_3 , оскільки той викрав у нього вдома горілку. Далі він схопив чавунну сковорідку, що стояла на плиті та вдарив нею по голові потерпілого, який сидів на кроваті. Точну кількість ударів, від яких сковорідка розлетілася та відпала її дерев'яна ручка, він не пам'ятає. Коли свідок їх розбороняв, обвинувачений йому також розбив лоба, наносячи побої. Після чого ОСОБА_2 виштовхав їх обох на вулицю, де вони продовжували бійку, а сам замкнувся у будинку. Наступного ранку він зустрів ОСОБА_1 , який йшов до нього, щоб дізнатися де потерпілий. Обвинувачений завів його у кущі, де раніше залишив ОСОБА_3 , який на той час був живий. Вони під руки затягнули останнього у будинок і поклали на ліжко, де він почав хропти. ОСОБА_1 запропонував викликати швидку, але у нього не було телефону. Наступного дня обвинувачений прийшов знову, ОСОБА_3 так само лежав і хропів, але невдовзі вони помітили, що він мертвий. Розгубившись, ОСОБА_1 запропонував захоронити потерпілого у сараї, куди перемістив тіло останнього, яке закидали глиною. Через деякий час ОСОБА_3 почали шукати сестри. Тіло загиблого знайшли працівники поліції у сараї його домоволодіння. Про дану подію ОСОБА_2 нікому не розповідав, оскільки боявся ОСОБА_1 , який погрожував, що відправить його вслід за покійним. Сковорідку, якою обвинувачений наносив удари, через деякий час він здав на металобрухт.
- показаннями свідка ОСОБА_5 , яка зазначила, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 її односельці. ОСОБА_1 характеризується негативно, постійно зловживає спиртними напоями, дебоширить і погрожує людям, усі в селі його бояться. Покійний ОСОБА_3 був спокійним і тихим, розповідав, що посварився з ОСОБА_1 наприкінці 2021, тому більш не хотів із ним спілкуватися. Отже, коли ОСОБА_3 зник, односельці відразу у цьому запідозрили ОСОБА_1 . На початку березня 2022 року ОСОБА_2 приніс до неї мішок металобрухту, серед якого пізніше працівники поліції знайшли чорну металеву сковорідку з відбитою ручкою, яку вилучили.
Даних, передбачених ч. 2 ст. 96 КПК стороною захисту стосовно допитаних під час судового розгляду свідків для доведення недостовірності їх показань не надано. Про допит інших осіб в якості свідків у кримінальному провадженні сторона обвинувачення та сторона захисту клопотань не заявляли. Від допиту свідка ОСОБА_6 сторона обвинувачення відмовилась.
Крім показань свідків, вина обвинуваченого підтверджується наступними письмовими доказами, безпосередньо дослідженими у судовому засіданні:
- даними протоколу огляду від 18.05.2022 із таблицями ілюстраціями, під час якого оглянуто домогосподарство за адресою: АДРЕСА_2 , де виявлено труп людини чоловічої статі, який направлено на судово-медичну експертизу;
- протоколом огляду місця події від 18.05.2022 із фототаблицею, відповідно до якого ОСОБА_5 добровільно видала працівникам поліції металеву сковорідку чорного кольору, без рукоятки, в якій відсутній фрагмент ободка;
- лікарським свідоцтвом про смерть № 13 від 18.05.2022, згідно якого ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , причина смерті: тупа черепно-мозкова травма, дифузна травма головного мозку.
- висновком судово-медичної експертизи Теплицького РВ СМЕ № 13 від 22.06.2022, відповідно якого при судово - медичній експертизі трупа ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді крововиливу під м'які покриви голови, перелому кісток склепіння та основи черепа, а саме: перелом правої та лівої тім'яних кісток, перелом лівої та правої скроневої кісток.
Вказані вище тілесні ушкодження могли виникнути внаслідок дії тупого-их твердого-их предмета-тів, індивідуальні або групові властивості якого-их не відобразились у морфологічних властивостях вказаних ушкоджень, тому встановити їх ступінь тяжкості не являється можливим, оскільки морфологічний перебіг прижиттєвих змін визначити неможливо у зв'язку з гнильними змінами тіла.
Однак, виявлені тілесні ушкодження в ділянці голови: крововилив під м'які покриви голови, перелом кісток склепіння та основи черепа, а саме: перелом правої та лівої тім'яних кісток, перелом лівої та правої скроневої кісток зазвичай супроводжуються відкритою черепно-мозковою травмою з забоєм головного мозку, субдуральним та субарахноїдальним крововиливом, що у свою чергу може спричинити смерть.
Ушкодження у вигляді перелому кісток склепіння та основи черепа, а саме: перелом правої та лівої тім'яних кісток, перелом лівої та правої скроневої кісток мають ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень відносно живих осіб, оскільки вони є загрозливими для життя у момент їх виникнення.
Експерт ОСОБА_7 , надаючи у судовому засіданні роз'яснення, підтвердив свій висновок і пояснив, що наявні тяжкі тілесні ушкодження у вигляді крововиливу під м'які покриви голови, перелому кісток склепіння та основи черепа, які могли утворитися як від одного, так і від декількох ударів (прикладень) тупого, твердого травмуючого предмету з обмеженою плоскою поверхнею, можливо донною частиною сковорідки, завдані з достатньою силою удару по тім'яній ділянці голови, у напрямку спереду-назад, зверху-донизу, які є загрозливими для життя та зазвичай супроводжуються черепно-мозковою травмою з забоєм і набряком головного мозку, що призводить до смерті людини. Після їх отримання потерпілий міг прожити від декількох хвилин до декількох днів. Заподіяні тілесні ушкодження були прижиттєві, наявність крововиливу під м'які покриви голови свідчить про те, що вони виникли незадовго до смерті або в момент їх заподіяння, малоймовірно могли утворитися від падіння людини та удару головою. При судово-медичній експертизі наявність етилового та інших спиртів не встановлена, у зв'язку зі спливом значного проміжку часу після смерті та гнильними змінами трупа.
У судовому засіданні оглянуто речовий доказ - металеву сковорідку, якою згідно показань свідка ОСОБА_2 обвинувачений наносив удари по голові потерпілого, внаслідок чого вона розлетілась і відпала дерев'яна ручка. Дана сковорідка є чавунною, чорного кольору, має значну вагу, з відбитою частиною з боку кріплення рукоятки, в якій відсутній фрагмент обідка, що відповідає її опису у протоколі. Обвинувачений, який підтвердив у судовому засіданні, що замахувався сковорідкою на потерпілого, заперечив, що це саме вона.
Досліджені в ході судового розгляду письмові докази, здобуті відповідно до вимог КПК, які не оспорювались учасниками кримінального провадження, клопотань про їх виключення з обсягу доказів не надходило, безпосередньо порушень вимог статтей 87 та 99 КПК судом не встановлено, сторонами не доведено та заяв про це надано, тому суд визнає їх належними та допустимими доказами, оскільки вони прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, як і інших обставин, які мають для цього значення.
Показання обвинуваченого на думку суду, є суперечливими та нелогічними, тому викликають сумніви в їх істинності та правдивості. Натомість, ОСОБА_1 підтвердив, що дійсно за обставин, викладених в обвинувальному акті, зокрема, у той день, час і місці, він перебував у будинку ОСОБА_2 , маючи мотив (особистих неприязних відносин через за викрадену горілку) та умисел на заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, дійсно наносив удари рукою по голові ОСОБА_3 (дав ляпаса) та замахувався сковорідкою, однак, не зміг дотягнутися до нього, що суперечить його ж показанням про те, що він дістав до потерпілого, наносячи удари рукою, а також підтверджується показаннями свідка ОСОБА_2 про нанесення обвинуваченим ударів по голові ОСОБА_8 , як руками, так і сковорідкою, а також безпосередньо дослідженими під час розгляду справи письмовими та речовими доказами.
Беручи до уваги досліджені під час розгляду кримінального провадження письмові та речові докази, показання свідків, експерта, суд критично оцінює показання обвинуваченого, розцінюючи невизнання ним своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 121 КК, як обрану ним захисну позицію, з метою уникнення відповідальності та покарання.
Непереконливими і сумнівними є також показання обвинуваченого щодо причин, чому він навідувався до ОСОБА_2 декілька днів поспіль, а далі перестав цікавитися станом потерпілого, пояснюючи, що розізлився на останнього. ОСОБА_1 показав, що ОСОБА_8 перебував у запої, потім зі слів свідка він дізнався, що потерпілий пішов від нього, тому не шукав його.
Аналізуючи показання свідка ОСОБА_2 , на яких грунтується обвинувачення ОСОБА_1 , суд вважає їх послідовними, правдивими та такими, що узгоджуються з іншими дослідженими під час розгляду справи доказами. Певні незначні суперечності у показаннях свідка, які критично не змінюють встановлених судом обставин, обгрунтовано пов'язані зі спливом значного проміжку часу після даної події.
Водночас, результат у вигляді настання смерті від отримання тяжких тілесних ушкоджень, що є загрозливими для життя у момент заподіяння, відповідно до висновку експерта, підтверджується показаннями обвинуваченого та свідка про розвиток подальших подій, які показали, що після отримання тілесних ушкоджень потерпілий не міг нормально проводити свою життєдіяльність, а лише лежав і хропів поки не помер, що також не спростовано іншими доказами. Даних про те, що обвинувачений намагався запобігти та уникнути настанню таких наслідків, привести потерпілого до тями, звертався за медичною допомогою тощо, суду не надано.
З урахуванням роз'яснень, викладених у пункті 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» від 07.02.2003, аналіз відомостей щодо розташування та характеру заподіяних потерпілому тілесних ушкоджень дає суду підстави зробити обґрунтований висновок про спрямованість умислу ОСОБА_9 на заподіяння ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, від яких настала смерть потерпілого.
Встановлені час і місце виявлення трупу, локалізація завданих потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, наявність мотиву та умислу в обвинуваченого на їх заподіяння співпадають із показаннями свідка, висновком експерта та його роз'ясненнями, що у зіставленні із показаннями самого обвинуваченого, а також іншими письмовими і речовими доказами беззаперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного злочину.
Натомість, з огляду на положення ст. 22, ч. 1 ст. 337 КПК щодо змагальності сторін, яка передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, рівності прав на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, судового розгляду в межах висунутого обвинувачення, сторона захисту не надала суду будь-яких доказів, які б спростовували докази сторони обвинувачення та не заперечувала проти їх використання у процесі змагальності.
При ухваленні вироку стосовно ОСОБА_10 суд, відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», вважає за необхідне застосувати як джерело права практику Європейського суду з прав людини.
Так, у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06.12.1998, Європейський Суд наголошує про те, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь - яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п. 150, п. 253).
За таких обставин, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні та зіставленні всіх фактичних обставин кримінального провадження, керуючись законом та правосвідомістю, оцінюючи кожний доказ із точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів - їх достатності та взаємозв'язку у відповідності до ст. 94 КПК, дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину) та кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 121 КК, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
По епізоду незаконного придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчиненого у великих розмірах, ОСОБА_1 показав, що конопля росте скрізь біля його домоволодіння, він не знав, що це заборонена рослина, зрубав її та зберігав у сараї, переніс у будинок до кімнати, в якій він не проживав, оскільки була криза з цигарками, а також він мав намір використовувати її для годування кіз, яких він тримав. Кількість рослин, які вилучили на горищі, у сараї та у будинку визнає.
Натомість, незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК, суд дійшов висновку про те, що винуватість ОСОБА_1 за вставновлених фактичних обставин, підтверджується сукупністю доказів, які безпосередньо досліджені під час судового розгляду кримінального провадження.
Так, свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 надали показання про те, що у травні 2022 року вони були запрошені в якості понятих при проведенні обшуку у домогосподарстві ОСОБА_1 , який також був присутній на місці обшуку. Свідки підтвердили, що дійсно у житловій кімнаті у будинку, на горищі та у підсобному приміщенні (сараї) під час обшуку виявлено та вилучено два мішки з рослинами коноплі.
Даних, передбачених ч. 2 ст. 96 КПК, стороною захисту стосовно допитаних під час судового розгляду свідків для доведення недостовірності їх показань не надано. Клопотань про допит інших осіб в якості свідків по даному епізоду сторони кримінального провадження не заявляли.
Крім показань свідків, вина обвинуваченого підтверджується наступними письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні:
- протоколом обшуку від 18.05.2022, відповідно до якого за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , на горищі житлового будинку виявлено висячий кущ рослини, схожий на рослину коноплі, в одній із житлових кімнат будинку виявлено поліетиленову плівку, в середині якої знаходилася подріблена речовина рослинного походження, зовні схожі на рослини коноплі, а також у підсобному приміщення, яке розташоване на відстані 15-ти метрів від житлового будинку, виявлено та вилучено шість кущів рослин зовні схожих на рослини коноплі.
- висновком експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/102-22/6836-НЗПРАП від 07.07.2022 - надана на дослідження речовина рослинного походження, яка вилучена в житловій кімнаті будинку за адресою: АДРЕСА_1 , є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, масою (у перерахунку на висушену речовину) 369,02 г.
- висновком експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/102-22/6837-НЗПРАП від 08.07.2022 - надані на дослідження фрагменти стебел трав'янистої рослини зеленого кольору, які супроводжуються листям і верхівковими частинами, які вилучено у підсобному приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, масою (у перерахунку на висушену речовину) 894,90 г.
- висновком експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/102-22/6838-НЗПРАП від 11.07.2022 - надані на дослідження фрагменти стебел трав'янистої рослини зеленого кольору, які супроводжуються листям і верхівковими частинами, які вилучено на горищі, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, масою (у перерахунку на висушену речовину) 152,12 г.
Загальна маса канабісу (у перерахунку на висушену речовину) становить 1416,04 г, що відноситься до великих розмірів (від 500 до 2500 г).
Враховуючи показання обвинуваченого та свідків, надані стороною обвинувачення письмові докази, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його умисні дії за ч. 2 ст. 309 КК, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинене у великих розмірах.
Згідно з положенням ч. 2 ст. 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Суд при призначенні покарання ОСОБА_1 керується положеннями статтей 65-67 КК і роз'ясненнями, викладеними у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», а також виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Обираючи вид і міру покарання обвинуваченому, суд враховує, що відповідно ст. 12 КК кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК, є нетяжким злочином у сфері обігу наркотичних засобів, а передбачене ч. 2 ст. 121 КК, - тяжким умисним злочином проти життя та здоров'я особи, що за Конституцією України визнаються найбільшою соціальною цінністю.
Крім того, суд бере до уваги характер і ступінь суспільно небезпечних діянь, вчинених ОСОБА_1 , дані про особу обвинуваченого, який не судимий в силу ст. 89 КК, раніше неодноразово притягався до кримінальної та адміністративної відповідальності, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має нестійкі соціальні зв'язки - неодружений, неповнолітніх дітей немає, не працевлаштований, за місцем проживання характеризується негативно.
Разом з тим, суд критично ставиться до невизнання обинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, що свідчить про те, що ОСОБА_1 на шлях виправлення не став та не усвідомив соціального негативу вчинених злочинів.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК, судом не встановлено.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК, судом не встановлено.
Суд виключає з обвинувачення таку обтяжуючу обставину, як вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння, яку заперечує обвинувачений, оскільки вона не знайшла свого підтвердження під час розгляду кримінального провадження та встановлена лише з показань свідка ОСОБА_2 , які вцілому заслуговують на увагу, проте, свідок не є спеціалістом у даних питаннях, не був очевидцем вживання ОСОБА_1 алкоголю та не підтвердив факту їх спільного вживання спиртних напоїв у день вчинення злочину, медичної документації та інших належних і допустимих доказів щодо перебування обвинуваченого у стані алкогольного сп'яніння суду також не надано.
Враховуючи позицію державного обвинувача стосовно міри покарання ОСОБА_1 , думку потерпілої, яка при призначенні покарання покладалася на розсуд суду, вказавши, що претензій матеріального та морального характеру не має, зважаючи на дані про особу обвинуваченого, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, суд дійшов висновку про те, що виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливе виключно в умовах ізоляції від суспільства, тому обирає покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій статей, за якими він обвинувачується, визначаючи остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, на підставі ч. 1 ст. 70 КК.
На переконання суду саме такий захід примусу зможе забезпечити досягнення мети покарання, буде пропорційним і відповідати тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та загальним засадам призначення покарання, не буде становити особистий надмірний тягар для обвинуваченого, а також не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність справедливого балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів для проведення судових експертиз матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/102-22/6836-НЗПРАП від 07.07.2022 - 1510 грн. 24 коп., № СЕ-19/102-22/6837-НЗПРАП від 08.07.2022 - 1510 грн. 24 коп., № СЕ-19/102-22/6838-НЗПРАП від 11.07.2022 - 1699 грн. 02 коп., а всього на суму 4719 (чотири тисячі сімсот дев'ятнадцять) гривень 50 коп. у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 124 КПК, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Арешти, накладені ухвалами слідчого судді Теплицького районного суду Вінницької області на речові докази у даному кримінальному провадженні, підлягають скасуванню на підставі ч. 4 ст. 174 КПК.
Питання стосовно речових доказів суд вирішує у відповідності до положень ст. 100 КПК.
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, в межах даного кримінального провадження, ОСОБА_1 затриманий о 18 годині 45 хвилин 18.05.2022 на підставі ст. 208 КПК. Ухвалою слідчого судді Теплицького районного суду останньому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, який судом продовжено до 09.10.2022.
Згідно ч. 5 ст. 72 КК попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.
У відповідності до ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених КПК, застосовуються щодо підозрюваного, обвинуваченого та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
З огляду на наведене, у строк покарання обвинуваченого необхідно зарахувати попереднє ув'язнення у період із 18.05.2022 до набрання вироком законної сили з розрахунку, що один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі у відповідності до ч. 5 ст. 72 КК.
Зважаючи на призначене покарання та дані про особу обвинуваченого, суд дійшов висновку про продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК, зокрема, ризику переховування від відбування покарання, який не зможе відвернути застосування менш суворого запобіжного заходу, тому вважає за необхідне продовжити дію обраного раніше стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, але не довше ніж 60 днів із дня ухвалення вироку суду.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 100, 124, 128, 174, 349, 368-371, 373, 374, 376, 394, 395 КПК, суд -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 6 (шість)місяців.
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 309 КК та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 6 (шість) місяців.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з дня набрання вироком законної сили.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК зарахувати ОСОБА_1 у строк покарання його попереднє ув'язнення з моменту затримання - 18.05.2022 і по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили залишити стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, продовживши його дію до набрання вироком суду законної сили, але не довше ніж 60 днів із дня ухвалення вироку, тобто до 28.11.2022.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Теплицького районного суду Вінницької області від 19.05.2022 на куртку типу «пуховик» сірого кольору, штани синього кольору типу «джинси», пару взуття - скасувати.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Теплицького районного суду Вінницької області від 19.05.2022 на металеву сковорідку чорного кольору - скасувати.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Теплицького районного суду Вінницької області від 19.05.2022, на подрібнену речовину рослинного походження зовні схожу на рослини коноплі, на один та шість кущів рослини коноплі - скасувати.
Речові докази:
- куртку типу «пуховик» сірого кольору, яка поміщена до спецпакету НПУ ГСУ № 7263814, штани синього кольору типу «джинси», які поміщені до спецпакету НПУ ГСУ № 3011680, пару взуття, яка поміщена до спецпакету НПУ ГСУ № 7258007, які знаходяться у кімнаті зберігання речових доказів ВП № 1 Гайсинського ВП ГУНП у Вінницької області - повернути ОСОБА_1
- металеву сковорідку чорного кольору, поміщену до спецпакету НПУ ГСУ № INZ 3011681, яка знаходиться у кімнаті зберігання речових доказів ВП № 1 Гайсинського ВП ГУНП у Вінницької області - знищити.
- подрібнену речовину рослинного походження, зовні схожу на рослини коноплі, яку поміщено до спецпакету INZ 3011679, один кущ та шість кущів рослини коноплі, верхню частину якого обв'язано ниткою білого кольору, до кінців якої прикріплено бірку з відтиском печатки «для пакетів», які знаходяться у кімнаті зберігання речових доказів ВП № 1 Гайсинського ВП ГУНП у Вінницької області - знищити.
- мобільний телефон «Соні Еріксон Т610», який належав ОСОБА_3 , що поміщений до спецпакету НПУ ГСУ INZ 2040632, який знаходиться у кімнаті зберігання речових доказів ВП № 1 Гайсинського ВП ГУНП у Вінницької області - передати потерпілій ОСОБА_4 .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/102-22/6836-НЗПРАП від 07.07.2022 у розмірі 1510 грн. 24 коп., № СЕ-19/102-22/6837-НЗПРАП від 08.07.2022 у розмірі 1510 грн. 24 коп., № СЕ-19/102-22/6838-НЗПРАП від 11.07.2022 у розмірі 1699 грн. 02 коп., а всього на суму 4719 (чотири тисячі сімсот дев'ятнадцять) гривень 50 коп.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Теплицький районний суд Вінницької області протягом 30 днів, починаючи з дня його проголошення, обвинуваченим протягом того ж строку з дня отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя