Справа № 761/251/22
Провадження № 1-кп/761/2141/2022
28 вересня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого судді ОСОБА_2., за участю секретаря ОСОБА_3., прокурора ОСОБА_4., захисника ОСОБА_5., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження № 120 211 001 000 035 95 та № 120 221 001 000 010 85 від 08.05.2022 відносно обвинуваченого:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 13.04.2020 за ч. 2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на один рік, 09.09.2020 звільнений по відбуттю строку покарання, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України,
Шевченківським районним судом м. Києва здійснюється розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України.
Судом у відповідності до вимог ч.3 ст.331 КПК України на обговорення поставлено питання щодо доцільності подальшого застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор просив продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, посилаючись на наявність ризиків його неналежної процесуальної поведінки, оскільки останній може ухилитися від суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Захисник заперечував проти продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого, просив змінити на інший більш м'який у вигляді домашнього арешту.
Обвинувачений не заперечував проти продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Суд, заслухавши сторін, дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Судом при вирішенні зазначеного питання враховується дані про особу обвинуваченого, який не одружений, не працює, є раніше судимий за вчинення аналогічних злочинів протим власності, тобто є соціально неадаптованим без родинних зв'язків, які б могли слугувати запорукою та запобіганням вчинення ними нових злочинів.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона за ступенем імовірності її поведінки, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилятись від суду.
Крім того, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних кримінального правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України, які є умисними та корисливими кримінальними правопорушеннями, а тому ризик щодо переховування від суду є цілком ймовірним.
Також, судом враховано обставини вчинення кримінального правопорушення та його наслідки, суд вважає, що існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого, зокрема можливості перебуваючи на волі перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше кримінальне правопорушення, які поряд із ризиком можливості переховуватися від суду теж залишаться існувати та вірогідність їх настання є досить високою.
Аналізуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що ризики визначенні ст.177 КПК України на які посилався прокурор є дійсними і на даний час вони виключають можливість застосування відносно обвинуваченого іншого більш м'якого запобіжногоОСОБА_1 заходу, а тому є доцільним продовжити дію запобіжного заходу відносно обвинуваченого у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст.ст. 178, 182,183 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 176-177, 181, 194, 331 КПК України, суд -
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , строком до 25.11.2022 включно.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_1 заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 49 620 (сорок дев'ять тисяч шістсот двадцять) грн..
Застава вноситься підозрюваним/обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ р/р UA128201720355259002001012089. Призначення платежу: застава за (П.І.Б) згідно ухвали суду (назва суду) від (дата) по справі №, внесені (П.І.Б особи, що вносить заставу).
Документ, що підтверджує внесення застави, надається до суду, а також адміністрації СІЗО.
У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до обвинуваченої обрано запобіжний захід у виді застави.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 у випадку внесення застави обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання чи роботи;
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
У разі звернення застави в дохід держави, слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуальних керівників у даному кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення
Повний текст ухвали проголошений 30.09.2022 о 8 год. 15 хв.
Суддя: