печерський районний суд міста києва
Справа № 757/24993/22-к
26 вересня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_2, при секретарі ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання представника власника майна ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42022000000000441 від 13.04.2022 року, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.07.2022 року, справа №757/17954/22-к,-
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_2 надійшло клопотання представника власника майна ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42022000000000441 від 13.04.2022 року, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.07.2022 року, справа №757/17954/22-к.
Просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.07.2022 року, справа №757/17954/22-к, в частині накладення арешту на 17 (сімнадцять) чорних металевих блоків оснащених відеокартами.
В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що арешт було накладено безпідставно, необґрунтовано, також посилається на те, що при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна, а відтак наявні підстави якими законодавець зумовлює скасування накладеного арешту.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_5 подав заяву про розгляд справи у його відсутність, клопотання підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.
Прокурор ОСОБА_6 подав заяву про розгляд справи у його відсутність, проти задоволення клопотання заперечував.
За таких обставин, слідчий суддя розглянув клопотання у відсутність учасників судового розгляду на підставі ст. 26 КПК України.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022000000000441 від 13.04.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 366 КК України.
У рамках вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.07.2022 року, справа №757/17954/22-к, накладено арешт на тимчасово вилучене майно, вилучене за результатами проведення 12.07.2022 року обшуку домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі на 17 (сімнадцять) чорних металевих блоків оснащених відеокартами.
Вказаний арешт накладено слідчим суддею з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки при накладенні арешту встановлено, що майно, на яке просив накласти арешт прокурор, відповідає критеріям, визначеним ст. 98, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України.
Відповідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року ,кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним ( рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (ВП),заява №31107/96,п.58, ЕСНR 1999-ІІ.) Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції»,від 22 вересня 1994 року, Series A №296-А,п.42,та «Кушоглу проти Болгарії», заява №48191/99.пп.49-62,від 10.05.2007). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статі 1 Першого Протоколу. Необхідного балансу не вдається досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»,пп.69 та 73, Series A №52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються,та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21.02.1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п.50, Series A №98).
Між тим, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
У відповідності до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Посилання сторони обвинувачення на визнання речовим доказом не мотивовано. Так, не зазначено, з яких мотивів прокурор виходив при вирішення питання про визнання майна речовими доказами, яким критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України вони відповідають, зокрема: чи вони були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, чи зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Так, дослідивши матеріали клопотання, враховуючи представника позицію власника майна, суд прийшов до висновку, що версія органу досудового розслідування, що майно, на яке накладено арешт, відповідає ознакам визначеним ст. 98 КПК України, тобто відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні №42022000000000441 від 13.04.2022 року, належним чином не досліджена та не підтверджена допустимими в розумінні ст. 86 КПК України доказами, а спростована наданими доказами в обґрунтування скасування арешту майна, а протилежне стороною обвинувачення не доведено.
Таким чином, враховуючи зазначене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належним йому майном, у зв'язку з чим вважає за доцільне клопотання задовольнити та скасувати арешт майна в частині накладення арешту на 17 (сімнадцять) чорних металевих блоків оснащених відео картами, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-174, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.07.2022 року, справа №757/17954/22-к, в частині накладення арешту на 17 (сімнадцять) чорних металевих блоків оснащених відеокартами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_2