Номер провадження 2/754/825/22 Справа №754/12119/21
Іменем України
26 вересня 2022 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Саламон О.Б.
з участю секретаря Вознюк Ю.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі по тексту КП «Київтеплоенерго») звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 та просить стягнути:
- заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 3 250 грн.;
- заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 9 650 грн.;
- заборгованість за спожиті з 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 9 979,30 грн.;
- заборгованість за спожиті з 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 9 079,91 грн., а також витрати пов'язані із отриманням інформації з Державного реєстру речових прав в сумі 33,00 грн. та судовий збір в сумі 2270,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено про те, що відповідач проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, які постачає КП «Київтеплоенерго». Позивач вказує, що відповідач користується послугами, але свої зобов'язання по сплаті за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води належним чином не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість.
10.08.2022 ухвалою суду залишено позовну заяву без руху.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 10.09.2021 відкрито провадження по справі, постановлено змінювати розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
11.05.2022 ухвалою суду постановлено здійснювати розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. Подав до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, просив позовні вимоги задовольнити, не заперечував щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, причини неявки суду не повідомила, про розгляд справи повідомлялась належним чином за зареєстрованим місцем проживання, відзиву на позов не подала.
Приймаючи до уваги викладене, визнавши матеріали справи достатніми для вирішення справи, а неявку учасників справи такою, що не перешкоджає розгляду заяви, суд розглядає заяву без участі сторін по справі.
Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з"явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Оскільки відповідач про розгляд справи повідомлялась судом належним чином, відзив на позовну заяву не подала та не повідомила причини його неподання, а також те, що сторона позивача не заперечує щодо розгляду справи в порядку заочного провадження, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст.ст. 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що 11.10.2018 між ПАТ «Київенерго» та КП (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» було укладеного Договір № 602-18 про відступлення права вимоги, за яким ПАТ «Київенерго» відступило право вимоги, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов'язань перед кредитором.
Позивач набув право вимоги заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води у розмірі 12 900 грн., за адресою: АДРЕСА_1 .
За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
Отже, з 01.05.2018 надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснює КП «Київтеплоенерго».
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Однак, в матеріалах справи міститься витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 29.06.2021, згідно з яким ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 на підставі договору дарування, посвідченого 05.02.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смекаліною Л.Т.
Відповідач не виконує зобов'язання по сплаті заборгованості за надані послуги з центрального опалення та постачання гарячої води. Свої зобов'язання відповідач виконує неналежно, внаслідок чого виникла заборгованість, та доказів зворотному з боку відповідача суду надано не було.
На підтвердження своїх доводів щодо заборгованості відповідача, позивач надав суду розрахунок заборгованості за надані послуги за період з 01.05.2018 по 31.05.2021.
Наведений розрахунок стороною відповідача в ході розгляду справи спростовано не було, як і не надано доказів належної сплати за надані житлово-комунальні послуги.
Відповідно до положень ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
Згідно із ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №869 від 01.06.2011 року «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги».
Вказаний Порядок визначає механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і поширюється на суб'єктів господарювання всіх форм власності, які надають послуги, суб'єктів господарювання всіх форм власності, що спеціалізуються на виконанні окремих послуг, на умовах субпідрядних договорів з виконавцями, органи місцевого самоврядування, власників, орендарів житлових будинків (гуртожитків), власників (наймачів) квартир (житлових приміщень у гуртожитках), власників нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках).
Відповідно до 2 Порядку тариф на послуги розраховується окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично повинні надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням переліку послуг згідно з додатком до цього Порядку.
Послуги надаються з урахуванням встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг. Копія такого рішення є невід'ємною частиною договору про надання послуг. Інформація про перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, їх вартість, структуру тарифу, його зміну з обґрунтуванням її необхідності доводиться до відома споживачів у порядку, затвердженому Мінрегіоном.
За п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Статтею 162 ЖК України передбачено, що власник зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і оплату за комунальні послуги.
Постанова судової палати у цивільних та господарських справах Верховного суду України від 20.04.2016 року справа 6-2951цс15 містить висновок про те, що факт відсутності договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг.
Згідно із п. 20 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 плата за надані послуги вносяться споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплої енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа.
З огляду на викладене правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Стороною позивача надано суду достатні докази, які вказують на наявність у відповідача заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення у розмірі та з централізованого постачання гарячої води.
Окремо варто відзначити, що стороною відповідача доводи та розрахунок позивача не спростовано, не надано доказів на підтвердження належного виконання зобов'язань по сплаті за послуги.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, стороною відповідача доводи позову не спростовано, а тому суд вважає, що із відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а також за спожиті послуги з 01.05.2018, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
На підставі ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду.
Разом з тим, щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат, пов'язаних із отриманням інформації з Державного реєстру речових прав в сумі 33,00 грн. слід відмовити, оскільки, стороною позивача не надано суду доказів на підтвердження вказаної суми, а наявна у справі копія квитанції переконливо не свідчить про те, що позивачем були понесені ці витрати саме у зв'язку із отриманням відповідного витягу відносно відповідача у даній справі.
Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 610, 625 ЦК України, ст. 10, 12, 13, 19, 43, 44, 49, 76-83, 133, 141, 258-260, 263-265, 274-279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 3 250 грн.; заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 9 650 грн.; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 9 979,30 грн.;заборгованість за спожиті з 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 9 079,91 грнта судовий збір в розмірі 2 270 грн.
В частині інших вимог позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.
Позивач Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" - код ЄДРПОУ 40538421, м. Київ, пл. Івана Франка, 5.
Відповідач ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення суду складено 28.09.2022.
Суддя