копія
< (ВСТУПНА ТА РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА) >
20 липня 2010 р. Справа № 2а-5778/10/1870
Сумський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Соп'яненка О.В.
за участю: секретаря судового засідання Усенко І.М.
Представника позивача Мачули А.А.,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту і тютюнових виробів у Сумській області Державної податкової адміністрації України до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по сплаті фінансових санкцій.
Позивач звернувся до суду з позовом, який мотивує тим, що 17.03.2010 року проведена перевірка магазину по АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4 Перевіркою встановлено факт зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів в місці, що не внесено до Єдиного державного реєстру України місць зберігання. Вартість тютюнових виробів, що знаходилась на момент перевірки в магазині становили 858,00 грн., вартість алкогольних напоїв -1772,00 грн. 22 березня 2010 року до ОСОБА_4 Застосовано штраф в розмірі 3472 грн. 00 коп. на підставі ст. 17 ч. 2 п. 11 закону України “Про державне регулювання регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". В тридцятиденний термін з дня одержання рішення відповідач штраф не сплати., тому просить стягнути з відповідача заборгованість по сплаті фінансових санкцій.
В судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримала із зазначених підстав. Пояснила, що в магазині, до здійснювалась реалізація алкогольних напоїв та тютюнових виробів мається реєстратор розрахункових операцій. Місце торгівлі одночасно є і місцем зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відповідачем до Єдиного реєстру місць зберігання не внесено, тому були застосовані штрафні санкції.
Представник відповідача позов не визнав. Пояснив, що алкогольні напої та тютюнові вироби відповідач не зберігав. В магазині були лише товари не вітрині, які продавались. Вважає, що правопорушення не вчинено.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає. Судом встановлено, що відповідач є суб'єктом підприємницької діяльності, мав ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами та здійснював свою діяльність в приміщенні магазину по АДРЕСА_1. 17 березня 2010 року позивачем проведено перевірку відповідача, за результатами якої складено акт (а.с.7-9). Відповідно до акту в ході перевірки виявлено факт зберігання відповідачем в місці, що не внесено до Єдиного державного реєстру України місць зберігання алкогольних напоїв загально вартістю 1772,00 грн. та тютюнових виробів вартістю 858,00 грн. 22 березня позивачем винесено рішення № 186656-1900-32 про застосування до відповідача штрафних санкцій за зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів в місці, що не внесено до реєстру в розмірі вартості цих товарів -3472,00 грн. (а.с.13).
Відповідно до ст. 1 закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" місцем торгівлі є місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів - без обмеження площі, для алкогольних напоїв - торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане електронними контрольно-касовими апаратами або де є товарно-касові книги, в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Місцем зберігання є місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання. Відповідно до ч.ч. 30,31 ст. 15 зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру. Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Виходячи з аналізу наведених норм, суд приходить до переконання, що поняття місця зберігання та місця торгівлі в розумінні закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" не є тотожними, оскільки до них пред'являються різні вимоги. З тих же підстав суд не може погодитись з твердженням позивача про те, що місце торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами одночасно є і місцем їх зберігання.
Відповідно до акту, складеного за наслідками перевірки, алкогольні напої та тютюнові вироби знаходились за адресою м. Суми, вул. Охтирська 19 в приміщенні магазину, тобто за місцем, що внесено до ліцензії отриманих позивачем як місце здійснення торговельної діяльності. Будь-яких доказів зберігання позивачем таких товарів за іншим місцем позивачем не надано. За таких обставин, суд приходить до переконання, що позивачем не було вчинено правопорушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 9 ч. 2 ст. 17 закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" і підстави для застосування до нього штрафних санкцій, передбачених цією нормою закону відсутні.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 17, 69-71,76-86, 94, 99-100, 158-160,163 КАС України, ст.ст. 1, 15,17 закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів",-
В задоволенні позовних вимог регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту і тютюнових виробів у Сумській області Державної податкової адміністрації України до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по сплаті фінансових санкцій за рішенням від 22 березня 2010 року № 180656-1900-32 в розмірі 3472 грн. відмовити в зв'язку з їх необґрунтованістю.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складення повного тексту постанови та апеляційної скарги протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя < Текст > О.В. Соп'яненко
< Список > < Дата >
З оригіналом згідно
Суддя О.В. Соп'яненко