02 серпня 2010 року < ЧАС > м. Полтава Справа № 2а-2991/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Супруна Є.Б.,
при секретарі - Дубовик О.І.,
за участю:
представника позивача Цикаришвілі Б.Т.,
представника відповідача Корост М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Решетилівський маслозавод" до Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області про сксування рішення про застосування економічних санкцій, -
22 червня 2010 року Відкрите акціонерне товариство "Решетилівський маслозавод" (далі - ВАТ, Товариство) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області (далі - Інспекція, відповідач) про скасування рішення №67 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 03.06.2010 р., яким у підприємства вилучено в дохід державного бюджету 135 791,91 грн., у тому числі - 45 239,97 грн. необґрунтовано отриманої виручки за реалізовану продукцію та 90 479,94 грн. штрафних санкцій.
Мотивуючи свої вимоги позивач вказує, що висновок відповідача про порушення Товариством вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 р. №1222 "Про затвердження порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари" зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2008 р. №709 "Про внесення змін до Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари" та розпорядження голови Полтавської облдержадміністрації від 11.07.2008 р. №228 "Про порядок державного регулювання цін (тарифів) на окремі види продукції, товарів і послуг, що реалізуються в області", яке полягає у реалізації продукції споживачам без попереднього декларування цін в період з 01.06.2009 р. по 02.12.2009 р., є необґрунтованим оскільки Указом Президента України від 06.03.2009 р. №125/2009 "Про зупинення дії деяких положень постанови Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2008 року №709" зупинено дію пункту 3 змін, що вносяться до Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2008 р. №709 "Про внесення змін до Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари". Зазначений Указ Президента набрав чинності 14.03.2009 р. та втратив чинність 15.06.2009 р. згідно з Указом Президента України від 13.06.2009 р. №434/2009 "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України". Крім цього, позивач посилається на порушення відповідачем процедури застосування економічних санкцій, передбаченої Законом України ''Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 р. №502 "Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року".
У запереченнях на позов Державна інспекція з контролю за цінами в Полтавській області посилається на те, що рішення про застосування економічних санкцій відносно Товариства прийнято на підставі та у межах повноважень визначених чинними нормативно-правовими актами, які врегульовують спірні правовідносини, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
У судовому засіданні представники сторін підтримали свої вимоги.
Заслухавши пояснення представників сторін та розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ВАТ "Решетилівський маслозавод" 29.12.1995 р. зареєстровано Решетилівською районною державною адміністрацією Полтавської області як юридична особа, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 №546691.
З 12.05.2010 р. по 27.05.2010 р. Державною інспекцією з контролю за цінами в Полтавській області на підставі наказу начальника Інспекції від 11.05.2010 р. №52, виданого на виконання плану роботи Інспекції на ІІ квартал 2010 року, було проведено планову перевірку ВАТ "Решетилівський маслозавод" на предмет дотримання підприємством у період з червня 2009 року по квітень 2010 року порядку формування та застосування цін на окремі види продовольства відповідно до вимог розпорядження голови Полтавської облдержадміністрації від 11.07.2008 р. №228, прийнятого на виконання постанов Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 р. №548, та від 17.10.2007 р. №1222, а також наказу Мінекономіки від 13.08.2008 р. №341.
За наслідками проведеної перевірки складено Акт №000065 від 27.05.2010 р., яким у перевіряємий період зафіксовано факти застосування Товариством оптово-відпускних цін на масло "Селянське" жирністю 72,5 % на рівні від 27 грн. до 30,30 грн. за кілограм, що перевищують задекларований рівень (декларація №5 від 27.10.2008 р. та №38 від 07.12.2009 р.) з урахуванням їх підвищення на 1% за місяць, на 0,6 -12,9%., внаслідок чого загальна сума необґрунтовано отриманої підприємством виручки склала 45 239,97 грн.
Не погоджуючись з Актом перевірки позивачем до Інспекції подано заперечення №353 від 31.05.2010 р.
На підставі Акту перевірки №000065 від 27.05.2010 р. відповідачем на підставі ст. 14 Закону України від 03.12.1990 р. №507-ХІІ «Про ціни і ціноутворення»прийнято рішення №67 від 03.06.2010 р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким у підприємства вилучено у дохід державного бюджету 135 791,91 грн., у тому числі -45 239,97 грн. необґрунтовано отриманої виручки за реалізовану продукцію (масло "Селянське" жирністю 72,5 %) та штрафних санкцій у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки в розмірі 90 479,94 грн.
Приписами ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ст. 8 Закону України «Про ціни і ціноутворення»державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення державних фіксованих цін (тарифів) та граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів. Стаття 9 вказаного Закону передбачає, що державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами України.
Статтею 4 Закону України «Про ціни і ціноутворення»встановлені повноваження Кабінету Міністрів України в галузі ціноутворення, згідно з частиною 1 якої Кабінет Міністрів України забезпечує здійснення державної політики цін, визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікацій.
З метою вдосконалення системи державного регулювання цін (тарифів) та подальшого розвитку ринкових відносин Кабінетом Міністрів України прийнято постанову за №1548 від 25.12.1996 р. «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)».
Абзацом 14 пункту 12 вищевказаної постанови визначено, що Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації регулюють (встановлюють): оптово-відпускні ціни на борошно пшеничне вищого, першого і другого сорту, борошно житнє обдирне, яловичину, свинину, м'ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове, яйця курячі, цукор, олію соняшникову шляхом декларування їх зміни.
Постановою Кабінету Міністрів України за №1222 від 17.10.2007 р. затверджено Порядок декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари (далі -Порядок).
Постановою Кабінету Міністрів України за №709 від 06.08.2008 р. внесено зміни до постанови №1222, якими запроваджено обов'язок суб'єкта господарювання декларування зміни оптово-відпускних цін також на масло вершкове з вмістом жиру до 72,5 відсотка та встановлено порядок такого декларування.
Так, приписами пункту 1 Порядку визначено механізм декларування суб'єктами господарювання зміни оптово-відпускних цін на борошно пшеничне вищого, першого і другого сорту, борошно житнє обдирне, яловичину, свинину, м'ясо птиці (тушка), ковбасні вироби варені, крім вищого сорту, молоко коров'яче питне з вмістом жиру до 2,5 відсотка, сир кисломолочний з вмістом жиру до 9 відсотків, сметану з вмістом жиру до 20 відсотків, масло вершкове з вмістом жиру до 72,5 відсотка, яйця курячі, цукор-пісок, олію соняшникову.
У відповідності до пункту 2 Порядку декларуванню підлягають зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, зазначені у пункті 1 цього Порядку, у разі, коли такі ціни збільшуються протягом місяця більш як на 1 відсоток.
Розділом ІІ Порядку державного регулювання цін (тарифів) на окремі види продукції, товарів і послуг, що реалізуються в області, затвердженого розпорядженням голови Полтавської облдержадміністрації від 11.07.2008 р. №228, встановлено, що державне регулювання цін (тарифів) в області здійснюється, зокрема, шляхом обов'язкового декларування зміни цін (тарифів) на вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове, яйця курячі, цукор, олію соняшникову.
Частиною другою статті 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»встановлено, що розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами і громадянами.
Таким чином, суд вважає, що не декларуючи оптово-відпускні ціни на масло при їх збільшенні на 1% протягом місяця, позивач порушив вимоги постанови Кабінету Міністрів України №1222 від 17.10.2007 р. та розпорядження голови Полтавської облдержадміністрації від 11.07.2008 р. №228.
Надаючи оцінку правомірності діям відповідача при проведенні планової перевірки позивача, суд виходить з наступного.
Згідно п.1 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 р. №1819, державна інспекція з контролю за цінами (далі -Держцінінспекція) є урядовим органом, що діє у системі Мінекономіки, відповідальний перед Кабінетом Міністрів України, підзвітний та підконтрольний Міністрові економіки.
Відповідно до абз.2 п.4 даного Положення, Держцінінспекція відповідно до покладених на неї завдань у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування.
Відповідно до ч.1 п.5 вказаного Положення Держцінінспекція має право проводити відповідно до законодавства перевірку бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників, що відображаються у розрахункових документах незалежно від способу подання інформації, пов'язаних з формуванням, встановленням та застосуванням цін (тарифів); знайомитися з установчими документами та свідоцтвом про державну реєстрацію; перевіряти у посадових осіб, відповідальних за формування, встановлення та застосування цін (тарифів), документи, що посвідчують особу; проводити перевірку достовірності даних, наведених у документах з питань порядку формування, встановлення та застосування державних фіксованих та регульованих цін.
Згідно ст. 8 Закону України «Про ціни і ціноутворення»державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.
Положеннями Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України 03.12.2001 р. №298/519, передбачено, що прийняття рішень про застосування економічних або фінансових (штрафних) санкцій за фактами порушення державної дисципліни цін покладено на Держінспекцію з контролю за цінами та відповідні державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Пунктом 1.4 цієї ж Інструкції, визначено що підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства, а саме: застосування цін (тарифів) з порушенням запровадженого порядку обов'язкового декларування їх зміни.
Враховуючи обставини перевірки та положення вищевказаних нормативно-правових актів, перевірка на предмет дотримання Товариством у період з червня 2009 року по квітень 2010 року порядку формування та застосування цін на окремі види продовольства була здійснена відповідачем в межах наданих йому законодавством повноважень.
Посилання позивача на порушення відповідачем процедури застосування економічних санкцій, визначеної Законом України ''Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 р. №502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року», суд вважає безпідставними з наступних підстав.
Приписами пункту 1 вказаної Постанови рекомендовано органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, до 31.12.2010 р. видавати суб'єктові господарювання припис про усунення протягом 30 діб виявлених порушень, підготовлений на підставі акта про проведення перевірки, якщо інший строк не передбачено законом; приймати рішення про застосування до суб'єктів господарювання фінансових і адміністративних санкцій лише у разі невиконання ними протягом 30 діб від дня одержання приписів про усунення виявлених порушень (крім порушень, що неможливо усунути); не застосовувати санкції за порушення, які усунуті на виконання припису.
Разом з цим, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»визначено правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Відповідно до ч.1 ст. 8 даного Закону орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; накладати штрафні санкції та вживати заходи, передбачені законом.
Положеннями ст. 7 вказаного Закону передбачено, що на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Припис -обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) -обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) або його заступником. Розпорядження може передбачати застосування до суб'єкта господарювання санкцій, передбачених законом.
Крім того, пунктом 3.4. Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами передбачено, що рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій може прийматися Державною інспекцією з контролю за цінами, державними інспекціями з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі також на підставі матеріалів перевірок, здійснених іншими контрольними органами.
Згідно п.3.5 Інструкції, один примірник рішення, а також претензія направляються для виконання суб'єкту господарювання -порушнику. Одночасно керівництву суб'єкта господарювання -порушника направляються приписи (вимоги) щодо усунення виявлених порушень законодавства про порядок установлення і застосування цін. Другий примірник рішення залишається у справі органу державного контролю за цінами, який прийняв це рішення, для обліку та контролю за його виконанням. Рішення вважається виконаним і знімається з контролю після одержання відповідної інформації про зарахування сум економічних санкцій за належністю.
Згідно ст. 14 Закону України "Про ціни та ціноутворення" вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.
З огляду на приведене та з урахуванням положень ч.4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про можливість застосування до спірних правовідносин постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 р. №502 виключно в межах, що не суперечать положенням законів України «Про ціни і ціноутворення»та «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», оскільки постанова Уряду не вносить відповідних змін до вказаних законів та не припиняє їх дії на період до 31.12.2010 р.
Також, суд не погоджується із твердженням позивача щодо відсутності підстав стягнення необґрунтовано отриманої виручки у зв'язку з прийняттям Указу Президента України від 06.03.2009 р. №125/2009, яким тимчасово зупинено дію пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України №709 від 06.08.2008 р., оскільки дія пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України №1222, якими визначено обов'язок декларування суб'єктами господарювання змін оптово-відпускних цін, не зупинялася. Крім того, розпорядження голови Полтавської облдержадміністрації від 11.07.2008 р. №228 цей же період було чинним, його дія не зупинялась.
Таким чином, застосування економічних санкцій за порушення дисципліни цін за реалізацію масла вершкового "Селянське" 72,5% жирності у період з 01.06.2009 р. по 02.12.2009 р. виходячи із сум отриманої позивачем виручки згідно складеної Інспекцією довідки про необґрунтовано отриману виручку внаслідок підвищення оптово-відпускних цін на продукцію без попереднього декларування їх зміни та довідки Товариства про відсутність заборгованості контрагентів за відвантажену у 2009 році продукцію станом на 14.05.2010 р., які наявні у матеріалах справи, відповідачем правомірно вмотивовано положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 р. №1222.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази та вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку про правомірність спірного рішення відповідача №67 від 03.06.2010 р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким від ВАТ "Решетилівський маслозавод" вилучено в доход державного бюджету 135 791,91 грн.
Згідно з ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем надано всі необхідні докази правомірності оскаржуваного рішення та прийняття його в межах, що передбачені законами України.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову ВАТ "Решетилівський маслозавод".
Керуючись статтями 9, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства "Решетилівський маслозавод" до Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області про скасування рішення про застосування економічних санкцій - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 04 серпня 2010 року.
Суддя Є.Б. Супрун